Document No. 132273178

Справа № 760/20466/18

Провадження № 1-кп/991/129/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2025 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретарі судового засідання: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16,

обвинуваченого ОСОБА_17,

його захисників: ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21,

обвинуваченого: ОСОБА_22,

його захисника: ОСОБА_23,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Києві кримінальне провадженн я, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 листопада 2017 року за № 52017000000000824, за обвинуваченням:

ОСОБА_17, котрий народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дружківка Донецької області, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, з вищою освітою, одружений, раніше не судимий, суддя Дружківського міського суду Донецької області, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_22, котрий народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Краматорськ Донецької області, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий, адвокат, з вищою освітою, одружений, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

25 жовтня 2019 року до Вищого антикорупційного суду відповідно до ухвали Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року із Балаклійського районного суду Харківської області надійшли матеріали цього кримінального провадження.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 30.10.2019 відмовлено в об`єднанні матеріалів цього кримінального провадження з матеріалами кримінального провадження № 52018000000000291 за обвинуваченням ОСОБА_17 та трьох інших осіб.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 жовтня 2019 року, згідно з ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_24, ОСОБА_3 .

Ухвалою від 04.11.2019 призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 26.02.2020 призначено судовий розгляд.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2023 суддю - члена колегії ОСОБА_24 замінено на суддю ОСОБА_25, після чого за наполяганням сторони захисту за ухвалою суду судовий розгляд розпочато з початку.

2. Використані у вироку скорочення

Судом у цьому вироку вживаються такі скорочення:

а.п. - аркуш провадження;

АВК - аудіо-відео контроль особи;

грн. - гривня;

год. - години;

ЄСПЛ - Європейський Cуд з прав людини;

ЄРДР - Єдиний реєстр досудових розслідувань;

ЗІТТМ - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж;

КК - Кримінальний кодекс України;

ККС ВС - Касаційний кримінальний суд у складі Верхового Суду;

КПК - Кримінальний процесуальний кодекс України;

НСРД - негласна слідча (розшукова) дія;

НАБУ - Національне антикорупційне бюро України;

нерозб. - нерозбірливо;

п. - пункт (при посиланні в мотивувальній частині вироку на пункт (п.) вироку, йдеться про посилання на відповідний пункт його мотивувальної частини);

САП - Спеціалізована антикорупційна прокуратура;

т. - том;

ТДРД - тимчасовий доступ до речей та документів;

УЗЕ в Донецькій області - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

3. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним

ОСОБА_17, будучи представником судової влади, та, згідно із вимогами п. 1 Примітки до ст. 364 КК та, відповідно до положень п. 2 Примітки до ст. 368 КК, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, із корисливих мотивів, та з метою власного незаконного збагачення одержав неправомірну вигоду в розмірі 3000 (три тисячі) гривень, за непритягнення ОСОБА_26 до адміністративної відповідальності та невжиття за результатом судового розгляду заходів конфіскації і, як наслідок, подальше повернення вилученої у нього тютюнової продукції, тобто за невчинення ним як службовою особою в інтересах ОСОБА_26 дій з використанням наданої йому влади.

Окрім того, ОСОБА_17, будучи представником судової влади, та, згідно із вимогами п. 1 Примітки до ст. 364 КК та, відповідно до положень п. 2 Примітки до ст. 368 КК, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, із корисливих мотивів, та з метою власного незаконного збагачення повторно одержав неправомірну вигоду у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень, за непритягнення ОСОБА_27 до адміністративної відповідальності та невжиття за результатом судового розгляду заходів конфіскації і, як наслідок, подальше повернення вилученої у нього тютюнової продукції, тобто за невчинення ним як службовою особою в інтересах ОСОБА_27 дій з використанням наданої йому влади.

ОСОБА_22, діючи умисно, із корисливих мотивів, та з метою власного незаконного збагачення вчинив пособництво в наданні службовій особі, що займає відповідальне становище - судді ОСОБА_17 - неправомірної вигоди в сумі 3000 (три тисячі) гривень за непритягнення ОСОБА_26 до адміністративної відповідальності та невжиття за результатом судового розгляду заходів конфіскації і, як наслідок, подальше повернення вилученої у нього тютюнової продукції, тобто за невчинення ним як службовою особою в інтересах ОСОБА_26 дій з використанням наданої йому влади.

Окрім того, ОСОБА_22 діючи умисно, з корисливих мотивів, та з метою власного незаконного збагачення вчинив пособництво в наданні службовій особі, що займає відповідальне становище - судді ОСОБА_17 - неправомірної вигоди в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень за непритягнення ОСОБА_27 до адміністративної відповідальності та невжиття за результатом судового розгляду заходів конфіскації і, як наслідок, подальше повернення вилученої у нього тютюнової продукції, тобто за невчинення ним як службовою особою в інтересах ОСОБА_27 дій з використанням наданої йому влади.

3.1. Кримінальні правопорушення (злочини) вчинено за таких обставин

11 жовтня 2017 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов протокол від 5 жовтня 2017 року про адміністративне правопорушення, складений стосовно ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_5, за фактом порушення ним правил торгівлі тютюновими виробами за ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 229/3849/17 про вчинення ОСОБА_26 вказаного адміністративного правопорушення передано на розгляд судді ОСОБА_17 .

20 листопада 2017 року ОСОБА_26 звернувся за правовою допомогою у цій справі до ОСОБА_22, який здійснює індивідуальну адвокатську діяльність згідно зі свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 558, виданим 25 травня 1994 року ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі рішення від 25 травня 1994 року № 6. 21 листопада 2017 року між ОСОБА_26 та ОСОБА_22 укладено договір про надання правової допомоги.

1 грудня 2017 року близько 9 години 52 хвилини ОСОБА_26 зустрівся із ОСОБА_22 у коридорі першого поверху ІНФОРМАЦІЯ_4, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, після чого вони пройшли до приміщення зали судових засідань № 5, перебуваючи у якій ОСОБА_22 повідомив ОСОБА_26, що ОСОБА_17 наполягає на наданні йому неправомірної вигоди саме 1 грудня 2017 року, а в іншому випадку він вранці 4 грудня 2017 року винесе рішення про притягнення ОСОБА_26 до адміністративної відповідальності та конфіскацію вилученої продукції. Безпосередньо після цього, з метою запобігання шкідливим наслідкам своїм правам та законним інтересам внаслідок притягнення суддею ОСОБА_17 його до адміністративної відповідальності, ОСОБА_26 надав, а ОСОБА_22 одержав всю раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів - 5 000 гривень, для подальшої передачі ОСОБА_17 за непритягнення ОСОБА_26 до адміністративної відповідальності та невжиття за результатом судового розгляду заходів конфіскації і, як наслідок, подальше повернення вилученої у нього тютюнової продукції, тобто за невчинення ним як службовою особою в інтересах ОСОБА_26 дій з використанням наданої йому влади як судді у справі про адміністративне правопорушення № 229/3849/17.

Також ОСОБА_22 повідомив, що ОСОБА_26 не треба з`являтись в судове засідання 4 грудня 2017 року, що питання буде вирішено без його участі, а вилучені у нього тютюнові вироби він зможе повернути одразу після закриття справи та спливу строків оскарження відповідної постанови.

Одразу після цього, того дня близько 10 год. ОСОБА_22, перебуваючи у службовому кабінеті судді ОСОБА_17, розташованому на другому поверсі приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3 передав, а ОСОБА_17 умисно, з корисливих мотивів, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержав раніше обумовлену та надану ОСОБА_26 ОСОБА_22 за вищеописаних обставин неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 3 000 гривень за непритягнення ОСОБА_26 до адміністративної відповідальності та невжиття за результатом судового розгляду заходів конфіскації і, як наслідок, подальше повернення вилученої у нього тютюнової продукції, тобто за невчинення ним як службовою особою в інтересах ОСОБА_26 дій з використанням наданої йому влади як судді у справі про адміністративне правопорушення № 229/3849/17.

Крім того, 27 листопада 2017 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов протокол від 24 листопада 2017 року про адміністративне правопорушення, складений стосовно ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_7, за фактом порушення ним правил торгівлі тютюновими виробами за ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 229/4574/17 про вчинення ОСОБА_27 вказаного адміністративного правопорушення також передано на розгляд судді ОСОБА_17

ОСОБА_27 звернувся за правовою допомогою у цій справі до ОСОБА_22 .

14 грудня 2017 року ОСОБА_27 зустрівся із ОСОБА_22 . Під час цієї зустрічі ОСОБА_22 одержав від ОСОБА_27 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів 8 000 гривень, для подальшої передачі ОСОБА_17, за непритягнення ОСОБА_27 до адміністративної відповідальності та невжиття за результатом судового розгляду заходів конфіскації і, як наслідок, подальше повернення вилученої у нього тютюнової продукції, тобто за невчинення ним як службовою особою в інтересах ОСОБА_27 дій з використанням наданої йому владияк судді у справі про адміністративне правопорушення № 229/4574/17.

Того самого дня ОСОБА_22 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, передав, а ОСОБА_17 умисно, з корисливих мотивів, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, повторно одержав раніше обумовлену та надану ОСОБА_27 ОСОБА_22 частину неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 4 000 гривень за непритягнення ОСОБА_27 до адміністративної відповідальності та невжиття за результатом судового розгляду заходів конфіскації і, як наслідок, подальше повернення вилученої у нього тютюнової продукції, тобто за невчинення ним як службовою особою в інтересах ОСОБА_27 дій з використанням наданої йому влади як судді у справі про адміністративне правопорушення № 229/4574/17.

3.2. Зазначені у пунктах 3, 3.1 цього вироку дії ОСОБА_17 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 368 КК (в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VII від 14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015, № 889-VIII від 10.12.2015) як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданої їй влади, вчинені повторно.

Зазначені у пунктах 3, 3.1 цього вироку дії ОСОБА_22, з урахуванням мотивів, викладених у п. 4 цього вироку, суд кваліфікує за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК (в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 770-VIII від 10.11.2015) як пособництво в наданні службовій особі, що займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданої їй влади, вчинені повторно.

4. Підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, мотиви зміни обвинувачення (виходу за межі обвинувачення)

Прокурор, крім обвинувачення в одержанні від ОСОБА_26 неправомірної вигоди, обвинувачував ОСОБА_17 у висловленні ОСОБА_26 прохання надати йому неправомірну вигоду. При цьому, прокурор обвинувачував ОСОБА_17 у вчиненні прохання та одержанні неправомірної вигоди від ОСОБА_26, за попередньою змовою групою осіб, та за пособництва ОСОБА_22 .

Також, окрім обвинувачення ОСОБА_17 в одержанні від ОСОБА_27 неправомірної вигоди, прокурор обвинувачував ОСОБА_17 у висловленні ОСОБА_27 прохання надати йому неправомірну вигоду. При цьому, прокурор обвинувачував ОСОБА_17 у вчиненні прохання та одержанні неправомірної вигоди від ОСОБА_27, за попередньою змовою групою осіб, та за пособництва ОСОБА_22 .

Відповідно до постанови ІНФОРМАЦІЯ_8 № 5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво» хабар належить визнавати одержаним за попередньою змовою групою осіб, якщо злочин спільно вчинили декілька службових осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до його початку, про це домовилися (як до, так і після надходження пропозиції про давання хабара, але до його одержання). Оскільки ОСОБА_22 не був службовою особою, наведене виключає можливість кваліфікувати діяння ОСОБА_17, передбачені ч. 3 ст. 368 КК, як вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Щодо висловлення прохання ОСОБА_17 ОСОБА_26, то прокурором не стверджувалось в обвинувальному акті, що ОСОБА_17 хоча би раз спілкувався безпосередньо з ОСОБА_26 . Ця частина обвинувачення стосувалася висловлення ОСОБА_17 такого прохання через ОСОБА_22 . Але встановлені судом обставини свідчать, що з пропозицією надати неправомірну вигоду за непритягнення ОСОБА_26 до адміністративної відповідальності до нього звернувся саме ОСОБА_22 . Суд вважає, що заборонене ст. 368 КК прохання надати неправомірну вигоду - є однією з форм підкупу, що передбачає висловлення такого прохання саме службовою особою та її відповідну ініціативу. Але такої ініціативи й відповідно вчинення ОСОБА_17 висловлення прохання ОСОБА_26 надати йому неправомірну вигоду прокурором доведено не було. Тому суд визнає наведену частину обвинувачення ОСОБА_17 необґрунтованою.

Щодо висловлення аналогічного прохання ОСОБА_17 ОСОБА_27, то прокурором також не стверджувалось в обвинувальному акті, що ОСОБА_17 хоча би раз спілкувався безпосередньо з ОСОБА_27 . Ця частина обвинувачення теж стосується висловлення ОСОБА_17 такого прохання через ОСОБА_22 .

Прокурор стверджував в обвинувальному акті, що 29 листопада 2017 року приблизно о 14 годині 7 хвилин, перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_22, діючи як підбурювач, звернувся до ОСОБА_17 із пропозицією просити надати та одержати від ОСОБА_27 неправомірну вигоду за прийняття рішення в його інтересах з використанням наданої ОСОБА_17 влади як головуючому судді у справі № 229/4574/17 про вчинення ОСОБА_27 адміністративного правопорушення. Зокрема, за непритягнення його до адміністративної відповідальності та невжиття за результатом судового розгляду заходів до конфіскації і, як наслідок, подальшого повернення вилученої у нього тютюнової продукції. При цьому ОСОБА_22 у ході спілкування з ОСОБА_27 мав повідомити йому про вказані наміри та у подальшому одержати обумовлену неправомірну вигоду й передати її ОСОБА_17, тобто сприяти проханню надати та одержанню ним неправомірної вигоди, вчиненому службовою особою, яка займає відповідальне становище. Таким чином, ОСОБА_22 мав стати пособником прохання надати та одержання неправомірної вигоди ОСОБА_17 ; ОСОБА_17 з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер таких дій, на пропозицію ОСОБА_22 погодився, повторно вступивши з ним у злочинну змову. При цьому ОСОБА_17 та ОСОБА_22 спільно вирішили просити та одержати від ОСОБА_27 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів, розмір якої буде визначено ОСОБА_22 за результатом перемовин із ОСОБА_27 .

Суд у пункті 11.1 цього вироку визнав недопустимими протоколи негласних слідчих (розшукових) дій щодо епізоду за заявою ОСОБА_27 . Інших належних і допустимих доказів, які б підтверджували зустріч ОСОБА_27 із ОСОБА_22 29 листопада 2017 року та наступної пропозиції ОСОБА_22 неправомірної вигоди ОСОБА_17 за обставин, викладених в обвинувальному акті, немає. Тому суд визнає наведену частину обвинувачення ОСОБА_17 необґрунтованою.

Водночас судом було встановлено, що 14 грудня 2017 року ОСОБА_27 зустрівся із ОСОБА_22, під час цієї зустрічі ОСОБА_22 одержав неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів 8 000 гривень, для подальшої передачі ОСОБА_17 за непритягнення ОСОБА_27 до адміністративної відповідальності та невжиття за результатом судового розгляду заходів конфіскації і, як наслідок, подальше повернення вилученої у нього тютюнової продукції, тобто за невчинення ним як службовою особою в інтересах ОСОБА_27 дій з використанням наданої йому владияк судді у справі про адміністративне правопорушення № 229/4574/17. 14 грудня 2017 року ОСОБА_22 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, передав, а ОСОБА_17 умисно, з корисливих мотивів, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, повторно одержав частину неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 4 000 гривень за непритягнення ОСОБА_27 до адміністративної відповідальності та невжиття за результатом судового розгляду заходів конфіскації і, як наслідок, подальше повернення вилученої у нього тютюнової продукції, тобто за невчинення ним як службовою особою в інтересах ОСОБА_27 дій з використанням наданої йому владияк судді у справі про адміністративне правопорушення № 229/4574/17.

Прокурор вказував в обвинувальному акті, що ОСОБА_17 одержав неправомірну вигоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень, за непритягнення ОСОБА_26 до адміністративної відповідальності, та повторно одержав неправомірну вигоду у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень, за непритягнення ОСОБА_27 до адміністративної відповідальності. Однак обставини справи свідчать про те, що з коштів, раніше отриманих ОСОБА_22 для передачі судді ОСОБА_17, ним було передано судді, і суддею одержано лише частини в розмірах відповідно 3000 грн. і 4000 грн (детально про це йдеться в п. 13.1 вироку). Оскільки ОСОБА_22 діяв не як пособник ОСОБА_17, а як пособник відповідно ОСОБА_26 та ОСОБА_27 (що буде аргументовано нижче), суд визнає необґрунтованим обвинувачення в частині вказаних сум неправомірної вигоди, одержаних ОСОБА_17 .

Оскільки ж прокурором було доведено, що ОСОБА_17 одержав неправомірну вигоду в розмірі 3000 (три тисячі) гривень, за непритягнення ОСОБА_26 до адміністративної відповідальності та невжиття за результатом судового розгляду заходів конфіскації і, як наслідок, подальше повернення вилученої у нього тютюнової продукції, та повторно одержав неправомірну вигоду в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень за непритягнення ОСОБА_27 до адміністративної відповідальності та невжиття за результатом судового розгляду заходів конфіскації і, як наслідок, подальше повернення вилученої у нього тютюнової продукції, визнання частини обвинувачення ОСОБА_17 необґрунтованою не впливає на кваліфікацію вчинених ним діянь за ч. 3 ст. 368 КК.

Водночас наведені вище міркування впливають на кваліфікацію дій ОСОБА_22 .

Прокурор обвинувачував ОСОБА_22 в тому, що він за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_17, підбурюючи останнього та сприяючи ОСОБА_17 шляхом приховування та усунення перешкод, вчинив прохання надати та одержав неправомірну вигоду для ОСОБА_17 у сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень від ОСОБА_26 за непритягнення ОСОБА_26 до адміністративної відповідальності.

Однак, судом було встановлено, що ОСОБА_17 не висував прохання ОСОБА_26 надати йому неправомірну вигоду, натомість така вигода була запропонована, й надалі надана йому ОСОБА_22, що передав йому цю неправомірну вигоду, перед тим одержану від ОСОБА_26 .

Суд відзначає, що йдеться про ситуацію з двостороннім злочином, що збігається в часі: коли одна особа (службова) одержує неправомірну вигоду, а інша особа (не службова) пропонує і надає цю ж неправомірну вигоду. Оскільки така не службова особа діє від імені та в інтересах третьої особи, очевидно, що вона сприяє у вчиненні кримінального правопорушення не особі, яка одержує неправомірну вигоду, а особі, яка надає таку неправомірну вигоду. А отже ця не службова особа є не пособником одержувача неправомірної вигоди, а є пособником надавача такої неправомірної вигоди. Частина 3 статті 369 КК передбачає відповідальність, зокрема, за пропозицію і надання неправомірної вигоди службовій особі, що займає відповідальне становище. Суд вважає, що ці форми правопорушення повністю охоплюють кваліфікацію діяння, при якому не службова особа пропонує надати й надалі надає неправомірну вигоду службовій особі, і додатково це не може бути кваліфіковано як підбурювання службової особи до вчинення прохання та одержання неправомірної вигоди. Тому суд визнає необґрунтованим обвинувачення у вчиненні ОСОБА_22 підбурювання ОСОБА_17 до вчинення прохання та одержання неправомірної вигоди як у ОСОБА_26, так і в ОСОБА_27 .

Переглядаючи в апеляційному порядку вирок ІНФОРМАЦІЯ_9 в схожій справі № 303/1425/18, в ухвалі від 13.12.2023, залишеній без змін постановою ІНФОРМАЦІЯ_10 від 15.10.2024, Апеляційна палата ІНФОРМАЦІЯ_9 зазначила таке: «хоча ОСОБА_13 діяв з власної ініціативи, запропонував заявнику особисто домовитися у суді про вирішення питання його позову та передати для цього кошти судді, однак в інтересах заявника та на його стороні, а тому дії обвинуваченого слід кваліфікувати як пособництво у даванні неправомірної вигоди за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, а не її одержанні. Та обставина, що ОСОБА_17 на певному етапі заявив про підготовку до вчинення кримінального правопорушення правоохоронним органам та діяв у подальшому під їх контролем, не впливає на об`єктивну та суб`єктивну сторону дій ОСОБА_13, а відтак не перешкоджає кваліфікувати його посередницькі дії у передачі неправомірної вигоди як пособництво у її наданні службовій особі».

