31 жовтня 2025 року — на Велесову ніч — ВАКС завершив розгляд справи проти колишнього головного фіскала країни Романа Насірова та засудив його до 6 років позбавлення волі зі штрафом 17 000 грн і позбавленням права обіймати посади публічної служби упродовж 3 років. Одночасно Антикорсуд виправдав ймовірного пособника Насірова, Володимира Новікова, та відмовив ПАТ «Укргазвидобування» у цивільному позові на 44,8 млн грн.

Справа Насірова, ексголови Державної фіскальної служби (ДФС), — одна з найбільш резонансних топкорупційних справ за останні 10 років. Його обвинувачують у незаконному розстроченні податкових зобов'язань для компаній, пов'язаних із обвинуваченим екснардепом Олександром Онищенком та його «Газовою схемою», що ймовірно завдала державному бюджету збитків на майже 3 млрд грн.

І хоч текст вироку ще не опублікований, ми у цьому матеріалі, з огляду на публічну інформацію, озвучену в судових засіданнях, розповімо, що ж інкримінували Насірову, чому розгляд справи так затягнувся та які наслідки вона може мати.

Роль Насірова у схемі Онищенка

Епізод Насірова в «газовій справі» Онищенка є одним з ключових, адже, за версією обвинувачення, саме ексголова ДФС завдав найбільше шкоди — 2 млрд грн.   

НАБУ та САП встановили, що в період з січня 2013 по червень 2016 року екснардеп Олександр Онищенко як заступник голови парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу вирішив скористатися своїми повноваженнями й організував схему купівлі державного газу за заниженими цінами та продажу його за ринковими. 

На той час Онищенко контролював підприємства ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма «Хас» і ТОВ «Карпатнадраінвест», які працювали з ПАТ «Укргазвидобування». ВАКС у вироку, який Апеляційна палата з формальних підстав скасувала, зобов’язавши повторно розглянути справу, встановив, що екснардеп-утікач створив злочинну організацію, за сприяння якої Укргазвидобування за заниженими цінами продавало видобутий газ завчасно визначеним компаніям, а вони перепродавали його уже за ринковими. На цій різниці члени злочинної організації Онищенка змогли заробити понад 500 млн грн. Та важливим для стабільної роботи корупційної схеми був також «правильний» податковий супровід цих операцій, і якраз для цього залучили головного героя цієї історії — ексголову ДФС Романа Насірова.

Досудове розслідування щодо Насірова розпочалося в березні 2017 року. Обвинувачення вважає, що після призначення Насірова головою ДФС України у 2015 році Онищенко майже 2 роки користувався його податковими «послугами».

Насіров, на думку НАБУ та САП, ухвалив більше ніж 300 рішень про розстрочення 103 млн грн податкових зобов'язань та боргів для визначених компаній Онищенка без законних на те підстав. Через це сплата таких зобов'язань та боргів постійно відкладалася без нарахування штрафів та пені.

Роман Насіров. Фото: УНІАН

Й аби створити штучні підстави для таких рішень Насіров прямо використовував свої повноваження. Як переконують НАБУ і САП, тодішній голова ДФС особисто та ймовірно через підлеглих з Департаменту погашення боргів ДФС, зокрема виправданого Новікова та ексначальницю відділу Людмилу Солотву (щодо неї є окреме провадження — там судовий розгляд триває), надав незаконні вказівки керівникам Головних управлінь ДФС у Харківській, Полтавській та Дніпропетровській областях.

До слова, ВАКС виправдав Новікова, оскільки не встановив  у його діях під час роботи на посаді директора Департаменту ДФС з погашення боргів пособництва у зловживанні, передбаченого ст. 364 КК України.

Як працювала схема розстрочення боргів?

З позицій, висловлених САП в судових засіданнях та НАБУ в публічних матеріалах, відомо, що ймовірна схема зловживання Насірова на мільярди могла виглядати наступним чином.

