Документ № 130394128

Дата засідання: 22/09/2025
Дата винесення рішення: 22/09/2025
Справа №: 501/2173/23
Провадження №: 12023000000000658
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне
Тип рішення: Вирок

Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.

Справа № 501/2173/23

Провадження № 1-кп/991/94/23

В И Р О К

Іменем України

22 вересня 2025 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурорів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

захисників ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2023 за № 12023000000000658, за обвинуваченням

ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Сонячне Хабаровського краю Російської Федерації, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, має вищу освіту, неодружений, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Дніпро, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, має вищу освіту, одружений, пенсіонер, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Києві, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого, має вищу освіту, працює старшим викладачем у НУ «Києво-Могилянської академії», одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1.Історія провадження

На підставі ухвали Верховного Суду від 17.08.2023 до Вищого антикорупційного суду 28.08.2023 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023000000000658 від 19.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

За обвинувальним актом ОСОБА_11 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та у службовому підробленні, тобто у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_9 обвинувачено у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та у службовому підробленні, тобто у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_10 прокурором сформульовано обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Ухвалою Суду від 29.08.2023 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 призначено підготовче судове засідання. За наслідками підготовчого судового засідання 07.09.2023 вищеназване кримінальне провадження призначено до судового розгляду.

Під час судового розгляду Суд у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 285 КПК України, роз`яснив обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_11 право на звільнення їх від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України. Однак обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_11 не скористалися своїм правом на звільнення їх від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

В силу вимог ст. 337 КПК України, які зобов`язують суд проводити судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, колегією суддів не враховуються доводи прокурора неодноразово озвучені під час судового розгляду щодо непогодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Міністерством інфраструктури України (далі - Мінінфраструктури). Адже наведене діяння згідно з обвинувальним актом не інкриміновано жодному з обвинувачених.

2. Позиція учасників судового засідання

Позиція сторони обвинувачення

Прокурори ОСОБА_5 та ОСОБА_8 підтримували обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті. Наполягали на тому, що докази, надані суду стороною обвинувачення, є такими, що отримані в установленому КПК України порядку, та достатніми для того, щоб переконати об`єктивного спостерігача у вчиненні ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 кримінальних правопорушень, у скоєнні яких їх обвинувачено.

Стверджував, що внаслідок протиправних діянь обвинувачених із державної власності вибула земельна ділянка площею 0,7907 га, що спричинило настанню тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам на суму 24 694 457,34 грн.

Акцентував увагу на окремих доказах, якими доводиться вина обвинувачених, в тому числі на: 1. Постанові Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 31.10.2007 № 1278 «Про межі акваторії морського порту Іллічівськ» (зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 03.06.2013 № 406), Розпорядженні КМУ від 07.10.2009 № 1355-р «Про надання державному підприємству «Іллічівський морський торговельний порт» у постійне користування земельної ділянки», якими підтверджується виключне право Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - ДП «АМПУ») на звернення до Чорноморської міської ради з клопотанням про надання дозволу на відведення земельної ділянки; 2. Листі ДП «АМПУ» від 02.11.2015, Листі Іллічівської філії ДП «АМПУ» від 20.11.2015, показаннях свідка ОСОБА_17, якими спростовується позиція сторони захисту про те, що ДП «АМПУ» надавало згоду на відведення земельної ділянки ТОВ «Спільне підприємство Рисоіл Термінал» (далі - ТОВ «СП Рисоіл Термінал»); 3. Рішенні Чорноморської міської ради Одеської області від 12.03.2016 № 70/8-VII, Рішенні Чорноморської міської ради Одеської області від 12.04.2018 № 335/29-VII, якими підтверджується надання дозволу ТОВ «СП Рисоіл Термінал» на розробку проекту землеустрою та подальше його затвердження Чорноморською міською радою; 4. висновку державної експертизи землевпорядної документації від 14.02.2018, який свідчить про наявність зауважень до проекту землеустрою; 5. висновку експертів судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 19.07.2022, якою підтверджено, що земельна ділянка, відведена ТОВ «СП Рисоіл Термінал», розташована у межах акваторії морського порту; 6. висновку Державного агентства водних ресурсів України (далі - Держводагентство, Агенство) від 16.01.2018, який свідчить про те, що обвинувачені ОСОБА_11 і ОСОБА_9 свідомо відношення земельної ділянки до водних об`єктів визначили, як «Сухий лиман в м. Чорноморськ», а не «земельна ділянка в акваторії Морського порту «Чорноморськ». Наведене, за твердженням свідка ОСОБА_18, мало б своїм наслідком або розірвання договору із замовником проєкту землеустрою, або направлення проєкту на погодження іншим органам; 7. висновку експерта від 28.03.2023, який свідчить про спілкування між ОСОБА_19 та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «СП Рисоіл Термінал».

Додатково звернув увагу на непослідовність у Рішеннях Чорноморської міської ради при розгляді питання про надання дозволу на розробку землевпорядної документації різних суб`єктів звернення.

За наведених обставин прокурор ОСОБА_5 просив визнати ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 винуватими в інкримінованих їм злочинах та призначити такі покарання:

-ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади у центральних органах виконавчої влади строком до 3 (трьох) років зі штрафом у розмірі 1000 (тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України - штраф у розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити ОСОБА_9 покарання 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади у центральних органах виконавчої влади строком на 3 роки зі штрафом у розмірі 1000 (тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

-ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади у центральних органах виконавчої влади строком до 3 (трьох) років зі штрафом у розмірі 1000 (тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України - штраф у розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити ОСОБА_11 покарання 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади у центральних органах виконавчої влади строком на 3 роки зі штрафом у розмірі 1000 (тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

-ОСОБА_10, з урахуванням обставини, яка пом`якшує покарання, а саме похилий вік зач. 2 ст. 364 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком до 3 (трьох) років зі штрафом у розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стягнути з обвинувачених в рівних частках на користь держави витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні.

Речовий доказ - мобільний телефон марки «iPhone 11» підлягає поверненню ОСОБА_10, а накладений на нього арешт - скасуванню.

Позиція сторони захисту

Обвинувачений ОСОБА_11 не визнав вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Пояснив, що Держводагентство перевіряє лише відповідність проєкта землеустрою водному законодавству. Форма погодження законодавчо не встановлена. У зв`язку з чим Держводагенством розроблена форма, яка забезпечувала зручність, однак вона не затверджена. Наполягав, на тому, що Держводагенство не визначає приналежність земель до земель певної категорії, бо не наділене такими повноваженнями. Інформацію про приналежність до земель водного фонду бралась з документів, наданих у проєкті землеустрою. Пояснив, що акваторія не є водним об`єктом, а її межі визначаються постановою КМУ, які можуть змінюватись.

Наполягав на хибності позиції прокурора, який стверджує про те, що земельна ділянка та водний об`єкт, який на ній розташований, є неподільним об`єктом. Обґрунтував тим, що КМУ окремим розпорядчими актами у різний час визначав користувача акваторії морського порту та земельної ділянки під нею.

Акцентував, що наявність акваторії морського порту жодним чином не впливала на дотримання норм водного законодавства при розробленні проєкту землеустрою. Постанови КМУ не є водним законодавством і не впливали на рішення про погодження проєкту землеустрою.

Стверджував, що спірна земельна ділянка перебувала у комунальній власності, про що, в тому числі свідчить факт неодноразового звернення ДП «АМПУ» до Чорноморської міської ради за дозволом на розробку проекту землеустрою. Ба більше цей факт також підтверджує те, що наявність Розпорядження КМУ не є достатньою правовою підставою для твердження про про перебування земельної ділянки у постійному користуванні державного підприємства.

Звернув увагу на те, що прокурором не підтверджено вимогами жодного нормативно-правового акта обов`язок службових осіб Держводагентства вказати на те, що земельна ділянка розташована у межах акваторії морського порту. З цих підстав наполягав на правильності визначення водного об`єкту у Висновку про погодження проекту землеустрою.

Заперечив, що погодив проєкт землеустрою в результаті будь-якого впливу.

Наголосив, що дії по відведенню земельної ділянки замість збитків привели до її капіталізації: сплачується орендна плата, побудовано двосторонній пірс, сплачуються портові збори.

Наполягав, що проєкт розглянутий у межах діючого на той час законодавства. У зв`язку з чим просив його виправдати з огляду на відсутність в його діях складу кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_9 заперечив свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Зауважив, що доводи прокурора суперечать вимогам законодавства, яке використовується Держводагенством для вирішення питання про погодження проекту землеустрою. Пояснив, що згідно зі ст. 16 Водного кодексу України перевіряв лише відповідність проєкту землеустрою водному законодавству. Акцентував увагу на тому, що предметом розгляду у проєкті землеустрою було відведення земельної ділянки, а не акваторії морського порту. Зауважив, що ніяких особливостей у цьому проєкті не було, а перевірка проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка під водою - є найлегшою. Зазначене пояснив відсутністю водоохоронних обмежень щодо землі під водою окрім тих, що визначені ст. 86 Водного кодексу України.

Наголосив, що висновок про погодження проекту землеустрою не міг стати підставою для зміни форми власності земельної ділянки з комунальної на державну. Адже форма власності була визначена законодавством України та рішенням Іллічівської міської ради

Звернув увагу на те, що КМУ уповноважений розпоряджатися акваторією морського порту, а не землею під такою акваторією.

Наполягав, що на тому, що проєкт землеустрою розглянутий та погоджений згідно із законодавством. Назва водного об`єкта відповідає положенням ст. 1 Водного кодексу України.

Обвинувачений ОСОБА_10 зауважив, що вину не визнає з огляду на безпідставність обвинувачення. Наголосив, що перед прийняттям будь-якого рішення сесією воно візується всіма профільними відділами. Ніяких зауважень до надання дозволу на розробку проекту землеустрою та подальшого його затвердження у профільних відділів не виникло. У зв`язку з цим підстав для накладення вето на це рішення не було. Наголосив, що суб`єктом прийняття рішень є рада, а голова ради - суб`єкт їх виконання.

Заперечив, що внаслідок підписання ним рішенням Чорноморської міської ради земельна ділянка вибула із державної у комунальну власність, адже земельна ділянка і належала до земель комунальної власності.

Звернув увагу на тому, що правомірність відведення земельної ділянки ТОВ «Спільне підприємство Рисоіл Термінал» перевірена та підтверджена у судовому порядку.

Акцентував на тому, що план розвитку порту, який був затверджений Мінінфраструктури, передбачав будівництво пірсу. При цьому з ТОВ «Спільне підприємство Рисоіл Термінал» був укладений меморандум про співпрацю з ДП «АМПУ».

Заперечив спілкування з представниками ТОВ «Спільне підприємство Рисоіл Термінал» щодо питання про відведення земельної ділянки.

Захисник ОСОБА_12 подав письмові пояснення щодо доказів сторони обвинувачення та наголошував у судовому засіданні на тому, що докази у кримінальному провадженні зібрані із порушенням правил підслідності, визначених у ст. 216 КПК України. Відтак наполягав на недопустимості таких доказів. Окремо зазначив про недопустимість Висновку експертів судової оціночно-земельної експертизи від 25.07.2022 через нерівноцінність порівняльних зразків.

Зауважив, що Розпорядження КМУ № 1355 невиконувалось, адже КМУ не мав повноважень виділяти земельні ділянки поза межами населених пунктів. У зв`язку з цим Висновок експертів судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 19.07.2022 є неналежним.

Наполягав на тому, що земельна ділянка, проєкт відведення якої погодив ОСОБА_9, належала до земель комунальної власності, а сам проєкт землеустрою розглянутий підзахисним у відповідності до чинного законодавства.

Просив виправдати обвинуваченого ОСОБА_9 .

Захисник ОСОБА_14 висловив позицію, що письмові докази сторони обвинувачення не підтверджують жодну з обставин, які інкримінуються ОСОБА_10 . Зауважив на тому, що законодавство України не містить переліку випадків, у яких міський голова має зупинити дію рішення міської ради. Наполягав на тому, що у ОСОБА_10 відсутніми були підстави вважати рішення міської ради незаконними, а відтак не було і підстав зупиняти дію таких рішень.

Звернув увагу на систему візування документів профільними відділами та управліннями міської ради, які надалі будуть розглядатись сесією міської ради. Наявність таких віз, в тому числі юридичного відділу, робить проєкт рішення міської ради безсумнівним з точки зору юридичного контролю. Відтак підсумував, що віза начальника юридичного відділу на рішеннях міської ради, які є предметом розгляду у цій справі, виключала сумніви у законності таких рішень у ОСОБА_10 .

Пояснив, що будівництво причалу передбачено планом розвитку порту, який був затверджений Мінінфраструктури, та меморандумом про співпрацю, укладеним між ТОВ «СП Рисоіл Термінал» та ДП «АМПУ».

Акцентував на тому, що законність проєкту відведення земельної ділянки перевірена не тільки всіма необхідними державними органами, а й судовому порядку. Рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою та затвердження такого проєкту не визнані протиправними, не були скасовані, а відтак є прийнятими у відповідності до закону та обов`язкові до виконання.

Наполягав на тому, що рішення міської ради приймаються колегіальним органом, а не міським головою. Останній, зі свого боку, не має права не підписувати прийняті міською радою рішення в установленому законом порядку.

Стверджував, що у кримінальному провадженні відсутні суспільно небезпечні наслідки через належність земельної ділянки, яку відведено та надано в оренду ТОВ «СП Рисоіл Термінал», до земель комунальної власності.