Так само і в цій справі ОСОБА_22 діяв відповідно на стороні ОСОБА_26 (в першому епізоді) і на стороні ОСОБА_27 (в другому епізоді), а не на стороні ОСОБА_17 . Тому він не був пособником ОСОБА_17, а був пособником ОСОБА_26 (в першому епізоді) і пособником ОСОБА_27 (в другому епізоді).

Згідно з ч. 3 ст. 337 КПК з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. Оскільки правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК, є менш тяжким, ніж передбачене ч. 3 ст. 368 КК, це покращує становище обвинуваченого.

Тому суд, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, вважає за необхідне вийти за межі висунутого ОСОБА_22 обвинувачення, в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, яка покращує становище обвинуваченого ОСОБА_28, та кваліфікувати діяння ОСОБА_22 у частині першого епізоду за ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК як вчинення пособництва ОСОБА_26 в пропозиції та наданні неправомірної вигоди службовій особі, що займає відповідальне становище - суддіОСОБА_17 за непритягнення ОСОБА_26 до адміністративної відповідальності та невжиття за результатом судового розгляду заходів конфіскації і, як наслідок, подальше повернення вилученої у нього тютюнової продукції, тобто за невчинення ним як службовою особою в інтересах ОСОБА_26 дій з використанням наданої йому влади як судді у справі про адміністративне правопорушення № 229/3849/17.

З аналогічних міркувань, у частині другого епізоду діяння ОСОБА_22 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК як вчинення пособництва ОСОБА_27 в наданні неправомірної вигоди службовій особі, що займає відповідальне становище - судді ОСОБА_17 за непритягнення ОСОБА_27 до адміністративної відповідальності та невжиття за результатом судового розгляду заходів конфіскації і, як наслідок, подальше повернення вилученої у нього тютюнової продукції, тобто за невчинення ним як службовою особою в інтересах ОСОБА_27 дій з використанням наданої йому владияк судді у справі про адміністративне правопорушення № 229/4574/17, повторно.

5. Позиція сторони захисту

5.1. Обвинувачені ОСОБА_17 та ОСОБА_22 свою винуватість у вчинені інкримінованих їм злочинів не визнали.

5.2. Обвинувачений ОСОБА_17 під час його допиту повідомив, що факти, викладені в обвинувальному акті, не відповідають дійсності та є надуманими. Кримінальне провадження № 52017000000000824 було розпочато на підставі заяв ОСОБА_26 та ОСОБА_27, поданих до правоохоронних органів за фактом вчинення кримінального правопорушення. Як вбачається з документів сторони захисту, які були досліджені у судових засіданнях та долученні до матеріалів судової справи, заявники ОСОБА_29 та ОСОБА_26 неодноразово притягалися правоохоронними органами до кримінальної та адміністративної відповідальності, мають по декілька судимостей за вчинення умисних злочинів та неодноразово відбували покарання в установах відбування покарань. Крім того, ОСОБА_26 та ОСОБА_27 безліч разів були заявниками до правоохоронних органів щодо інших злочинів та подій, що безумовно свідчить про те, що вказані особи діяли винятково під контролем правоохоронних органів та за їх дорученням. Єдиною метою їх діяльності було створення умов, за яких правоохоронні органи зможуть сфальсифікувати ситуацію щодо тієї чи іншої особи, як це сталося в даному випадку. Повідомив, що жодних пропозицій, розмов та домовленостей із ОСОБА_22 щодо надання та одержання від ОСОБА_26 чи ОСОБА_27 неправомірної вигоди ніколи не було. Щодо надуманого стороною обвинувачення факту передання ОСОБА_22 частини неправомірної вигоди від ОСОБА_26 та ОСОБА_27 зазначив, що це абсолютно не відповідає дійсності з огляду на те, що у жовтні 2017 року ОСОБА_22 звернувся із проханням позичити йому кошти, які потрібні були на ремонт автомобіля. У зв`язку із проханням, йому було позичено 10 000 гривень на ремонт автомобіля, які ОСОБА_22 надалі частинами повертав. Факт розмови з ОСОБА_22 про автомобілі та їх несправності та наявності у ОСОБА_22 несправного автомобіля зафіксований в протоколі 2907т від 27.12.2017 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відео контроль особи, під час якої йшла мова про те, що у ОСОБА_22 зламався автомобіль і йому потрібні були кошти на його ремонт. Жодних корисливих мотивів з метою власного незаконного збагачення не мав, ніколи не зловживав своїм службовим становищем та не мав наміру отримувати неправомірну вигоду, а тим більше з використанням наданої влади та службового становища.

5.3. Обвинувачений ОСОБА_22 під час його допиту повідомив, що обвинувачення побудовано на неправдивих та необ`єктивних свідченнях заявників ОСОБА_26 та ОСОБА_27, які були неодноразово засуджені за вчинення злочинів. Повідомив, що раніше в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 знаходилась кімната для адвокатів. Його кабінет був у тій частині суду, де зараз розташований зал судових засідань № 5. На теперішній час в приміщенні суду немає кімнати для адвокатів, а адвокати зустрічаються зі своїми клієнтами у приміщенні суду та у залах судових засідань. Будучи адвокатом, мав право отримувати гроші від своїх довірителів в якості гонорару за надання юридичної допомоги. У жовтні 2017 року за правовою допомогою звернувся ОСОБА_27, а в листопаді 2017 року - ОСОБА_26 з питань складення відносно них протоколів про адміністративні правопорушення. В якості доказів були надані копії протоколів, після надання яких було погоджено надання ним правової допомоги. Також було повідомлено про необхідність оплати праці адвоката. З кожним були укладені договори та узгоджені розміри гонорару, однак оплата була здійснена не одразу. Жодних розмов та домовленостей із суддею ОСОБА_17 про надання ОСОБА_26 чи ОСОБА_27 неправомірної винагороди не було. Під час зустрічей із ОСОБА_26 та ОСОБА_27 не було жодних висловлювань про необхідність надання неправомірної вигоди судді ОСОБА_17 . Повідомив, що у жовтні 2017 року зламався автомобіль, через що терміново необхідні були кошти на його ремонт. Звернувся до ОСОБА_17 із проханням позичити 10 000 гривень на ремонт автомобіля, який позичив вказану суму. Кошти йому повертались частинами. Розмови із ОСОБА_17 про ремонт автомобіля зафіксовані у протоколі 2907т від 27.12.2017 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відео контроль особи. Факт ремонту автомобіля підтверджується нарядом СТО, який знаходиться в матеріалах справи. Вину у вказаних злочинах не визнає, оскільки ніяких злочинів не вчиняв.

5.4. Інші доводи сторони захисту про недопустимість та неналежність доказів, а також про неможливість їх використання для підтвердження пред`явленого обвинувачення зводяться до існування, на думку сторони захисту, провокації з боку працівників правоохоронних органів та активної співпраці заявників із правоохоронними органами та до ряду інших, на думку сторони захисту, суттєвих порушеннь кримінального процесуального закону. Також сторона захисту подала ряд клопотань щодо визнання неналежними, недопустимими та недостовірними доказів. Оцінка доводам сторони захисту надана судом у пунктах 6 - 13 цього вироку.

6. Докази на підтвердження встановлених судом обставин

6.1. У судовому засіданні, у порядку, передбаченому статтями 357-359 КПК, були досліджені докази, отримані за результатами проведення слідчих дій, в т.ч. негласних слідчих (розшукових) дій, які мають значення для цього кримінального провадження.

6.2. Суд приймає частину досліджених у ході судового розгляду доказів як належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, адже вони отримані в порядку, встановленому КПК, достовірні, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження, які у своїй сукупності не суперечать іншим доказам та доповнюють один одного.

6.3. Незважаючи на невизнання вини обвинуваченими ОСОБА_17 та ОСОБА_22, їх вина підтверджується поза розумним сумнівом такими дослідженими в судовому засіданні доказами:

6.3.1. Запит до ДСА від 14.12.2017 № 0443-191/46362 (т. 11, а.п. 197) та лист-відповідь від 14.12.2017 (т. 11, а.п. 198) із додатками (т. 11, а.п. 199-200) - копіями протоколу зборів суддів ІНФОРМАЦІЯ_4, на яких було прийнято рішення про обрання ОСОБА_17 головою суду та відповідного наказу.

6.3.2. Запит до ІНФОРМАЦІЯ_11 від 14.12.2017 № 0443-202/46467 (т. 11, а.п. 201) та лист-відповідь від 14.12.2017 р. № 229-01-07/337/2017 (т. 11, а.п. 202) із додатками (т. 11, а.п. 203-209) - копією постанови Верховної Ради України від 26.06.1997 №398/97-ВР про обрання ОСОБА_17 суддею ІНФОРМАЦІЯ_4 безстроково, копією наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_12, виданого на виконання зазначеної постанови, копіями протоколу зборів суддів ІНФОРМАЦІЯ_4, на яких було прийнято рішення про обрання ОСОБА_17 головою суду та відповідного наказу.

6.3.3. Запит до ІНФОРМАЦІЯ_11 від 15.12.2017 № 52017000000000824 (т. 11, а.п. 210) та лист-відповідь від 18.12.2017 № 229-01-07/340/2017 (т. 11, а.п. 211) із додатком (т. 11, а.п. 212-213) - копією протоколу загальних зборів суддів ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно якого було прийнято рішення про продовження суддею ОСОБА_17 розгляду справ про адміністративні правопорушення, в т.ч. за ст. 156 КУпАП;

6.3.3.1. Указаними у пунктах 6.3.1.-6.3.3. доказами підтверджується належність ОСОБА_17 до представників судової влади та зайняття ним посади судді й посади голови ІНФОРМАЦІЯ_11, на час учинення інкримінованого йому злочину, та те, що ОСОБА_17, будучи суддею, був службовою особою, яка займала відповідальне становище.

6.3.4. Матеріали справи про адміністративне правопорушення № 229/3849/17 щодо ОСОБА_26 (т. 14, а.п. 164-185), оглянуті протоколом огляду від 15.12.2017 р. (т. 14, а.п. 157-161), із додатком (т. 14, а.с. 162-163), та визнані речовими доказами постановою від 15.12.2017 (т. 14, а.п. 201-202). Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2017 (т. 14, а.п. 197) справу № 229/3849/17 про вчинення ОСОБА_26 адміністративного правопорушення передано на розгляд судді ОСОБА_17 .

6.3.4.1. Указаними у п. 6.3.4. доказами підтверджується надходження 11.10.2017 до ІНФОРМАЦІЯ_4 протоколу про вчинення ОСОБА_26 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, присвоєння номеру судової справи № 229/3849/17, здійснення 11.10.2017 авторозподілу, за наслідками якого цю справу було розподілено судді ОСОБА_17 .

6.3.5. Матеріали справи про адміністративне правопорушення № 229/4574/17 щодо ОСОБА_27 (т. 14, а.п. 186-200), оглянуті протоколом огляду від 15.12.2017 р. (т. 14, а.с. 157-161), із додатком (т. 14, а.с. 162-163), та визнані речовими доказами постановою від 15.12.2017 (т. 14, а.п. 201-202). Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2017 (т. 14, а.п. 197) справу № 229/4574/17 про вчинення ОСОБА_27 адміністративного правопорушення передано на розгляд судді ОСОБА_17 .

6.3.5.1. Указаними у п. 6.3.5. доказами підтверджується надходження 27.11.2017 до ІНФОРМАЦІЯ_4 протоколу про вчинення ОСОБА_27 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, присвоєння номеру судової справи № 229/4574/17, здійснення 27.11.2017 авторозподілу, за наслідками якого цю справу було розподілено судді ОСОБА_17 .

6.3.6. Протокол ІНФОРМАЦІЯ_13 особи ОСОБА_22 від 27.12.2017 №2905 т (т. 20, а.п. 20-25) із картками пам`яті №2155т, № 2156т (т. 20, а.п. 26), проведеної на підставі ухвали від 28.11.2017 № 01/23726т/НСД (т. 19, а.п. 13-16), постановленої за клопотанням заступника генерального прокурора - керівника САП від 28.11.2017 (т. 19, а.п. 9-12), та на виконання доручення від 28.11.2017 № 20/3-2922т (т. 19, а.п. 1).

Зміст протоколу та зафіксовані у ньому відомості є ідентичними до протоколу ІНФОРМАЦІЯ_13 від 27.12.2017 №2904 т (т. 20, а.п. 27-29) та до протоколу ІНФОРМАЦІЯ_13 від 27.12.2017 №2906 т (т. 20, а.п. 94-100), від 06.12.2017 №2642 т (т. 20, а.п. 32-33) у частині зустрічі та змісту розмови, що відбулись 01.12.2017 - між ОСОБА_26 та ОСОБА_22 .

Вказаною у цих протоколах негласною слідчою (розшуковою) дією було зафіксовано зустріч між ОСОБА_26 - «ОСОБА_26» і ОСОБА_22 - ОСОБА_30 та розмови між ними наступного змісту (наводяться мовою оригіналу):

01.12.2017:

С: Ну и что? Вы ж позвонили… я думал… вы мне 2-го должны были гроши отдать…

ОСОБА_26: Не, не, не, все нормально. Просто в таком моменте…я думал в понедельник, а тут…

С: Ну он сказал: «Или в пятницу, или в понедельник я с утра вынесу постановление»

ОСОБА_26: Ага, ага.

С: Я за что купил - за то тебе и продаю.

ОСОБА_26: Я понял.

ОСОБА_26 дістав із сумки гроші, тримає у руці. У ОСОБА_26 задзвонив телефон, він відповів, що передзвонить. ОСОБА_26 сховав телефон, підійшов ближче до столу С, на край столу поклав згорнуті навпіл купюри. С узяв гроші.

ОСОБА_26: «Все, как мы договаривались, ну пересчитайте».

С: «Базара нет».

Поклав гроші у ліву кишеню.

ОСОБА_26: « ОСОБА_31, такой еще момент, там мне ж пришла СМС-ка, что в 14:00 у ОСОБА_17, короче. Как мне, как там надо мне прийти или как вообще?».

С: «Та все, ты некому тут на (нецензурне слово) не нужен.

ОСОБА_26: «…Дальше такой момент: сигареты как где я могу забрать?»

ОСОБА_26: «4-го будет рассмотрение, так?».

С: «Да, рассмотрят материал, там укажут возвратить…и тогда пойдешь тому, кому они переданы на хранение».

ОСОБА_26: «А ухвалу? А вы не знаете там у кого шо?».

С: «Ну там же в деле есть кому они переданы».

ОСОБА_26: «А я ж то дело не бачив».

С: «А ты не знаешь? Ну ладно, я посмотрю, потом тебе скажу».

С: «Короче, я тебе позвоню, все расскажу».

ОСОБА_26: «Мне приходить не надо? Он сам вынесет все эти?».

С: «Не надо».

ОСОБА_26: «Спасибо, ну все будет нормально?».

С: «Конечно, я ж зачем все это».

Суд у пункті 11.1 цього вироку визнав недопустимим протокол протоколи НСРД - АВК від 27.12.2017 №2905 т, від 27.12.2017 №2906 т в частині епізоду, що розслідувався за заявою ОСОБА_27, тому в цьому пункті суд наводить лише зміст розмов, що стосуються іншого епізоду, що розслідувався за заявою ОСОБА_26 .

6.3.7. Протокол ІНФОРМАЦІЯ_13 особи ОСОБА_17 від 27.12.2017 №2907 т (т. 20, а.п. 142-156), із карткою пам`яті №2153т та карткою пам`яті № 2152т (т. 20, а.п. 157), проведеної на підставі ухвали від 28.11.2017 № 01/23724т/НСД (т. 19, а.п. 21-24), постановленої за клопотанням заступника генерального прокурора - керівника САП від 28.11.2017 (т. 19, а.п. 17-20), та на виконання доручення від 28.11.2017 № 20/3-2922т (т. 19, а.п. 1).

У частині зустрічі та змісту розмови, що відбулись 29.11.2017 між ОСОБА_17 та ОСОБА_22 аналогічна інформація зафіксована в Протоколі ІНФОРМАЦІЯ_13 від 05.12.2017 № 2641 т (т. 20, а.п. 121-122). У частині зустрічі та змісту розмови, що відбулись 01.12.2017 між ОСОБА_17 та ОСОБА_22 аналогічна інформація зафіксована в Протоколі ІНФОРМАЦІЯ_13 від 05.12.2017 № 2640 т (т. 20, а.п. 125-126).

Вказаною у цих протоколах негласною слідчою (розшуковою) дією було зафіксовано зустрічі та розмови наступного змісту:

29.11.2017:

14:07:05 ОСОБА_17. сидить за робочим столом. Зайшов С, підійшов, нахилився, шепоче нерозбірливо.

ОСОБА_17.: «Кто они?».

С: « (нерозбірливо) сбытчик».

ОСОБА_32 : «Сигаретчик?».

ОСОБА_33 : «(нерозбірливо) да они просто…долбят их (нерозбірливо, нецензурні висловлювання)…чем…тем лучше».

С: «А поможете?».

ОСОБА_32 : «(нерозбірливо) сам посуди».

ОСОБА_34 та С потисли один одному руки. 14:07:46 С вийшов.

01.12.2017:

10:01:

ОСОБА_35 зайшов у кабінет, йде до свого столу, сідає. В кабінет зайшов С, підійшов до столу.

С: «

ОСОБА_36 : « ОСОБА_37 ».

С: «Ага, мы ж по нему отказываем».

С дістав із кишені грошові купюри, складені навпіл, поклав на край столу. ОСОБА_32 взяв аркуш паперу, ручку, пише.

С: «Пиши «

ОСОБА_38 : «

ОСОБА_39 : «

ОСОБА_40 : «А, курильщик?».

С: «

ОСОБА_41 узяв гроші, поклав у ящик столу.

10:02:10 С вийшов із кабінету.

Суд у пункті 11.1 цього вироку визнав недопустимим Протокол НСРД - ІНФОРМАЦІЯ_13 від 27.12.2017 №2907 т в частині епізоду, що розслідувався за заявою ОСОБА_27, тому в цьому пункті суд наводить лише зміст розмов, що стосуються іншого епізоду, що розслідувався за заявою ОСОБА_26 .

6.3.8. Протокол НСРД - ІНФОРМАЦІЯ_14 від 27.12.2017 №19/9783т щодо ОСОБА_22 (т. 19, а.п. 82-83) із диском № 04/6881т (т. 19, а.п. 84), проведеної на підставі ухвали від 28.11.2017 № 01/23726т/НСД (т. 19, а.п. 13-16, одержаної за клопотанням заступника генерального прокурора - керівника САП від 28.11.2017 (т. 19, а.п. 9-12) та на виконання доручення від 28.11.2017 № 20/3-2922т (т. 19, а.п. 1).

У частині змісту розмови, що відбулась 14.12.2017 між ОСОБА_26 та ОСОБА_22 аналогічна інформація зафіксована в Протоколі НСРД - ІНФОРМАЦІЯ_14 від 27.12.2017 №19/9784т (т. 19, а.п. 79-80) із диском № 04/6880т (т. 19, а.п. 81), проведеної на підставі ухвали від 28.11.2017 № 01/23725т/НСД (т. 19, а.п. 6-8), одержаної за клопотанням від 28.11.2017 (т. 19, а.п. 3-5),

Вказаною у цих протоколах негласною слідчою (розшуковою) дією було зафіксовано телефонну розмову між ОСОБА_26 - ОСОБА_42 та ОСОБА_22 - ОСОБА_30 наступного змісту (наводиться мовою оригіналу):

14.12.2017:

Вихідний дзвінок із номеру НОМЕР_1 ( ОСОБА_26 ) на номер НОМЕР_2 ( ОСОБА_22 ):

С: «

ОСОБА_43, доброе утро».

С: «Привет».

Д: «Что там по вопросу моему? Подскажите пожалуйста».

С: «Ну я тебе позвоню, не колотись».

Д: «Да?».

С: «Да».

Д: «Ну, а вообще где? Вы узнали хоть где забирать их?

