Як захистити право на захист і водночас не перетворити судовий процес на нескінченний марафон затягувань? Окремі європейські країни знайшли цей баланс. Україна все ще шукає — поки деякі справи про топкорупцію закриваються через строки давності.

Адже у науковій та професійній спільноті правників досі тривають палкі дискусії навколо того, чи слід запроваджувати у кримінальному процесі повноцінний інститут протидії зловживанням процесуальними правами. 

Одні вважають, що суду потрібно надати можливість визнавати зловживанням лише конкретно визначений перелік діянь, інші пропонують залишити це питання на розсуд суду, тобто залишити цей перелік невичерпним. Та спільним залишається те, що представники правничих професій підтримують ідею боротьби із таким явищем, щоправда, не всі. Наприклад, голова асоціації адвокатів все ще вважає, що зловживання правами – це оксюморон. 

Поки дискусія триває, судді все ще не мають достатніх засобів для того, щоб реагувати на процесуальні зловживання ефективно. До того ж «на паузі» перебуває низка законопроєктів, покликаних виправити це, зокрема розроблений НАЗК. Водночас важливо, щоб запровадження інструментів протидії не перешкоджало в доступі до суду. 

Навіть Європейська комісія у своєму звіті щодо України за 2025 рік вказала, що нам варто внести зміни до Кримінального процесуального кодексу задля зменшення перешкод та процесуальних затримок у кримінальних провадженнях, особливо у справах про корупцію на високому рівні.

Тому в цьому матеріалі ми поглянемо, які існують іноземні практики протидії такій поведінці учасників кримінального провадження, а також як саме вони б могли спрацювати на прикладах недобросовісної поведінки у справах ВАКС.

Чим найчастіше зловживають учасники топкорупційних справ?

В останньому опублікованому звіті з моніторингу справ ВАКС команда Transparency International Ukraine ідентифікувала, що найчастіше під час їх розгляду до зловживань вдається сторона захисту, всіляко затягуючи слухання через: 

1. необґрунтовані відводи;
2. неявки учасників процесу;
3. необґрунтовано тривалі виступи та подання аналогічних заяв і клопотань.

У значній частині європейських держав ці дії визнаються зловживанням, а суду надано відповідні інструменти з протидії. Звичайно, не всі країни ЄС мають комплексні інструменти проти недобросовісності. Та ті країни, які все ж запровадили їх, вочевидь мали вагомі причини для цього.

Такі ж причини має сьогодні й Україна. Адже відсутність подібних можливостей або запобіжників у КПК України не лише дозволяє уникати кримінальної відповідальності, а й загалом здорожчує та ускладнює правосуддя як таке.

Необґрунтовані відводи

Неодноразове заявлення відводу суддям ВАКС традиційно є тактикою затягування. Адже такий відвід перешкоджає розглядати справу далі, поки відвід не вирішить інший суддя. Цим уміло «користуються» захисники та обвинувачені, гальмуючи слухання.

Лише за перше півріччя 2025 року 72% відводів, заявлених у ВАКС визнані безпідставними. Цих ситуацій справді безліч, і всім відомий приклад справи «плівок ОАСК» — не виняток. Понад 10 безпідставних заяв про відвід на етапі підготовчого провадження довелося оцінювати суддям ВАКС у справі за обвинуваченням у зловживанні судді Печерського райсуду Києва Тетяни Ільєвої та 19 — під час слухання резонансної справи про хабарництво судді Зарічного райсуду Сум Миколи Шершака.

У деяких випадках навіть були спроби штучного створення підстав для відводів, зокрема через залучення суддів ВАКС як третіх осіб в адміністративному провадженні або через звинувачення суду в позанормовій роботі секретаря засідання.

В цих умовах українські судді користуються можливістю залишати заяви без розгляду, якщо вони подані повторно зі зловживанням, однак жодних інших наслідків для особи, яка «завалює» їх відводами, фактично немає.

