Опис справи
НАБУ та САП викрили діяльність злочинної організації, до складу якої входили чинні та колишні посадовці, у тому числі енергетичної сфери. Її учасники, за версією сторони обвинувачення, вибудували масштабну корупційну схему впливу на діяльність стратегічних підприємств державного сектору, зокрема АТ «НАЕК “Енергоатом”», отримання неправомірної вигоди та відмивання коштів.
Про підозру 10-11 листопада 2025 року повідомлено таким особам:
- керівнику злочинної організації, бізнесмену Тимуру Міндічу («Карлсон»);
ексраднику міністра енергетики Ігорю Миронюку («Рокет»); - виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки АТ «НАЕК “Енергоатом”» Дмитру Басову («Тенор»);
- чотирьом «працівникам» «бек-офісу» з легалізації коштів Олександру Цукерману («Шугармен», «Шеф»), Ігорю Фурсенку («Рьошик»), Лесі Устименко і Людмилі Зоріній;
- ексвіцепрем’єр-міністру України Олексію Чернишову («Че Гевара»).
Також на плівках згадується ексміністр енергетики, нині міністр юстиції Герман Галущенко («Професор, «Сигізмунд»), якого 12 листопада відсторонили від посади за рішенням уряду, проте йому підозру ще не вручено.
.jpg)
В чому полягала схема?
Основна діяльність злочинної організації полягала у систематичному вимаганні та отриманні неправомірної вигоди від контрагентів АТ «НАЕК “Енергоатом”» у розмірі 10–15% від вартості контрактів.
За версією слідства, не пізніше січня 2025 року Тимур Міндіч, користуючись воєнним станом, дружніми відносинами з президентом України Володимиром Зеленським, зв’язками з високопосадовцями та значним впливом у державі, вирішив незаконно збагатитися шляхом організації злочинної діяльності у різних секторах економіки.
До реалізації плану Міндіч залучив Олександра Цукермана як співорганізатора, на якого поклав функцію формування складу учасників організації.
Дмитро Басов та Ігор Миронюк, використовуючи службові повноваження та вплив міністра енергетики Германа Галущенка, забезпечували отримання значних коштів від контрагентів АТ «НАЕК “Енергоатом”». За їх участі та за допомогою ще чотирьох довірених осіб злочинна організація фактично встановила контроль над підприємством.
Метою схеми було одержання неправомірної вигоди посадовими особами «Енергоатому» за сприяння контрагентам під час укладання договорів, погодження документації, проведення оплат тощо. Ця схема отримала назву «шлагбаум» — адже контрагенти були змушені платити «відкат», щоб уникнути блокування платежів або не втратити статус постачальника.
План злочинної діяльності передбачав:
- підбір приміщень для функціонування «бек-офісу»;
- забезпечення конспірації та недопущення сторонніх осіб;
- залучення спеціалістів із досвідом роботи з криптоактивами;
- регулярну зміну місць зберігання готівки;
- використання закритих акаунтів у месенджерах для комунікації з клієнтами;
- розподіл прибутку між учасниками та виведення коштів на підконтрольних фізичних і юридичних осіб;
- збір інформації, яка могла містити загрозу та вплив на ЗМІ.
Це стало можливим з низки причин. Однією з них є те, що в травні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон про мораторій на банкрутство державних об’єктів критичної інфраструктури. Однак норми закону не стосувались «Енергоатому». Тоді «Енергоатом» підписав договір з ТОВ «УКРОП» про участь як співвиконавець у державному контракті та подав заяву про своє включення до переліку підприємств, щодо яких зупиняються виконавчі дії.
Згідно з матеріалами слідства, пізніше Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України видало наказ про включення «Енергоатому» до переліку боржників, щодо яких під час воєнного стану зупиняються виконавчі дії.
Водночас умови договорів із контрагентами передбачали оплату у строк від 45 до 180 днів після постачання товарів, що давало керівництву «Енергоатому» можливість самостійно визначати, кому і коли здійснювати платежі. Використовуючи службові зв’язки в міністерстві та держпідприємстві, учасники групи контролювали кадрові призначення, закупівельні процедури та фінансові операції.
Таким чином управління стратегічним підприємством із річним доходом понад 200 млрд грн здійснювали неформальні особи, які не мали офіційних повноважень, але фактично виконували роль «смотрящих».
Епізод легалізації грошових коштів
За версією слідства, функцію легалізації незаконно отриманих коштів виконували учасники окремого підрозділу злочинної організації — так званого «бек-офісу», розташованого в центрі Києва за адресою вул. Володимирська, 20/1.
Приміщення належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача, який також обвинувачується в іншому кримінальному провадженні. Через цей офіс здійснювався контроль за фінансовими потоками організації: вівся облік отриманих коштів, так звана «чорна бухгалтерія», та організовувалося відмивання грошей через мережу іноземних компаній. Частину операцій, зокрема видачу готівки, проводили за межами України.
За проведення фінансових операцій для сторонніх осіб офіс отримував винагороду — відсоток від суми транзакції.
На думку слідства, з метою конспірації учасники організації не називали конкретну валюту: у розмовах використовували умовні позначення — «синє» або «красиве» (нові купюри номіналом 100 доларів США) та «некрасиве» або «96-го року» (старі купюри).
Станом на 12 лютого 2025 року в розпорядженні Миронюка перебувало щонайменше $350 тис., отриманих злочинним шляхом. 17 лютого він мав уже $500 тис. доларів США та 150 тис. євро, а 21 лютого — $874 тис. Ці кошти Миронюк передавав іншим фігурантам, які переміщали їх до вказаного офісу й долучали до загальної готівкової маси.