С: «Ну сейчас председатель занят пока, оно, это самое…мне ж нужно к нему идти».

Д: «Просто у меня ж тоже время, это, как бы…».

С: «Ну жди, жди…я позвоню».

Д: «Ну ухвалу ж я уже могу сегодня забрать?».

С: «Подожди. Ну что ты неспокойный такой? Не спеши. Давай».

Д: «Та ну как. Это ж деньги мои».

С: «Все, я позвоню тебе, давай».

Д: «Ага, добре».

6.3.9. Протокол НСРД - контроль за вчиненням злочину від 05.12.2017 (у формі спеціального слідчого експерименту) (т. 19, а.п. 42-44), проведеної на підставі постанови від 30.11.2017 № 20/3-2944т (т. 19, а.п. 37-40), на виконання доручення від 30.11.2017 № 20/3-2945т (т. 19, а.п. 41), за участі ОСОБА_26, залученого до проведення вказаної НСРД постановою від 01.12.2017 № 19/9146 (т. 19, а.п. 30-31) за заявою від 23.11.2017 (т. 19, а.п. 35-36), у ході проведення якої встановлено, що 01.12.2017 у період часу із 08:10 год по 08:18 год. детективами НАБУ було здійснено огляд грошових коштів у сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень, які у подальшому були вручені ОСОБА_26 . Надалі, в цей же день, о 09:52 год. ОСОБА_26 прибув до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3, де в коридорі першого поверху зустрівся із ОСОБА_22 та разом із ним зайшов до залу судових засідань № 5, де ОСОБА_26 запитав у ОСОБА_22, чому саме сьогодні потрібно передати грошові кошти, адже домовленість про їх передачу була на 02.12.2017, на що ОСОБА_22 відповів, що ОСОБА_17 сказав, що або в п`ятницю, або в понеділок зранку винесе рішення. У подальшому ОСОБА_26 дістав із сумки заздалегідь ідентифіковані грошові кошти та поклав їх на столі поряд із ОСОБА_22, який надалі взяв їх зі столу і поклав їх до себе у кишеню, при цьому, на запитання ОСОБА_22, ОСОБА_26 повідомив, що там п`ять та запропонував перерахувати кошти. У подальшій розмові ОСОБА_22 повідомив ОСОБА_26, що зателефонує йому після винесення рішення та запевнив останнього, що все буде добре, інакше навіщо це все, та що в судові засідання можна не з`являтися. Надалі о 09:56 год ОСОБА_26 вийшов із приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

6.3.10. Протокол НСРД - контроль за вчиненням злочину від 15.03.2018 (у формі спеціального слідчого експерименту) (т. 19, а.п. 45-49), проведеної на підставі постанови від 30.11.2017 № 20/3-2944т (т. 19, а.п. 37-40), на виконання доручення від 30.11.2017 № 20/3-2945т (т. 19, а.п. 41), за участі ОСОБА_26, залученого до проведення вказаної НСРД постановою від 01.12.2017 № 19/9146 (т. 19, а.п. 30-31) за заявою від 23.11.2017 (т. 19, а.п. 35-36), та постанови від 30.11.2017 № 20/3-2944т (т. 19, а.п. 37-40), на виконання доручення від 30.11.2017 № 20/3-2945т (т. 19, а.п. 41), за участі ОСОБА_26, залученого до проведення вказаної НСРД постановою від 01.12.2017 № 19/9147 (т. 19, а.п. 32-33) за заявою від 30.11.2017 (т. 19, а.п. 34), у ході проведення якого встановлено ті самі події, що зазначені в протоколі НСРД - контроль за вчиненням злочину від 05.12.2017 (т. 19, а.п. 42-44), а також наступне:

01.12.2017 о 10 год. 01 хв. до кабінету судді ОСОБА_17 зайшов адвокат ОСОБА_22 та в подальшому між ними відбулась розмова стосовно ОСОБА_26, в ході якої ОСОБА_22 повідомив ОСОБА_17 про необхідність винесення рішення на користь ОСОБА_26 в справі про вчинення ним адміністративного правопорушення, а саме непритягнення ОСОБА_26 до адміністративної відповідальності та повернення вилученої у нього тютюнової продукції за результатами судового розгляду. Також в ході даної розмови ОСОБА_22 передав, а суддя ОСОБА_17 прийняв неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів за непритягнення ОСОБА_26 до адміністративної відповідальності та повернення вилученої у нього тютюнової продукції у справі №229/3849/17 про вчинення ОСОБА_26 адміністративного правопорушення.

14.12.2017 о 09 год. 01 хв. відбулася телефонна розмова між адвокатом ОСОБА_22 та ОСОБА_26, в ході якої ОСОБА_26 поцікавився щодо можливості отримання ухвали суду щодо непритягнення його до адміністративної відповідальності, а також можливості отримання вилученої у нього тютюнової продукції, на що ОСОБА_22 відповів, що на даний час голова ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_17 зайнятий, і що ОСОБА_22 пізніше зателефонує ОСОБА_26 .

Суд у пункті 11.1 цього вироку визнав недопустимим цей протокол негласної слідчої дії контроль за вчиненням злочину в частині епізоду за заявою ОСОБА_27 .

6.3.11. Протокол огляду та вручення грошових коштів від 01.12.2017 (т. 13, а.п. 151-152) із додатками ксерокопіями грошових купюр (т. 13, а.с. 153-156) та диском із відеозаписом вказаної слідчої дії (т. 13, а.п. 157), відповідно до змісту вказаного протоколу у межах кримінального провадження № 52017000000000824 детективом НАБУ ОСОБА_44 01.12.2017 у період часу з 08:10 год. до 08:18 год. було оглянуто грошові кошти у сумі 5000 грн., 10 купюр номіналом по 500 грн., серії та номери купюр: ЗБ5498293, ЗД3265814, УД664216, ВГ8720186, ЛГ9036207, ФБ6534836, ВВ4365750, ЗД6978696, ЗЗ4682017, УГ6774941, які у подальшому були вручені ОСОБА_26 ;

6.3.12. Протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 14.12.2017 р. (т. 13, а.п. 158-160), із додатками - ксерокопіями грошових купюр (т. 13, а.п. 161-166), відповідно до змісту вказаного протоколу детективом НАБУ ОСОБА_44 14.12.2017 у період часу з 08:10 год. до 08:35 год. було проведено огляд та ідентифікація, шляхом зняття світлокопій із грошових коштів у сумі 8000 грн., 16 купюр, номіналом по 500 грн., серії та номери купюр: СГ1711346, ЛЗ4490774, СГ1711350, СГ1711349, СГ1711347, СГ1711345, СГ1711344, СГ1711343, СЗ7609232, СГ1711352, СГ1711351, ЛЗ3259714, ЛГ5483368, СГК7990905, ФГ8185906, ГТ2276141, які у подальшому були вручені ОСОБА_27 ;

6.3.13. Протокол обшуку від 14.12.2017 (т. 14, а.п. 208-212) із додатками - описом (т. 14, а.п. 213) та картою micro SD (т. 14, а.п. 222), проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 12.12.2017 (т. 14, а.п. 207), постановленої за клопотанням заступника генерального прокурора - керівника САП від 11.12.2017 (т. 14, а.п. 203-206), детективом НАБУ 14.12.2017, за адресою: АДРЕСА_4 (будинок, що належить на праві приватної власності ОСОБА_17 ), відповідно до якого в результаті цього обшуку було виявлено та вилучено у т.ч. шість грошових купюр номіналом 500 грн., серії та номери купюр: ЗБ5498293, ЗД3265814, УД7664216, ВГ8720186, ВВ4365750, ФБ6534836.

6.3.14. Протокол огляду від 16.12.2017 (т. 14, а.п. 214-221), відповідно до змісту якого детективом НАБУ 16.12.2017 у період часу з 09:05 год. по 12:05 год. було проведено огляд речей, вилучених під час проведення обшуку 14.12.2017 за адресою: АДРЕСА_4, а саме шести грошових купюр номіналом 500 грн., серії та номери купюр: ЗБ5498293, ЗД3265814, УД7664216, ВГ8720186, ВВ4365750, ФБ6534836. Установлено, що вказані грошові купюри - ідентичні грошовим купюрам, які відповідно до протоколу огляду та вручення грошових коштів від 01.12.2017 було вручено ОСОБА_26 .

6.3.15. Протокол огляду речей від 16.12.2017 (т. 14, а.п. 223-224) із додатками - фототаблицею (т. 14, а.п. 225-229) та картою micro SD (т.14, а.п. 230), відповідно до змісту якого детективом НАБУ 16.12.2017 у період часу з 12:02 год. по 12:48 год. було оглянуто грошові кошти, вилучені під обшуку за адресою: АДРЕСА_4, у т.ч. шість грошових купюр номіналом 500 грн., серії та номери купюр: ЗБ5498293, ЗД3265814, УД7664216, ВГ8720186, ВВ4365750, ФБ6534836, які були визнані речовими доказами постановою від 28.03.2018 (т. 14, а.п. 231-232);

6.3.16. Протокол обшуку від 14.12.2017 (т.14, а.п. 124-132) із додатком - описом речей та документів, які були вилучені (т. 14, а.с. 133-138) та картою micro SD із відеозаписом ходу проведення обшуку (т. 14, а.с. 146), проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 12.12.2017 (т. 14, а.п. 123), постановленої за клопотанням заступника генерального прокурора - керівника САП від 11.12.2017 (т. 14, а.п. 119-122), відповідно до змісту якого детективом НАБУ 14.12.2017 у період часу з 11:13 год. по 20:12 год. було проведено обшук службового кабінету та особистий обшук ОСОБА_17, за адресою: АДРЕСА_3, було виявлено та вилучено, зокрема, грошові кошти у сумі 4000 грн., 8 купюр, номіналом по 500 грн., серії та номери: СГ1711349, СГ1711350, ЛЗ4490774, СГ1711346, СГ1711343, СГ1711344, СГ1711345, СГ1711347, аркуш паперу із рукописним текстом « ОСОБА_45 », аркуш паперу з написом «ОСОБА_26»; матеріали справи про адміністративне правопорушення № 229/3849/17 відносно ОСОБА_26 за ст. 156 КУПаП, матеріали справи про адміністративне правопорушення № 229/4574/17 відносно ОСОБА_27 за ст. 156 КУПаП; а також мобільний телефон Samsung GSM_GT-19100 Galaxy S II та мобільний телефон Samsung s/n: НОМЕР_3, які у подальшому були визнані речовими доказами постановами від 28.03.2018 (т. 14, а.п. 147-148, 155-156, т. 18, а.п. 71-72) та оглянуті згідно з протоколами від 15.12.2017 (т. 14, а.п. 147-154, з диском), від 14.02.2018 (т. 18, а.п. 73-82, із диском та поясненнями спеціаліста). Також в ході обшуку було виявлені матеріали справи про адміністративне правопорушення № 229/3848/17 відносно ОСОБА_27 за ст. 156 КУПаП.

6.3.17. Протокол обшуку від 14.12.2017 (т. 15, а.п. 104-108) із додатком - картами micro SD (т. 15, а.п. 109), проведеного на підставі ухвали від 12.12.2017, постановленої за клопотанням заступника генерального прокурора - керівника САП від 11.12.2017 (т. 15, а.п. 99-102), відповідно до змісту якого 14.12.2017 у період часу з 11:25 год. по 14:52 год. детективом НАБУ було проведено обшук у приміщенні кабінету № 8 за адресою: АДРЕСА_3 (кабінет судді ОСОБА_46 ), а також особистий обшук ОСОБА_22, в результаті якого, у т.ч. було виявлено та вилучено 8 купюр номіналом 500 грн., серії та номери купюр: СГ1711351, СЗ7609232, ЛЗ3259714, ГТ2276141, ЛГ5483368, ФГ8185906, СГ1711352, ГК7990905, які у подальшому були визнані речовими доказами постановою від 28.03.2018 р. (т. 15, а.п. 110-111); а також мобільний телефон Land Rover IP 68 H20 Submersible та флеш-накопичувач, визнані речовими доказами постановою від 28.03.2018 (т. 18, а.п. 71-72) та оглянуті протоколом від 14.02.2018 (т. 18, а.п. 73-82, із диском та поясненнями спеціаліста).

Захисник ОСОБА_23 посилався на те, що під час цього обшуку копію ухвали не було вручено представнику володільця майна - ІНФОРМАЦІЯ_15 . Суд відхиляє цей довід, оскільки відповідно до протоколу обшуку, копія ухвали була вручена володільцю кабінету - судді ОСОБА_47 .

Також захисник посилався на те, що детектив ОСОБА_48, яка проводила обшук, була відсутня під час особистого обшуку ОСОБА_22, проведеного під час обшуку, адже особистий обшук проводила інша особа однієї статі з ОСОБА_22 - детектив ОСОБА_49, за участі понятих тієї ж статі. Суд вважає, що цей довід не впливає на допустимість протоколу обшуку та виявлених грошових коштів як речових доказів, адже на безперервному відеозаписі обшуку чітко видно вилучення відповідних коштів у ОСОБА_22, на цей період особистий обшук проводився особою однієї статі, у зв`язку з додержанням гарантії, передбаченої КПК. Відповідні особи, що були присутні під час особистого обшуку, зазначені в протоколі обшуку. Отже наведене не тягне недопустимості протоколу обшуку та виявлених речових доказів - грошових коштів.

Щодо доводів про фактичне затримання ОСОБА_22 на період обшуку, порушення у зв`язку з таким його права на захист, то про недопущення захисника на обшук не йдеться, крім того, під час обшуку не було зафіксовано клопотань ОСОБА_22 про виклик захисника. Стосовно доводів про відсутність представника ради адвокатів регіону під час цього обшуку, то обшук проводився в кабінеті судді ОСОБА_46, з дозволу слідчого судді, в цьому кабінеті був присутній адвокат ОСОБА_22, у зв`язку з чим, слідчим у межах проведення обшуку кабінету був проведений особистий обшук ОСОБА_22 . Законодавство не вимагає присутності представника ради адвокатів регіону в такому випадку.

Отже суд не встановив підстав для визнання протоколу обшуку недопустимим доказом.

6.3.18. Протокол огляду від 24.03.2018 р. (т. 11, а.п. 182-183) із додатками (т. 11, а.п. 184-196), відповідно до змісту якого детективом НАБУ було проведено огляд веб-сторінки ІНФОРМАЦІЯ_16 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), за результатами якого було встановлено, що на розгляді у судді вказаного суду ОСОБА_17 перебували справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_26 № 229/3849/17, № 229/2155/17 та ОСОБА_27 № 229/4574/17, № 229/3848/17, № 229/82/18. Головуючим суддею по вказаним справам був ОСОБА_17 .

6.3.19. Речовими доказами:

6.3.19.1. Грошові кошти у сумі 3000 грн., вилучені 14.12.2017 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_4 (будинок, що належить на праві приватної власності ОСОБА_17 ), а саме 6 купюр номіналом по 500 грн кожна, із такими серіями та номерами: ФБ6534836, ВВ4365750, ЗД3265814, УД7664216, ВГ8720186, ЗБ5498293.

6.3.19.2. Грошові кошти у сумі 4000 грн., вилучені 14.12.2017 в ході проведення обшуку службового кабінету голови ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_17, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, а саме 8 купюр номіналом по 500 грн. кожна, з такими серіями та номерами: СГ1711349, СГ1711350, ЛЗ4490774, СГ1711346, СГ1711343, СГ1711344, СГ1711345, СГ1711347.

6.3.19.3. Грошові кошти у сумі 4000 гривень, вилучені 14.12.2017 в ході проведення обшуку зали № 8 ІНФОРМАЦІЯ_4, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, а саме 8 купюр номіналом по 500 грн. кожна, з такими серіями та номерами: СГ1711351, СЗ7609232, ЛЗ3259714, ГТ2276141, ЛГ5483368, ФГ8185906, СГ1711352, ГК7990905.

6.3.19.4. Аркуш паперу білого кольору розміром 8,5 см. х 8,3 см., на якому з однієї сторони міститься напис рукописним текстом, виконаний чорнилом синього кольору «ОСОБА_26», напис підкреслений однією горизонтальною лінією. Зворотня сторона аркуша чиста, написів не містить. Цей аркуш паперу вилучено 14.12.2017 в ході проведення обшуку службового кабінету голови ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_17, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

6.3.19.5. Аркуш паперу білого кольору розміром 8,4 см. х 8,3 см., на якому з однієї сторони міститься напис рукописним текстом, виконаний чорнилом синього кольору « ОСОБА_45 », між написами, які розташовані один над одним міститься горизонтальна лінія, яка також виконана чорнилом синього кольору. Зворотня сторона аркуша чиста, написів не містить. Цей аркуш паперу вилучено 14.12.2017 в ході проведення обшуку службового кабінету голови ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_17, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

7. Судом досліджено інші документи, надані стороною обвинувачення:

7.1. Заява ОСОБА_26 про вчинення злочину від 22.11.2017 (т. 10, а.п. 140) та пояснення ОСОБА_26 від 22.11.2017 (т. 10, а.п. 141-143);

7.2. Заява ОСОБА_27 про вчинення злочину від 30.11.2017 (т. 10, а.п. 156) та пояснення ОСОБА_27 від 30.11.2017(т. 10, а.п. 157-160);

7.3. Повідомлення про прийняття і реєстрацію заяви від 23.11.2017 (т. 10, а.п. 144-145);

7.3.1. Сторона захисту наголошувала на недопустимості та неналежності вказаних в п. 7.1-7.3. заяв та повідомлення. Суд не враховує їх як докази винуватості, але оцінює їх як належну підставу для внесення інформації про кримінальні правопорушення до ЄРДР. Детальніше оцінка заявам та поясненням надана в п. 12 цього вироку при перевірці заяви сторони захисту про провокацію.

7.4. Витяги із ЄРДР (т. 10, а.п. 127-129, 146, 167),

7.5. Повідомлення про початок досудового розслідування (т. 10, а.п. 130, 147,162);

7.6. Доручення на проведення досудового розслідування від 23.11.2017 (т. 10, а.п. 131);

7.7. Постанови про визначення слідчої групи та старшого слідчої групи (т. 10, а.п. 133-134, 148-149, 164-166, 168-169);

7.8. Постанови про визначення групи прокурорів (т. 10, а.п. 136-137, 151-152, т. 14, а.п. 62-63)

7.9. Постанова прокурора від 30.11.2017 про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 23.11.2017 №52017000000000824 та від 30.11.2017 №52017000000000842 (т. 10, а.п. 153-154);

7.9.1. Документи, вказані у пунктах 7.1. - 7.9. цього вироку підтверджують факт та підстави внесення відповідних відомостей до ЄРДР, повноваження прокурорів щодо здійснення процесуального керівництва у цьому кримінальному провадженні та повноваження слідчих і детективів щодо проведення досудового розслідування цього кримінального провадження; факт зміни підслідності та правомірність направлення матеріалів кримінального провадження з одного органу досудового розслідування до іншого.

7.10. Протокол попередження ОСОБА_26 про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 23.11.2017 (т. 13, а.п. 147).

7.11. Заява ОСОБА_26 про надання згоди на залучення його до НСРД від 23.11.2017 (т. 13, а.п. 148).

7.12. Протокол попередження ОСОБА_27 про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 30.11.2017(т. 13, а.п. 149-150).

7.12.1. Зазначеними у пунктах 7.10.-7.12. цього вироку документами підтверджується факт залучення слідчим ОСОБА_27 та ОСОБА_26 до участі в НСРД та правомірність залучення ОСОБА_26 до участі в них.

7.13. Протокол затримання ОСОБА_17 у порядку ст. 208 КПК від 14.12.2017 (т. 11, а.п. 222-226).

7.14. Пам`ятки про процесуальні права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_17 (т. 11, а.п. 231-236, т. 12, а.п. 10-13).

7.15. Повідомлення про підозру ОСОБА_17 від 15.12.2017 за ч. 3 ст. 368 КК (т. 12, а.п. 1-9).

7.16. Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_17 від 29.03.2018 (т. 12, а.п. 40-55).

7.17. Протокол затримання ОСОБА_22 у порядку ст. 208 КПК (т. 12, а.п. 14-18).