Просив визнати ОСОБА_10 невинуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а судові витрати віднести на рахунок держави.

Захисник ОСОБА_15 подав письмові пояснення щодо доводів прокурора та наголосив, що докази сторони обвинувачення не підтверджують обставини, що підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України. Ба більше, частина доказів спростовує обвинувачення прокурора.

Наполягав на недопустимості доказів прокурора через порушення правил підслідності. Пояснив, що з моменту появи у кримінальному провадженні ОСОБА_11, посада якого належить до посад державної служби категорії «А», кримінальне провадження перестало бути підслідним органам Національної поліції України. З цих самих підстав стверджував, що процесуальні рішення, в тому числі і обвинувальний акт щодо ОСОБА_11, складені неуповноваженими на те суб`єктами.

Окремо послався на недопустимість Висновку експертів судової оціночно-земельної експертизи від 25.07.2022 через нерівноцінність порівняльних зразків, порушення експертом заборони самостійно збирати матеріали, що підлягають дослідженню, здійснення розрахунку вартості земельної ділянки станом на 12.04.2018 та 03.05.208 на базі пропозицій 2022 року.

Крім цього наполягав на недопустимості ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.05.2023, якою звільнено від кримінальної відповідальності службову особу Держгеокадастру. Адже вона не відповідає переліку рішень, наведеному у ст. 90 КПК України, та не може мати преюдиційного значення для цього кримінального провадження.

Акцентував на тому, що заява про вчинення кримінального правопорушення, яка стала підставою для реєстрації кримінального провадження, не містила відомостей про протиправні дії службових осіб Держводагенства. Ба більше, жоден свідок не зазначив про знайомство з ОСОБА_11 .

Послався на те, що рішення Іллічівської міської ради про розмежування земель державної та комунальної власності не скасовано. У зв`язку з цим наполягав на тому, що земельна ділянка, проєкт відведення якої погодив ОСОБА_11, належала до земель комунальної власності. Відтак спростовував позицію сторони обвинувачення, що внаслідок дій ОСОБА_11 земельна ділянка вибула із державної у комунальну власність.

Стверджував про недоведеність стороною обвинувачення зв`язку ОСОБА_11 з ТОВ «СП Рисоіл Термінал». З огляду на наведене наполягав на відсутності корупційної складової при погодженні ОСОБА_11 проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду названому товариству.

Зауважив на тому, що рішення Іллічівської міської ради, якими надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою та його затверджено, так само як і договір оренди, укладений між Чорноморською міською радою і ТОВ «СП Рисоіл Термінал», оскаржувались у судовому порядку та не були скасовані. У зв`язку з цим наполягав на законності Висновку про погодження проекту землеустрою за підписом ОСОБА_11 .

Просив ухвалити виправдувальний вирок щодо ОСОБА_11 у зв`язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, скасувати арешт на мобільний телефон, а долю процесуальних витрат вирішити у відповідності до вимог КПК України.

3. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі, та оцінка його Судом

3.1. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_10 і визнане Судом недоведеним

Постановою від 28.10.2015 № 111 Іллічівської міської виборчої комісії Одеської області з чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25.10.2015, встановлено результати виборів Іллічівського міського голови та визнано обраним Іллічівським міським голово ОСОБА_10 .

Під час першої сесії Іллічівської міської ради VII скликання 03.11.2015 депутатами відповідної ради проголосовано за результати виборів Іллічівського міського голови та визнано його повноваження.

Займаючи вищеназвану посаду ОСОБА_10 у період з 03.11.2015 по 12.04.2018 був службовою особою.

Під час перебування ОСОБА_10 на посаді міського голови Чорноморської міської ради Одеської області не пізніше 12.03.2016 у нього виник злочинний умисел на зловживання своїм службовим становищем міського голови з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи у виді неправомірної оренди земельної ділянки всупереч інтересам служби, направлене на заподіяння шкоди охоронюваним законом державним інтересам.

Так, 14.12.2015 на ім`я міського голови Іллічівської міської ради Одеської області ТОВ «СП Рисоіл Термінал» направлено заяву щодо видачі рішення на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду орієнтовною площею 0,9000 га, на стику причалів №10-11 порту Іллічівськ, у довгострокову оренду на 49 років, із земель комунальної власності, місцезнаходження: акваторія Морського порту «Іллічівськ» / акваторія Сухого лиману, для виробництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Постійною комісією з питань будівництва, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища та благоустрою 30.12.2015 рекомендовано пленарному засіданню сесії Іллічівської міської ради надати ТОВ «СП Рисоіл Термінал» відповідний дозвіл.

Рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 12.03.2016 № 70/8-VІІ за підписом міського голови ОСОБА_10 ТОВ «СП Рисоіл Термінал» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,9000 га для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, в акваторії Сухого лиману на стику причалів №10-11 Іллічівської філії ДП «АМПУ» з подальшою передачею в довгострокову оренду строком на 49 років.

Надалі між ТОВ «СП Рисоіл Термінал» та ПП«Геозем 8» укладено договір на виконання робіт № 13 від 27.06.2016 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно з рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 12.03.2016 № 70/8-VІІ, яка по категорії земель відносилась до земель водного фонду в межах водного простору Сухого лиману.

Згідно з проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал» передбачалося відведення земельної ділянки із зміною категорії: із земель водного фонду на землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Після чого, земельна ділянка в м. Чорноморськ Одеської області площею 0,7909 га зареєстрована відділом у м. Чорноморськ Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморськ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області 06.03.2018 з присвоєнням кадастрового номеру 5110800000:03:001:0485, цільове призначення: для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, форма власності: не визначена.

Цього ж дня, 06.03.2018 на ім`я голови Чорноморської міської ради Одеської області ОСОБА_10 направлено заяву ТОВ «СП Рисоіл Термінал» щодо видачі рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7907 га в довгострокову оренду на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Постійна комісія з питань будівництва, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища та благоустрою 29.03.2018 рекомендувала пленарному засіданню Чорноморської міської ради Одеської області затвердити проєкт землеустрою щодо відведення в оренду строком на 49 років ТОВ «СП Рисоіл Термінал» земельної ділянки площею 0,7907 га для будівництва обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область м. Чорноморськ, в акваторії Сухого лиману на стику причалів № 10-11 Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України».

Рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 12.04.2018 № 335/29- VІІ за підписом міського голови ОСОБА_10 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал» з подальшою передачею в довгострокову оренду строком на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, в акваторії Сухого лиману на стику причалів № 10-11 Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України».

Водночас названа земельна ділянка фактично розташована в межах акваторії Морського порту «Чорноморськ», межі якої визначено постановою КМУ від 31.10.2007 № 1278, яка за постановою від 03.06.2013 № 406 перебуває у користуванні ДП «АМПУ», а земельна ділянка під нею передана розпорядженням КМУ від 07.10.2009 № 1355-р у постійне користування ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ».

Землі, зайняті акваторією морського порту, у відповідності до положень ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України, ст. 4 Водного кодексу України належать до земель водного фонду.

Земельне законодавство у ст. 79 Земельного кодексу України визначає земельну ділянку як частину земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує права інших осіб, при цьому право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель.

Отже, земельна ділянка в межах акваторії та розташований над її поверхнею водний об`єкт є складною цілісною неподільною річчю та не може становити окремі об`єкти.

Зважаючи на положення п. 4, 10 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», ст. 79-1 Земельного кодексу України, землі водного фонду у межах акваторії Морського порту «Чорноморськ» (водного об`єкту загальнодержавного значення) перебували у постійному користуванні ДП «Іллічівський морський торговельний порт» (з 25.01.2017 перейменований на ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ»), та належали до земель державної власності, а не комунальної власності.

Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не можуть бути об`єктами оренди об`єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна». Зі свого боку у пп. г) ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» зазначається, що приватизації не підлягають об`єкти, що мають загальнодержавне значення, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому, зокрема акваторії морських портів.

За наведених обставин ОСОБА_10, будучи службовою особою, усвідомлюючи, що земельна ділянка, про затвердження проєкту відведення якої заявлено в клопотанні ТОВ «СП Рисоіл Термінал» знаходиться в акваторії Морського порту «Чорноморськ», межі якої визначено постановою від 31.10.2007 № 1278, яка за постановою від 03.06.2013 №406 перебуває у користуванні ДП «АМПУ», а земельна ділянка під нею передана розпорядженням КМУ від 07.10.2009 № 1355-р у постійне користування ДП «Іллічівський морський торговельний порт», а відтак не може бути відведена в оренду ТОВ «СП Рисоіл Термінал», в порушення п. 1 ч. 4 ст. 42, ч. 4 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», всупереч положень ст. 1, 14 Водного кодексу України, ч. 1, 3 ст. 8 Закону України «Про морські порти України», п. 4, 6, 10 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування земель державної та комунально власності», діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «СП Рисоіл Термінал» у виді неправомірної оренди земельної ділянки в акваторії морського порту, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи їх настання, зловживаючи службовим становищем, умисно не скористався своїм правом на зупинення дії рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 12.04.2018 № 335/29- VІІ та в подальшому не вніс це рішення на повторний розгляд міської ради із обґрунтуванням зауважень.

Надалі, продовжуючи злочинний умисел, у період з 12.04.2018 по 17.04.2018, перебуваючи у приміщенні Чорноморської міської ради, шо за адресою Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру 33, ОСОБА_10 підписав рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 12.04.2018 № 335/29-VІІ чим забезпечив незаконне вибуття із державної власності земельної ділянки площею 0,7909 га та водного об`єкту акваторії Морського порту «Чорноморськ», що спричинило настання тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам на суму 24 694 457,34 грн

03.05.2018 право власності на відповідну земельну ділянку зареєстровано за Чорноморською міською радою Одеської області.

Цього ж дня, між Чорноморською міською радою Одеської області та ТОВ «СП Рисоіл Термінал» в порушення припису ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,7909 га із кадастровим номером 5110800000:03:001:0485 для будівництва та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ в акваторії Сухого лиману, на стику причалів №10-11 Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України», що по суті відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України, ст. 179, 181, 183, 188 Цивільного кодексу України є орендою акваторії морського порту.

Таким чином, ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

3.2. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_11 і визнане Судом недоведеним

Станом на час надання Чорноморською міською радою Одеської області ТОВ «СП Рисоіл Термінал» дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження рішенням від 12.04.2018 № 335/29- VІІ діяли положення ст. 186-1 Земельного кодексу України. Названа норма для цілей та категорії земель, дозвіл на розроблення проєкту відведення якої отримав ТОВ «СП Рисоіл Термінал», встановлювала обов`язкові погодження проєкту землеустрою органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, в тому числі центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, адже земельна ділянка відводилась за рахунок земель водного фонду.

Відповідно до п. 1 Положення «Про Державне агентство водних ресурсів України», затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 № 393, Державне агентство водних ресурсів України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.

Підпунктом 42 п. 4 цього Положення визначено, що Держводагентство відповідно до покладених на нього завдань погоджує документацію із землеустрою у випадках та порядку, що визначені Земельним кодексом України та Законом України «Про землеустрій», щодо відповідності зазначеної документації водному законодавству.

Розпорядженням КМУ від 30.11.2016 № 889-р ОСОБА_11 призначено першим заступником Голови Держводагентства.

Згідно з наказом Голови Держводагентства від 01.12.2016 № 229-ос ОСОБА_11 приступив до виконання посадових обов`язків поки розпорядженням КМУ від 10.06.2020 № 638-р його не звільнено з посади першого заступника Голови Держводагентства.

Відповідно до Розподілу обов`язків між Головою Агентства, першим заступником Голови Агентства та заступником Голови Агентства, затвердженого Наказом Держводагентства від 01.12.2016 № 230-ос, перший заступник Голови Агентства, в тому числі координує та контролює діяльність управління водних ресурсів (у частині координації діяльності територіальних органів).

На виконання припису ч. 3 ст. 186-1 Земельного кодексу України проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, в акваторії Сухого лиману на стику причалів № 10-11 Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України» з подальшою передачею в довгострокову оренду ТОВ «СП Рисоіл Термінал» строком на 49 років скеровано на погодження до Держводагентства разом з клопотанням ПП «Геозем 8» від 26.12.2017 № 252.

Під час перебування ОСОБА_11 на посаді першого заступника Голови Держводагентства не пізніше 09.01.2018 у останнього виник злочинний умисел на зловживання своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи у виді неправомірної оренди земельної ділянки всупереч інтересам служби, направлене на заподіяння шкоди охоронюваним законом державним інтересам, для чого він вступив у злочинну змову із начальником відділу координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Держводагентства ОСОБА_9 .

Так, 09.01.2018 клопотання ПП «Геозем 8» відповідно до накладеної ОСОБА_11 резолюції передано на розгляд начальника відділу координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Держводагентства ОСОБА_9 .

Вказаний відділ згідно з п. 3.9. Положення про відділ координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Держводагентства здійснює погодження документації із землеустрою, що стосується морів, морських заток та лиманів, а також їх прибережних захисних смуг у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України «Про землеустрій» щодо відповідності зазначеної документації водному господарству.