Фальсифікація фінансових даних. Протягом 2015 року підлеглі Насірова подавали неправдиву інформацію про загрозу банкрутства компаній, пов’язаних з Онищенком. Та насправді жодних ризиків не було: компанії купували газ у держави за собівартістю, а податковий борг зростав. У звітності свідомо та всупереч законодавству не відображали вже отримані розстрочення та строки сплати податкових боргів.

Штучне створення боргу та нові розстрочення. Строк сплати податків за 2-й квартал 2015 року тоді минув, а суми податків уже перетворилися на повноцінний борг. Проте компанії подали нові заяви на розстрочення, аби уникнути більших штрафів і пені. Щоб попри прострочення сплати податків це виглядало законно, дати початку всіх цих фінансових дій оформили заднім числом.

Підготовка незаконних висновків. Виконуючи вказівку Насірова, працівники територіальних управлінь ДФС безпідставно склали позитивні висновки щодо розстрочення боргів. Отримавши сфальсифіковані висновки, Насіров ухвалив рішення про розстрочення боргів для ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест» і ТОВ «Фірма «Хас». Таким чином, як вважає слідство, ексголова ДФС порушив закон і завдав збитків державному бюджету.

Зміна термінів сплати. У грудні 2015 року Насіров змусив територіальні органи змінити умови розстрочень. Всупереч законодавству він переніс строки сплати податкових боргів на 1 січня 2016 року. В результаті дві судові економічні експертизи підтвердили, що з травня 2015 по березень 2016 року імовірно безпідставні рішення Насірова могли спричинити недоотримання державою доходу на суму понад 2 млрд грн.

Підозра + запобіжка = «Феофанія»

2 березня 2017 року Насірову оголосили підозру у зловживанні службовим становищем та зачитали її не будь-де, а в самій лікарні «Феофанія», куди ексголова ДФС був госпіталізований нібито через інфаркт, який зрештою не підтвердився. Тодішній керівник НАБУ Ситник попередив главу ДФС про наслідки за симуляцію, а адвокати Насірова стверджували, що підозру вручили незаконно, оскільки підозрюваний був непритомний.

Уже за декілька днів Насірову оберуть запобіжний захід, однак найяскравішим моментом стане не це, а епічна історія про «чарівну ковдру», в якій доставили колишнього фіскала до суду з «Феофанії» і в якій він провів чи не все судове засідання. Драматичне лікування не дозволило вчасно обрати Насірову запобіжний захід протягом 72 годин, тому формально він міг просто піти. Але це було неможливо, бо дорогу із зали суду йому заблокували активісти, через що Насіров залишився там ночувати. Тим часом суд обрав йому тримання під вартою з можливістю покинути СІЗО, внісши заставу в 100 млн грн.

Уже через 7 місяців досудове розслідування завершилося і 10 листопада 2017 року справа проти Насірова та його пособника Новікова опинилася на розгляді в Шевченківському райсуді Києва.

Шлях від Шевченківського райсуду до ВАКС

На розв’язання підготовчих питань райсуду знадобилося менше ніж 2 тижні, після яких 7 грудня 2017 року перейшли до розгляду справи по суті. І з цього моменту почалися затримки. 

Суд розглядав обвинувачення щодо ексголови ДФС майже два роки. Чи не весь цей час прокурор зачитував обвинувальний акт, що налічував 774 сторінки, — на повному зачитуванні наполягали адвокати обвинуваченого. Що гірше, засідання відбувалися рідко, тож за ці два роки прокурори так і не встигли повністю його зачитати. До слова, у 2019 році змінами до КПК України цю лазівку для затягування справи усунули.

У 2018 році захист Насірова через сумнозвісний ОАСК навіть намагався перекласти відповідальність за надання розстрочок компаніям Онищенка з голови ДФС на керівників місцевих податкових інспекцій. Однак Верховний Суд скасував це рішення, оскільки між ДФС України та її головою не може виникати спір щодо повноважень здійснювати розстрочення або відстрочення податкового боргу. Все тому, що ДФС виконує свої функції через голову служби, тобто Насірова, а не самовільно.