7.18. Пам`ятки про процесуальні права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_22 (т. 12, а.п. 19-21, 36-39).

7.19. Повідомлення про підозру ОСОБА_22 від 15.12.2017 за ч. 4, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК (т. 12, а.п. 27-35).

7.20. Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_22 від 29.03.2018.

7.20.1. Указаними у пунктах 7.13-7.20 цього вироку документами підтверджується факт затримання у порядку ст. 208 КПК та подальшого набуття ОСОБА_17 та ОСОБА_22 статусу підозрюваних у цьому кримінальному провадженні та виникнення у них відповідних прав та обов`язків, передбачених ст. 42 КПК.

7.20.2. Сторона захисту посилалась на вручення обвинуваченим ОСОБА_17, ОСОБА_22 повідомлень про підозру неуповноваженою особою, вважаючи докази, зібрані під час досудового розслідування, недопустимими через порушення відповідної гарантії судді.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 481 КПК України письмове повідомлення про підозру судді здійснюється Генеральним прокурором або його заступником. Аналогічна норма міститься у ч. 4 ст. 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором або його заступником.

Особливий порядок письмового повідомлення про підозру окремої категорії осіб, зокрема суддів, визначений главою 37 КПК України (ч. 1 ст. 276 КПК України).

Проте, хоча законодавець наділяє Генерального прокурора та його заступника виключним правом на здійснення письмового повідомлення про підозру судді, однак глава 37 КПК України не передбачає імперативної вимоги про особисте вручення Генеральним прокурором або його заступником такого письмового повідомлення.

У п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України передбачено право прокурора доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення процесуальних дій, до яких, в тому числі, відноситься вручення письмового повідомлення про підозру.

Отже, кримінальний процесуальний закон не забороняє вручення повідомлення про підозру судді уповноваженим на підставі доручення суб`єктам за умови, що таке рішення було прийняте (складене) та підписане саме Генеральним прокурором або його заступником.

З матеріалів цього кримінального провадження випливає, що рішення про повідомлення про підозру судді ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_17 та підписання цього процесуального документу було здійснено 15.12.2017 заступником Генерального прокурора керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_50 (т. 12, а.с. 1-9).

Відповідно до повідомлення про підозру від 15.12.2017 заступник Генерального прокурора керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_51 доручив начальнику шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_15 вручити це письмове повідомлення про підозру судді (т. 12, а.с. 1-9).

Згідно з розпискою від 15.12.2017 вручення повідомлення про підозру та роз`яснення процесуальних прав підозрюваному ОСОБА_17 у присутності захисника ОСОБА_52 здійснив начальник шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_15 (т. 12, а.с. 1-9).

Аналогічним чином рішення про повідомлення про підозру адвокату ОСОБА_22 та підписання цього процесуального документу було здійснено 15.12.2017 заступником Генерального прокурора керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_50 (т. 12, а.п. 27-33).

Відповідно до повідомлення про підозру від 15.12.2017 заступник Генерального прокурора керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_51 доручив начальнику шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_15 вручити це письмове повідомлення про підозру (т. 12, а.п. 27-33).

Згідно з розпискою від 15.12.2017 вручення повідомлення про підозру та роз`яснення процесуальних прав підозрюваному ОСОБА_22 у присутності захисника ОСОБА_23 здійснив начальник шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_15 (т. 12, а.п. 27-33).

Аналогічним чином 29.03.2018 ОСОБА_17 і 30.03.2018 ОСОБА_22 були повідомлені про зміну раніше повідомлених їм підозр (т. 12, а.п. 40-71).

Відповідно до постанови заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_53 від 24.11.2017 начальник шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_15 уповноважений на здійснення повноважень прокурора у цьому кримінальному провадженні (т. 10, а.с. 136-137, 151-152).

Вказаними документами підтверджується, що письмові повідомлення про підозру ОСОБА_17, ОСОБА_22 які передбачають погодження та подальше підписання цих процесуальних документів, було здійснено заступником Генерального прокурора керівником ІНФОРМАЦІЯ_18 ОСОБА_50, тобто уповноваженим на це суб`єктом. Водночас, вручення цього письмового повідомлення про підозру здійснив у порядку п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України уповноважений на цю дію суб`єкт прокурор ОСОБА_15 . Відтак, відповідні суддівська та адвокатська гарантії не були порушені. Аналогічні правові висновки викладені в постанові ІНФОРМАЦІЯ_19 від 11.12.2019 у справі №536/2475/14-к (провадження №13-34кс19).

7.21. Копія рішення ІНФОРМАЦІЯ_20 від 16.12.2017 № 4122/0/15-17 щодо дозволу на утримання ОСОБА_17 під вартою (т. 12, а.п. 74-75);

7.22. Ухвала від 16.12.2017 (т. 12, а.п. 76-79), відповідно до якої відносно ОСОБА_17 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою застави у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 123 340 грн.

7.23. Квитанція про сплату суми застави (т. 12, а.п. 80);

7.24. Копія ухвали від 29.12.2017 (т. 12, а.п. 81-84), якою ОСОБА_17 відсторонено від займаної посади;

7.25. Ухвала від 16.12.2017(т. 13, а.п. 110-113), відповідно до змісту якої відносно ОСОБА_22 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 11.02.2018;

7.26. Ухвала від 09.02.2018 (т. 13, а.п. 114-116), відповідно до змісту якої, відносно ОСОБА_22 було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 09.04.2018;

7.27. Ухвала від 12.04.2018 (т. 13, а.п. 117-123), відповідно до змісту якої відносно ОСОБА_22 було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 12.06.2018;

7.28. Ухвала від 13.06.2018 (т. 13, а.п. 124-127), відповідно до змісту якої відносно ОСОБА_22 було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до 10.08.2018;

7.28.1. Указаними у пунктах 7.21-7.26. цього вироку документами підтверджуються факти застосування щодо ОСОБА_17 та ОСОБА_22 запобіжних заходів та їх подальшої зміни.

7.29. Доручення у порядку ст. 40 КПК від 13.12.2017 № 04/186/7-04 та його копія, щодо залучення детективів НАБУ до виконання ухвал про проведення обшуку (т. 15, а.п. 133-134);

7.30. Доручення у порядку ст. 40 КПК від 12.12.2017 № 0443-192/46058 (щодо залучення працівників ІНФОРМАЦІЯ_21 до проведення обшуків у к/п № 52017000000000824 від 23.11.2017) (т. 15, а.п. 135);

7.30.1. Указаними у пунктах 7.27, 7.28 цього вироку документами підтверджується передбачений КПК порядок залучення до проведення слідчих дій у цьому кримінальному провадженні співробітників оперативних підрозділів УЗЕ в Донецькій області та детективів НАБУ.

7.31. Копії видаткових касових ордерів від 29.11.2017 та від 01.12.2017 (т. 22, а.п. 2-3), згідно яких Управлінням бухгалтерського обліку та звітності НАБУ детективу ІНФОРМАЦІЯ_22 ОСОБА_54 було видано грошові кошти у сумі 5 000 гривень та детективу ІНФОРМАЦІЯ_22 ОСОБА_55 було видано грошові кошти у сумі 8 000 гривень, які у подальшому були використані під час проведення НСРД контроль за вчиненням злочину.

Сторона захисту наголошувала на тому, що відповідні копії були здобуті стороною обвинувачення вже після завершення досудового розслідування. Дійсно, в матеріалах справи є супровідний лист, згідно з яким прокурором отримано відповідні копії квитанцій у лютому 2022 р., тобто після завершення досудовового розслідування. Суд вважає, що ці документи не можуть бути використані як докази винуватості обвинувачених. Водночас відповідно до усталеної судової практики суд зобов`язаний встановити походження відповідних грошових коштів, використаних для контролю за вчиненням злочину (постанова ККС ВС від 23.09.2022 Справа № 552/3066/17). Суд використовує відповідні квитанції для визначення долі речових доказів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію.

7.32. Доручення у порядку ст. 290 КПК від 30.03.2018 (т. 21, а.п. 3).

7.33. Запити сторони обвинувачення на адресу сторони захисту щодо надання доступу до документів та речових доказів (т. 21, а.п. 4-6, 16-17);

7.34. Листи повідомлення стороні захисту щодо можливості ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (т. 21, а.п. 7-9);

7.35. Повідомлення про факт проведення НСРД (т. 21, а.п. 10, 20);

7.36. Повідомлення про надання доступу до матеріалів досудового розслідування (т. 21, а.п. 11-14, 18-19, 21-24, 51-54, 58-60);

7.37. Корінці повісток про виклик ОСОБА_17 (т. 21, а.п. 15).

7.38. Протоколи надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 30.03.2018 (т. 21, а.п. 25-44), від 24.12.2024 (т. 25, а.с. 227-237);

7.39. Розписки (т. 21, а.п. 45-49);

7.40. Повідомлення про завершення досудового розслідування від 27.04.2018 № 0431-252/17443 (т. 21, а.п. 50, 55-57, 61-79).

7.41. Ухвала від 26.07.2018 про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (т. 21, а.п. 91-93), постановлена за результатами розгляду клопотань від 23.04.2018 та від 14.06.2018 (т. 21, а.п. 80-90);

7.42. Розписки про відкриття стороні захисту додаткових матеріалів кримінального провадження (т. 22, а.п. 11, 16);

7.43. Супровідні листи (т. 22, а.п. 12-15);

7.43.1. Указаними у п.7.30-7.40 цього вироку документами підтверджується факт належного виконання прокурором приписів ст. 290 КПК щодо ознайомлення сторони захисту обвинувачених ОСОБА_17 та ОСОБА_22 із матеріалами досудового розслідування.

7.44. Квитанції про отримання на зберігання речових доказів № 743 та № 757 (т. 18, а.п. 114-115);

7.45. Постанови про розсекречення матеріальних носіїв секретної інформації від 05.02.2018 (т. 19, а.п. 59-60), від 04.01.2018 (т. 19, а.п. 61-62), від 04.01.2018 (т. 19, а.п. 63-64), від 13.12.2017 (т. 19, а.п. 65-66), від 13.12.2017 (т. 19, а.п. 67-68), від 20.12.2017 (т. 19, а.п. 69-70), від 02.01.2018 (т. 19, а.п. 71-72), від 02.01.2018 (т. 19, а.п. 73-74), від 16.03.2018 (т. 19, а.п. 75-76), від 26.03.2018 (т. 19, а.п. 77-78).

8. Судом було досліджено такі докази сторони захисту:

8.1. Адвокатський запит № 389 від 09.03.2021 (т. 23, а.п. 12) та лист відповідь (т. 23, а.п. 13) із додатком - копією вироку ІНФОРМАЦІЯ_23 від 22.02.2008 в справі №1-201/08 щодо ОСОБА_27 (т. 23, а.п. 14-20), згідно з яким ОСОБА_27 був визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, призначено покарання, за яким приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком ІНФОРМАЦІЯ_24 за ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 КК;

8.2. Адвокатський запит № 421 від 16.03.2021 (т. 23, а.п. 11) та лист-відповідь (т. 23, а.п. 23) із додатками - копіями судових рішень щодо ОСОБА_56 та ОСОБА_57 (т. 23, а.п. 24-38);

8.3. Адвокатський запит № 420 від 16.03.2021 (т. 23, а.п. 39) та лист-відповідь (т. 23, а.п. 41) із додатками - копіями судових справ щодо ОСОБА_26 та ОСОБА_27 (т. 23, а.п. 42-85), серед яких постанова від 13.11.2017 судді ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_17 від 13.11.2017 в справі № 229/3838/17, якою протокол про притягнення ОСОБА_27 до адміністративної відповідальності за ст. 156 ч. 1 КУПАП повернуто для відповідного оформлення; постанова від 12.01.2018 в справі № 229/82/18 судді ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_58, якою адміністративну справу про притягнення ОСОБА_27 до адміністративної відповідальності за ст. 156 ч. 1 КУПАП закрито, звільнено ОСОБА_27 від адміністративного стягнення у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення; постанова від 21.06.2017 судді ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_17 в справі № 229/2155/17, якою провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності щодо ОСОБА_26 за ч. 1 ст. 156 КУПАП закрито на підставі ст. 247 КУПАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

8.4. Копію вироку ІНФОРМАЦІЯ_25 від 20.02.2013 у справі № 0552/5130/2012, згідно з яким ОСОБА_26 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК, ч. 2 ст. 190 КК. Згідно зі встановленими в цьому вироку обставинами в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК, злочинні дії полягали у введенні в оману потерпілого шляхом прохання подзвонити по мобільному телефону, після надання цього телефону - заволодіння ним. Також у вступній частині вироку йдеться про попередні засудження ОСОБА_26 10.12.2002 ІНФОРМАЦІЯ_26 за ст. 356 КК, 09.01.2004 ІНФОРМАЦІЯ_26 за ч. 2 ст. 190 КК, 27.04.2004 ІНФОРМАЦІЯ_27 за ч. 1 ст. 286 КК, 18.10.2004 ІНФОРМАЦІЯ_28 за ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК, 23.05.2006 ІНФОРМАЦІЯ_26 за ч. 2 ст. 190 КК, ч. 2 ст. 186 КК (т. 23, а.п. 204-215);

8.5. Адвокатський запит № 420 від 16.03.2021 (т. 23, а.п. 39) та лист-відповідь (т. 23, а.п. 41) із додатком у вигляді копії судової справи ІНФОРМАЦІЯ_4 № 229/2155/17 за протоколом про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_26 за ч. 1 ст. 156 КУПАП (т. 23, а.п. 42-59) та копії судової справи ІНФОРМАЦІЯ_4 № 229/82/18 за протоколом про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_27 за ч. 1 ст. 156 КУПАП (т. 23, а.п. 60-85);

8.6. Адвокатський запит від 06.04.2020 та лист-відповідь від 08.04.2020 № 13/905 про те, що в журналі обліку вхідних документів ІНФОРМАЦІЯ_21 (інв. № 35 дск фонд № 8, опис № 6-4, арх. справа № 396) 28 листопада 2017 року (час не зазначено) за № 696 зареєстровано «Доручення на проведення НСРД за КП № 52017000…824» Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ГПУ вих. № 20/3-2922т від 28.11.2017 в 1 прим. на 1 арк. з додатками: ухвала № 01-23726т/НСД, прим № 2 на 4 арк., ухвала № 01-23725т/НСД, прим. № 2 на 3 арк., ухвала № 01-23724т/НСД, прим № 2 на 4 арк. (т. 24, а.п. 144);

8.7. Адвокатський запит від 19.02.2018 (т. 24, а.п. 11) та лист-відповідь від 21.02.2018 (т. 24, а.п. 12) із додатком - копією вироку від 16.11.2015 ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо ОСОБА_57 за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК та ОСОБА_59 (т. 24, а.п. 13-14) та копією вироку від 24.02.2017 ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо ОСОБА_56 за ч. 3 ст. 185 КК (т. 24, а.п. 15-16), копією постанови від 13.10.2015 ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо ОСОБА_57 за ст. 173 КУПАП (т. 24, а.п. 17);

8.8. Адвокатський запит від 16.03.2018 (т. 24, а.п. 18) та лист-відповідь від 16.03.2018 № 5 від ФОП ОСОБА_60 про те, що адміністрація ринку « ІНФОРМАЦІЯ_29 » в оренду на території ринку контейнеру (кіоску, або іншого приміщення торгівельної площі, тощо) для здійснення торгівлі громадянину ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_7, який мешкає за адресою: АДРЕСА_5, не надавала (т. 24, а.п. 19).

8.9. Адвокатський запит від 26.12.2017 (т. 24, а.п. 2) щодо зареєстрованих у ІНФОРМАЦІЯ_30 протоколів про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_26 та ОСОБА_27 за ч. 1 ст. 156 КУПАП та чи передавались під час складання таких протоколів до кімнати зберігання речових доказів тютюнові вироби та лист-відповідь (т. 24, а.п. 3), у якому зазначено, що відносно ОСОБА_26 складено протокол за ч. 1 ст. 156 КУПАП та речові докази передані на зберігання. Відносно ОСОБА_27 відсутня інформація щодо складання протоколу;

8.10. Наряд-замовлення №1 від 30.10.17 на проведення робіт та запчастини на автомобіль НОМЕР_4, замовник ОСОБА_22, сума замовлення 9327,60 грн.

8.11. Адвокатський запит № б/н від 12.01.2018 (т. 24, а.п. 4) та лист-відповідь з копією договору відповідального зберігання від 08.02.2016 (т. 24, а.п. 5-6), у якому зазначено, що тютюнові вироби у ОСОБА_26 вилучались один раз при складанні протоколу за ч. 1 ст. 156 КУПАП;

8.12. Відповідь ІНФОРМАЦІЯ_31 №К-17аз/203/06-2017 від 28.12.2017 (т. 24, а.п. 7) на адвокатський запит № 42/17 від 22.12.2017 про те, що відносно ОСОБА_26 був складений адміністративний протокол за ч. 1 ст. 156 КУПАП. Відносно ОСОБА_27 відсутня будь яка інформація щодо складання протоколу;

8.13. Адвокатський запит № б/н від 07.02.2018 (т. 24, а.п. 8) та лист-відповідь № 229-01-07/97/2018 від 02.04.2018 з копією постанови у справі № 229/82/18 (т. 24, а.п. 9-10);

8.14. Адвокатський запит № б/н від 19.03.2018 (т. 24, а.п. 22) та лист відповідь № 03/2-50 від 20.03.2018 з додатками (т. 24, а.п. 23-26) про те, що ОСОБА_61 працював з 17.07.2017 по дату відповіді на запит в ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_32 »;

8.15. Матеріали кримінального провадження № 120118050260000282 від 07.03.2018 (т. 24, а.п. 39-112) щодо неправдивих свідчень, наданих ОСОБА_62 під час досудового розслідування;

8.16. Матеріали кримінального провадження № 42018051390000048 від 16.04.2018 (т. 24, а.п. 113-130) щодо неправдивих свідчень, наданих ОСОБА_27 під час досудового розслідування;

8.17. Показання свідків сторони захисту:

8.17.1. ОСОБА_63 надала суду такі показання. Станом на час подій працювала керівником апарату ІНФОРМАЦІЯ_4 . Знайома із ОСОБА_17 та ОСОБА_22 14.12.2017 була присутня під час проведення обшуку у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 (канцелярії суду), при обшуку кабінету голови суду не була присутня та не бачила як у ОСОБА_17 чи ОСОБА_22 вилучались грошові кошти та документи. Повідомила про відсутність у приміщенні суду на той час окремого приміщення, де б здійснював прийом громадян адвокат ОСОБА_22, та їй нічого не відомо про факти надання послуг адвокатом ОСОБА_22 в приміщенні суду. Ключі від залів судових засідань знаходились у суддів, за якими ці зали були закріплені. Зал № 5 був закріплений за суддею ОСОБА_64 . Щодо існуючої на той час у суді спеціалізації суддів зазначила, що голова суду ( ОСОБА_17 ) розглядав справи як слідчий суддя, та лише він розглядав справи про адміністративні правопорушення, що було встановлено зборами суддів. Ні ОСОБА_27, ні ОСОБА_26 свідок не знає та про стан розгляду адміністративних справ щодо цих осіб їй нічого не відомо. Зазначила, що ОСОБА_22 та ОСОБА_17 перебували у професійних відносинах як адвокат та суддя, інших відносин між ними свідок не спостерігала.

8.17.2. ОСОБА_65 надала суду такі показання. Нині працює на посаді заступника керівника апарату ІНФОРМАЦІЯ_4 . Знайома із ОСОБА_17 та ОСОБА_22 . Була присутня під час проведення обшуку у кабінеті голови суду ОСОБА_17 . Однак, під час обшуку ОСОБА_22 не була присутня та не бачила вилучення у нього грошових коштів. На той час у суді зборами суддів була встановлена спеціалізація щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення виключно за суддею ОСОБА_17, у т.ч. він був слідчим суддею. Характер та обставини відносин між ОСОБА_22 та ОСОБА_17 свідку не відомі. Так само свідку не відомо щодо обставин розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_27 та ОСОБА_26 .