У період часу з 09.01.2018 по 16.01.2018, ОСОБА_9, перебуваючи у приміщенні Держводагентства за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 8, розглядаючи клопотанням ПП «Геозем 8» від 26.12.2017 № 252 про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал» з подальшою передачею в довгострокову оренду строком на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область м Чорноморськ в акваторії Сухого лиману на стику причалів № 10-11 Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України», розуміючи, що земельна ділянка, про погодження проєкту відведення якої заявлено клопотання ПП «Геозем 8», знаходиться в акваторії Морського порту «Чорноморськ», межі якої визначено постановою від 31.10.2007 № 1278, яка за постановою від 03.06.2013 №406 перебуває у користуванні ДП «АМПУ», а земельна ділянка під нею передана розпорядженням від 07.10.2009 № 1355-р у постійне користування ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ», а відтак не може бути відведена в оренду ТОВ «СП Рисоіл Термінал», чітко усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно та за попередньою змовою із Першим заступником Голови Держводагентства ОСОБА_11, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «СП Рисоіл Термінал», діючи всупереч інтересам служби та всупереч положенням ст. 1, 5, 14 Водного кодексу України, ч. 1, 3 ст. 8 Закону України «Про морські порти України», ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», постанови КМУ «Про межі акваторії морського порту Чорноморськ» від 31.10.2007 № 1278, постанови КМУ «Деякі питання акваторій морських портів» від 03.06.2013 № 406, розпорядження КМУ від 07.10.2009 № 1355-р «Про надання ДП «Іллічівський морський торговельний порт» у постійне користування земельної ділянки», положення «Про Державне агентство водних ресурсів України», затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 № 393, Положення про відділ координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Держводагентства, затвердженого Наказом Держводагентства від 26.04.2016 № 54, використав своє службове становище для складання, візування та передачі на підпис ОСОБА_11 позитивного висновку про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал», яка фактично розташована в межах акваторії Морського порту «Чорноморськ».

Зі свого боку ОСОБА_11 у період часу з 09.01.2018 по 16.01.2018, перебуваючи у приміщенні Держводагентства за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 8, розглядаючи клопотання ПП «Геозем 8» від 26.12.2017 № 252 про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал» з подальшою передачею в довгострокову оренду строком на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область місто Чорноморськ в акваторії Сухого лиману на стику причалів № 10-11 Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України», розуміючи, що земельна ділянка, про погодження проєкту відведення якої заявлено клопотання ПП «Геозем 8», знаходиться в акваторії Морського порту «Чорноморськ», межі якої визначено постановою від 31.10.2007 № 1278, яка за постановою від 03.06.2013 №406 перебуває у користуванні ДП «Адміністрація морських портів України», а земельна ділянка під нею передана розпорядженням від 07.10.2009 № 1355-р у постійне користування ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ», а відтак не може бути відведена в оренду ТОВ «СП Рисоіл Термінал», чітко усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно та за попередньою змовою із начальником відділу координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Держводагентства ОСОБА_9, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «СП Рисоіл Термінал», діючи всупереч інтересам служби та всупереч положенням ст. 1, 5, 14 Водного кодексу України, ч. 1, 3 ст. 8 Закону України «Про морські порти України», ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», постанови КМУ «Про межі акваторії морського порту Чорноморськ» від 31.10.2007 № 1278, постанови КМУ «Деякі питання акваторій морських портів» від 03.06.2013 № 406, розпорядження КМУ від 07.10.2009 № 1355-р «Про надання ДП «Іллічівський морський торговельний порт» у постійне користування земельної ділянки», положення «Про Державне агентство водних ресурсів України», затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 № 393, Положення про відділ координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Держводагентства, затвердженого Наказом Держводагентства від 26.04.2016 № 54, використав своє службове становище для підписання складеного, завізованого та переданого ОСОБА_9 позитивного висновку про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал», яка фактично розташована в межах акваторії Морського порту «Чорноморськ».

Висновок про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал» зареєстрований 16.01.2018 за № 214/9/11-18, виданий ПП «Геозем 8» та включений до складу відповідного проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал».

Після цього земельна ділянка в м. Чорноморськ Одеської області площею 0,7909 зареєстрована відділом у м. Чорноморськ Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморськ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області 06.03.2018 з присвоєнням кадастрового номеру 5110800000:03:001:0485, цільове призначення: для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, форма власності: не визначена.

Рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 12.04.2018 № 335/29- VІІ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал» з подальшою передачею в довгострокову оренду строком на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, в акваторії Сухого лиману на стику причалів № 10-11 Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України».

Надалі 03.05.2018 право комунальної власності на відповідну земельну ділянку зареєстровано за Чорноморською міською радою Одеської області і в цей же день, між Чорноморською міською радою Одеської області та ТОВ «СП Рисоіл Термінал» в порушення припису ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,7909 га із кадастровим номером 5110800000:03:001:0485 для будівництва та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ в акваторії Сухого лиману, на стику причалів №10-11 Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України», що по суті відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України, ст. 179, 181, 183, 188 Цивільного кодексу України є орендою акваторії морського порту.

Отже, підготовка ОСОБА_9 висновку від 16.01.2018 за № 214/9/11-18 про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал» та подальше його підписання ОСОБА_11 забезпечило формальне виконання вимог положень ч. 3 ст. 186-1 Земельного кодексу України, без якого неможливим було б подальше затвердження проєкту землеустрою рішенням Чорноморської міської ради Одеської області та незаконне вибуття із державної власності земельної ділянки площею 0,7909 га та водного об`єкту акваторії Морського порту «Чорноморськ», що спричинило настання тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам на суму 24 694 457,34 грн.

Таким чином, ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а саме зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Крім цього, ОСОБА_11 у період часу з 09.01.2018 по 16.01.2018, більш точної дати у ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи у приміщенні Держводагентства за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 8, розглядаючи клопотання ПП «Геозем 8» від 26.12.2017 № 252 про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал» з подальшою передачею в довгострокову оренду строком на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область місто Чорноморськ в акваторії Сухого лиману на стику причалів № 10-11 Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України», розуміючи, що земельна ділянка, про погодження проєкту відведення якої заявлено клопотання ПП «Геозем 8», знаходиться в акваторії Морського порту «Чорноморськ», межі якої визначено постановою від 31.10.2007 № 1278, яка за постановою від 03.06.2013 №406 перебуває у користуванні ДП «Адміністрація морських портів України», а земельна ділянка під нею передана розпорядженням від 07.10.2009 № 1355-р у постійне користування ДП «Іллічівський морський торговельний порт», а відтак не може бути відведена в оренду ТОВ «СП Рисоіл Термінал», чітко усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно та за попередньою змовою із начальником відділу координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Держводагентства ОСОБА_9, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «СП Рисоіл Термінал», діючи всупереч інтересам служби та всупереч положенням ст. 1, 5, 14 Водного кодексу України, ч. 1, 3 ст. 8 Закону України «Про морські порти України», ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», постанови КМУ «Про межі акваторії морського порту Чорноморськ» від 31.10.2007 № 1278, постанови КМУ «Деякі питання акваторій морських портів» від 03.06.2013 № 406, розпорядження КМУ від 07.10.2009 № 1355-р «Про надання ДП «Іллічівський морський торговельний порт» у постійне користування земельної ділянки», положення Про Державне агентство водних ресурсів України», затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 № 393, Положення про відділ координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Держводагентства, затвердженого Наказом Держводагентства від 26.04.2016 № 54, підписав складений, завізований та переданий на підпис ОСОБА_9 завідомо неправдивий офіційний документ - Висновок про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал», що 16.01.2018 був зареєстрований за № 214/9/11-18, який у п. 8, 12 містив неправдиві відомості щодо відношення земельної ділянки до водних об`єктів, які визначено виключно як Сухий лиман в м. Чорноморськ».

Таким чином, ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

3.3. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_9 і визнане Судом недоведеним

Станом на час надання Чорноморською міською радою Одеської області ТОВ «СП Рисоіл Термінал» дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження рішенням від 12.04.2018 № 335/29- VІІ діяли положення ст. 186-1 Земельного кодексу України. Названа норма для цілей та категорії земель, дозвіл на розроблення проєкту відведення якої отримав ТОВ «СП Рисоіл Термінал», встановлювала обов`язкові погодження проєкту землеустрою органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, в тому числі центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, адже земельна ділянка відводилась за рахунок земель водного фонду.

Відповідно до п. 1 Положення «Про Державне агентство водних ресурсів України», затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 № 393, Держводагентство є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.

За змістом Положення про відділ координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Держводагентства, затвердженого Наказом Держводагентства від 26.04.2016 № 54, відділ координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Держводагентства визначається як структурний підрозділом управління водних ресурсів Держводагентства.

Відповідно до п. 3.9. Положення про відділ координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Держводагентства до функціональних обов`язків відділу належить здійснення погодження документації із землеустрою, що стосується морів, морських заток та лиманів, а також їх прибережних захисних смуг у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України «Про землеустрій» щодо відповідності зазначеної документації водному господарству.

Наказом в.о. Голови Агентства від 12.09.2017 № 223-ос ОСОБА_9 призначено на посаду начальника відділу координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Держводагентства, на якій останній перебував до 27.08.2020.

Під час перебування ОСОБА_11 на посаді першого заступника Голови Держводагентства у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак до 09.01.2018, у останнього виник злочинний умисел на зловживання своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи у виді неправомірної оренди земельної ділянки всупереч інтересам служби, направлене на заподіяння шкоди охоронюваним законом державним інтересам, для чого він вступив у злочинну змову із начальником відділу координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Держводагентства ОСОБА_9 .

Так, 09.01.2018 клопотання ПП «Геозем 8» згідно накладеної ОСОБА_11 резолюції передано на розгляд начальника відділу координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Держводагентства ОСОБА_9 .

У період часу з 09.01.2018 по 16.01.2018, більш точної дати у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_9, перебуваючи у приміщенні Держводагентства за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 8, розглядаючи клопотання ПП «Геозем 8» від 26.12.2017 № 252 про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал» з подальшою передачею в довгострокову оренду строком на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область місто Чорноморськ в акваторії Сухого лиману на стику причалів № 10-11 Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України», розуміючи, що земельна ділянка, про погодження проєкту відведення якої заявлено клопотання ПП «Геозем 8», знаходиться в акваторії Морського порту «Чорноморськ», межі якої визначено постановою від 31.10.2007 № 1278, яка за постановою від 03.06.2013 №406 перебуває у користуванні ДП «Адміністрація морських портів України», а земельна ділянка під нею передана розпорядженням від 07.10.2009 № 1355-р у постійне користування ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ», а відтак не може бути відведена в оренду ТОВ «СП Рисоіл Термінал», чітко усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно та за попередньою змовою із Першим заступником Голови Держводагентства ОСОБА_11, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «СП Рисоіл Термінал», діючи всупереч інтересам служби та всупереч положенням ст. 1, 5, 14 Водного кодексу України, ч. 1, 3 ст. 8 Закону України «Про морські порти України», ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», постанови КМУ «Про межі акваторії морського порту Чорноморськ» від 31.10.2007 № 1278, постанови КМУ «Деякі питання акваторій морських портів» від 03.06.2013 № 406, розпорядження КМУ від 07.10.2009 № 1355-р «Про надання ДП «Іллічівський морський торговельний порт» у постійне користування земельної ділянки», положення «Про Державне агентство водних ресурсів України», затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 № 393, Положення про відділ координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Держводагентства, затвердженого Наказом Держводагентства від 26.04.2016 № 54, використав своє службове становище для складання, візування та передачі на підпис ОСОБА_11 позитивного висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал», яка фактично розташована в межах акваторії Морського порту «Чорноморськ».

Після чого, земельна ділянка в м. Чорноморськ Одеської області площею 0,7909 зареєстрована відділом у м. Чорноморськ Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморськ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області 06.03.2018 з присвоєнням кадастрового номеру 5110800000:03:001:0485, цільове призначення: для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, форма власності: не визначена.

Рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 12.04.2018 № 335/29- VІІ затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал» з подальшою передачею в довгострокову оренду строком на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, в акваторії Сухого лиману на стику причалів № 10-11 Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України».

Отже, підготовка ОСОБА_9 висновку від 16.01.2018 за № 214/9/11-18 про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал» забезпечило формальне виконання вимог положень ч. 3 ст. 186-1 Земельного кодексу України, без якого неможливо було б подальше затвердження проєкту землеустрою рішенням Чорноморської міської ради Одеської області та незаконне вибуття із державної власності земельної ділянки площею 0,7909 га та водного об`єкту акваторії Морського порту «Чорноморськ», що спричинило настання тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам на суму 24 694 457,34 грн.