Та якби подібна поведінка відбувалася, наприклад, в Італії чи Франції, то адвокатів та обвинувачених зобов’язали б сплатити чималу суму за кожну відмову чи залишення заяви про відвід без розгляду (така собі «плата за безпідставний відвід»). І захисту у тій же справі проти судді Зарічного райсуду Сум довелося б загалом заплатити за законодавством Італії від €4902 до €29431, Франції — від €1425 до €14250.

Встановлення плати за необґрунтовані або відхилені відводи є поширеною практикою у європейських країнах і вона може чудово працювати і в Україні. Якби кожен такий відвід бив безпосередньо по гаманцю учасника процесу, це з великою ймовірністю могло б стимулювати їх утримуватися від зловживання такою можливістю.

Неявка захисників

Тактика затягування судових справ через неявки захисників стала вже звичним явищем і є другою за частотою причиною для відкладення засідань, поступаючись лише неявці самих обвинувачених.

У справі проти експосадовиці департаменту з управління державною власністю Мінагрополітики Олени Поліщук, обвинуваченої в отриманні $150 тис. хабаря, захисники протягом цілого місяця систематично та узгоджено не відвідували судові засідання, через що усі п’ять було відкладено. Подібний приклад — справа про хабарництво мера Рені, де понад 10 з 15 засідань протягом 1 року переносилися через систематичні та узгоджені неявки захисників.

Останній же резонансний приклад справи ексголови ДФС Романа Насірова про його участь у «газовій схемі» Онищенка лише підтверджує актуальність проблеми. Строки давності у справі спливають за декілька місяців, тому захист Насірова напередодні вироку почав використовувати неприбуття адвокатів для регулярного відкладення засідань. Детальніше про всі зловживання Насірова та його захисту ми писали у цьому матеріалі.

І загалом за останній рік судді ВАКС постановили щонайменше 24 ухвали про необхідність притягнути до дисциплінарної відповідальності адвокатів. Та з них було лише чотири рішення Кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (КДКА), якими карали адвокатів за недобросовісну поведінку, при цьому у трьох випадках — лише попередженнями й тільки в одному випадку — зупиненням права здійснювати адвокатську діяльність строком на 3 міс.

Законодавство нашої сусідки — Румунії — не терпить прогулів адвокатів, і за неявку без поважних причин на них можуть накласти штраф від €96 до €960. Тобто адвокати тієї ж посадовиці Мінагрополітики у такому випадку могли б поповнити бюджет країни на суму від €864 до €8640.

Подібну модель Transparency International Ukraine неодноразово пропонувала запровадити й у КПК України, надавши право суду штрафувати захисників, які без поважних причин не прибувають на засідання, однак жоден законопроєкт поки не містить таких пропозицій. Тому доки українське законодавство не буде дозволяти штрафувати адвокатів, а КДКА продовжить неохоче розглядати такі звернення суддів, безпідставні неявки продовжать гальмувати судовий процес, зокрема у справах про корупцію.

Затяжні виступи та стоси клопотань та скарг

Поширеною формою зловживань захисту в топкорупційних справах є надмірно тривалі виступи сторони захисту та захаращення суду заявами, клопотаннями та скаргами. І жодних зауважень до такої поведінки виникати не могло, якби й виступи, і подані документи були істотними та не мали ключової мети — перешкодити правосуддю.

Чого лише вартує 20 годин виступу сторони захисту із запереченнями на заочне розслідування проти головного фігуранта справи «Золотого мандарина» Георгія Логвинського. У цій же справі під час обрання йому заочного тримання під вартою адвокати подали десятки заяв, клопотань та скарг, чим затягнули слухання на місяці.

Судді надзвичайно часто вислуховують багатогодинні виступи сумнівної змістовності, зачитування повного тексту письмових клопотань, безпідставні цитування законодавства, а також змушені приймати та розглядати такі ж клопотання та скарги, оскільки КПК України лише в загальних рисах описує повноваження головуючого керувати засіданням.