Насіров у Шевченківському суді. Фото: УНІАН

Цікаво, що у 2019 році обвинувачений Насіров, попри його кримінальне переслідування, як самовисуванець намагався стати Президентом України. Ексголова ДФС навіть зміг отримати підтримку понад 2500 українців, але все ж опинився внизу рейтингового списку. Імовірно таким чином він намагався уникнути відповідальності через президентські гарантії недоторканності.

У жовтні 2019 року справу Насірова передали до новоствореного Вищого антикорупційного суду, який був зобов’язаний розпочати слухання справи 8 листопада 2019 року з самого початку. В цей же день провадження було призначене до розгляду по суті. Тоді завдяки згаданим змінам до КПК України прокурору вдалося зачитати лише коротку версію обвинувального акта, на що він витратив усього 10 хвилин.

Але після цього оперативного розгляду справи було марно чекати — сторона захисту реалізувала вже знайому тактику затягування, зокрема через безпідставні відводи суду та прокурору, безпідставні пропуски засідань, а також відмови від захисників.

Наприклад, у травні 2020 року суд був змушений відкласти чергове засідання через третю поспіль неявку захисника іншого обвинуваченого – Новікова. Сам обвинувачений заявив про відмову від свого адвоката, але не обрав нового захисника, тож суд призначив йому захисника з БПД. Крім того, часом і Насіров не з’являвся на засідання, посилаючись на госпіталізацію до уже знайомої «Феофанії» через загострення хронічних захворювань. Суд усе ж не визнавав ці причини поважними. 

Значну частину процесу зайняли й численні процедурні клопотання сторони захисту та відкладення через неявки захисту, які тривали аж до останнього моменту перед виходом суду до нарадчої кімнати. І що ближче до вироку, то активніше Насіров та його захист застосовували тактику затягувань. 

Епічна ситуація була в серпні, коли захисник Насірова Костянтин Дорошенко знову раптово не прибув, а сам обвинувачений почав вимагати відкласти аж цілих п’ять попередньо запланованих засідань через його відпустку та інші справи. Суддя був проти, але таки змушений був відкласти їх.

Був ще один розіграний спектакль — відмова від захисника, того самого Костянтина Дорошенка. Якось Насіров заявив, що у нього з його Дорошенком суттєві та принципові «розбіжності» і він хоче відмовитись від його послуг. Продовжувати ж виступ у дебатах без захисника не може, тому просить надати час на пошук іншого. Проте того ж дня у ВАКС відбувалось засідання в іншій справі, де Насіров також є обвинуваченим, — про багатомільйонний хабар від Бахматюка — і, що прикметно, у цій справі Дорошенко спокійно собі продовжував надавати послуги Насірову й не було між ними жодних розбіжностей. Ба більше, коли Насіров закінчив виголошувати своє останнє слово, Дорошенко продовжив його захищати і в цій справі, як нічого й не сталося.

Насіров навіть у своєму останньому майже десятигодинному слові клопотав суд повернутися до початкового етапу дослідження доказів, і дуже схоже, що ці дії мали єдину мету — затягнути розгляд справи.

Загалом справа Насірова розглядалася у ВАКС рівно 6 років, а до цього ще десь два роки у Шевченківському районному суді Києва.

TI Ukraine уважно стежила за нею і виявила, що затягування процесу, постійні відкладення засідань та розгляд лише процедурних питань безперечно негативно позначилися на її перебігу. За нашими даними, лише в травні 2024 року ВАКС завершив дослідження доказів і перейшов до допиту свідків. Крім того, допит обвинувачених тривав майже рік — з липня 2024 року по лютий 2025 року, а у дебатах лише сам Насіров виступав 13 засідань поспіль з червня по кінець жовтня 2025 року.

Марна спроба Насірова мобілізуватися

Не одними відводами та відмовами від захисників відзначилися намагання Насірова затягнути розгляд справи. 9 квітня 2025 року юристи з моніторингу ТІ Ukraine дізналися, що двома днями раніше Насіров вирішив добровільно приєднатися до лав Сил оборони України.