Таким чином, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а саме зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Крім цього, ОСОБА_9 у період часу з 09.01.2018 по 16.01.2018, більш точної дати у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_9, перебуваючи у приміщенні Держводагентства за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 8, розглядаючи клопотанням ПП «Геозем 8» від 26.12.2017 № 252 про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал» з подальшою передачею в довгострокову оренду строком на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область місто Чорноморськ в акваторії Сухого лиману на стику причалів № 10-11 Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України», розуміючи, що земельна ділянка, про погодження проєкту відведення якої заявлено клопотання ПП «Геозем 8», знаходиться в акваторії Морського порту «Чорноморськ», межі якої визначено постановою від 31.10.2007 № 1278, яка за постановою від 03.06.2013 №406 перебуває у користуванні ДП «Адміністрація морських портів України», а земельна ділянка під нею передана розпорядженням від 07.10.2009 № 1355-р у постійне користування ДП «Іллічівський морський торговельний порт», а відтак не може бути відведена в оренду ТОВ «СП Рисоіл Термінал», чітко усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно та за попередньою змовою із Першим заступником Голови Держводагентства ОСОБА_11, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «СП Рисоіл Термінал», діючи всупереч інтересам служби та всупереч положенням ст. 1, 5, 14 Водного кодексу України, ч. 1, 3 ст. 8 Закону України «Про морські порти України», ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», постанови КМУ «Про межі акваторії морського порту Чорноморськ» від 31.10.2007 № 1278, постанови КМУ «Деякі питання акваторій морських портів» від 03.06.2013 № 406, розпорядження КМУ від 07.10.2009 № 1355-р «Про надання ДП «Іллічівський морський торговельний порт» у постійне користування земельної ділянки», положення Про Державне агентство водних ресурсів України», затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 № 393, Положення про відділ координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Держводагентства, затвердженого Наказом Держводагентства від 26.04.2016 № 54, склав, завізував та передав на підпис ОСОБА_11 завідомо неправдивий офіційний документ - Висновок про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал», що 16.01.2018 був зареєстрований за № 214/9/11-18, який у п. 8, 12 містив неправдиві відомості щодо відношення земельної ділянки до водних об`єктів, які визначено виключно як Сухий лиман в м. Чорноморськ - водний об`єкт місцевого значення, хоча насправді проєкт відведення, що перебував на розгляду Держводагентства, фактично передбачав відведення земельної ділянки в акваторії Морського порту «Чорноморськ» - водного об`єкту загальнодержавного значення, правом розпорядження якої наділений КМУ.

Таким чином, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

4. Підстави кримінальної відповідальності та мотиви, з яких Суд виходив при вирішенні питання про недоведеність винуватості ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Зі свого боку, склад кримінального правопорушення включає чотири елементи (суб`єкт, суб`єктивну сторону, об`єкт, об`єктивну сторону), кожен з яких має певний набір обов`язкових і факультативних ознак для кваліфікації певного діяння як кримінального правопорушення. Такі ознаки визначаються Загальною частиною КК України, а також диспозицією відповідної норми Особливої частини КК України, за якою кваліфікується діяння обвинуваченого.

З огляду на зазначене, необхідно встановити чи доведено прокурором всі чотири елементи складу кожного кримінального правопорушення, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

4.1. Підстави кримінальної відповідальності та мотиви, з яких Суд виходив при вирішенні питання про недоведеність винуватості ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та винуватості ОСОБА_9 і ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Враховуючи загальну характеристику складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а також особливості висунутого ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обвинувачення, їх винуватість у вчиненні цього злочину може бути визнана Судом, якщо сторона обвинувачення довела сукупність таких елементів:

-наявність суб`єкта кримінального правопорушення - відповідність ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 загальним ознакам суб`єкта кримінального правопорушення та їх належність до категорії службових осіб;

-наявність об`єктивної сторони правопорушення - наявність у діях ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ознак зловживання службовим становищем, тобто використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, наслідків (тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам), причинного зв`язку між діянням та наслідками. При цьому, враховуючи особливість висунутого ОСОБА_9 та ОСОБА_11 обвинувачення, зловживання службовим становищеммає бути вчинене за попередньою змовою групою осіб;

-наявність суб`єктивної сторони - наявність у ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 прямого умислу на зловживання службовим становищем та мети - одержати неправомірну вигоду для юридичної особи;

-наявність об`єкта правової охорони - порушення суспільних відносин у сфері службової діяльності, тобто відносин, які виникають у процесі виконання службовими особами своїх функцій, які їй надаються виключно в інтересах служби.

З огляду на законодавчу конструкцію диспозиції ч. 1 ст. 366 КК України, а також особливості висунутого ОСОБА_9 та ОСОБА_11 обвинувачення, їх винуватість у вчиненні цього злочину може бути визнана Судом, якщо сторона обвинувачення довела сукупність таких елементів:

-наявність суб`єкта кримінального правопорушення - відповідність ОСОБА_9 і ОСОБА_11 загальним ознакам суб`єкта кримінального правопорушення та їх належність до категорії службових осіб;

-наявність об`єктивної сторони правопорушення - наявність у діях ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ознак складання та видачі завідомо неправдивого офіційного документу. При цьому складання та видача завідомо неправдивого офіційного документу мають бути вчинені за попередньою змовою групою осіб;

-наявність суб`єктивної сторони - наявність у ОСОБА_9 і ОСОБА_11 прямого умислу на складання та видачу завідомо неправдивого офіційного документу;

-наявність об`єкта правової охорони - порушення суспільних відносини у сфері службової діяльності. Обов`язковою ознакою об`єкта є предмет - офіційний документ.

4.1.1. Щодо наявності у ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 ознак суб`єкта кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України

Суб`єкт кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, як і суб`єкт кримінального правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 366 КК України, - спеціальний. Це фізична осудна особа, яка досягла 16 років до вчинення кримінального правопорушення, та є службовою особою.

Визначення службової особи, яке застосовується щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, наведене у примітці до зазначеної норми. Згідно з цим визначенням до категорії службових осіб належать, в тому числі особи, які постійно здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням.

Водночас дефініція службової особи, яка використовується для цілей встановлення ознак суб`єкта кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, закріплена у ч. 3, 4 ст. 18 КК України. Відповідно до цих законодавчих положень службовими особами, зокрема є особи, які постійно здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням.

Організаційно-розпорядчі обов`язки - це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.

Адміністративно-господарські обов`язки - це обов`язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо).

У судовому засіданні встановлено, що обсяг фактичних обставин та сукупність доказів, якими прокурор обґрунтовує відповідність ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 ознакам суб`єктів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України, є ідентичними. У зв`язку з цим Суд вважає за можливе оцінити їх одночасно в контексті відповідності законодавчим ознаками службової особи наведеним як у примітці до ст. 364 КК України, так і тим, що закріплені у ст. 18 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного міста. Він обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі (ч. 1, 2 ст. 12 Закону № 280/97-ВР).

Повноваження міського голови починаються з моменту оголошення відповідною міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання (ч. 1 ст. 42 Закону № 280/97-ВР в редакції, що діяла станом на момент обрання ОСОБА_10 міським головою).

Строк повноважень міського голови, обраного на чергових виборах, становить п`ять років (абз. 2 ст. 141 Конституції України).

Міський голова відповідно до положень ч. 4 ст. 42 Закону № 280/97-ВР (в редакції, що діяла станом на момент обрання ОСОБА_10 міським головою), в тому числі представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства (п. 14); здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету (п. 7); призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів (п. 10); є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою (п. 13).

Вищенаведені законодавчі положення свідчать про те, що міський голова на постійній основі здійснює функції представника місцевого самоврядування, а також обіймає постійно в органі місцевого самоврядування посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Судом встановлено, що Постановою Іллічівської міської виборчої комісії Одеської області від 28.10.2015 № 111 «Про встановлення результатів виборів Іллічівського міського голови та визнання Іллічівського міського голову обраним» (т. 11, а.с. 156) Іллічівська міська виборча комісія Одеської області встановила результати виборів Іллічівського міського голови, що відбулись 25.10.2015, та визнала обраним Іллічівським міським головою ОСОБА_10 .

Відповідно до протоколу першої сесії Іллічівської міської ради VII скликання від 03.11.2015 депутати названої ради проголосували за результатами виборів Іллічівського міського голови та визнали його повноваження (т. 11, а.с. 155).

Отже, з 03.11.2015 ОСОБА_10 строком на п`ять років набув повноважень Іллічівського міського голови. У зв`язку з цим з названої дати він на постійній основі здійснював функції представника місцевого самоврядування, а також обіймав постійно в органі місцевого самоврядування посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Відтак ОСОБА_10 з 03.11.2015 був службовою особою у розумінні примітки до ст. 364 КК України, а тому відповідає спеціальним ознакам суб`єкта кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Так само Судом встановлена відповідність спеціальним ознакам суб`єкта кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_11 і ОСОБА_9 . Цей висновок ґрунтується на такому.

За змістом п. 1 Положення «Про Державне агентство водних ресурсів України», затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 № 393, Держводагентство є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.

Держводагентство очолює Голова, який має двох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади КМУ за поданнями Прем`єр-міністра України, внесеними на підставі пропозицій Міністра екології та природних ресурсів (п. 10, 12 Положення в редакції, що діяла станом на момент призначення ОСОБА_11 першим заступником Голови Держводагентства).

Розпорядженням КМУ від 30.11.2016 № 889-р ОСОБА_11 призначено першим заступником Голови Держводагентства з дати початку фактичного виконання ним посадових обов`язків, тобто 01.12.2016, строком на п`ять років (т. 15, а.с. 114).

Розпорядженням КМУ від 10.06.2020 № 638-р ОСОБА_11 звільнено з посади першого заступника Голови Держводагентства (т. 15, а.с. 115).

Отже, у період з 01.12.2016 по 10.06.2020 ОСОБА_11 обіймав посаду першого заступника Голови Держводагентства.

Відповідно до Розподілу обов`язків між Головою Агентства, першим заступником Голови Агентства та заступником Голови Агентства, затвердженого Наказом Державного агентства водних ресурсів України від 01.12.2016 № 230-ос (т. 11, а.с. 161-165), перший заступник Голови Агентства відповідає за взаємодію з Верховною Радою України, Секретаріатом КМУ щодо здійснення контролю за виконанням положень законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради України, актів КМУ, наказів Міністерства екології та природних ресурсів України, інших актів законодавства України, а також за підготовку проєктів законів України, указів Президента України, актів КМУ, наказів Міністерства екології та природних ресурсів України, що належать до сфери водного законодавства; координує та спрямовує роботу центрального апарату Держводагентства; спрямовує, координує та контролює діяльність позаміського та міського запасних пунктів управління Держводагентства; є головою робочої групи Держводагентства з питань, пов`язаних з управлінням об`єктами державної власності; координує та контролює діяльність головних спеціалістів з питань режимно-секретної роботи та мобілізаційної роботи; координує та контролює діяльність управлінь, секторів, відділів Держводагентства; координує та контролює діяльність державних підприємств «Укрводсервіс», «Одеська об`єднана дирекція будівництва водогосподарських об`єктів», «Прикарпатська регіональна дирекція з водогосподарського будівництва; координує та контролює діяльність Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «Дніпродіпроводгосп», Державного проєктно-вишукувального інституту «Укрпівдендіпроводгосп», Державного інституту управління і економіки водних ресурсів.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_11 у період з 01.12.2016 по 10.06.2020 здійснював функції представника влади, а також обіймав в органі державної влади посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у зв`язку з чим був службовою особою як у розумінні ст. 18 КК України, так і примітки до ст. 364 КК України.

Структурним підрозділом управління водних ресурсів Держводагентства є відділ координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Держводагентства.

Наказом в.о. Голови Агентства від 12.09.2017 № 223-ос (т. 15, а.с. 112) ОСОБА_9 з 13.09.2017 переведено на посаду начальника відділу координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Держводагентства.

З 31.08.2020 Наказом Голови Агентства від 27.08.2020 № 211-ос (т. 15, а.с. 113) ОСОБА_9 звільнено з посади начальника відділу координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Держводагентства.

Відповідно до Положення про відділ координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України, затвердженого Наказом Держводагентства від 26.04.2016 № 54 (т. 11, а.с. 90-94), начальник відділу здійснює керівництво відділом, представляє відділ у відносинах з іншими структурними підрозділами Держводагентства, розподіляє обов`язки і завдання між спеціалістами відділу; планує, регулює та контролює взаємодію зі структурними підрозділами інших центральних органів виконавчої влади при вирішенні питань, що стосуються діяльності відділу; здійснює оцінювання результатів службової діяльності державних службовців.

Наведене свідчать про те, що ОСОБА_9 у період з 13.09.2017 по 31.08.2020 обіймав в органі державної влади посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у зв`язку з чим був службовою особою як у розумінні ст. 18 КК України, так і примітки до ст. 364 КК України.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_10 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 (журнал судового засідання за 14.09.2023 (т. 2, а.с. 182-131), CD диск (т. 10). Отже, станом на момент прийняття Чорноморською міською радою Одеської області рішення від 12.04.2018 № 335/29-VII та його підписання ОСОБА_10 останній досяг віку, з якого відповідно до КК України може наставати кримінальна відповідальність.

Так само Судом встановлено, що як ОСОБА_9 на момент складання, візування та передачі на підпис ОСОБА_11 позитивного висновку про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал», так і ОСОБА_11 на час підписання цього висновку, досягли віку, з якого відповідно до КК України може наставати кримінальна відповідальність. Наведене вбачається з того, що ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_5, а ОСОБА_11 - ІНФОРМАЦІЯ_6 (журнал судового засідання за 14.09.2023 (т. 2, а.с. 182-131), CD диск (т. 10).

Крім цього, матеріали кримінального провадження не містять доказів неосудності ОСОБА_9, ОСОБА_10 чи ОСОБА_11 на момент вчинення ними діяння, про які йшлось вище. Про неосудність обвинувачених не зазначали також учасники судового провадження. Обставини, які б могли свідчити про неосудність ОСОБА_9, ОСОБА_10 чи ОСОБА_11, не були встановлені і Судом.

З сукупності наведених обставин Судом встановлено, що ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 відповідають загальним ознакам суб`єкта кримінального правопорушення, адже вони є фізичними осудними особами, які вчинили діяння, що ставляться їм у провину, у віці з якого може наставати кримінальна відповідальність.

Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що ОСОБА_10 є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Водночас ОСОБА_9 і ОСОБА_11 відповідають ознаками суб`єкта як кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, так і того, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 366 КК України.