8.17.3. ОСОБА_66 надала суду такі показання. Обіймає посаду судді ІНФОРМАЦІЯ_4 . Знайома із ОСОБА_17 та ОСОБА_22, із якими мала професійні відносини. Факти вимагання ОСОБА_17 неправомірної вигоди, чи ухвалення ним будь-яких судових рішень за неправомріну вигоду свідку не відомі. На той час спеціалізація із розгляду справ про адміністративні правопорушення була покладена виключно на ОСОБА_17, також він був слідчим суддею, таке рішення було прийняте зборами суддів. Тому справи про незаконну торгівлю цигарками надходили на розгляд судді ОСОБА_17 .

8.17.4. ОСОБА_67 надала суду такі показання. Особисто не знайома із ОСОБА_17 та ОСОБА_22 . Станом на 2017 рік свідок працювала на ІНФОРМАЦІЯ_33 директором, де здійснювалась в основному торгівля продовольчими товарами, разом із тим, у деяких кіосках здійснювалась торгівля тютюновими виробами, згідно ліцензій. Територія вказаного ринку є огородженою по периметру парканом. За територією ринку також здійснювалась торгівля, однак, це є стихійна торгівля, яка здійснюється без узгодження з керівництвом ринку. За місця на ринку продавці сплачують відповідну плату, для збирання якої на ринку працювала відповідна особа (містова), на той час це була ОСОБА_68 . Згідно правил торгівлі на ринку було заборонено здійснювати реалізацію товарів без відповідних ліцензій та дозволів. Іноді із перевірками на ринок приходили працівники поліції. Усі перевіряючі особи підлягали реєстрації в спеціальній книзі обліку. Свідок заперечила будь-які факти торгівлі тютюновими виробами на території ринку чи факти будь якого вилучення працівниками поліції тютюнової продукції в межах ринку. Свідок заперечила факти оренди місць на ринку ОСОБА_27 та ОСОБА_26, ці особи свідку не відомі. Так само, свідок зазначила, що у разі здійснення затримання будь яких осіб на території ринку, вона про це б знала, однак, станом на той час заперечила існування таких фактів.

8.17.5. ОСОБА_69 надала суду такі показання. Із 2014 по 2024 роки вона працювала на ІНФОРМАЦІЯ_33 на посаді касир-контролер, територія ринку є закритою, торгівля здійснювалась із лотків та прилавків, із землі торгівля не здійснювалась. При цьому, поряд із ринком здійснювалась стихійна торгівля. На ринку продавали як продуктові, так і промислові товари, також продавали тютюнові вироби, згідно відповідних дозволів. Дозвіл на торгівлю будь-яка особа могла отримати навіть на один день, сплативши відповідну плату та отримавши талон. Без такого талону торгівлю на території ринку здійснювати було не можливо. Фактів та випадків затримання працівниками поліції будь кого за торгівлю без дозвільних документів тютюновими виробами свідок не пам`ятає, та їй такі факти не відомі. Ні ОСОБА_27, ні ОСОБА_26 свідок не знає, та щодо фактів та обставин їх затримання за незаконну торгівлю цигарками, вилучення цигарок, їй нічого не відомо. За час своєї роботи свідок не пам`ятає фактів не сплати будь ким плати за місце на ринку. Оплата за місце завжди здійснювалось їй особисто, оскільки вона обходила всіх продавців особисто.

8.17.6. ОСОБА_70 надав суду такі показання. Йому відомий ОСОБА_17 як голова ІНФОРМАЦІЯ_4, а також суддя ОСОБА_17 у 2011 році розглядав щодо свідка справу про адміністративне правопорушення. ОСОБА_28 свідку не відомий. Так само свідку не відомий ОСОБА_26 . Натомість, свідок зазначив, що йому знайомий ОСОБА_71, який був братом його співмешканки, однак, він давно помер. Свідок заперечив свою присутність 23.05.2017 на ринку « ІНФОРМАЦІЯ_29 » у м. Дружківка під час вилучення у ОСОБА_26 тютюнової продукції та підписання протоколу про відповідне адміністративне правопорушення у якості понятого. Також свідок пояснив, що працівник поліції на прізвище ОСОБА_72 був його дільничним поліцейським, однак, 23.05.2017 жодних пояснень щодо обставин вилучення тютюнової продукції він йому не давав. Суддя ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_73 виносила обвинувальний вирок, яким було засуджено свідка за ч. 3 ст. 185 КК. Понятим по «цигаркам» свідок ніколи не був. На той період часу, із квітня 2017 року, свідок перебував у розшуку, 07.06.2017 року його працівники правоохоронних органів затримали, а тому ніяк не міг бути понятим. Раніше на розгляд адміністративної справи щодо незаконної торгівлі цигарками свідка не викликали. Оглянувши в судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_26, свідок підтвердив, що наявний у протоколі підпис належить йому, однак, заперечив свою особисту участь під час вилучення тютюнової продукції на ринку Гаврилівський.

8.17.7. ОСОБА_74 надала суду такі показання. Свідку не відомі ні ОСОБА_17, ні ОСОБА_22 . ОСОБА_61 є її чоловіком, із яким вона одружена із 2015 року. Також свідку не знайомий ОСОБА_27 . Свідок зазначила, що не пам`ятає своєї участі у якості понятого 05.10.2017 року під час вилучення на ринку « ІНФОРМАЦІЯ_29 » у м. Дружківка тютюнової продукції у ОСОБА_27, а також не пам`ятає випадків, коли б її залучали до вилучення цигарок. Однак, підтвердила, що її викликали до Дружківської поліції для допиту та підписання протоколу.

8.18. Показання обвинувачених, наведені в п. 5.2, 5.3.

9. Документи, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_17 :

9.1. Довідка від 14.12.2017 (т. 13, а.п. 132), відповідно до змісту якої, ОСОБА_17 на обліку в наркологічному кабінеті не перебуває;

9.2. Довідка від 14.12.2017 р. (т. 13, а.п. 134), відповідно до змісту якої, ОСОБА_17 на обліку у лікаря психіатра не перебуває;

9.3. Вимога про судимість відносно ОСОБА_17 (т. 13, а.п. 136);

9.4. Копія паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_17 (т. 14, а.п. 139-141);

9.5. Копія картки фізичної особи - платника податків на ім`я ОСОБА_17 (т. 14, а.п. 143);

9.6. Копія медичного висновку КНП « ІНФОРМАЦІЯ_34 » Дружківської міської ради від 14.01.2025 про непрацездатність ОСОБА_17 (т. 26, а.с. 105);

9.7. Копія огляду кардіолога від 14.01.2025 (т. 26, а.с. 106);

9.8. Копія довідки КНП « ІНФОРМАЦІЯ_34 » Дружківської міської ради від 14.01.2025 про перебування ОСОБА_17 на стаціонарному лікуванні (т. 26, а.с. 107);

9.9. Копія медичного висновку КНП « ІНФОРМАЦІЯ_34 » Дружківської міської ради від 23.01.2025 про непрацездатність ОСОБА_17 (т. 26, а.с. 108);

9.10. Копія медичного висновку КНП « ІНФОРМАЦІЯ_34 » Дружківської міської ради від 31.01.2025 про непрацездатність ОСОБА_17 (т. 26, а.с. 109);

9.11. Копія виписки № 162 КНП « ІНФОРМАЦІЯ_34 » Дружківської міської ради із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_17 (т. 26, а.с. 110-113);

9.12. Копія виписки № 907 КНП « ІНФОРМАЦІЯ_34 » Дружківської міської ради із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_17 (т. 26, а.с. 114-116);

9.13. Копія довідки № 7 КНП « ІНФОРМАЦІЯ_35 » Краматорської міської ради від 11.02.2025 (т. 26, а.с. 117);

9.14. Характеристика ОСОБА_17, надана суддями ІНФОРМАЦІЯ_4, надана суддями та працівниками апарату суду, згідно з якою ОСОБА_17 характеризується позитивно (т. 24, а.п. 131);

9.15. Почесна грамота ОСОБА_17, за заслуги у здійсненні правосуддя, значний внесок у забезпечення захисту прав і свобод громадян від голови ІНФОРМАЦІЯ_36, голови ради суддів Донецької області (т. 24, а.п. 132);

9.16. Почесна грамота за 2016 рік ОСОБА_17, за високий професіоналізм, багаторічну плідну працю, добросовісне виконання службових обов`язків, вагомий особистий вклад у зміцненні законності та правопорядку в м. Дружківка від ІНФОРМАЦІЯ_37 (т. 24, а.п. 133);

9.17. Почесна грамота від 05.12.2006 ОСОБА_17, за високий рівень організації судочинства, сумлінне виконання адміністративних повноважень від ІНФОРМАЦІЯ_38 (т. 24, а.п. 134);

9.18. Подяка за 2006 рік ОСОБА_17, за доброчесну працю, високий професіоналізм, особистий вклад у зміцнення законності та правопорядку від міського голови м. Дружківка (т. 24, а.п. 135);

9.19. Нагорода ОСОБА_17, за заслуги у здійсненні правосуддя, значний внесок у забезпечення захисту прав і свобод громадян від голови ІНФОРМАЦІЯ_36, голови ради суддів Донецької області (т. 24, а.п. 136);

9.20. Почесна грамота від 05.07.2010 ОСОБА_17, за сумлінне виконання адміністративних повноважень, значний внесок в організацію роботи суду від ІНФОРМАЦІЯ_39 (т. 24, а.п. 137);

9.21. Почесна грамота за 2007 рік ОСОБА_17, за багаторічну сумлінну працю, особистий внесок у зміцнення законності і правопорядку в місті від міського голови м. Дружківка (т. 24, а.п. 138);

9.22. Сертифікат ОСОБА_17 про завершення програми «Модернізація міської системи та удосконалення міста в Каліфорнії» (т. 24, а.п. 139-140);

9.23. Виписка № 47 із медичної картки хворого денного стаціонару на ім`я ОСОБА_17 (т. 24, а.п. 141-142);

9.24. Виписка № 2540 із медичної картки стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_17 (т. 28, а.п. 228-231);

9.25. Документи, що засвідчують руйнування будинку за місцем проживання ОСОБА_17 внаслідок обстрілу (т. 28, а.п. 215-227);

9.26. Документи, що засвідчують стан здоров`я ОСОБА_17 (т. 28, а.п. 232-233);

10. Документи, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_22 :

10.1. Особова картка із ІНФОРМАЦІЯ_40 на ім`я ОСОБА_22 від 14.12.2017 (т. 13, а.п. 128);

10.2. Копія паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_22 (т. 13, а.п. 129-130);

10.3. Запит до наркологічного диспансеру м. Дружківка Донецької області (т. 13, а.п. 131);

10.4. Запит до КЗЛ « ІНФОРМАЦІЯ_41 » м. Дружківка Донецької області (т. 13, а.п. 133);

10.5. Супровідний лист від 23.03.2018 № 16/4-921 (т. 13, а.п. 135);

10.6. Вимога про судимість відносно ОСОБА_22 (т. 13, а.п. 137);

10.7. Запит в наркологічний диспансер м. Дружківка Донецької області (т. 13, а.п. 138);

10.8. Довідка від 29.03.2018 (т. 13, а.п. 139), відповідно до змісту якої ОСОБА_22 на обліку в наркологічному кабінеті не перебуває;

10.9. Запит до КЛЗ « ІНФОРМАЦІЯ_41 » м. Дружківка Донецької області (т. 13, а.п. 140);

10.10. Довідка від 26.03.2018 № 614 (т. 13, а.п. 141), відповідно до змісту якої, ОСОБА_22 на обліку в психоневрологічному диспансері не перебуває;

10.11. Виписка із акту МСЕК (т. 13, а.п. 143), відповідно до якої ОСОБА_22 пожиттєво встановлена 3 група інвалідності;

10.12. Виписка із медичної картки амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_22 (т. 13, а.п. 144);

10.13. Характеристика ОСОБА_22 (т. 13, а.п. 145);

11. Докази, які судом не враховуються, та мотиви їх неврахування

11.1. Сторона захисту заявляла клопотання про визнання недопустимими доказів, одержаних в результаті негласних слідчих розшукових дій.

Однією з підстав недопустимості результатів НСРД, одержаних на підставі дозволів слідчого судді, сторона захисту вважала відсутність прокурора, що подав клопотання, при їх розгляді слідчим суддею. З урахуванням усталеної судової практики, суд вважає, що відсутність прокурора, що подав клопотання, при його розгляді - не є істотним порушенням кримінального процесуального закону та не тягне недопустимості доказів.

Наступною підставою їх недопустимості сторона захисту вважала несвоєчасне складання і передання прокуророві протоколів негласних слідчих (розшукових) дій, з порушенням 24-годинного строку. Враховуючи позицію ІНФОРМАЦІЯ_10, викладену в постанові від 18.12.2019 у справі №588/1199/16-к, це порушення також не є істотним порушенням кримінального процесуального закону.

Також сторона захисту вважала підставою недопустимості протоколів відсутність відомостей про технічні засоби, за допомогою яких здійснювалась фіксація НСРД, та незазначення всіх процесуальних дій, що здійснювались у ході проведення НСРД. Окрім того, сторона захисту стверджувала, що в залученого до проведення слідчої дії ОСОБА_26 не було допуску до державної таємниці. Суд відхиляє цей довід, адже відповідно до ч. 1 ст. 246 КПК методи цих слідчих дій не підлягають розголошенню. Своєю ж чергою, питання дотримання чи недотримання законодавства про державну таємницю не впливає на допустимість доказів. Відповідно ж до постанови ІНФОРМАЦІЯ_10 від 20.05.2020 в справі № 585/1899/17 та постанови ІНФОРМАЦІЯ_10 від 10.12.2020 в справі № 464/710/18 відсутність у протоколі НСРД відомостей про те, за допомогою якої саме апаратури було проведено зняття інформації та на який саме носій інформації, не тягне недопустимості його як доказу.

Сторона захисту посилалась на відсутність упакування додатків до протоколів. Згідно з цими протоколами додатками до них є відповідні матеріальні носії з відеозаписами та аудіозаписами. Суд вважає, що неупакування додатків до протоколу не може мати наслідком їх недопустимість, разом із тим, можуть поставати питання щодо достовірності відповідного додатку як доказу. Але в цьому випадку йдеться про матеріальні носії з відеозаписами та аудіозаписами, їх недостовірності з відсутності упакування не випливає, навпаки, перед наданням суду доказів сторони повинні мати доступ до відповідних додатків, ознайомлюватись із ними, щоб вказати суду на таймінг відеозаписів, який необхідно досліджувати. Суд встановив, що сторона обвинувачення призначала судову експертизу звукозапису, надаючи в експертну установу відповідні носії інформації. Як видно з висновку експерта, до експертної установи вони надходили в упакованому вигляді (т. 22, а.с 26-27). Суд не вбачає підстав для визнання недопустимими відповідних протоколів з цієї підстави.

Також сторона захисту посилалась на недопустимість протоколів негласних слідчих (розшукових) дій через відсутність дозволу слідчого судді на їх використання в іншому кримінальному провадженні. Ці клопотання підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

За результатами перегляду в апеляційному порядку вироку ІНФОРМАЦІЯ_9 в схожій справі № 161/12522/18, в ухвалі від 22.04.2024, залишеній без змін постановою ІНФОРМАЦІЯ_10 від 15.05.2025, Апеляційна палата ІНФОРМАЦІЯ_9 зазначила таке: «Надаючи дозвіл на проведення НС(Р)Д щодо ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за заявою ОСОБА_13, слідчий суддя не надавав дозволу на втручання в права ОСОБА_5 за всіма можливими фактами вчинення ним кримінальних правопорушень. Об`єднання постановою прокурора від 21 грудня 2017 року кримінальних проваджень …в одне провадження не може підміняти собою здійснення ефективного судового контролю під час проведення досудового розслідування…Ураховуючи допущене істотне порушення вимог кримінального процесуального закону колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини оскаржуваного вироку посилання на протокол від 02 січня 2018 року за результатами проведення 21 грудня 2017 року негласних слідчих (розшукових) дій аудіо-, відеоконтролю особи з додатками до нього… як на доказ».

Так само і в цій справі прокурор 28.11.2017 одержав дозволи слідчого судді на проведення негласних слідчих розшукових дій стосовно ОСОБА_17 і ОСОБА_22 в кримінальному провадженні від 23.11.2017 №52017000000000824 в частині епізоду, що розслідувався за заявою ОСОБА_26 (т. 10, а.п. 141-143). Надалі 30.11.2017 до НАБУ із заявою звернувся ОСОБА_27 (т. 10, а.п. 157-160), про що було зареєстроване кримінальне провадження від 30.11.2017 №52017000000000842. Цього ж дня постановою прокурор об`єднав обидва кримінальні провадження (т.10, а.п. 153-154), й надалі провадив негласні слідчі дії як за епізодом за заявою ОСОБА_26, так і за епізодом за заявою ОСОБА_27 від 23.11.2017 в об`єднаному кримінальному провадженні під №52017000000000824. Водночас ухвалами від 28.11.2017 дозволу на проведення негласних слідчих дій у частині епізоду за заявою ОСОБА_27 надано не було.

Згідно з ч. 1 ст. 257 КПК якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.

Прокурор такої ухвали слідчого судді не надав. Об`єднання ж постановою прокурора кримінальних проваджень в одне провадження не може підміняти собою здійснення ефективного судового контролю під час проведення досудового розслідування. Однак судового контролю над проведенням негласних слідчих дій у частині епізоду за заявою ОСОБА_27 здійснено взагалі не було. Відтак, судовий контроль за законністю таких слідчих дій та допустимістю їх результатів зобов`язаний зробити суд, який нині розглядає кримінальне провадження.

З огляду на таке, суд частково задовольняє клопотання сторони захисту, і згідно з п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК визнає недопустимими доказами такі протоколи негласних слідчих (розшукових) дій із додатками:

повністю:

Протокол ІНФОРМАЦІЯ_13 від 06.12.2017 № 2647 т (т. 20, а.п. 30-31);

Протокол ІНФОРМАЦІЯ_13 від 07.12.2017 № 2694 т (т. 20, а.п. 132-133);

Протокол ІНФОРМАЦІЯ_13 від 14.12.2017 № 2782 т (т. 20, а.п. 34-36);

Протокол ІНФОРМАЦІЯ_13 від 14.12.2017 № 2781 т (т. 20, а.п. 140-141);

в частині епізоду, що розслідувався за заявою ОСОБА_27 :

Протокол ІНФОРМАЦІЯ_13 від 27.12.2017 №2905 т (т. 20, а.п. 20-25);

Протокол ІНФОРМАЦІЯ_13 від 27.12.2017 №2906 т (т. 20, а.п. 94-100);

Протокол ІНФОРМАЦІЯ_13 від 27.12.2017 №2907т (т. 20, а.п. 142-156).

Визнання недопустимими в частині не лише протоколів за результатами негласних слідчих дій АВК, але й контролю за вчиненням злочину в частині змісту приватного спілкування, ґрунтується на правилі, що міститься в ч. 2 ст. 258 КПК. Згідно з ним, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов`язаний звернутися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на втручання у приватне спілкування в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу, якщо будь-яка слідча (розшукова) дія включатиме таке втручання. Оскільки протокол негласної слідчої дії контроль за вчиненням злочину від 15.03.2018 (у формі спеціального слідчого експерименту) (т. 19, а.п. 45-49) містить зміст приватного спілкування, що очевидно був установлений за результатами негласних слідчих дій АВК, то суд частково задовольняє клопотання сторони захисту і згідно з п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК в частині втручання в приватне спілкування за епізодом за заявою ОСОБА_27 визнає недопустимим доказом протокол контролю за вчиненням злочину від 15.03.2018 (у формі спеціального слідчого експерименту) (т. 19, а.п. 45-49).

Також за правилами ч. 5 ст. 101 КПК (як такий, що частково ґрунтується на доказах, що визнані судом недопустимими) суд визнає недопустимим доказом висновок експертів за результатами судової експертизи відео-, звукозапису від 30.07.2019 № 7894/15318-15328 (т. 22, а.п. 26-48) у частині, що стосується розмов, які відбулися:

05.12.2017, 14.12.2017, що зафіксовані на відеофонограмах файлів, які містяться на копіях носіїв інформації, які є додатком до протоколу №2905т від 27.12.2017;

29.11.2017, 14.12.2017, що зафіксовані на відеофонограмах файлів, які містяться на копіях носіїв інформації, які є додатком до протоколу №2906т від 27.12.2017;

07.12.2017, 14.12.2017, що зафіксовані на відеофонограмах файлів, які містяться на копіях носіїв інформації, які є додатком до протоколу №2907т від 27.12.2017.