Тому встановлення регламенту виступу сторін, визначення рівного часу на виступ, встановлення строку на подання процесуальних документів та обмеження у зачитуванні власних клопотань, що ми часто спостерігаємо з боку окремих суддів ВАКС, в українських реаліях виступають чи не єдиними легальними інструментами запобігання та припинення зловживання. 

Напротивагу цьому законодавством деяких європейських країн такі заходи визнаються не просто правом суду, а його обов’язком, якщо сторона вдається до маніпулювання процесом. І чудовий приклад дає нам Словенія та Естонія, які прямо зобов’язують суд запобігати зловживанню правами учасників провадження.

Наприклад, за законодавством Естонії, будь-яке невиконання вказівок головуючого загрожуватиме учаснику штрафом або ж ув’язненням до 5 днів. Крім того, захисникам ще й загрожує відсторонення від справи за некоректну поведінку, нечесність, некомпетентність або безвідповідальність та за злісне перешкоджання справедливому та швидкому веденню справи, зокрема через неодноразове невиконання вказівок суду.

Схожі інструменти для запобігання зловживанням існують і в португальській практиці розгляду кримінальних справ. Наприклад, там захисника можуть позбавити права виступу, якщо він, серед іншого, зловживає правом слова — коментує або спонукає до обговорення питань, що не стосуються суті справи. Таким чином, португальське законодавство обмежує можливість використання нерелевантних аргументів для затягування процесу.

А право встановлювати однакову тривалість виступу для сторін чітко пропонує румунське кримінальне процесуальне законодавство. До слова, пропозиція розумно обмежувати виступи учасників кримінального процесу містяться у згаданому законопроєкті НАЗК.

Та забезпечення розумного строку на виступи — лише половина розв'язання проблеми, адже стоси різноманітних клопотань та неналежних доказів єдиною метою, яких є перевантаження суду, так само шкодять процесу.

КПК Естонії у цих випадках дає можливість суду встановлювати не лише граничний термін на подання доказів та подібних процесуальних документів, а й обмежувати їхній обсяг.

То що не так?

Те, що українське кримінальне правосуддя залишається без належних заходів реагування на зловживання, однозначно є проблемою, яка потребує розв’язання. Як ми вже зазначали, «усунення перешкод та процедурних затримок, зокрема у корупційних справах» — одна з ключових вимог Єврокомісії до України у сфері боротьби з корупцією.

Порівняння європейського та українського регулювання демонструє, що останнє є надзвичайно терпимим до недобросовісної поведінки учасників процесу. Це може бути пояснено негативним попереднім досвідом обмежень права на доступ до суду, а також тим, що судова влада лише здобуває довіру громадян. Відтак наділяти її додатковими інструментами правообмежень ніхто не поспішає. А наявні інструменти у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності за неповагу до суду – вдосконалювати теж виглядає, що не стоїть у порядку денному.

Однак, на наш погляд, рівень довіри не підвищиться, якщо суд не матиме інструментів як забезпечувати розгляд справ у розумні строки, а випадків звільнення від кримінальної відповідальності за строками давності ставатиме все більше. Обмежених можливостей головуючого судді за чинним КПК України замало для відправлення вчасного та якісного правосуддя. 

Таким чином, функціонал суддів у кримінальному процесі необхідно розширити, впровадивши комплексний інститут протидії зловживанню процесуальними правами. Тим паче, що він уже з 2017 року існує в інших процесуальних кодексах. Цей інститут має бути сформований на основі європейських практик та з урахуванням українського контексту.

Матеріал підготовлено командою Transparency International Ukraine

Публікація підготовлена у межах проєкту «Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості» (UK DIGIT), що виконується Фондом Євразія та фінансується UK Dev. Матеріал створено за фінансової підтримки Програми допомоги з міжнародного розвитку від Уряду Великої Британії. Зміст є винятковою відповідальністю Transparency International Ukraine; висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику Уряду Великої Британії.