4.1.2.1. Щодо відсутності у діях ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 ознак об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України

Необхідною умовою притягнення ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 364 КК України є встановлення обов`язкових ознак об`єктивної сторони вказаного кримінального правопорушення. За змістом диспозиції згаданої норми до таких ознак належать: діяння (зловживання службовим становищем, тобто використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби), наслідки (тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам), причинний зв`язок між діянням та наслідками. Крім цього, враховуючи особливість висунутого ОСОБА_9 та ОСОБА_11 обвинувачення, зловживання службовим становищеммає бути вчинене за попередньою змовою групою осіб;

Відповідно до усталеної судової практики під зловживанням службовим становищемв контексті застосування ст. 364 КК України слід розуміти використання службового становища, а отже, тих повноважень і можливостей, які обумовлені компетенцією службової особи, всупереч інтересам служби, тобто всупереч тим цілям і завданням, для досягнення і реалізації яких вони надані службовій особі (Постанова Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 682/3004/15-к, провадження № 51-1350км21; Постанова Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 707/661/17, провадження № 51-3264 км21; Постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.11.2023 у справі № 991/3966/20, провадження № 51-3348кмо22).

Перелік повноважень та фактичних можливостей певної службової особи завжди обумовлений покладеним на неї обов`язком з виконання певних функцій. Тобто службові повноваження надаються службовій особі виключно на законних підставах для використання у спосіб і в порядку, визначеному нормативним актом, для виконання покладених на неї законом функцій. Зі свого боку при зловживанні службовим становищем службова особа використовує свої повноваження та фактичні можливості, надані їй самою посадою, не для виконання покладених на неї законом функцій, досягнення інтересів служби, а всупереч таким.

З огляду на наведене, обов`язковою умовою притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 364 КК України є встановлення того, що дії винної особи перебували у безпосередньому зв`язку з її службовими повноваженнями, були зумовлені тими фактичними можливостями, що походять від службового становища особи, виконуваних функцій і наданих повноважень, що існує неподільний зв`язок між службовим становищем, змістом і обсягом наданих повноважень та їх використанням для вчинення злочину, тобто всупереч інтересам служби.

За змістом обвинувального акта ОСОБА_10 інкриміновано те, що він не скористався своїм правом на зупинення дії рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 12.04.2018 № 335/29-VII та не вніс це рішення на повторний розгляд міської ради із обґрунтуванням зауважень. Надалі ОСОБА_10 підписав назване рішення, яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал» з подальшою передачею в довгострокову оренду строком на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область місто Чорноморськ в акваторії Сухого лиману на стику причалів № 10-11 Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України», яка фактично розташована в акваторії Морського порту «Чорноморськ», межі якої визначено постановою КМУ від 31.10.2007 № 1278, яка за постановою від 03.06.2013 № 406 перебуває у користуванні ДП «Адміністрація морських портів України», а земельна ділянка під якою передана розпорядженням від 07.10.2009 № 1355-р у постійне користування ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ».

З огляду на наведене, встановлюючи у діях/бездіяльності ОСОБА_10 наявність діяння як обов`язкової ознаки об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, колегії суддів необхідно з`ясувати: 1) чи використав ОСОБА_10 повноваження і можливості, надані йому самою посадою міського голови, коли не зупинив дію рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 12.04.2018 № 335/29-VII і не вніс його на повторний розгляд міської ради із обґрунтуванням зауважень, а підписав назване рішення 2) чи суперечило інтересам служби використання таких повноважень ОСОБА_10 .

Повноваження міського голови визначені у ч. 4 ст. 42 Закону № 280/97-ВР. Відповідно до п. 3 згаданої норми міський голова підписує рішення ради та її виконавчого комітету.

Частиною 16 ст. 46 Закону № 280/97-ВР унормовано, що протоколи сесій міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто міським головою. Водночас ч. 4 ст. 59 Закону № 280/97-ВР містить законодавче положення про те, що рішення міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

За змістом ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 123 (в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 3993-IX від 08.10.2024), ч. 1 ст. 124 (в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 1444-IX від 18.05.2021) Земельного кодексу України до повноважень міської ради належить передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад. Передача здійснювалась рішенням міської ради, яке приймалось на підставі проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

У судовому засіданні встановлено, що стратегічним планом розвитку ДП «Іллічівський морський торговельний порт» на період до 2018 року, затвердженим наказом Мінінфраструктури від 04.08.2015 № 302, передбачалось будівництво ТОВ «СП Рисоіл Термінал» комплексу по переробці олійних культур та зерноперевантажувального комплексу та будівництво двобічного пірсу на стику причалів № 10-11. Очікуваним результатом, в тому числі була оренда нерухомого та рухомого майна (т. 17, а.с. 54-60).

Планом розвитку морського порту Іллічівськ на коротко - (до 2018), середньо - (до 2023) та довгострокову (до 2038) перспективу, погодженим Мінінфраструктури 02.04.2015, передбачалось, в тому числі розвиток комплексу із зберігання рослинних олій та продуктів переробки олійних культур з використанням причалу № 11 та будівництво ТОВ «СП Рисоіл Термінал» пірсу на стику причалів № 10-11 (т. 13, а.с. 28, т. 17, а.с. 61-62).

ТОВ «СП Рисоіл Термінал» скеровано до Центру надання адміністративних послуг у м. Іллічівськ та на ім`я міського голови ОСОБА_10 заяву від 10.12.2015 № 433 з додатками (т. 5, а.с. 2-37). У цій заяві порушено питання про видачу товариству рішення про дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду площею 0,9000 га (орієнтовно) на стику № 10-11 причалів порту Іллічівськ у довгострокову оренду, строком на 49 років, із земель комунальної власності. Місцезнаходження: акваторія морського порту Іллічівськ/акваторія Сухого лиману, для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури (т. 5, а.с. 2, т. 18, а.с. 138, 189).

Названа заява відповідно до штампів вхідної кореспонденції зареєстрована в Центрі надання адміністративних послуг у м. Іллічівськ 14.12.2015, в Іллічівському міськвиконкомі - 15.12.2015, в управлінні комунальної власності та земельних відносин Іллічівської міської ради - 18.12.2015. Вказане у сукупності з резолюціями на заяві від 10.12.2015 № 433 свідчить про те, що її скеровано для розгляду до управління комунальної власності та земельних відносин Іллічівської міської ради.

Згідно з Протоколом № 6 засідання постійної комісії з питань будівництва, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища та благоустрою від 30.12.2015 (т. 5, а.с. 38-43), комісія рекомендувала пленарному засіданню сесії Іллічівської міської ради надати ТОВ «СП Рисоіл Термінал» дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,9000 га для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область місто Іллічівськ в акваторії Сухого лиману на стику причалів № 10-11 Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України» з подальшою передачею у довгострокову оренду, строком на 49 років.

Управлінням комунальної власності та земельних відносин Іллічівської міської ради сформовано на сесію Іллічівської міської ради 12.03.2016 перелік питань, що стосуються земельних правовідносин (т. 5, а.с. 60-59). Пункт 1.10 цього переліку передбачав питання про надання ТОВ «СП Рисоіл Термінал» дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,9000 га для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область місто Іллічівськ в акваторії Сухого лиману на стику причалів № 10-11 Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України» з подальшою передачею у довгострокову оренду, строком на 49 років.

Із змісту питання 39 протоколу сьомої сесії Чорноморської міської ради VII скликання від 12.03.2016 (т. 5, а.с. 46-59), питання 33 протоколу лічильної комісії сьомої сесії Чорноморської міської ради VII скликання від 12.03.2016 (т. 5, а.с. 70-77, т. 18, а.с. 211-214) та результатів поіменного голосування з питання 33 (т. 5, а.с. 78-83) вбачається, що сесією, в тому числі прийнято рішення про надання ТОВ «СП Рисоіл Термінал» відповідного дозволу.

За наведених обставин Рішенням Чорноморської міської ради від 12.03.2016 № 70/8-VII (т. 5, а.с. 1, т. 18, а.с. 188, т. 18, а.с. 120) ТОВ «СП Рисоіл Термінал» надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,9000 га для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область місто Іллічівськ в акваторії Сухого лиману на стику причалів № 10-11 Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України» з подальшою передачею у довгострокову оренду, строком на 49 років. Назване рішення підписане міським головою ОСОБА_10, що підтверджується висновком експерта від 11.10.2022 № СЕ-19/111-22/42441-ПЧ (т. 10, а.с. 169-174).

Згодом ПП «ГЕОЗЕМ 8» на договірних засадах з ТОВ «СП Рисоіл Термінал» (т. 3, а.с. 232-240) розробило для товариства проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал» з подальшою передачею у довгострокову оренду строком на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: місто Чорноморськ в акваторії Сухого лиману на стику причалів № 10-11 Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України» (т. 3, а.с. 126-230, т. 5, а.с. 96-204, т. 11, а.с. 17-87, т. 18, а.с. 13-119).

Названий проєкт землеустрою погоджений експертом Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) у Дніпропетровській області - висновок від 26.01.2018 № 671/82-18 (т. 5, а.с. 132-133, т. 9, а.с. 47, т. 18, а.с. 49-50), Управлінням архітектури та містобудування Чорноморської міської ради Одеської області - висновок від 23.08.2017 № 23.08.2017 (т. 5, а.с. 135, т. 9, а.с. 48, т. 18, а.с. 52) та Держводагентством - висновок від 16.01.2018 № 2149/11-18 (т. 5, а.с. 136-137, т. 9, а.с. 50, т. 11, а.с. 13-14, 15-16, 88-89, т. 18, а.с. 53-54). Надалі він пройшов державну експертизу землевпорядної документації, висновком якої висловлені зауваження та пропозиції до землевпорядної документації. Втім, як свідчить копія висновку від 14.02.2018 № 273-18 (т. 5, а.с. 202-203, т. 9, а.с. 49, т. 15, а.с. 201, т. 18, а.с. 118-119) всі зауваження усунені.

Згодом 02.03.2018 ТОВ «СП Рисоіл Термінал» звернулось до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки (т. 4, а.с. 38, 39, 40). На підставі проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого ПП «ГЕОЗЕМ 8», 06.03.2018 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 5110800000:03:001:0485 (т. 4, а.с. 41-43).

Одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки з кадастровим номером 5110800000:03:001:0485 відкрито поземельну книгу (т. 4, а.с. 47-66).

06.03.2018 ТОВ «СП Рисоіл Термінал» подано заяву на ім`я міського голови ОСОБА_10, у якій порушено питання про видачу рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7907 га в довгострокову оренду на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: місто Чорноморськ в акваторії Сухого лиману (т. 5, а.с. 88, т. 18, а.с. 3).

Названа заява відповідно до штампів вхідної кореспонденції зареєстрована в Центрі надання адміністративних послуг у м. Чорноморськ 06.03.2018, в управлінні комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради Одеської області - 07.03.2018.

За змістом Протоколу № 40 засідання постійної комісії з питань будівництва, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища та благоустрою від 29.03.2018 (т. 5, а.с. 205-225), комісія рекомендувала пленарному засіданню Чорноморської міської ради Одеської області затвердити проєкти рішень, в тому числі і проєкт землеустрою ТОВ «СП Рисоіл Термінал».

Управлінням комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради Одеської області сформовано на сесію Чорноморської міської ради Одеської області 12.04.2018 перелік питань, що стосуються земельних правовідносин (т. 5, а.с. 236-240, т. 19, а.с. 1-5). Пункт 2.16 цього переліку передбачав питання про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення в оренду строком на 49 років ТОВ «СП Рисоіл Термінал» земельної ділянки площею 0,7907 га для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область місто Чорноморськ в акваторії Сухого лиману на стику причалів № 10-11 Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України».

Із змісту питання 27 протоколу двадцять четвертої сесії Чорноморської міської ради VII скликання від 12.04.2018 (т. 5, а.с. 226-235,т. 18, а.с. 236-245), питання 27 протоколу лічильної комісії двадцять четвертої сесії Чорноморської міської ради VII скликання від 12.04.2018 (т. 6, а.с. 1-7, т. 19, а.с. 18-25) та результатів поіменного голосування з питання 27 (т. 6, а.с. 8-15, т. 19, а.с. 35-40) вбачається, що сесією, в тому числі прийнято рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення в оренду строком на 49 років ТОВ «СП Рисоіл Термінал» земельної ділянки площею 0,7907 га.

У зв`язку з викладеним Рішенням Чорноморської міської ради від 12.04.2018 № 335/29-VII (т. 5, а.с. 85-86, т. 9, а.с. 45-46, т. 18, а.с. 1-2) затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7907 га ТОВ «СП Рисоіл Термінал» з подальшою передачею у довгострокову оренду строком на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область місто Чорноморськ в акваторії Сухого лиману на стику причалів № 10-11 Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України». Назване рішення підписане міським головою ОСОБА_10, що підтверджується висновком експерта від 11.10.2022 № СЕ-19/111-22/42441-ПЧ (т. 10, а.с. 169-174).

З огляду на зазначене, Судом встановлено, що ОСОБА_10 використав повноваження міського голови, передбачені п. 3 ч. 4 ст. 42, ч. 16 ст. 46, ч. 4 ст. 59 Закону № 280/97-ВР, коли не зупинив дію рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 12.04.2018 № 335/29-VII, не вніс це рішення на повторний розгляд міської ради із обґрунтуванням зауважень, підписав назване рішення. Отже, прокурором доведено, що у вищенаведених діях/бездіяльності ОСОБА_10 наявне використання його службового становища.