В іншій частині зазначений висновок експертів від 30.07.2019 № 7894/15318-15328 (т. 22, а.п. 26-48) визнається судом недостовірним доказом, адже у відповідях на запитання експерт вказує на встановлення диктора усного мовлення з характеристикою «ймовірно», із зазначенням, що встановити диктора в категоричній формі (підтвердити, спростувати) не представляється можливим через непридатність характеристик голосу.

11.2. Суд відповідно до положень статей 89, 91, 99 КПК, визнає неналежними наступні докази сторони обвинувачення, оскільки вони не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні:

11.2.1. Протоколи обшуку:

Протокол обшуку від 14.12.2017 за адресою: АДРЕСА_3 (зал № 5 ІНФОРМАЦІЯ_11 ) (т. 18, а.п. 185-192), проведеного на підставі ухвали від 12.12.2017 (т. 18, а.п. 181-183), одержаної за клопотанням від 11.12.2017 (т. 18, а.п. 177-184) та лист на ІНФОРМАЦІЯ_42 (т. 18, а.п. 184). Вилучено особисті та службові документи ОСОБА_22, у подальшому оглянуті протоколом від 12.02.2018 (т. 18, а.п. 194-206) та визнані речовими доказами постановою від 28.12.2017 (т. 18, а.п. 216-217);

Протокол обшуку від 14.12.2017 за адресою: АДРЕСА_6 (т. 18, а.п. 123-129), вилучено металевий сейф із написом Private, проведеного на підставі ухвали від 12.12.2017 (т. 18, а.п. 120-122), одержаної за клопотанням від 11.12.2017 (т. 18, а.п. 116-119). Указаний металевий сейф у подальшому було обшукано та відчинено за допомогою працівників ІНФОРМАЦІЯ_43, залучених постановою від 26.01.2018 (т. 18, а.п. 145-147)

Протокол обшуку від 29.01.2018 (обшук металевого сейфа) (т. 18, а.п. 158-163), проведеного на підставі ухвали від 28.01.2018 (т. 18, а.п. 157), одержаної за клопотанням від 19.01.2018 (т. 18, а.п. 148-156)

11.2.2. Протоколи негласних слідчих (розшукових) дій:

Протокол НСРД - ІНФОРМАЦІЯ_13 від 30.11.2017 №2622т (т. 20, а.п. 123-124), проведеної на підставі ухвали від 28.11.2017 № 01/23724т/НСД (т. 19, а.п. 21-24), одержаної за клопотанням від 28.11.2017 (т. 19, а.п. 17-20), та на виконання доручення від 28.11.2017 № 20/3-2922т (т. 19, а.п. 1);

Протокол ЗІТТМ від 28.12.2017 №19/9806 (т. 20, а.п. 118-119);

Протокол НСРД -АВК від 04.12.2017 №2637т (т. 20, а.п. 127-129), проведеної на підставі ухвали від 28.11.2017 № 01/23724т/НСД (т. 19, а.п. 21-24), одержаної за клопотанням від 28.11.2017 (т. 19, а.п. 17-20), та на виконання доручення від 28.11.2017 № 20/3-2922т (т. 19, а.п. 1);

Протокол НСРД -АВК від 04.12.2017 №2648т (т. 20, а.п. 130-131), проведеної на підставі ухвали від 28.11.2017 № 01/23724т/НСД (т. 19, а.п. 21-24), одержаної за клопотанням від 28.11.2017 (т. 19, а.п. 17-20), та на виконання доручення від 28.11.2017 № 20/3-2922т (т. 19, а.п. 1);

Протокол НСРД -АВК від 13.12.2017 №2738т (т. 20, а.п. 138-139), проведеної на підставі ухвали від 28.11.2017 № 01/23724т/НСД (т. 19, а.п. 21-24), одержаної за клопотанням від 28.11.2017 (т. 19, а.п. 17-20), та на виконання доручення від 28.11.2017 № 20/3-2922т (т. 19, а.п. 1);

Протокол НСРД - ЗІТТМ від 28.12.2017 (т. 20, а.п. 118-119) із диском № 04/6879т (т. 20, а.п. 120), проведеної на підставі ухвали від 28.11.2017 № 01/23724т/НСД (т. 19, а.п. 21-24), одержаної за клопотанням від 28.11.2017 (т. 19, а.п. 17-20), та на виконання доручення від 28.11.2017 № 20/3-2929т (т. 19, а.п. 2);

11.2.3. Повідомлення, листи та запити до державних органів та відповіді на них, а також інші надані суду процесуальні документи

Клопотання про продовження строку досудового розслідування (т. 11, а.с. 102-110) із додатками - копіями розписок (т. 11, а.п. 1011-115);

постанова про продовження строку досудового розслідування (т. 11, а.п. 116-118);

Запит до ДСА від 12.03.2018 № 0431-191/9940 (т. 11, а.п. 214);

Лист-відповідь від 21.03.2018 № 14-5609/18 (т. 11, а.п. 215);

Запит до ІНФОРМАЦІЯ_44 (т. 11, а.п. 216);

Відповідь на запит від 21.03.2018 № 02-430/18-вих (т. 11, а.п. 217-218);

Запит від 12.03.2018 № 0431-202/9947 (т. 11, а.п. 219);

Відповідь на запит від 21.03.2018 № 2290107/85/2018 (т. 11, а.п. 220-221);

Лист на адресу ІНФОРМАЦІЯ_45 від 14.12.2017 № 0431-252/46465 (т. 12, а.п. 22);

Доручення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги від 14.12.2017 № 028-0008556 (т. 12, а.п. 23);

Ордер (т. 12, а.п. 24);

Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_75 (т. 12, а.п. 25-26);

Супровідні листи про рух ухвал про дозвіл на проведення НСРД та протоколів за результатами проведення НСРД (т. 19, а.п. 50-58);

Супровідний лист до ІНФОРМАЦІЯ_17 від 23.11.2017 № 0443-006/43126 (т. 10, а.п. 132);

Супровідний лист від ІНФОРМАЦІЯ_17 від 01.12.2017 № 06-18612-17 (т. 10, а.п. 135);

Супровідний лист із ІНФОРМАЦІЯ_46 із додатками від 22.11.2017 р. № Д-335ОП (т. 10, а.п. 139);

Супровідний лист від 05.12.2017 № 06-18612-17 (т. 10, а.п. 150);

Супровідний лист із ІНФОРМАЦІЯ_46 (т. 10, а.п. 155);

Супровідний лист від 01.12.2017 р. № 0443-006/44388 (т. 10, а.п. 163);

Лист до ІНФОРМАЦІЯ_46 (т. 10, а.п. 161);

Супровідний лист (т. 11, а.п. 101);

Протокол огляду від 15.12.2017 (т. 14, а.п. 149-151) із додатком - картою micro SD(т. 14, а.с. 154) із відеозаписом ходу проведення огляду, яким було оглянуто аркуш паперу з написом «ОСОБА_26», аркуш паперу з написом « ОСОБА_45 », які у подальшому були визнані речовими доказами постановою від 28.03.2018 р. (т. 14, а.с. 155-156);

Запит до ІНФОРМАЦІЯ_4 від 09.02.2018 № 0431-20215749 (т. 11, а.п. 166), лист-відповідь (т. 11, а.п. 167) та копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 229/2155/17 щодо ОСОБА_26 (т. 11, а.п. 168-181);

Протокол огляду від 19.01.2018 р. (т. 15, а.п. 112-113) із додатком - фототаблицею (т. 15, а.п. 114-117);

Копія заяви про повернення вилученого майна (т. 15, а.п. 118-120);

Розписка (т. 15, а.п. 121);

Протокол огляду від 15.12.2017 (т. 21, а.п. 94-96), яким оглянуто речі та документи, які були вилучені 14.12.2017 під час проведення обшуку приміщення № 1 (приймальні) ІНФОРМАЦІЯ_11 за адресою: АДРЕСА_3 ;

Протокол огляду від 25.01.2018 (т. 21, а.п. 97-98) та додатки диск (т. 21, а.п. 99) та копії відповідних матеріалів (т. 21, а.п. 100-174), яким оглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_76, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_27, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_77, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_26 ;

Висновок за результатами проведення судово-балістичної експертизи від 29.12.2017 № 19/8-5/224-СЕ/17 (т. 21, а.п. 208-211), проведеної на виконання постанови від 26.12.2017 (т. 21, а.п. 204-205) та супровідні листи (т. 21, а.п. 203, 206-207), копії цих документів (т.18, а.п. 101-112);

Висновок за результатами проведення комплексної товарознавчої експертизи та експертизи зброї від 10.05.2018 № 1535/1881 (т. 21, а.п. 218-225), проведеної на виконання постанови від 18.01.2018 (т. 21, а.п. 213-214) та супровідні листи (т. 21, а.п. 212, 215-217);

Висновок судово-мистецтвознавчої експертизи від 26.03.2018 № 1566/7176-7278 (т. 21, а.п. 191-202), проведеної на виконання постанови від 18.01.2018 (т. 21, а.п. 176-188) та супровідні листи (т. 21, а.п. 175, 189-190);

Копія посвідчення голови ІНФОРМАЦІЯ_4, дійсного до 13.04.2017 (т. 14, а.п. 142);

Лист від 07.03.2022 № 0431-006/3341 (т. 22, а.п. 1);

Інформація з реєстру адвокатів України (т. 22, а.п. 4-10);

Копії протоколів НСРД - АВК від 27.12.2017 (т. 22, а.п. 72-98), з урахуванням того, що в матеріалах справи є їх оригінали, яким надано оцінку судом окремо в п. 6, 11.1, 12 вироку;

Конверт із флеш-накопичувачами та дисками (т. 22, а.п. 99);

Копії записів із відображенням прізвищ ОСОБА_78 (т. 22, а.п. 100-101);

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_27 (т. 22, а.п. 102);

Копія паспорта ОСОБА_27 (т. 22, а.п. 103-104);

Аркуш паперу із написом: «Назначено на 21.11, расчет до 02.12» (т. 22, а.п. 105);

Копія паспорта ОСОБА_26 (т. 22, а.п. 106-107);

Договір поруки від 21.11.2017 (т. 22, а.п. 108);

Копія позовної заяви (т. 22, а.п. 109);

копія вироку ІНФОРМАЦІЯ_47 від 16.12.2024 у справі № 623/261/19 (т. 25, а.с. 154-195) із окремою думкою судді (т. 26, а.с. 92-101);

Копії постанов ІНФОРМАЦІЯ_4 у справах № 229/4903/17, 229/3728/17, 229/3840/17, 229/4117/17, 229/4386/17, 229/4438/17, 229/4434/17, 229/164/17, 229/2155/17, 229/2360/17, 229/3546/17, 229/3586/17, 229/3843/17, 229/4093/17, 229/4409/17, 229/4556/17, 229/2890/17, 229/157/17, 229/161/17, 229/3846/17, 229/3848/17, 229/4118/17, 229/4382/17, 229/4436/17, 229/1001/17, 229/158/17, 229/1668/17, 229/1669/17, 229/1670/17 (т. 25, а.с. 196-224).

Копії матеріалів кримінального провадження № 12017050260001584 за повідомленням керівника апарату ІНФОРМАЦІЯ_11 про те, що невстановлені особи проникли у серверне приміщення суду та знищили інформацію з камер відеоспостереження (т. 23, а.п. 86-152), надані на адвокатський запит № 422 від 16.03.2021;

11.2.4. Показання свідків ОСОБА_79, ОСОБА_80 .

11.2.5. Інші докази сторін, окрім зазначених вище в п. 6 - 11.2.2.

11.3. Письмові пояснення ОСОБА_81 (т. 24, а.п. 20), ОСОБА_82 (т. 24, а.п. 21), у зв`язку з порушенням принципу безпосередності.

12. Перевірка заяви про провокацію

Сторона захисту, під час дослідження доказів та під час виступів у судових дебатах, посилалася на існування провокації злочину в цій справі, зокрема, із аргументуванням своєї позиції практикою ЄСПЛ.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, у разі надходження заяви про провокацію, крім випадків, коли вона є явно необґрунтованою, суд повинен ужити необхідних заходів щодо перевірки такої заяви. При цьому доведення відсутності провокації покладається на сторону обвинувачення.

Прокурор уважав неможливим для сторони захисту одночасно посилатися й на відсутність складу злочину, й на провокацію. На підтвердження відсутності провокації посилався на наявність підстав для початку досудового розслідування та матеріали негласних слідчих розшукових дій.

Підставою для початку досудового розслідування стала рукописна заява ОСОБА_26 від 22.11.2017 до ІНФОРМАЦІЯ_48 . У заяві ОСОБА_26 наводить свої анкетні дані (зокрема, дату народження ІНФОРМАЦІЯ_49 ).

До заяви додається друковане пояснення начальнику ІНФОРМАЦІЯ_48 від ОСОБА_26, датоване також 22.11.2017, під якими рукописно вказано: з моїх слів записано вірно і мною прочитано. У третьому рядку цього пояснення вказана інша дата народження ОСОБА_26 ІНФОРМАЦІЯ_50.

Надалі за версією сторони обвинувачення до неї (а саме до ІНФОРМАЦІЯ_48 ) звернувся ОСОБА_27 із заявою від 30.11.2017, у якій вказано його анкетні дані (зокрема, дату народження ІНФОРМАЦІЯ_50 ). До цієї дати також долучене друковане пояснення начальнику ІНФОРМАЦІЯ_48 від ОСОБА_27, датоване 30.11.2017, де вказується дата його народження ІНФОРМАЦІЯ_50 .

Сторона захисту посилалась на недопустимість цих заяв як доказів, водночас вказувала на їх співпадіння за рядом факторів. Суд не приймає ці заяви як докази винуватості обвинувачених, однак приймає їх як підставу початку досудового розслідування, а також використовує їх для перевірки заяви про провокацію.

Отже, суд установив, що в своїх поясненнях, датованих 22.11.2017, ОСОБА_26 помилково вказав замість своєї власної дати народження - дату народження ОСОБА_27, який нібито звернеться до ІНФОРМАЦІЯ_48 із заявою про вчинення злочину та надасть пояснення лише через 8 днів - 30.11.2017 р. Така ситуація була б виключена, якщо би документи складалися в зазначені в них дати, адже дата народження ОСОБА_27 не могла би потрапити до пояснень ОСОБА_26 .

Також судом установлено, що рукописні заяви ОСОБА_26 від 22.11.2017 та ОСОБА_27 від 30.11.2017 є дослівно абсолютно однаковими, різняться лише сумою неправомірної вигоди, яка в них вимагається: «Прошу розпочати досудове розслідування і притягнути винних до передбаченої законом відповідальності за фактом вимагання у мене неправомірної вигоди у сумі 5000 (в заяві ОСОБА_27 - 8000) гривень адвокатом ОСОБА_22 за попередньою змовою із головою ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_17, за не притягнення мене до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, що перебуває на розгляді у судді ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_17 . Написано власноручно».

Як видно з наведеного, обидві заяви не лише є дослівно однаковими, але й містять вказівку на правову кваліфікацію діяння. Із цього очевидно, що обидві заяви написані за вказівкою працівника правоохоронного органу.

Окрім того, суд встановив, що ОСОБА_26 та ОСОБА_27 були неодноразово судимі на момент звернень до правоохоронних органів зі згаданими заявами (т. 23, а.с. 14-19, 204-214). Також суд встановив, що до надходження до суду адміністративних протоколів, про які йдеться в обвинувальному акті, щодо ОСОБА_26 та ОСОБА_27 були складені адміністративні протоколи за тією ж самою статтею КУПАП. Сторона захисту надала як доказ показання свідка ОСОБА_56 який заперечив свою присутність 23.05.2017 на ринку « ІНФОРМАЦІЯ_29 » у м. Дружківка під час вилучення у ОСОБА_26 тютюнової продукції та підписання протоколу про відповідне адміністративне правопорушення у якості понятого, хоча був зазначений у адміністративних матеріалах як понятий. Схожі показання про те, що не пам`ятає своєї участі у якості понятого 05.10.2017 при складанні раніше складеного (не того, про який згадується в обвинувальному акті) стосовно ОСОБА_27 протоколу про адміністративні правопорушення, надала свідок сторони захисту ОСОБА_83 .

Окрім того, заявники ОСОБА_26 та ОСОБА_27 на момент судового розгляду справи померли, й сторона захисту була позбавлена можливості провести їх перехресний допит.

Наведена ситуація є підозрілою з точки зору можливої провокації, і тому заява про провокацію підлягає перевірці незалежно від того, що сторона захисту не визнає фактів учинення діянь, вказаних в обвинувальному акті. При цьому в частині обвинуваченого ОСОБА_22 йде мова про можливу пряму, а в частині обвинуваченого ОСОБА_17 - про можливу непряму провокацію, адже за версією сторони обвинувачення заявники, що діяли під контролем правоохоронного органу, в межах контролю за вчиненням злочину з питань надання неправомірної вигоди судді ОСОБА_17 контактували виключно з адвокатом ОСОБА_22 .

Суд встановив, що в постановах прокурора про контроль за вчиненням злочину від 28.11.2017 та від 30.11.2017 було проаналізовано обставини, що вказували на відсутність провокування особи на вчинення злочину (т. 19, а.с. 25-28, 37-40), згідно з протоколами НСРД контроль за вчиненням злочину заявників попереджено про недопустимість провокації отримання неправомірної вигоди (т. 19, а.с. 42-49). ІНФОРМАЦІЯ_13, ЗІТТМ за епізодом, що розслідувався за заявою ОСОБА_26, проведені на підставі дозволу слідчого судді. Протоколи НСРД в частині епізоду, що розслідувався за заявою ОСОБА_27, в п. 11.1 вироку визнані судом недопустимими доказами. Водночас суд вважає, що вони можуть бути використані для перевірки заяви про провокацію (і лише з цією метою).

Під час зустрічі 01.12.2017 ОСОБА_26 з ОСОБА_22, ОСОБА_22 зазначив (наводиться мовою оригіналу): «…Вы мне 2-го должны были гроши отдать», на що ОСОБА_84 відповів: «…я думал в понедельник». Надалі ОСОБА_22 зазначає: «Ну он сказал: «Или в пятницу, или в понедельник я с утра вынесу …Я за что купил - за то тебе и продаю». Після цього ОСОБА_26 передав ОСОБА_22 гроші, які ОСОБА_22 отримав. Надалі (після отримання ОСОБА_22 грошей) ОСОБА_26 сказав «пятерочка», і запитав щодо строків повернення вилученої підакцизної продукції, на що ОСОБА_22 відповів: «Как прекратят, сколько будет? Сразу заберешь» (протокол ІНФОРМАЦІЯ_51 від 27.12.2017, т. 20, а.с. 20-25, 27-33). Отже під час цієї розмови не встановлено надмірної активності (вмовлянь, переконань тощо) щодо ОСОБА_22 з боку ОСОБА_26 ; навпаки, характер розмови вказує, що сам ОСОБА_22 вказує на необхідність передачі грошей, і йдеться саме про неправомірну вигоду для судді, а не про адвокатський гонорар (зокрема, на це вказує по фраза «Я за что купил - за то тебе и продаю». На це ж вказує і продовження розмови, де ОСОБА_22 надає вказівку ОСОБА_26 не приходити на розгляд справи про адміністративне правопорушення: на запитання ОСОБА_26 «…в 14-00 там у ОСОБА_17 мне прийти?», ОСОБА_22 відповідає «Та все, ты никому тут на х.. (нецензурне слово) не нужен». Та обставина, що ОСОБА_22 визначив строк для надання коштів як умову винесення постанови суддею, формулюючи це фактично як ультиматум, та після надання коштів вказує на те, що приходити на судове засідання особі, що притягається до адміністративної відповідальності, не потрібно - вказує, що роль правоохоронного органу та особи, залученої до конфіденційного співробітництва, ОСОБА_26, в злочинній поведінці ОСОБА_22 не була визначальним фактором. Таким визначальним фактором був злочинний умисел самого ОСОБА_22 .