Здавалося, що це сміливе рішення має нести благородну мету, однак реальність може бути інакшою, бо розгляд його справи на цей момент майже вийшов на фінішну пряму — сторони закінчували етап дебатів, за якими йшло останнє слово обвинуваченого (завершальний етап розгляду). Тим паче протягом багатьох попередніх слухань захист посилався на незадовільний стан здоров’я Насірова.

Мобілізація до війська могла допомогти ексфіскалу зупинити судовий розгляд аж до його звільнення зі служби та, можливо, навіть дозволила б уникнути відповідальності, однак не так сталося, як гадалося. Військова служба правопорядку вночі 10 квітня повідомила, що командир визнав наказ про призов Насірова протиправним та скасував його, а всі матеріали були передані до правоохоронних органів для належної правової оцінки.

Уже на ранок того ж дня, обвинувачений Насіров прибув у ВАКС для участі в іншій його справі про отримання одного з найбільших в історії України хабарів у 722 млн грн. Там, як виявилося, теж захисники завчасно просили зупинити судовий розгляд справи через його мобілізацію, однак уже на початку засідання висловились, що  не треба розглядати ці клопотання.

Які перспективи у справи?

Винесений 31 жовтня 2025 року обвинувальний вирок Насірову уже є величезним успіхом, однак це ще далеко не кінець справи, адже він ще має набути законної сили, що станеться лише після завершення його апеляційного оскарження. 

Адвокати ексфіскала уже заявили, що будуть оскаржувати вирок до апеляції і поки вона буде тривати строки давності безповоротно спливатимуть.

А вже з квітня 2026 року справа буде перебувати під ризиком повного закриття, адже строк давності основного інкримінованого Насірову злочину за ч. 2 ст. 364 КК України становить 10 років. Оскільки ймовірно злочинні події відбувалися у 2016 році, то строк давності може спливти уже 5-6 місяців, і Насіров зможе подати клопотання про звільнення їх від кримінальної відповідальності.

Раніше це затягування уже призвело до того, що у вересні 2023 року ВАКС у цій же справі був змушений звільнити Насірова від відповідальності за інкриміноване йому службове підроблення (ст. 366 КК України) через сплив трирічного строку давності для притягнення його до відповідальності за згаданою статтею.

Через це існує ризик, що остаточно вину (або невинуватість) неможливо буде встановити, отже й компенсація завданих державі збитків стане також неможливою. Лише справді оперативний перегляд вироку Апеляційною палатою ВАКС за менше ніж 5 місяців убезпечить справу від цього.

Ми сподіваємося, що «газова» справа Насірова все ж дійде до логічного завершення, та увесь прогрес, накопичений протягом більш як 8 років судової тяганини, не буде безповоротно втрачений.

Кейс зі схемою розстрочення податкових зобов’язань, за яку переслідують Насірова, — це одна з культових справ в історії української антикорупційної інфраструктури. 

За цією історією всі стежать ще з тієї пам’ятної ночі, коли громадськість не допустила ймовірну втечу ексголови ДФС з Шевченківського райсуду Києва під час обрання йому запобіжного заходу. А масштаби шкоди, що її, як переконана САП, завдав Насіров організованою ним схемою, посилюють запит суспільства на остаточне та справедливе судове рішення. 

*«Газова» справа Онищенка не єдина, в якій фігурує Роман Насіров. Зараз ВАКС розглядає ще одне кримінальне провадження за обвинуваченням ексголови ДФС у ймовірному отриманні одного з найбільших в історії України хабарів у 722 млн грн за відшкодування понад 540 млн грн ПДВ агрокомпаніям бізнесмена Олега Бахматюка. Наразі ця справа перебуває в суді, де досліджуються докази. Проте, безперечно, саме газова справа зробила його відомим на всю країну.

Автор: Андрій Ткачук, юридичний радник Transparency International Ukraine