Вирішуючи питання про те чи суперечило інтересам служби використання таких повноважень ОСОБА_10, Суд керується позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.07.2024 у справі № 761/32259/16-к, провадження № 51-7781км23. Згідно з цією позицією інтереси служби у ст. 364 КК України можуть бути виведені лише з вимог законодавства, яке регулює відповідну сферу діяльності, і значення виразу «всупереч інтересам служби» співпадає із значенням виразу «є порушенням законодавства». За наведених обставин Судом має бути вирішене питання чи становили інкриміновані ОСОБА_10 бездіяльність та дія порушення законодавства.

Прокурор порушення законодавства у діяннях ОСОБА_10 пов`язує з тим, що прийняття Чорноморською міською радою Одеської області рішення від 12.04.2018 № 335/29-VII, дію якого обвинувачений не зупинив, а навпаки підписав його, обумовило вибуття земельної ділянки площею 0,7907 га та акваторії Морського порту «Чорноморськ» із державної власності. Надалі це призвело до надання земельної ділянки у довгострокову оренду ТОВ «СП Рисоіл Термінал» незважаючи на те, що вона не може бути предметом оренди.

Прокурор послався на те, що Розпорядженням КМУ від 07.10.2009 № 1355 земельну ділянку, розташовану у межах наданої ДП «Іллічівський морський торговельний порт» акваторії, надано йому у постійне користування. У зв`язку з цим, така земельна ділянка з огляду на положення п. 3, 4 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» належить до земель державної власності.

Крім цього сторона обвинувачення посилалась на те, що відведена у довгострокову оренду ТОВ «СП Рисоіл Термінал» земельна ділянка зайнята акваторією морського порту. Отже, земельна ділянка в межах акваторії морського порту та розташований над її поверхнею водний об`єкт є однією складною цілісною неподільною річчю, тобто складає один об`єкт. Водночас акваторію морського порту віднесено до водних об`єктів загальнодержавного значення, які не можуть бути об`єктами оренди.

В контексті позиції прокурора Суд враховує таке.

Нормативно-правовим актом, який вперше комплексно передбачав проведення розмежування земель державної та комунальної власності був Закон України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» від 05.02.2004. Однак, з огляду на вади цього Закону та відсутність можливості реалізувати його положення в повному обсязі, 06.09.2012 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності». Названий Закон відповідно до п. 1 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення набув чинності 01.01.2013. З цієї дати згідно з п. 7 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення до цього Закону землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

За змістом п. 4 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення до цього Закону (в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 1423-IX від 28.04.2021) у державній власності залишаються, в тому числі: розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: а) на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони; б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Натомість п. 3 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення до цього Закону (в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 1423-IX від 28.04.2021) визначаючи перелік земель комунальної власності закріпив, що землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.

З огляду на вищенаведені законодавчі положення, підставою для віднесення земельної ділянки, розташованої у межах акваторії морського порту, до земель державної власності, буде факт її передання у постійне користування державному підприємству.

Як встановлено Судом, Постановою КМУ від 31.10.2007 № 1278 «Про межі акваторії морського порту Іллічівськ» (зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 03.06.2013 № 406) визначено межі акваторії морського порту Іллічівськ згідно з додатком до цієї постанови (т. 6, а.с. 167-169).

Пунктом 1 Розпорядження КМУ від 07.10.2009 № 1355-р «Про надання державному підприємству «Іллічівський морський торговельний порт» у постійне користування земельної ділянки» (т. 6, а.с. 170) державному підприємству «Іллічівський морський торговельний порт» надано у постійне користування земельну ділянку, розташовану в межах наданої йому акваторії. Пунктом 2 цього розпорядження на Одеську обласну державну адміністрацію та Державний комітет України із земельних ресурсів покладено обов`язок забезпечити виконання пункту 1 розпорядження.

За змістом ст. 125 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Документом, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою до 01.01.2013 був державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, після названої дати - Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ч. 3 ст. 126 Земельного кодексу України).

За наслідками дослідження доказів, долучених сторонами кримінального провадження, колегією суддів встановлена відсутність будь-якого з вищеперерахованих документів, які б підтвердили, що у державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» виникло право постійного користування земельною ділянкою в межах наданої йому акваторії.

Про відсутність прав у ДП «АМПУ» на земельну ділянку в межах наданої державному підприємству «Іллічівський морський торговельний порт» акваторії повідомив Суду свідок ОСОБА_17 . Названий свідок з 2014 по 2017 роки працював на посаді керівника ДП «АМПУ» та пояснив, що у державного підприємства були права виключно на акваторію у визначених постановою КМУ межах (журнал судового засідання за 29.07.2024 (т. 16, а.с. 33-44), CD диск (т. 16).

Так само заперечив перебування у постійному користуванні ДП «АМПУ» земельної ділянки під акваторією морського порту «Чорноморськ» свідок ОСОБА_20, який станом на сьогодні працює заступником директора ДП «Морський торгівельний порт «Чорноморськ», а з січня 2016 по травень 2018 працював на посаді начальника управління комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради. Він наголосив, що ДП «АМПУ» не реалізувало своє право на оформлення права постійного користування, а Постанова та Розпорядження КМУ є розпорядчими документами, а не правовстановлюючими, які б передали право користування земельною ділянкою морському порту «Чорноморськ» (журнали судових засідань за 29.07.2024, 04.09.2024, 25.10.2024 (т. 16, а.с. 33-44, 83-91, 183-198), CD диск (т. 16).

Ба більше, як свідчить лист Одеської обласної державної адміністрації від 28.03.2023 № 31-А3/2114, державною адміністрацією не виконувався п. 2 Розпорядження КМУ від 07.10.2009 № 1355-р «Про надання державному підприємству «Іллічівський морський торговельний порт» у постійне користування земельної ділянки (т. 16, а.с. 170). У зв`язку з чим право постійного користування земельною ділянкою в межах акваторії у державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» не виникло.

Відповідно до п. 10 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України (в редакції, що діяла до моменту набрання чинності змін, внесених Законом № 5245-VI від 06.09.2012) рішення про розмежування земель державної і комунальної власності в межах населених пунктів приймають відповідні сільські, селищні, міські ради за погодженням з органами виконавчої влади. Положення аналогічного змісту було і в Законі України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» від 05.02.2004.

З огляду на викладене, керуючись положеннями Земельного кодексу України та Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» від 05.02.2004, Рішенням Іллічівської міської ради від 25.07.2008 № 456/78-V (т. 17, а.с. 155-156, т. 19, а.с. 140-141) надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності в межах Іллічівської міської ради (м. Іллічівськ, сел. Олександрівка, с. Малодолинське, с. Бурлача Балка) загальною площею 2646,37 га, з попереднім проведенням інвентаризації земель.

Відповідно до Рішення Іллічівської міської ради Одеської області від 11.04.2012 № 187-VI (т. 17, а.с. 157, флеш-накопичувач т. 19, а.с. 116, т. 19, а.с. 142) Іллічівська міська рада погодила перелік земельних ділянок, які залишаються у державній власності у межах м. Іллічівськ, сел. Олександрівка, с. Малодолинське, с. Бурлача Балка на території Іллічівської міської ради - додаток № 1. Крім цього рада також погодила перелік земельних ділянок, які передаються у комунальну власність у межах названих населених пунктів - додаток № 2.

Згідно з додатком № 1 до Рішення Іллічівської міської ради Одеської області від 11.04.2012 № 187-VI до земель державної власності не віднесено землі водного фонду у межах м. Іллічівськ, сел. Олександрівка, с. Малодолинське, с. Бурлача Балка на території Іллічівської міської ради. Водночас додатком № 2 до названого рішення закріплено, що Сухий лиман - водний об`єкт місцевого значення (відповідно до Довідки Одеського обласного виробничого управління по водному господарству від 27.04.2011 № 762/21/10 (т. 17, а.с. 174, флеш-накопичувач т. 19, а.с. 116, Т. 19, а.с. 159). У зв`язку з цим, земельні ділянки водного фонду № 1647, 1650, 1653 загальною площею 537,7060 га віднесені до земель комунальної власності, а землекористувачем визначено - Іллічівську міську раду (флеш-накопичувач т. 19, а.с. 116).

Як свідчить Протокол № 13 від 05.06.2012 засідання обласної комісії Одеської обласної державної адміністрації щодо визначення земель, які залишаються в державній власності, та тих, які передаються до земель комунальної власності (т. 17, а.с. 158-161, флеш-накопичувач т. 19, а.с. 116, т. 19, а.с. 143-146), комісією схвалено, в тому числі перелік земельних ділянок, які залишаються у державній власності, та тих, які передаються у комунальну власність територіальної громади м. Іллічівськ, сел. Олександрівка, с. Малодолинське, с. Бурлача Балка Іллічівської міської ради.

Отже, у відповідності до приписів п. 10 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України (в редакції, що діяла до моменту набрання чинності змін, внесених Законом № 5245-VI від 06.09.2012) Іллічівська міська рада та Одеська обласна державна адміністрація погодили перелік земельних ділянок, які залишаються у державній власності, та тих, які передаються у комунальну власність територіальної громади Іллічівської міської ради. При цьому земельну ділянку загальною площею 537,7060 га, зайняту водним об`єктом - Сухий лиман, розмежовано до земель комунальної власності.

Державним підприємством «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблено Проєкт землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності в межах населених пунктів м. Іллічівськ, сел. Олександрівка, с. Малодолинське, с. Бурлача Балка на території Іллічівської міської ради Одеської області (т. 7, а.с. 8-128).

Названий проєкт землеустрою погоджений Управлінням архітектури та містобудування Іллічівської міської ради - висновок від 26.07.2012 № 013-15-88 (т. 17, а.с. 169, т. 19, а.с. 154), відділом Державного комітету України по земельних ресурсах у м. Іллічівськ Одеської обл. - висновок від 27.07.2012 №30-30-3/1056 (т. 17, а.с. 170, т. 19, а.с. 155). Потім він пройшов державну експертизу землевпорядної документації, висновком від 03.09.2012 № 1 якої висловлені зауваження та пропозиції до землевпорядної документації (т. 7, а.с. 4-5, т. 17, а.с. 171-173, т. 19, а.с. 156-158). Водночас такі зауваження було усунуто, про що свідчить коректурний аркуш про усунення зауважень, викладених у висновку державної експертизи землевпорядної документації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.09.2012 № 1 (т. 7, а.с. 6).

Відповідно до Витягу з протоколу № 57 засідання постійної комісії з питань будівництва, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища та благоустрою від 29.11.2012 (т. 7, а.с. 3) комісія рекомендувала пленарному засіданню Чорноморської міської ради Одеської області затвердити проєкт землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності у межах населених пунктів м. Іллічівськ, сел. Олександрівка, с. Малодолинське, с. Бурлача Балка на території Іллічівської міської ради Одеської області, який розроблено Державним підприємством «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Рішенням Іллічівської міської ради Одеської області від 07.12.2012 №259-VI (т. 7, а.с. 1, т. 17, а.с. 150, 162, т. 19, а.с. 147) затверджено проєкт землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності у межах населених пунктів м. Іллічівськ, сел. Олександрівка, с. Малодолинське, с. Бурлача Балка на території Іллічівської міської ради Одеської області, який розроблено Державним підприємством «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Вищенаведене свідчить про те, що землі водного фонду, зайняті водним об`єктом - Сухий лиман, розмежовано до земель комунальної власності.

Про правильність даного висновку Суду свідчить також Лист Одеської обласної державної адміністрації від 20.11.2017 № 6663/02-21/04/7195 (т. 11, а.с. 200-201), яким Одеська обласна державна адміністрація відмовила Іллічівській філії ДП «АМПУ» у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Підставою для відмови стало те, що, з огляду на перебування земельної ділянки у межах населеного пункту, Одеська обласна державна адміністрація є неуповноваженим суб`єктом.

Крім цього, через перебування бажаної земельної ділянки у комунальній власності, Одеською обласною державною адміністрацією листом від 01.09.2015 запропоновано ТОВ «СП Рисоіл Термінал» звернутись до Іллічівської міської ради з питанням її відведення (т. 17, а.с. 91-92).

За змістом п. 10 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» рішення про затвердження проєктів розмежування земель державної та комунальної власності, затверджені до набрання чинності цим Законом, тобто до 01.01.2013, є підставою для здійснення державної реєстрації земельних ділянок та державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на земельні ділянки.

Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Згідно з п. 5 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

У разі якщо відомості про земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, та її затвердження здійснюються відповідною сільською, селищною, міською радою (п. 6 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності»).

Як встановлено у судовому засіданні, відомості про земельну ділянку, зайняту водним об`єктом - Сухий лиман, не внесені до Державного реєстру земель. У зв`язку з чим вимагалося розроблення документації із землеустрою на цю земельну ділянку та її затвердження міською радою. Однак Іллічівською міською радою цього зроблено не було.

Разом з цим таку документацію розроблено на земельну ділянку площею 0,7907 га з кадастровим номером 5110800000:03:001:0485. Право власності відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 03.05.2018 зареєстровано за Чорноморською (до перейменування у 2016 році - Іллічівською) міською радою (т. 9, а.с. 223).