Щодо епізоду з ОСОБА_27, суд відзначає, що ОСОБА_27 звертався до ОСОБА_22 з питання притягнення його до адміністративної відповідальності принаймні двічі (були складені два різні протоколи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_27 ). Перше звернення, що також стосувалось аналогічної справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_27, не входить в межі висунутого обвинувачення, однак сторона захисту посилалась на нього, вказуючи на нього, як на ознаку провокації. Суд всебічно дослідив обставини цього першого звернення, зокрема, допитав свідків. Для суду очевидно, що ОСОБА_27 перебував під контролем правоохоронних органів уже після першого звернення до ОСОБА_22, після чого (або одночасно з чим) до операції під прикриттям був залучений ОСОБА_26 . Саме це й пояснює помилкове наведення анкетних даних ОСОБА_27 в документі, доданому до заяви ОСОБА_26 до правоохоронного органу про вчинення правопорушення, а також розбіжності між обставинами, зазначеними в попередніх протоколах про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_26, ОСОБА_27, та обставинами, повідомленими свідками захисту ОСОБА_82, ОСОБА_56, ОСОБА_85 .

Оскільки на час другого звернення ОСОБА_27 до ОСОБА_22 правоохоронні органи вже здійснювали аудіо-, відеоконтроль ОСОБА_22 за заявою ОСОБА_26, перша розмова ОСОБА_22 з ОСОБА_27 в межах другого звернення ОСОБА_27 була зафіксована в протоколі НСРД, що був визнаний судом недопустимим доказом в п. 11.1 вироку. Однак суд, як уже зазначалось, повинен перевірити цей протокол на предмет ознак провокації, чи не була поведінка ОСОБА_27 надмірно активною. Перевіривши обставини зустрічей 29.11.2017, 14.12.2017, зафіксованих у протоколах НСРД - АВК від 27.12.2017 №2906 т (т. 20, а.п. 94-100), суд вважає, що ніщо в розмовах ОСОБА_27 і ОСОБА_22 не вказує на надмірну активність правоохоронних органів та ОСОБА_27 .

Сторона захисту стверджувала, що обставини першого звернення ОСОБА_27 (за першим протоколом про адміністративне правопорушення від 05.10.2025), що не входить до висунутого обвинувачення, були спеціально створені правоохоронними органами для того, щоб створити в ОСОБА_22 враження, щодо безпечності такого роду співпраці з ОСОБА_27 . Перед судом у цій справі не стоїть питання встановлення фактів, що виходять за межі обвинувачення, однак у зв`язку з тим, що сторона захисту посилається на ці обставини, суд має перевірити відповідні доводи як ознаку можливої провокації. Суд установив, що обставини першого звернення ОСОБА_27 до ОСОБА_22 дійсно мали місце, і йшлося також про притягнення його до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення - про це свідчать згадка в протоколі обшуку від 14.12.2017 (т.14, а.п. 124-132) матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 229/3848/17 відносно ОСОБА_27 за ст. 156 КУПаП, показання свідків ОСОБА_86, ОСОБА_87, Протокол НСРД - ІНФОРМАЦІЯ_13 від 27.12.2017 №2906 т (т. 20, а.п. 94-100). Однак обставин прохання, надання або отримання неправомірної вигоди зафіксовано не було. Навіть якщо би за наслідками першого звернення могла бути надана або отримана неправомірна вигода, внаслідок чого ОСОБА_22 у взаємовідносинах з ОСОБА_27 міг відчувати себе більш вільно, це ніяк не означає, що в подальшому для цих осіб отримання неправомірної вигоди для передачі судді від тієї ж особи буде назавжди вважатись правомірним. Прохання та одержання, так само як і пропозиція та надання, неправомірної вигоди - заборонені кримінальним законом незалежно від попередніх взаємовідносин осіб. З огляду на таке, суд вважає, що факт попереднього звернення ОСОБА_27 до адвоката ОСОБА_22 не міг визначати й не визначав поведінки ОСОБА_22 при зверненні ОСОБА_27 до нього за обставинами, про які йдеться в цій справі (за другим протоколом про адміністративне правопорушення). Визначальною при цьому був умисел самого ОСОБА_22 .

Щодо провокування ОСОБА_17, то в частині отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_26 протоколом ІНФОРМАЦІЯ_51 від 05.12.2017 зафіксована зустріч ОСОБА_22 й ОСОБА_17 в кабінеті ОСОБА_17 01.12.2017 в 10.01 год. (тобто через 7 хвилин після зустрічі з ОСОБА_26, де ОСОБА_22 була отримана неправомірна вигода від ОСОБА_26 для передачі ОСОБА_17 ). Під час цієї зустрічі з ОСОБА_17 ОСОБА_22 сказав: «Я ж с тобой… ОСОБА_26 ж по нему отказываем, при цьому дістав з кишені грошові кошти, поклав на край столу, й сказав ОСОБА_17 : « Пиши : «ОСОБА_84». На запитання ОСОБА_17 : « А кто это? » ОСОБА_22 відповів: «Курильщик, курильщик». Після цього ОСОБА_17 підтвердив розуміння ситуації: «А, курильшик», взяв гроші і поклав у ящик столу.

Хоча для правоохоронних органів в обох ситуаціях (із ОСОБА_26 та ОСОБА_27 ) при здійсненні контролю за вчиненням злочинів було зрозуміло, що йдеться про отримання неправомірної вигоди ОСОБА_17, ніщо серед досліджених доказів та процесуальних документів не вказує на те, що правоохоронні органи через ОСОБА_26 та ОСОБА_27 чи ОСОБА_26 або ОСОБА_27 активно впливали на поведінку ОСОБА_17 . Особи, залучені до конфіденційного співробітництва, спілкувались виключно з ОСОБА_22 . Як свідчать докази, ОСОБА_22 повідомив ОСОБА_26 про необхідність надати неправомірну вигоду судді, отримав від нього грошові кошти як неправомірну вигоду для судді, надав частину отриманої неправомірної вигоди судді, а суддя таку неправомірну вигоду одержав. Аналогічно ОСОБА_22 одержав неправомірну вигоду для передачі судді від ОСОБА_27, передав її частину судді ОСОБА_17, суддя таку неправомірну вигоду одержав. Перевіркою протоколів негласних слідчих розшукових дій (в т.ч. у частині епізоду за заявою ОСОБА_27, що були в п. 11.1 вироку визнані судом недопустимими доказами, але використовуються судом виключно для перевірки заяви про провокацію), жодних умовлянь, прохань, іншого переконливого спонукання або впливу на адресу судді ОСОБА_17 щодо отримання ним неправомірної вигоди встановлено не було. Правоохоронні органи по відношенню до судді ОСОБА_17 обмежились тільки встановленням технічних засобів аудіо-, відеоконтролю в кабінеті судді ОСОБА_17, що здійснено з дозволу слідчого судді. Суд таким чином вважає, що суддя ОСОБА_17 одержав неправомірну вигоду добровільно, внаслідок реалізації власного злочинного умислу, а не в результаті спонукання до цього через активний вплив правоохоронних органів чи осіб, що діяли під їх контролем.

Тому і в частині ОСОБА_22, і в частині ОСОБА_17, хоча правоохоронні органи певною мірою і вплинули на хід подій, суд не вважає, що роль цих органів та осіб, що діяли під їх контролем, була визначальним фактором щодо поведінки ОСОБА_22 і ОСОБА_17 . Суд вважає, що у вчиненні злочинів визначальним фактором були умисел ОСОБА_22 і ОСОБА_17 та їх поведінка.

Отже, суд не встановив факту провокації злочинів, про які йдеться в цій справі.

Щодо неможливості проведення допиту заявників ОСОБА_26 та ОСОБА_27, суд не використовував їх показання або заяви як доказ вини обвинувачених. Тому суд вважає, що право сторони захисту на їх перехресний допит порушено не було. Також суд дослідив усі надані стороною обвинувачення і стороною захисту докази, і вважає, що докази, надані стороною обвинувачення, доводять вину обвинувачених поза розумним сумнівом. Докази сторони захисту, в т.ч. документи та показання обвинувачених і свідків, не спростовують вини обвинувачених.

13. Щодо інших доводів сторони захисту

13.1. Щодо версії з отриманням ОСОБА_22 коштів від ОСОБА_26, ОСОБА_27 в якості гонорару, поверненням ОСОБА_22 ОСОБА_17 коштів, раніше позичених на ремонт автомобіля.

Наведена в показаннях обвинувачених версія, що також повідомлялась захисниками під час судового розгляду, зводиться до того, що ОСОБА_22 одержав кошти від клієнтів відповідно ОСОБА_26 та ОСОБА_27 виключно як гонорар, не маючи на меті надавати судді неправомірну вигоду чи отримувати її для судді; надалі він повернув ОСОБА_17 частину грошей, раніше позичену на ремонт автомобіля. Сторона захисту посилається при цьому на зафіксовану в протоколі ІНФОРМАЦІЯ_13 від 27.12.2017 №2904 т розмову щодо зламаного автомобіля та коштів на його ремонт. За наявності доказів винуватості, наведених у п. 6 цього вироку, суд повинен перевірити цю версію на предмет того, чи створює наведена версія розумний сумнів у винуватості обвинувачених.

У протоколі ІНФОРМАЦІЯ_13 №2907т від 27.12.2017 дійсно зафіксована розмова ОСОБА_22 із ОСОБА_17 щодо несправності автомобіля ОСОБА_22, але не йшлося про позичання або повернення коштів. Ця розмова щодо автомобіля мала місце після розмови щодо неправомірної вигоди (т. 20, а.с. 147). Сторона захисту також надала наряд-замовлення від 30.10.2017, що засвідчує проведення ремонтних робіт в автомобілі, належному ОСОБА_22 на суму 9327,60 грн. (т. 13, а.п. 146).

Судом встановлено, що ОСОБА_26, ОСОБА_27 були клієнтами адвоката ОСОБА_22 . Характер розмови між ОСОБА_22 і ОСОБА_26, зафіксовоаної у протоколі ІНФОРМАЦІЯ_13 від 27.12.2017 №2904 т (т. 20, а.п. 27-29) під час отримання коштів ОСОБА_22 від ОСОБА_26 свідчить про те, що йдеться не про адвокатський гонорар, а про неправомірну вигоду, яку слід передати судді (на це вказують, зокрема, висунення ультиматуму щодо передачі грошей як умови винесення постанови, подальше після передачі грошей повідомлення про те, що не потрібно приходити на судовий розгляд). Обставини зафіксованої в протоколі ІНФОРМАЦІЯ_13 від 05.12.2017 зустрічі ОСОБА_22 й ОСОБА_17 в кабінеті ОСОБА_17 01.12.2017 в 10.01 год. (тобто через 7 хвилин після зустрічі з ОСОБА_26, де ОСОБА_22 була отримана неправомірна вигода від ОСОБА_26 для передачі ОСОБА_17 ) свідчать про те, що передавалась і отримувалась саме неправомірна вигода за вирішення справи на користь ОСОБА_26, а не повертався борг за ремонт автомобіля. Так, під час цієї зустрічі з ОСОБА_17 ОСОБА_22 сказав: «Я ж с тобой… ОСОБА_26 ж по нему отказываем, при цьому дістав з кишені грошові кошти, поклав на край столу, й сказав ОСОБА_17 : « Пиши : «ОСОБА_84». На запитання ОСОБА_17 : « А кто это? » ОСОБА_22 відповів: «Курильщик, курильщик». Після цього ОСОБА_17 підтвердив розуміння ситуації: «А, курильшик», взяв гроші і поклав у ящик столу.

Якщо би версія з позиченими коштами була правдивою, етичні правила би забороняли судді розглядати й вирішувати справу щодо клієнта, представленого адвокатом, який винен йому кошти. Але в справі, що нині розглядає суд, не йдеться про виключно етичні порушення. Обставини зустрічей і розмов, зафіксованих у вказаних у попередньому абзаці протоколах НСРД спростовують версію сторони захисту про повернення позичених коштів.

Залишення адвокатом ОСОБА_22 у себе частини отриманих коштів, як із наданих ОСОБА_26, так і з наданих ОСОБА_27, не свідчать про те, що це був адвокатський гонорар. Дійсно, під час обшуку в ОСОБА_17 (протокол обшуку від 14.12.2017, т. 14, а.п. 208-212) була виявлена лише частина коштів у сумі 3000 грн, із 5000 грн., раніше вручених ОСОБА_26 (протокол огляду та вручення грошових коштів від 01.12.2017, т. 13, а.п. 151-152), і наданих ОСОБА_26 ОСОБА_22 для передачі ОСОБА_17 . Так само, із коштів, раніше вручених ОСОБА_27 в сумі 8000 грн. (протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 14.12.2017 р., т. 13, а.п. 158-160), і наданих ОСОБА_27 ОСОБА_22 для передачі ОСОБА_17, під час обшуків частина коштів у сумі 4000 грн. була найдена в ОСОБА_17 (протокол обшуку від 14.12.2017, т.14, а.п. 124-132), а решта частина у сумі 4000 грн. - в ОСОБА_22 (протокол обшуку від 14.12.2017, т. 15, а.п. 104-108).

Залишення частини неправомірної вигоди, отриманої для передачі судді адвокатом, не є адвокатським гонораром, оскільки посередницькі послуги з передання судді неправомірної вигоди не є правничою допомогою (адвокатськими послугами) - такі посередницькі послуги є пособництвом у наданні неправомірної вигоди, що заборонено кримінальним законом.

13.2. Щодо надання дозволів на проведення обшуків наперед, тобто до одержання неправомірної вигоди

Суд відхиляє цей довід, з огляду на таке. Стаття 368 КК, за якою здійснювалось досудове розслідування встановлює заборони кількох форм підкупу, в т.ч. прохання надати, прийняття пропозиції, прийняття обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди. Кожна з таких форм згідно з КК є закінченим злочином. Тому надання слідчим суддею, що здійснює контроль за втручанням у права людини під час досудового розслідування, дозволу на проведення обшуку до одержання неправомірної вигоди, не є наданням дозволу на обшук наперед.

13.3. Щодо відсутності в постановах прокурора про проведення негласної слідчої дії контролю за вчиненням злочину вказівки на використання заздалегідь ідентифікованих грошових коштів

Суд також відхиляє цей довід, адже відповідно до усталеної судової практики в постанові, на підставі якої здійснюється контроль за вчиненням злочину, прокурор може викласти лише ті обставини, які йому відомі на час її ухвалення (постанови ККС ВС від 26 листопада 2024 року в справі № 676/6929/17, від 18 лютого 2025 року в справі № 495/263/17). Прокурором надано постанови про проведення НСРД контролю за вчиненням злочину від 28.11.2017, 30.11.2017, де вказано суми неправомірної вигоди та проведення спеціального слідчого експерименту (т. 19, а.п. 25-28, 37-40). Відсутність більшої деталізації в цих постановах, а саме, відсутність вказівки на використання заздалегідь ідентифікованих грошових коштів не тягне за собою визнання недопустимими результатів негласних слідчих дій.

13.4. Щодо клопотань про визнання процесуальних документів неналежними та недопустимими доказами

Ураховуючи правову позицію, висловлену в постанові ККС ВС від 09.09.2020 (справа № 761/28347/15-к, провадження № 51-500 км 18), зокрема, про те, що ЄРДР є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 Глави 2 Розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 69 від 17 липня 2012 року, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з частиною 2 статті 84 КПК України, витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів, суд не вправі визнати неналежними чи недопустимими процесуальні документи, які не є доказами у розумінні ст. 87 КПК. Суд ураховує доводи клопотань щодо порушень, допущених при складанні відповідних процесуальних документів при оцінці належності та допустимості доказів, одержаних на підставі цих документів.

Інші доводи сторони захисту також не вказують на істотні порушення конституційних прав обвинувачених та не тягнуть недопустимості доказів.

14. Висновки суду

Оцінюючи докази сторін у їх сукупності, заслухавши доводи сторін, суд ставить перед собою наступні питання:

14.1. Чи був ОСОБА_17 службовою особою, яка займає відповідальне становище?

Вирішуючи питання щодо того, чи є обвинувачений ОСОБА_17 суб`єктом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, тобто, чи був він, на момент учинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, службовою особою, суд виходить із такого.

Згідно з постановою Верховної Ради України від 26.06.1997 №398/97-ВР ОСОБА_17 обраний суддею ІНФОРМАЦІЯ_4 безстроково.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2017 (т. 14, а.п. 197) справу № 229/3849/17 про вчинення ОСОБА_26 адміністративного правопорушення передано на розгляд судді ОСОБА_17 . Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2017 (т. 14, а.п. 197) справу № 229/4574/17 про вчинення ОСОБА_27 адміністративного правопорушення передано на розгляд судді ОСОБА_17 .

Тобто, вказані судові справи були розподілені на суддю ОСОБА_17, а тому він мав відповідні повноваження представника судової влади щодо їх розгляду та прийняття відповідних процесуальних рішень.

Таким чином, ОСОБА_17, на момент учинення злочину, був представником судової влади (суддею), та згідно з вимогами п. 1 Примітки до ст. 364 КК, та відповідно до положень п. 2 Примітки до ст. 368 КК, був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Тобто, на час учинення злочину ОСОБА_17 був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

14.2. Чи було ОСОБА_22 надано неправомірну вигоду ОСОБА_17, чи було ОСОБА_17 одержано неправомірну вигоду для себе? Чи вчинено злочини обвинуваченими умисно, з корисливих мотивів, із метою власного незаконного збагачення?

Суд вважає, що докази сторони обвинувачення: протокол огляду та вручення грошових коштів від 01.12.2017 (т. 13, а.п. 151-152), протокол ІНФОРМАЦІЯ_13 особи ОСОБА_22 від 27.12.2017 №2905 т (т. 20, а.п. 20-25), протокол ІНФОРМАЦІЯ_13 особи ОСОБА_17 від 27.12.2017 №2907 т (т. 20, а.п. 142-156), протокол НСРД - контроль за вчиненням злочину від 05.12.2017 (у формі спеціального слідчого експерименту) (т. 19, а.п. 42-44), протокол НСРД - контроль за вчиненням злочину від 15.03.2018 (у формі спеціального слідчого експерименту) (т. 19, а.п. 45-49), протокол обшуку від 14.12.2017 (т. 14, а.п. 208-212), протокол огляду від 16.12.2017 (т. 14, а.п. 214-221), речові докази - грошові кошти, аркуш паперу з написом «ОСОБА_26», аршуш паперу з написом « ОСОБА_45 », вилучені під час обшуків у ОСОБА_17, в їх сукупності - поза розумним сумнівом доводять, що ОСОБА_22, перебуваючи у службовому кабінеті судді ОСОБА_17, розташованому на другому поверсі приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3 передав, а ОСОБА_17 умисно, з корисливих мотивів, одержав раніше обумовлену та надану ОСОБА_26 ОСОБА_22 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 3 000 гривень за непритягнення ОСОБА_26 до адміністративної відповідальності та невжиття за результатом судового розгляду заходів конфіскації і, як наслідок, подальше повернення вилученої у нього тютюнової продукції, тобто за невчинення ним як службовою особою в інтересах ОСОБА_26 дій з використанням наданої йому влади як судді у справі про адміністративне правопорушення № 229/3849/17.

Щодо епізоду за заявою ОСОБА_27 суд визнав недопустимими протоколи негласних слідчих розшукових дій, що містять втручання в приватне спілкування. Водночас суд встановив, що на розгляді судді ОСОБА_17 перебувала відповідна справа про адміністративне правопорушення. Згідно з протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 14.12.2017 р. (т. 13, а.п. 158-160), ідентифіковані грошові кошти у сумі 8000 грн., 16 купюр, номіналом по 500 грн., були вручені ОСОБА_27 . Надалі половина цих коштів була виявлена під час особистого обшуку ОСОБА_22, інша половина - під час обшуку в кабінеті ОСОБА_17, що проводились цього ж дня. Окрім того, в кабінеті ОСОБА_17 було виявлено аркуш паперу з написом « ОСОБА_90 », що відповідає прізвищам обох заявників. Ці докази в сукупності поза розумним сумнівом підтверджують, що 14 грудня 2017 року ОСОБА_22 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, передав, а ОСОБА_17 умисно, з корисливих мотивів, повторно, одержав раніше обумовлену та надану ОСОБА_27 ОСОБА_22 частину неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 4 000 гривень за непритягнення ОСОБА_27 до адміністративної відповідальності та невжиття за результатом судового розгляду заходів конфіскації і, як наслідок, подальше повернення вилученої у нього тютюнової продукції, тобто за невчинення ним як службовою особою в інтересах ОСОБА_27 дій з використанням наданої йому влади як судді у справі про адміністративне правопорушення № 229/4574/17.

