Чому ВАКС відмовив у цивільному позові до Насірова?

31 жовтня цього року перша інстанція ВАКС визнала ексголову ДФС Романа Насірова винним у зловживанні, яке завдало державі шкоди на 2,02 млрд грн. Водночас суд відмовився стягнути з обвинуваченого Насірова майже 45 млн грн на користь постраждалого АТ «Укргазвидобування».

Звідки взялися 45 млн шкоди?

Майже 45 мільйонів гривень — це та сума, яку ДФС стягнула з державного Укргазвидобування, щоб гасити незаконно розстрочені Насіровим податкові борги для підконтрольних компаній Онищенка.

Вочевидь державне АТ «Укргазвидобування» серйозно постраждало від цієї схеми, адже навіть після відставки  Насірова з підприємства продовжували стягувати плату.

Чому ВАКС відмовив у цивільному позові до Насірова?

Таке рішення зумовлене низкою законодавчих норм.  А саме норми Цивільного кодексу, Податкового кодексу та Закону України «Про державну службу» кажуть, що завдана держпосадовцем шкода відшкодовується НЕ ним самим, а державою. Відтак суд додав, що по суті сама держава є відповідальною за нездійснення ефективного контролю і нагляду за діяльністю її агентів (службових осіб). 

Тобто ключовим застереженням суду було те, що позивач АТ «Укргазвидобування» звернувся не до того суб’єкта. Замість Насірова відповідачем мала бути держава, але позивач не звертався до неї. І саме цим ВАКС обґрунтував відмову у позові.

Судова практика в аналогічних випадках

Помилки у виборі позивача чи відповідача не рідкісні й приклад цьому відмова у відшкодуванні збитків Фонду держмайна у справі про зловживання на майже 9 млн грн екскерівника ПАТ «Херсонська ТЕЦ». За компенсацією мала звернутися саме ТЕЦ, а не її акціонер — Фонд держмайна.

Та цікаво, що ми проаналізували практику ВАКС в цих питаннях і не встановили жодного подібного випадку, коли б суд відмовляв у відшкодуванні шкоди через те, що саме держава повинна компенсувати її.

Натомість були приклади, коли ВАКС задовольняв подібні позови, як, наприклад, проти ексочільника вінницького Держгеокадастру Юрія Козака, зобов’язавши його відшкодувати Кабміну майже 12 млн грн шкоди, завданої незаконною приватизацією особливо цінних державних земель. Однак у цій справі, на відміну від справи Насірова, потерпілим була сама держава, а не окремий суб’єкт господарювання.

Держава повинна платити за корупціонерів?

За неправомірні дії своїх службовців дійсно спочатку платить держава, забезпечуючи швидке та гарантоване відшкодування. Проте після цього вона має право вимагати від винного службовця повернути витрачені на компенсацію гроші — так званий «регресний позов». 

Однак ефективність цієї «схеми» компенсації під питанням, тому наразі на розгляд Великій Палаті Верховного суду направлено справу, у якій вона повинна дати відповідь на низку питань. Зокрема:

1. Чи може взагалі держава прямо виступати у кримінальному провадженні як цивільний відповідач у разі виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди завданої її службовцями?

2. Чи може суд у вироку посадовцю покладати обов’язок відшкодування шкоди на конкретний держорган?

3. Чи можна покладати обов’язок по відшкодування шкоди солідарно на обвинуваченого та державу?

Відповіді на ці питання можуть прямо вплинути на остаточне рішення Апеляційної палати ВАКС щодо цивільного позову АТ «Укргазвидобування» до Романа Насірова.

Матеріал підготовлено командою Transparency International Ukraine