Названа ділянка згідно з Висновком експерта № 12/2023 судової земельно-технічної експертизи від 30.03.2023 (т. 19, а.с. 82-92) розташована в акваторії Сухого лиману у межах земель комунальної власності, які розмежовані відповідно проєкту землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності у межах населених пунктів м. Іллічівськ, сел. Олександрівка, с. Малодолинське, с. Бурлача Балка на території Іллічівської міської ради Одеської області, затвердженого Рішенням Іллічівської міської ради Одеської області від 07.12.2012 №259-VI.

Отже, земельна ділянка площею 0,7907 га з кадастровим номером 5110800000:03:001:0485 є частиною земельної ділянки загальною площею 537,7060 га, зайнятої водним об`єктом - Сухий лиман, яку загалом розмежовано до земель комунальної власності.

Наведене спростовує позицію прокурора, що прийняття Чорноморською міською радою Одеської області рішення від 12.04.2018 № 335/29-VII, дію якого ОСОБА_10 не зупинив, а навпаки підписав його, обумовило вибуття земельної ділянки площею 0,7907 га із земель державної власності у комунальну власність.

Принагідно Суд оцінює як непереконливі показання свідка ОСОБА_18, в частині тверджень про те, що обізнаність проєктанта, що проєкт відведення розробляється на земельну ділянку, розташовану в межах акваторії морського порту, мала б своїм наслідком або розірвання договору, або направлення на подальше погодження. Адже такі твердження мають гіпотетичних характер, характер припущень, а не засновані на безпосередньому сприйнятті свідком певних подій.

Так само Суд відхиляє твердження сторони обвинувачення про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 5110800000:03:001:0485 не може бути предметом оренди. Адже, на переконання Суду, хибною є позиція прокурора про поширення заборони оренди акваторії морського порту на земельну ділянку під такою акваторією через їх неподільність. У цьому контексті Суд зазначає таке.

Організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями, на час укладання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5110800000:03:001:0485 (03.05.2018 ) регулювалися Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII.

Частина 2 ст. 4 цього Закону містила перелік майна, яке не може бути об`єктом оренди. До такого переліку включено, в тому числі акваторії портів.

Легальне визначення акваторії морського порту вперше закріплено у п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про морські порти України». Після набрання цим законом чинності, тобто 13.06.2013, визначенням аналогічного змісту доповнено ст. 1 Водного кодексу України.

Згідно з дефініцією під акваторією морського порту (портовою акваторією) слід розуміти визначену межами частину водного об`єкта (об`єктів), крім суднового ходу, призначену для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден.

Водним об`єктом є природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт) (абз. 15 ст. 1 Водного кодексу України).

Отже, законодавство України прямо визначає акваторію морського порту як водний простір, а не земельну ділянку (землю дна).

За змістом ст. 6 Водного кодексу України води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об`єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

Зі свого боку, землі водного фонду, тобто землі зайняті водними об`єктами, можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності (ст. 59 Земельного кодексу України).

Вищенаведене свідчить про те, що законодавець, визначивши різні правові режими власності на водний об`єкт та землю водного фонду, розташовану під ним, розділяє ці природні ресурси між собою. При цьому навіть форма власності на водний простір та на земельну ділянку, розташовану під таким водним простором, далеко не завжди співпадає.

На користь даного твердження свідчить пояснювальна записка до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності». Пункт 3 цієї записки, який містить обґрунтування необхідності прийняття цього закону, наголошує на недоцільності віднесення Законом України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» від 05.02.2004 до державної власності земель під водними об`єктами загальнодержавного значення, адже в такому випадку формування земельних ділянок для розміщення гідроспоруд, інших об`єктів, які одночасно розміщуються на землях дна водойми та суходолу, в межах населених пунктів буде неможливим.

Отже, суб`єктом законодавчої ініціативи обґрунтовувалася та відстоювалася необхідність різних форм власності на водний простір та на земельну ділянку під ним в межах населених пунктів.

Така позиція підтримана законодавцем, адже 06.09.2012 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», яким виключено, як критерій належності земель до земель державної власності, факт розташування на такій землі водного об`єкта загальнодержавного значення.

Крім цього, Суд звертає увагу, що за змістом ст. 49, 53 Водного кодексу України водний об`єкт може бути об`єктом окремого користування без передачі права на землю. Отже, право користування водою не завжди охоплює право користування землею під нею.

Наведене підтверджує, що землі водного фонду та водні об`єкти, що на них розташовані, хоч і фактично взаємопов`язані, однак юридично відокремлені природні ресурси з різними правилами власності та користування. У зв`язку з цим виключається можливість поширювати обмеження, встановлені абз 17 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII, щодо оренди акваторії порту на розташовану під нею земельну ділянку.

Суд не погоджується і з твердженням прокурора, що прийняття Чорноморською міською радою Одеської області рішення від 12.04.2018 № 335/29-VII, дію якого ОСОБА_10 не зупинив, а навпаки підписав його, обумовило вибуття акваторії Морського порту «Чорноморськ» із державної власності. Адже названим рішенням взагалі не вирішувалася доля акваторії морського порту.

За наведених обставин, за наслідками судового розгляду не знайшов свого підтвердження той факт, що використання ОСОБА_10 повноважень міського голови, передбачених п. 3 ч. 4 ст. 42, ч. 16 ст. 46, ч. 4 ст. 59 Закону № 280/97-ВР, суперечило інтересам служби. Адже прокурором не доведено, що незупинення дії рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 12.04.2018 № 335/29-VII, невнесення цього рішення на повторний розгляд міської ради із обґрунтуванням зауважень, підписання названого рішення суперечило чинному законодавству.

Вирішуючи питання про те чи утворюють об`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України дії, які поставлені у провину ОСОБА_9 та ОСОБА_11, Суд встановив таке.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_9 звинувачено у складанні, візуванні та передачі на підпис ОСОБА_11 позитивного Висновку про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал». ОСОБА_11 зі свого боку інкриміновано підписання складеного, завізованого та переданого на підпис ОСОБА_9 позитивного Висновку про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал». Зазначений висновок забезпечив формальне виконання вимог Земельного кодексу України, без дотримання яких неможливим було б затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал» рішенням Чорноморської міської ради Одеської області від 12.04.2018 № 335/29-VII та вибуття земельної ділянки площею 0,7907 га та акваторії Морського порту «Чорноморськ» із державної власності.

Як попередньо зазначалось, ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла до внесення змін Законом № 3993-IX від 08.10.2024) передбачалось, що рішення міської ради про передачу в оренду земельних ділянок приймалось на підставі проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Тобто проєкт землеустрою був юридичною передумовою передачі земельної ділянки у користування.

Водночас із змісту ст. 186-1 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла до виключення даної норми Законом № 1423-IX від 28.04.2021) вбачається, що етапу затвердження проєкту землеустрою міською радою передувало погодження такого проєкту органами виконавчої влади. При цьому перелік органів, що погоджував проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, залежав від категорії земель, які відводились.

Підставою для відмови у погодженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки могла стати лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (ч. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу).

З огляду на те, що земельна ділянка, дозвіл на розробку проєкту відведення якої отримав ТОВ «СП Рисоіл Термінал», належить до земель водного фонду, абз. 5 ч. 3 ст. 186-1 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла до виключення даної норми Законом № 1423-IX від 28.04.2021) передбачалась необхідність погодження проєкту землеустрою з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Відповідно до п. 1 Положення «Про Державне агентство водних ресурсів України», затверджене постановою КМУ від 20.08.2014 № 393, Держводагентство є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.

Основними завданнями Держводагентства є: 1) реалізація державної політики у сфері управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів, розвитку водного господарства і меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем; 2) внесення пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів (п. 3 Положення).

Підпунктом 42 п. 4 Положення визначено, що Держводагентство відповідно до покладених на нього завдань погоджує документацію із землеустрою у випадках та порядку, що визначені Земельним кодексом України та Законом України «Про землеустрій», щодо відповідності зазначеної документації водному законодавству.

Отже, з огляду на приписи ч. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу, підставою для відмови у погодженні проєкту землеустрою Держводагентством є невідповідність його положень вимогам водного законодавства.

На виконання припису абз. 5 ч. 3 ст. 186-1 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла до виключення даної норми Законом № 1423-IX від 28.04.2021), ПП «ГЕОЗЕМ 8» звернулось до Держводагентства з клопотанням від 26.12.2017 № 252 про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал» з подальшою передачею у довгострокову оренду строком на 49 років (т. 11, а.с. 9).

Висновком від 16.01.2018 № 2149/11-18 (т. 5, а.с. 136-137, т. 9, а.с. 50, т. 11, а.с. 13-14, 15-16, 88-89, т. 18, а.с. 53-54) Держводагентство погодило проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал» з подальшою передачею у довгострокову оренду строком на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: місто Чорноморськ в акваторії Сухого лиману на стику причалів № 10-11 Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України».

Згідно з інформацією з електронної системи документообігу Держводагентства Висновок від 16.01.2018 № 2149/11-18 підготував ОСОБА_9 (т. 11, а.с. 10-12). Ба більше, як свідчить висновок експерта від 01.07.2022 № СЕ-19/111-22/23929-ПЧ, підпис у нижній частині, на другому аркуші Висновку Держводагентства від 16.01.2018 № 2149/11-18, виконаний ОСОБА_9 (т. 10, а.с. 135-140).

Як попередньо встановлено Судом у п. 4.1.1. Вироку ОСОБА_9 у період з 13.09.2017 по 31.08.2020 обіймав посаду начальника відділу координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Держводагентства.

Відповідно до п. 3.9. Положення про відділ координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Держводагентства, затвердженого Наказом Держводагентства від 26.04.2016 № 54 (далі - Положення), до функціональних обов`язків відділу належить здійснення погодження документації із землеустрою, що стосується морів, морських заток та лиманів, а також їх прибережних захисних смуг у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України «Про землеустрій» щодо відповідності зазначеної документації водному господарству.

Начальник відділу згідно з абз 10 п. 5.3. Положення несе відповідальність за своєчасний розгляд і підготовку відповідей, достовірність і обґрунтованість матеріалів, що готуються відділом для керівництва Держводагентства та органів законодавчої і виконавчої влади тощо.

Вищенаведене підтверджує те, що склавши, завізувавши та передавши першому заступнику Голови Держводагентства Висновок від 16.01.2018 № 2149/11-18, ОСОБА_9 використав повноваження начальника відділу координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Держводагентства.

Так само, на переконання Суду, прокурором доведено, що ОСОБА_11 використав повноваження першого заступника Голови Держводагентства, підписавши складений, завізований та переданий ОСОБА_9 . Висновок від 16.01.2018 № 2149/11-18. Адже відповідно до Розподілу обов`язків між Головою Агентства, першим заступником Голови Агентства та заступником Голови Агентства, затвердженого Наказом Державного агентства водних ресурсів України від 01.12.2016 № 230-ос (т. 11, а.с. 161-165), перший заступник Голови Агентства координує та контролює діяльність управління водних ресурсів, в тому числі у частині координації діяльності територіальних органів Держводагентства, яке безпосередньо здійснює погодження документації із землеустрою. При цьому факт належності ОСОБА_11 підпису на Висновку від 16.01.2018 № 2149/11-18 підтверджується висновком за результатами проведення почеркознавчої експертизи від 14.11.2022 № 28050/22-32 (т. 10, а.с. 148-156)

Однак, за наслідками судового розгляду не знайшов свого підтвердження той факт, що використання ОСОБА_9 та ОСОБА_11 повноважень начальника відділу координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Держводагентства та першого заступника Голови Держводагентства відповідно суперечило інтересам служби. Названий висновок Суду ґрунтується на такому.

Із змісту обвинувального акта вбачається, що обставини, якими прокурор доводить наявність порушень законознавства при наданні ОСОБА_9 та ОСОБА_11 висновку про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею у довгострокову оренду ТОВ «СП Рисоіл Термінал», є ідентичними тим, що досліджувались Судом при оцінці дій ОСОБА_10, а саме: неможливість передачі в оренду земельної ділянки з огляду на її перебування у постійному користуванні ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ», належність її до категорії земель державної, а не комунальної власності, поширення заборони оренди акваторії морського порту на земельну ділянку під такою акваторією. При цьому Суд не погодився із такими твердженнями прокурора та навів доводи в обґрунтування хибності його позиції. Такі доводи є цілком слушними і щодо звинувачення ОСОБА_9 та ОСОБА_11 .

У зв`язку з цим, Суд констатує, що дії, які поставлені у провину ОСОБА_9 та ОСОБА_11, не утворюють суспільно небезпечне діяння як обов`язкову ознаку об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Так само Суд визнає недоведеним і наявність суспільно небезпечних наслідків, поставлених у провину ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 з огляду на таке.

Зловживання владою або службовим становищем кваліфікується за ч. 2 ст. 364 КПК України, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

Приміткою 4 до ст. 364 КК України визначено, що у ст. 364 КК України тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Критерієм для визначення істотної шкоди є неоподатковуваний мінімум доходів громадян у розмірі, який відповідає податковій соціальній пільзі, та розраховується згідно з п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України та ч. 1 Прикінцевих положень. Відповідно до названих положень податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018 дорівнював 1762 грн, а отже, один неоподатковуваний мінімум для цілей кваліфікації за ст. 364 КК України складав 881 грн. За таких обставин, шкода завдана зловживанням владою або службовим становищем, для цілей кваліфікації за ч. ст. 364 КПК України має перевищувати 220 250 грн (250 нмдг*881 грн =220 250 грн).