Вказані в цьому пункті докази підтверджують також корисливий мотив та мету власного незаконного збагачення ОСОБА_17 та ОСОБА_22 .

Суд, окрім того, визнав частину обвинувачення необгрунтованою та, вийшовши за межі обвинувачення, змінив кваліфікацію дій ОСОБА_22 . Мотиви цього викладені в п.4 вироку.

14.3. Передбачений ст. 17 КПК стандарт доведення поза розумним сумнівом, як зазначено в постанові ККС ВС від 11.03.2020 у справі № 331/2686/16-к, означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, окрім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний із елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Сукупність обставин, установлена судом під час судового розгляду в цій справі, виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом судового розгляду, окрім того, що зазначені в пунктах 3 цього вироку злочини, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_17 та ОСОБА_22 (з урахуванням виходу за межі обвинувачення в частині кваліфікації дій ОСОБА_22 та визнання частини обвинувачення необґрунтованою, що мотивовано в п. 4 цього вироку), дійсно, були ними вчинені, і обвинувачені є винуватими у вчиненні цих злочинів.

Розглянувши це кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, оцінивши кожний досліджений та перевірений у судовому засіданні доказ за своїм внутрішнім переконанням із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, зваживши всі основні доводи сторін, суд уважає доведеною поза розумнім сумнівом:

(1) винуватість ОСОБА_17 в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданої їй влади, вчиненому повторно, тобто в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.

(2) винуватість ОСОБА_22 пособництві в наданні службовій особі, що займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданої їй влади, вчиненому повторно, тобто в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК.

15. Призначення покарання

15.1. Призначення покарання ОСОБА_17

Санкція ч. 3 ст. 368 КК (в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VII від 14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015, № 889-VIII від 10.12.2015) передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 (п`яти) років до 10 (десяти) років, окрім того, передбачені також обов`язкові додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 (трьох) років, а також конфіскація майна.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_17 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК, ураховує особу винного та ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання відповідно до статей 66, 67 КК.

Щодо особи обвинуваченого, суд ураховує його вік, стан здоров`я, відсутність непогашених судимостей, неперебування на обліку лікарів нарколога і психіатра, що встановлено судом із доказів, указаних у п. 9 цього вироку.

Щодо ступеня тяжкості вчиненого злочину, суд ураховує, що йдеться про два епізоди одержання неправомірної вигоди (від ОСОБА_26 та ОСОБА_27 ), вчинені за пособництва адвоката осіб, що притягалися до адміністративної відповідальності), розмір неправомірної вигоди, встановлений судом у п. 3 - 4 цього вироку, посаду ОСОБА_17, що встановлено судом у п. 14.1 цього вироку, та безпосередню роль обвинуваченого у вчиненні злочину, що встановлено судом у п. 3 - 4 цього вироку.

Виходячи із засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на суспільну небезпеку тяжкого корисливого корупційного кримінального правопорушення (злочину), суд уважає, що для виправлення ОСОБА_17 та попередження вчинення ним нових злочинів, недостатнім буде покарання у виді позбавлення волі на рівні мінімальної межі, передбаченої санкцією ч. 3 ст. 368 КК. Водночас, суд уважає, що основне покарання в максимальному розмірі, передбаченому санкцією вказаної частини статті КК, також буде несправедливим через надмірну суворість.

Таким чином, ураховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_17 та інші обставини кримінального провадження, а також те, що суспільна небезпечність вчиненого кримінального правопорушення (злочину) є значною, суд доходить до висновку, про необхідність застосування основного покарання на рівні, ближчому до мінімальної межі санкції статті, але дещо вищому від неї, а тому необхідним і достатнім буде призначення йому основного покарання за ч. 3 ст. 368 КК - у виді позбавлення волі строком шість років.

Ураховуючи ту обставину, що вчинення цього кримінального правопорушення було невід`ємно пов`язане із посадою судді та голови ІНФОРМАЦІЯ_4, яку на час вчинення злочину обіймав ОСОБА_17, із метою ефективного запобігання вчинення ним нових корупційних злочинів після відбуття основного покарання, суд уважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_17 у якості додаткового покарання -позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, строком на 3 (три) роки.

Щодо додаткового покарання у виді конфіскації майна, то з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров`я, майнового стану, зокрема, втрати будинку, пов`язаної зі збройною агресією росії, розміру неправомірної вигоди та інших обставин кримінального провадження, суд уважає за доцільне застосувати щодо ОСОБА_17 конфіскацію половини (1/2) належного йому майна.

Застосування до ОСОБА_17 положень статей 69, 75 КК щодо призначення йому покарання нижче нижньої межі, встановленої санкцією ч. 3 ст. 368 КК, та щодо звільнення від відбування покарання із випробовуванням, не передбачене вказаними положеннями КК, у зв`язку із тим, що злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК, згідно із Приміткою до ст. 45 КК, - належить до числа корупційних.

Вироком ІНФОРМАЦІЯ_9 від 16 грудня 2024 року в справі № 623/261/19, котрий на час ухвалення цього вироку не набрав законної сили, ОСОБА_17 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 2 (два) роки і конфіскацією належного йому майна. Згідно з п. 2 вироку від 16 грудня 2024 року, злочин вчинено в грудні 2017 року. Отже суду належить визначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень за ст. 70 КК.

Зважаючи на тяжкість учинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити остаточне покарання в порядку ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Тому суд пвизначає обвинуваченому ОСОБА_17 остаточне покарання в порядку ст. 70 КК у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки і конфіскацією належного йому майна.

У строк відбування покарання підлягає зарахуванню строк попереднього ув`язнення ОСОБА_17, у т.ч., строк його затримання, та тримання під вартою із 14.12.2017 до 17.12.2017 (т. 12 а.п. 76-80), із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

15.2. Призначення покарання ОСОБА_22

Санкція ч. 3 ст. 369 КК (в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 770-VIII від 10.11.2015) передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 (чотирьох) років до 8 (восьми) років з конфіскацією майна або без такої.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_22 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК, ураховує особу винного та ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання відповідно до статей 66, 67 КК.

Щодо особи обвинуваченого, суд ураховує його вік, стан здоров`я, інвалідність третьої групи, відсутність непогашених судимостей, неперебування на обліку лікарів нарколога і психіатра, що встановлено судом із матеріалів, указаних у п. 10 цього вироку.

Щодо ступеня тяжкості вчиненого злочину, суд ураховує, що йдеться про два епізоди пособництва в наданні неправомірної вигоди, вчинені адвокатом осіб, що притягалися до адміністративної відповідальності, розмір неправомірної вигоди, наявність у ОСОБА_22 на час вчинення злочину статусу адвоката, та безпосередню роль обвинуваченого у вчиненні злочину, що встановлено судом у п. 3-4 цього вироку.

Виходячи із засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на суспільну небезпеку тяжкого корисливого корупційного злочину, який було вчинено за попередньою змовою групою осіб, суд уважає, що для виправлення ОСОБА_22 та попередження вчинення ним нових злочинів, недостатнім буде покарання у виді позбавлення волі на рівні мінімальної межі, передбаченої санкцією ч. 3 ст. 369 КК. Водночас, суд уважає, що основне покарання в максимальному розмірі, передбаченому санкцією вказаної частини статті КК, також буде несправедливим через надмірну суворість.

Таким чином, ураховуючи особу обвинуваченого та інші обставини кримінального провадження, а також те, що суспільна небезпечність вчиненого злочину є значною, суд доходить до висновку, що необхідно застосувати основне покарання на рівні, ближчому до нижчої межі санкції статті, але дещо вищому від неї, а тому необхідним і достатнім буде призначення йому основного покарання за ч. 3 ст. 369 КК - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Щодо додаткового покарання у виді конфіскації майна, то з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров`я, майнового стану та інших обставин кримінального провадження, суд не вважає за доцільне застосовувати до ОСОБА_22 конфіскацію майна.

Застосування до ОСОБА_22 положень статей 69, 75 КК щодо призначення йому покарання нижче нижньої межі, встановленої санкцією ч. 4 ст. 368 КК, та щодо звільнення від відбування покарання із випробовуванням не передбачені вказаними положеннями КК, у зв`язку із тим, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК, згідно із Приміткою до ст. 45 КК, належить до числа корупційних.

У строк відбування покарання підлягає зарахуванню строк попереднього ув`язнення ОСОБА_22, а саме строк його затримання з 14.12.2017 по 16.12.2017 (т. 13, а.с. 110-113), із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

16. Спеціальна конфіскація

Відповідно до ст. 96-1 КК, 96-2 КК гроші, цінності та інше майно, які одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною КК, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та/або є доходами від такого майна, підлягають спеціальній конфіскації, тобто примусовому безоплатному вилученню за рішенням суду у власність держави.

У судовому порядку було встановлено, що ОСОБА_22 як пособник ОСОБА_26 отримав від нього неправомірну вигоду ідентифікованими купюрами в сумі 5000 грн, частину із яких у сумі 3000 грн передав ОСОБА_17, і ОСОБА_17 одержав цю суму неправомірної вигоди. При цьому частина коштів, які одержав ОСОБА_17 було віднайдено, тож їх долю належить вирішити як речових доказів. Частина ж неправомірної вигоди в сумі 2000 грн., одержана ОСОБА_22, не була віднайдена, а отже є доходами ОСОБА_22 від злочину, а тому вказана сума грошових коштів підлягає спеціальній конфіскації.

У судовому порядку було також було встановлено, що ОСОБА_22 як пособник ОСОБА_27 отримав від нього неправомірну вигоду ідентифікованими купюрами в сумі 8000 грн, частину із яких у сумі 4000 грн передав ОСОБА_17, і ОСОБА_17 одержав цю суму неправомірної вигоди. При цьому всі кошти, які одержали ОСОБА_22 та ОСОБА_17 було віднайдено, тож їх долю належить вирішити як речових доказів.

17. Процесуальні витрати

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Оскільки судом визнано неналежними доказами висновок експерта за результатами проведення судово-балістичної експертизи від 29.12.2017 № 19/8-5/224-СЕ/17, висновок за результатами проведення комплексної товарознавчої експертизи та експертизи зброї від 10.05.2018 № 1535/1881 (т. 21, а.п. 218-225), висновок судово-мистецтвознавчої експертизи від 26.03.2018 № 1566/7176-7278 (т. 21, а.п. 191-202), висновок експертів від 30.07.2019 № 7894/15318-15328 за результатами експертизи відео-, звукозапису визнано судом частково недопустимим, а в решті - недостовірним доказом, витрати на проведення експертиз стягненню з обвинувачених не підлягають.

18. Інші питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку

18.1. Відповідно до абз. 8 п. 2 ч. 3 та абз. 13 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК, у разі визнання особи винуватою у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження та мотиви його ухвалення.

Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений або засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 178 КПК передбачено перелік обставин, що враховуються при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.

18.2. Щодо обвинуваченого ОСОБА_17 .

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16.12.2017 (т. 12, а.п. 76-79) відносно ОСОБА_17 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою застави у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 123 340 грн.

Ураховуючи обставини, викладені у п. 3-4 цього вироку, висновки щодо винуватості ОСОБА_17, наведені у п. 14 цього вироку, в т.ч. його роль у вчиненні злочину, майновий стан обвинуваченого, попереднє визнання його винуватим вироком вироках та призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, а також суворість покарання, суд приходить до висновку про наявність суттєвого ризику ухилення обвинуваченого ОСОБА_17 від відбування покарання, пов`язаного із призначенням йому покарання у виді позбавлення волі, водночас, судом ураховується належна процесуальна поведінка обвинуваченого під час судового розгляду, що означає, що визначений під час досудового розслідування розмір застави був достатнім для забезпечення належного виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків. Тому суд уважає за можливе, залишивши чинним запобіжний захід у виді застави у раніше визначеному розмірі (123 340 грн.) покласти на обвинуваченого, строком на два місяці обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду або до органу виконання покарань;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- носити електронний засіб контролю;

- не відлучатися за межі України та на тимчасово окуповані території України без дозволу прокурора або суду.

Щодо обов`язку не відлучатися за межі України без дозволу суду, суд ураховує, що ч. 5 ст. 194 КПК передбачає можливість покладення на обвинуваченого при обранні запобіжного заходу у вигляді застави обов`язку не відлучатися із населеного пункту у якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду. Зважаючи на дію воєнного стану та на те, що місцем реєстрації обвинуваченого ОСОБА_17 є місто Дружківка Донецької обл., де існує загроза обстрілів, суд вважає за можливе розширити відповідну територію, яку обвинуваченому забороняється залишати, до меж території України, крім тимчасово окупованої території.

18.3. Щодо обвинуваченого ОСОБА_22 .

Ухвалою слідчого судді від 13.06.2018 (т. 13, а.п. 125-127) відносно ОСОБА_22 було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до 10.08.2018, в подальшому запобіжні заходи не обирались.

Ураховуючи обставини, викладені у 3-4 цього вироку, висновки щодо винуватості ОСОБА_22, наведені у п. 14 цього вироку, в т.ч. його роль у вчиненні злочину, майновий стан обвинуваченого, а також суворість покарання, суд приходить до висновку про наявність суттєвого ризику ухилення обвинуваченого ОСОБА_22 від відбування покарання, пов`язаного із призначенням йому покарання у виді позбавлення волі, водночас, судом ураховується належна процесуальна поведінка обвинуваченого під час судового розгляду. Тому суд уважає за можливе обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді застави у визначеному законом розмірі, визначеному ч. 5 ст. 182 КПК, а саме 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 грн. покласти на обвинуваченого, строком на два місяці обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду або до органу виконання покарань;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- носити електронний засіб контролю;

- не відлучатися за межі України та на тимчасово окуповані території України без дозволу прокурора або суду.

Щодо обов`язку не відлучатися за межі України без дозволу суду, суд ураховує, що ч. 5 ст. 194 КПК передбачає можливість покладення на обвинуваченого при обранні запобіжного заходу у вигляді застави обов`язку не відлучатися із населеного пункту у якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду. Зважаючи на дію воєнного стану та на те, що місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_22 є місто Дніпро, де існує загроза обстрілів, суд вважає за можливе розширити відповідну територію, яку обвинуваченому забороняється залишати, до меж території України, крім тимчасово окупованої території.

18.4. При ухваленні вироку, керуючись положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України, суд має вирішити питання про долю документів та речових доказів, які були надані сторонами й долучені до матеріалів судової справи. Суд вважає за необхідне залишити відповідні документи та речові докази в матеріалах кримінального провадження, за винятком речових доказів у вигляді грошових коштів, що були видані ІНФОРМАЦІЯ_52 - ці кошти належить повернути власнику.

18.5. Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.

Обвинувачений ОСОБА_17 заявив клопотання про скасування арешту будинку за місцем проживання ОСОБА_17, у зв`язку з його знищенням за результатами ворожого обстрілу. До клопотання додані документи, що засвідчують зруйнування цього будинку. Оскільки будинок знищено, суд вважає, що в подальшому збереженні арешту цього майна відпала потреба, а отже його арешт підлягає скасуванню.

У зв`язку із визначенням цим вироком ОСОБА_17 за сукупністю кримінальних правопорушень додаткового покарання у виді конфіскації майна, решта застосованих у кримінальному провадженні арештів майна ОСОБА_17 скасуванню не підлягають.

Інших клопотань про вирішення питань щодо скасування заходів забезпечення та інших питань, що підлягають вирішенню при ухваленні вироку, до суду не надходило.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 370, 374 КПК суд

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_17 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 6 років, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, строком на 3 (три) роки, та із конфіскацію половини (1/2) належного йому майна.

За сукупністю кримінальних правопорушень, з урахуванням покарання, призначеного вироком ІНФОРМАЦІЯ_9 від 16 грудня 2024 року в справі № 623/261/19, визначити в порядку ч. 4 ст. 70 КК обвинуваченому ОСОБА_17 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки і конфіскацією належного йому майна.

Зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_17 із 14.12.2017 до 17.12.2017, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк відбування основного покарання обчислювати з моменту затримання ОСОБА_17 .

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

2. ОСОБА_22 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців без конфіскації майна.

Зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_22, з 14.12.2017 по 16.12.2017, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк відбування основного покарання обчислювати з моменту затримання ОСОБА_22 .

3. До набрання вироком законної сили застосований у відношенні ОСОБА_17 запобіжний захід у вигляді застави змінити, залишивши його у раніше визначеному розмірі та поклавши на обвинуваченого такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду або до органу виконання покарань;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- носити електронний засіб контролю;

- не відлучатися за межі України та на тимчасово окуповані території України без дозволу прокурора або суду.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити на два місяці до 02.02.2026, але не довше, ніж до набрання вироком законної сили.

4. Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_22 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 грн. та покласти на обвинуваченого ОСОБА_22 строком на два місяці обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду або до органу виконання покарань;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- носити електронний засіб контролю;

- не відлучатися за межі України та на тимчасово окуповані території України без дозволу прокурора або суду.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити на два місяці до 02.02.2026, але не довше, ніж до набрання вироком законної сили.

Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ІНФОРМАЦІЯ_9 за реквізитами: код ЄДРПОУ НОМЕР_5, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_6, призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові обвинуваченого та відомості про заставодавців (номер телефону, адреса), кошти застави, згідно з вироком (номер справи, дата вироку, назва суду).

Роз`яснити обвинуваченому, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у виді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

5. Застосувати спеціальну конфіскацію до грошових коштів в сумі 2000 (дві тисячі) гривень, одержаних ОСОБА_22 унаслідок вчинення злочину, стягнувши їх із ОСОБА_22 в дохід держави.

6. Долю речових доказів та документів вирішити наступним чином:

6.1. грошові кошти у сумі 3000 грн., вилучені 14.12.2017 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_4, а саме 6 купюр номіналом по 500 грн кожна, із такими серіями та номерами: ФБ6534836, ВВ4365750, ЗД3265814, УД7664216, ВГ8720186, ЗБ5498293 - повернути ІНФОРМАЦІЯ_53 ;

6.2. грошові кошти у сумі 4000 грн., вилучені 14.12.2017 в ході проведення обшуку службового кабінету голови ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_17, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, а саме 8 купюр номіналом по 500 грн. кожна, з такими серіями та номерами: СГ1711349, СГ1711350, ЛЗ4490774, СГ1711346, СГ1711343, СГ1711344, СГ1711345, СГ1711347 - повернути ІНФОРМАЦІЯ_53 ;

6.3. грошові кошти у сумі 4000 гривень, вилучені 14.12.2017 в ході проведення обшуку кабінету № 8 ІНФОРМАЦІЯ_4, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, а саме 8 купюр номіналом по 500 грн. кожна, з такими серіями та номерами: СГ1711351, СЗ7609232, ЛЗ3259714, ГТ2276141, ЛГ5483368, ФГ8185906, СГ1711352, ГК7990905 - повернути ІНФОРМАЦІЯ_53 ;

6.4. інші документи та речові докази, які надані сторонами суду, залишити в матеріалах кримінального провадження.

6.5. Зберігати названі в п. 7.1.-7.3 резолютивної частини речові докази до набрання вироком законної сили.

7. Після набрання вироком законної сили скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_54 від 19.12.2017 в справі №760/28182/17 на будинок за адресою АДРЕСА_4 .

8. Про ухвалення вироку повідомити Вищу раду правосуддя та раду адвокатів Донецької області.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 (тридцяти) днів із дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку підлягають негайному врученню обвинуваченому і прокурору.

Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачені та їх захисники - подати клопотання про помилування.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_91

ОСОБА_3