В засіданні з обрання запобіжного заходу також прозвучала інформація про те, що за вказівкою Цукермана частину коштів передали Чернишову. У березні 2025 року організація отримала від Миронюка ще $340 тис., які згодом легалізували. А у квітні Миронюк передав додатково $3 млн, в травні — 300 тис. євро.
Загалом через цю фінансову «пральню» під час документування діяльності групи пройшло близько $100 млн.
Якою була роль Тимура Міндіча?
Тимур Міндіч – український бізнесмен, співвласник компанії Студія «Квартал 95».
За версією слідства, він був організатором злочину. Також підозрюваний ймовірно контролював діяльність так званої «пральні», через яку відмивалися кошти, отримані злочинним шляхом.
З помешкання на верхніх поверхах будинку на вул. Грушевського в Києві «Карлсон» розпоряджався фінансовими потоками — визначав, кому та скільки видавати або перераховувати готівки, а також здійснював вплив на керівників центральних виконавчих органів влади з метою вирішення питань у власних інтересах, зокрема в енергетичній та оборонній сферах.
На записах, зроблених детективами, він керує фінансовими операціями, обговорює оформлення довірених осіб через фіктивне працевлаштування, дає вказівки щодо заходів безпеки та демонструє обізнаність про можливу увагу НАБУ.
Відомо, що Міндіч виїхав за кордон прямо перед врученням підозри.
Як повʼязаний зі справою Олексій Чернишов?
За версією слідства, фігуранти злочинної організації передавали кошти колишньому віцепрем’єр-міністру України, якого у внутрішньому спілкуванні називали «Че Гевара».
Загалом зафіксовано передачу йому 1,2 млн доларів США та майже 100 тис. євро в офісі або у медичній клініці, що належала одному з фігурантів. Останню суму — $500 тис. було передано вже дружині Че Гевари.
Крім того, Чернишов підозрюється також в іншій корупційній справі.
Як повʼязаний зі справою Галущенко?
Герман Галущенко — міністр юстиції України з 17 липня 2025. Також він був міністром енергетики України з 29 квітня 2021 року до 17 липня 2025-го.
Станом на 12 листопада 2025 року і він не є підозрюваним у даній справі. Однак, за словами прокурора, було «встановлено факти злочинної діяльності Міндіча у сфері енергетики шляхом здійснення впливу на міністра енергетики Галущенка та у сфері оборони шляхом здійснення ним впливу на міністра оборони Умєрова».
Згідно з версією обвинувачення, Галущенко сприяв Міндічу у контролі над фінансовими потоками в енергетичній галузі. Натомість, Галущенко отримував від Міндіча особисту користь: протекцію перед Президентом та легалізацію грошей через посередника Миронюка.
Крім того, він неодноразово згадується в плівках НАБУ по даній справі. Його кодове імʼя — «Професор», «Сигизмунд».
Як схему було викрито?
Спецоперація НАБУ та САП з документування діяльності злочинної організації тривала понад 15 місяців — з літа 2024 року. За цей час зібрано великий обсяг матеріалів, включно з 1000 годин аудіозаписів, на основі яких НАБУ та САП оцінюють дії всіх учасників.
На фінальному етапі до операції були залучені майже всі детективи Національного антикорупційного бюро. За ухвалами суду проведено понад 70 обшуків у Києві та регіонах, вилучено значну кількість документів та готівки.
Як уже згадувалося вище, Тимур Міндіч виїхав за кордон за кілька годин до обшуків. Пізніше стало відомо, що за межі України виїхав ще один фігурант справи — Олександр Цукерман.
Щодо них обох ввели санкції. З Указу на сайті президента зрозуміло, що застосовано понад половину всіх можливих санкцій, включно з позбавленням державних нагород, яких у них немає. Однак реальний вплив Міндіча та Цукермана найімовірніше матимуть саме фінансові санкції. До прикладу, блокування активів Тімура Міндіча повинно поширюватися і на його 50%-ву частку корпоративних прав у ТОВ «Квартал-95». Проте законодавство не встановлює, що активи мають бути заблоковані відповідними органами негайно, а наглядати за процесом блокування має саме Мінʼюст, яким донедавна керував ще один фігурант справи «плівок Міндіча» Герман Галущенко.
Разом із суперечливим застосуванням санкцій до двох ключових фігурантів у перші дні Міндічгейту обирали запобіжні заходи затриманим фігурантам. Ексраднику міністра енергетики Ігоря «Рокет» Миронюка обрали тримання під вартою з альтернативою 126 млн грн застави. Колишньому виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки АТ «НАЕК “Енергоатом”» Дмитру «Тенору» Басову – тримання під вартою з альтернативою 40 млн грн застави. «Працівникам» бек-офісу з легалізації коштів Ігорю «Рьошику» Фурсенку, Лесі Устименко та Людмилі Зоріній призначили тримання під вартою з альтернативою 95, 25 та 12 млн грн застави відповідно.
Питання про обрання запобіжки ексвіцепрем’єру Олексію Чернишову на прізвисько «Че Гевара» та фігурантам-втікачам Тімуру Міндічу та Олександру Цукерману у перший тиждень не розглядали. Пізніше Чернишову таки призначили тримання під вартою з альтернативою внесення 51,6 млн грн застави. Згодом стало відомо, що цю заставу внесли дві фізичні особи Андрій Процик та Ірина Федорович, сплативши 30 млн грн та 21,6 млн грн відповідно. АП ВАКС залишила запобіжний захід без змін, скасувавши лише обов'язок здачі паспорта громадянина України.
37 млн грн застави за двох фігуранток працівниць бек-офісу Устименко та Зоріну внесла новостворена фірма «Вангар» зі статутним капіталом в одну тисячу гривень.
Пізніше Міндічу і Цукерману також були обрані запобіжні заходи у вигляді заочного тримання під вартою.
.png)