За версією сторони обвинувачення вищевказаними діями ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 завдано тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам на суму 24 694 457,34 грн. При цьому, на підтвердження цієї суми, прокурором до матеріалів судової справи долучено Висновок експертів судової оціночно-земельної експертизи від 25.07.2022 № 22-601 (т. 10, а.с. 109-121).

З аналізу даного висновку Судом встановлено, що при визначенні ринкової вартості земельної ділянки з кадастровим номером 5110800000:03:001:0485 експерти використовували методичний підхід зіставлення цін продажу подібних земельних ділянок. У зв`язку з цим ключовим у даному випадку було те, щоб земельні ділянки, що використовувалися експертами для порівняння, за своїми характеристиками і властивостями були подібними до земельної ділянки - об`єкта оцінки.

Із змісту висновку від 25.07.2022 № 22-601 вбачається, що експертами використано чотири об`єкта порівняння. При цьому, на переконання Суду, три порівняльних зразка не є подібними оцінюваному об`єкту, що вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість земельної ділянки з кадастровим номером 5110800000:03:001:0485.

Зазначене пояснюється тим, що відведена у довгострокову оренду ТОВ «СП Рисоіл Термінал» земельна ділянка з кадастровим номером 5110800000:03:001:0485 зайнята водним об`єктом - Сухий лиман. Тобто фактично ця земельна ділянка є землею дна та знаходиться під водою. Наведене знайшло своє відображення на Рисунку 1 «Схема місцевості, в межах якої розташована досліджувана земельна ділянка».

Зі свого боку земельні ділянки - Аналог № 1 та Аналог № 3 знаходяться на території морських портів, тобто на суходолі. Зазначене є очевидним як із змісту оголошень про продаж таких земельних ділянок, так і з фотофіксації їх розташування.

Так само, на переконання Суду, незважаючи на те, що в оголошенні про продаж земельної ділянки - Аналог № 4 міститься твердження про її розташування в акваторії порту, очевидним є те, що вона знаходиться на території порту, а не в його акваторії. Отже, і земельна ділянка - Аналог № 4 не є землею дна та не знаходиться під водним об`єктом.

Водночас зміст інформації щодо продажу земельної ділянки - Аналогу № 2 викликає обґрунтовані сумніви у її достовірності. Відтак, на переконання Суду, вона не може бути об`єктом порівняння при визначенні ринкової вартості земельної ділянки з кадастровим номером 5110800000:03:001:0485.

Наведене пояснюється тим, що оголошення містить пропозицію продажу земельної ділянки площею 28 га. При цьому зазначається, що загальна площа 28 га складається з 15 га землі та 13 га оренди водної гладі. Водночас фотофіксація розташування земельної ділянки свідчить про її перебування на суходолі.

Вищенаведене свідчить про те, що використані експертами об`єкти порівняння - земельні ділянки Аналог № 1, Аналог № 2, Аналог № 3 та Аналог № 4 не є аналогічними/подібними за своїми характеристиками оцінюваному об`єкту - земельній ділянці з кадастровим номером 5110800000:03:001:0485. У зв`язку з цим Суд визнає недостовірним висновок експертів судової оціночно-земельної експертизи від 25.07.2022 № 22-601.

На підставі викладеного Суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 усіх обов`язкових елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України у випадку відсутності у діянні особи складу кримінального правопорушення Суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Отже, Суд визнає обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 невинуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та ухвалює в цій частині виправдувальний вирок.

4.1.2.2. Щодо відсутності у діях ОСОБА_9 і ОСОБА_11 ознак об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України

Як свідчить обвинувальний акт, ОСОБА_9 і ОСОБА_11 інкриміновано, в тому числі складання та видачу службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. Тобто їх звинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

При цьому, за версією сторони обвинувачення, дії ОСОБА_9 як особи, що склала та видала завідомо неправдивий офіційний документ, полягали у складанні, візуванні та передачі на підпис ОСОБА_11 висновку про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал», який у п. 8, 12 містив неправдиві відомості щодо відношення земельної ділянки до водних об`єктів, які визначено виключно як Сухий лиман в м. Чорноморськ - водний об`єкт місцевого значення, а не земельна ділянка в акваторії Морського порту «Чорноморськ» - водний об`єкт загальнодержавного значення. ОСОБА_11, зі свого боку, підписав складений, завізований та переданий ОСОБА_9 завідомо неправдивий офіційний документ - висновок про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП Рисоіл Термінал», який у п. 8, 12 містить неправдиві відомості щодо відношення земельної ділянки до водних об`єктів, які визначено виключно як Сухий лиман в м. Чорноморськ.

За змістом диспозиції ч. 1 ст. 366 КК України об`єктивна сторона цього злочину може полягати, зокрема, у складанні та видачі завідомо неправдивих офіційних документів.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.10.2023 (справа № 608/1733/20, провадження № 51-2786 км 23), складання неправдивих офіційних документів означає повне виготовлення документа, який містить інформацію, що не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам.

Зі свого боку видача неправдивого документа означає надання (передачу) його фізичним або юридичним особам або випуск для використання такого документа, зміст якого повністю або частково не відповідає дійсності і який був складений або службовою особою, яка його видала, або іншою службовою особою (постанова Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 759/7094/17, провадження № 51-6379км19).

Одночасно з цим Суд звертає увагу, що недостовірність не будь-якої інформації, зазначеної в офіційному документі, утворює службове підроблення як у формі складання неправдивого офіційного документа, так і його видачі, а лише такої, неправдивість якої має юридичне значення. Тобто недостовірні відомості повинні мати характер таких, що здатні викликати юридичні наслідки, впливати на виникнення, зміну або припинення суб`єктивних прав, юридичних обов`язків або правовідносин в цілому.

За логікою прокурора зазначення у п. 8 «Відношення до водних об`єктів» Висновку від 16.01.2018 № 2149/11-18 лише інформації про те, що земельна ділянка має відношення до Сухого лиману в м. Чорноморськ (водний об`єкт місцевого значення) замість того, що вона розташована в акваторії Морського порту «Чорноморськ» (водний об`єкт загальнодержавного значення), а також у п. 12 про те, що «проект відповідає вимогам водного законодавства» призвело до того, що земельна ділянка, яка перебувала у постійному користуванні ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» та не могла бути предметом оренди, відведена у довгострокову оренду ТОВ «СП Рисоіл Термінал».

Однак Суд визнає хибною позицію прокурора про те, що зазначення у п. 8 не лише назви водного об`єкта, а й вказівки на те, що його частина є акваторією Морського порту «Чорноморськ»,мало б своїм наслідком відмову у погодженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки через невідповідність такого проєкту вимогам водного законодавства.

Наведене пояснюється тим, що попередньо (див. п. 4.1.2.1. Вироку) Судом встановлена помилковість тверджень прокурора, що спірна земельна ділянка, яка знаходилася у межах акваторії морського порту «Чорноморськ», перебувала у постійному користуванні ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» та про неможливість цієї земельної ділянки бути предметом оренди. У зв`язку з цим відсутність у п. 8 Висновку поряд з назвою водного об`єкта вказівки про те, що земельна ділянка, відведення якої передбачав проєкт землеустрою, розроблений ПП «ГЕОЗЕМ 8», розташована в акваторії Морського порту «Чорноморськ» не могла вплинути на правильність висновку у п. 12 про те, що «проект відповідає вимогам водного законодавства».

За наведених обставин, оцінивши відомості, зазначені у п. 8, 12 Висновку від 16.01.2018 № 2149/11-18, крізь призму їх юридичного значення, Суд виснує, що вони не мають характер таких, що здатні викликати юридичні наслідки. Отже, відсутність у Висновку від 16.01.2018 № 2149/11-18 вказівки на те, що земельна ділянка розташована в акваторії Морського порту «Чорноморськ», не утворює складання ОСОБА_9 і ОСОБА_11 завідомо неправдивого офіційного документу, що виключає і видачу такого документа.

На підставі викладеного, Суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_9 і ОСОБА_11 діяння, як обов`язкової ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Отже, Суд визнає обвинувачених ОСОБА_9 і ОСОБА_11 невинуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та ухвалює в цій частині виправдувальний вирок.

5. Висновки суду щодо окремих доводів сторони захисту

Суд не вважає необхідним надавати оцінку запереченням сторони захисту з приводу можливої неналежності та недопустимості доказів. Так само відсутні підстави для надання оцінки твердженням про порушення правил підслідності при здійсненні досудового розслідування. Це обумовлено висновком Суду про недоведення наявності в діяннях обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 складу кримінального правопорушення, а через це і необхідності надавати оцінку доказам на яких ґрунтувалося обвинувачення.

6.Інші питання, які вирішуються Судом при ухваленні вироку

6.1. Рішення щодо цивільного позову у кримінальному провадженні.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не пред`являвся.

6.2. Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження

За змістом ч. 2 ст. 131 КПК України до заходів забезпечення кримінального провадження належить, в тому числі арешт.

Частиною 4 ст. 174 КПК України визначено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема у випадку виправдання обвинуваченого.

З огляду на вищезазначені законодавчі положення, враховуючи, що Суд виправдав ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 за відсутності в їх діях складу кримінального правопорушення, необхідно скасувати арешти накладені:

-ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 757/6472/23-к, якою арештовано майно вилучене під час обшуку 02.02.2023 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 ;

-ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 757/6469/23-к, якою арештовано майно вилучене під час обшуку 02.02.2023 у квартирі АДРЕСА_4 .

6.3. Рішення щодо речових доказів і документів

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, судом вирішується питання про долю речових доказів і документів.

З огляду на вищезазначені законодавчі положення, враховуючи відомості з постанови про визнання предмета як речового доказу від 02.02.2023 (т. 10, а.с. 218-223), зважаючи на позицію та пояснення учасників кримінального провадження, Суд вирішує долю речових доказів наступним чином:

-мобільний телефон марки «iPhone 11», модель «MWN72CH/A», серійний номер: « НОМЕР_1 », IMAI: НОМЕР_2 у чохлі сірого кольору, вилучений під час обшуку 02.02.2023 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 - підлягає поверненню володільцю ОСОБА_10 ;

-лист адресований на адресу Головного слідчого управління Національної поліції України (відповідь на лист від 09.08.2022), без номеру на 2 арк., вилучений під час обшуку 02.02.2023 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-автобіографію ОСОБА_10 на 1 арк, вилучену під час обшуку 02.02.2023 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-автобіографію ОСОБА_10 від 21.09.2010 на 1 арк., вилучену під час обшуку 02.02.2023 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-біографічну довідку ОСОБА_10 на 3 арк., вилучену під час обшуку 02.02.2023 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-облікову картку Іллічівського міського голови Одеської області на ім`я ОСОБА_10 - залишити в матеріалах кримінального провадження;

6.4. Рішення щодо спеціальної конфіскації

Підстави застосування спеціальної конфіскації відсутні.

6.5. Рішення щодо процесуальних витрати у кримінальному провадженні

За змістом ст. 124 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати як на користь потерпілого, так і на користь держави стягуються з обвинуваченого виключно у разі ухвалення судом обвинувального вироку. Оскільки Суд ухвалює виправдувальний вирок відстуні підстави для стягнення процесуальних витрат з ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 .

За наведених обставин Суд вважає за необхідне віднести на рахунок держави документально підтвердженні процесуальні витрати на загальну суму 133 649,64 грн, пов`язані із залученням експерта, а саме:

94 358 грн - витрати на залучення експерта для проведення судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою ( Висновок експертів судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 19.07.2022 № 21-5681);

22 652,04 грн - витрати на залучення експерта для проведення оціночно-земельної експертизи (Висновок експертів судової оціночно-земельної експертизи від 25.07.2022 № 22-601);

1 510,24 грн - витрати на залучення експерта для проведення судово-почеркознавчої експертизи (Висновок експерта від 01.07.2022 № СЕ-19/111-22/23929-ПЧ);

7 550,08 грн - витрати на залучення експерта для проведення судово-почеркознавчої експертизи (Висновок експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 14.11.2022 № 28050/22-32);

3 020,48 грн - витрати на залучення експерта для проведення судово-почеркознавчої експертизи (Висновок експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 11.10.2022 № СЕ-19/111-22/42441-ПЧ);

4 530,72 грн - витрати на залучення експерта для проведення комп`ютерно-технічної експертизи (Висновок експерта за результатами проведення комп`ютерно-технічної експертизи від 28.03.2023 № СЕ-19-23/8221-КТ).

6.6. Рішення про винагороду викривачу

Підстави для виплати винагороди викривачу відсутні .

Керуючись статтями 2, 18 КК України, статтями 124,128-129, 174, 284, 368, 373-376 КПК України, Суд

У Х В А Л И В:

Визнати невинуватим ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 Кримінального Кодексу України, та виправдати у зв`язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Визнати невинуватим ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального Кодексу України, та виправдати у зв`язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Визнати невинуватим ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 Кримінального Кодексу України, та виправдати у зв`язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Документи, надані сторонами, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Віднести на рахунок держави процесуальні витрати у сумі 133 649,64 грн на залучення експерта.

Скасувати арешти накладені:

Речові докази:

-лист адресований Головному слідчому управлінню Національної поліції України (відповідь на лист від 09.08.2022), без номеру на 2 арк., вилучений під час обшуку 02.02.2023 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 - залишити в матеріалах кримінального провадження;

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів із дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вручити обвинуваченому та прокурору копію вироку негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання та подати на нього письмові зауваження.

Головуючий суддя ОСОБА_21

Судді ОСОБА_22

ОСОБА_23

Пошук

Документ № 130394128