Search

Document No. 132158141

  • Date of the hearing: 27/11/2025
  • Date of the decision: 27/11/2025
  • Case №: 991/12235/25
  • Proceeding №: 52025000000000073
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC): Halabala M.V.

Справа № 991/12235/25

Провадження 1-кс/991/12326/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 листопада 2025 року Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання детектива НАБ України ОСОБА_3, погоджене прокурором САП ОСОБА_4, про арешт майна у кримінальному провадженні № 52025000000000073 від 14 лютого 2025 року та

ВСТАНОВИВ:

1.26 листопада 2025 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива НАБ України ОСОБА_3, погоджене прокурором САП ОСОБА_4, про арешт майна у кримінальному провадженні № 52025000000000073.

1.1.Клопотання обґрунтовується тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000073 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 1ст. 366, ч. 1 ст. 384, ч. 1 ст. 387, ч. 2 ст. 366-2, ч. 2 ст. 366-2, ч. 2 ст. 209 КК України.

02 вересня 2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ст. 368-5 (незаконне збагачення) та ст. 366-2 ч. 2 (декларування недостовірної інформації) КК України.

1.2.З матеріалів клопотання вбачається таке.

На переконання органу досудового розслідування, наразі існують достатні підстави вважати, що наявні ознаки вчинення кримінального правопорушення з легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, з урахуванням таких фактів.

1) Не маючи жодного попереднього професійного досвіду роботи у юридичній чи будь-якій іншій сфері, ОСОБА_6 18.02.2022 зареєструвала ФОП, з основним видом діяльності за KVED: - «Діяльність у сфері права», за адресою: АДРЕСА_2. Та згідно даних Державної фіскальної служби України, ОСОБА_6 за більш ніж 20 років, а саме у період з 01.01.2002 до 31.12.2023 отримала такі доходи: доходи, задекларовані від підприємницької діяльності протягом 2022-2023 років у розмірі 22 792 600 грн.

2) Використовуючи підписані договори про надання консалтингових послуг від 02.08.2022 ФОП ОСОБА_6 з ФОП ОСОБА_7 та від 13.09.2023 з ТОВ «ТД Метрополіс» починаючи з 21.10.2022 по 06.07.2023 та з 13.09.2023 по 21.11.2023 відповідно, ОСОБА_6 отримала кошти на рахунок від ФОП ОСОБА_7 на суму 10 000 000 грн та від ТОВ «ТД Метрополіс» на суму 1 150 000 грн.

3) Отримані в межах досудового розслідування копії договорів про надання консалтингових послуг від 02.08.2022 ФОП ОСОБА_6 з ФОП ОСОБА_7 та від 13.09.2023 з ТОВ «ТД Метрополіс» містять ознаки фіктивності. Так, зокрема, вони не містять деталізації послуг, а лише загальні формулювання на кшталт «консультації в режимі відеоконференції», «аудит та розробка проектів договорів купівлі-продажу», «юридично-аналітичне супроводження виконавчих проваджень» тощо. Окрім того, спектр послуг, які прописані в договорах, стосуються різних галузей права та знань, деякі з яких в площині специфічних питань, таких як «підбірка та аналіз законодавства з приводу організації виробництва дронів», «консультування з питань проведення податкових перевірок під час воєнного стану», «організація протипожежної безпеки при зберіганні будівельних матеріалів», «надання роз`яснень щодо нормативного регулювання вимог до резервуарів для зберігання нафтопродуктів», «юридичні консультації з питань забезпечення гендерної рівності» тощо, що ставить під сумнів дійсність надання таких послуг з боку ФОП ОСОБА_6

4) Договори, наявні у ФОП ОСОБА_6 з підрядниками ФОП ОСОБА_8 та АО «Павленко та Партнери», викликають обґрунтовані підозри щодо їх фіктивності, оскільки вони також не містять конкретизації наданих послуг, а також починаючи з 2022 року та до часу початку здійснення досудового розслідування за цими обставинами, по підписаних договорах жодних оплат проведено не було.

5) Окрім того, на рахунок ФОП ОСОБА_6 також надійшли кошти 11.12.2023, 18.12.2023 та 16.01.2024 від ТОВ «Стім Компані» на суму 700 000 грн за 3 консультаційні послуги, 09.06.2023 від ТОВ «Компанія авіаційний простір» на суму 700 000 грн за надання юридичних послуг, 12.01.2024 від ТОВ «Профітрейд 2016» на суму 300 000 грн за консультаційні послуги, 17.08.2023 від ТОВ «СТ Сервіс ІТ» на суму 500 000 грн за послуги, 12.07.2023 від ТОВ «Івент Системс» на суму 350 000 грн за консультаційні послуги, 18.07.2023 від ТОВ «Культус Легаліс» на суму 259 000 грн за консультаційні послуги, 16.10.2023 від ТОВ «Технорент Буд» на суму 250 000 грн за консультаційні послуги.

6) Серед контрагентів-отримувачів послуг ФОП ОСОБА_6 тільки ФОП ОСОБА_7 та пов`язані з ним компанії, серед яких ТОВ «ТД Метрополіс», ТОВ «Стім Компані», ТОВ «Компанія авіаційний простір», ТОВ «Профітрейд 2016», ТОВ «СТ Сервіс ІТ», ТОВ «Івент Системс», ТОВ «Культус Легаліс» та ТОВ «Технорент Буд», частиною з яких він керує через свою довірену особу ОСОБА_9 .

7) Діяльність ОСОБА_7 як ФОПа не має ознак здійснення реальної господарської діяльності, про що свідчить його листування з його довіреною особою ОСОБА_10 яка супроводжує діяльність його групи компаній, в якому ОСОБА_7 пише, що планує зареєструвати ФОП та радиться з нею, який саме вид господарської діяльності зазначити при реєстрації, а також що планує «максимальний» обіг коштів по зареєстрованому ФОПу, що свідчить про те, що він не мав дійсного наміру здійснювати господарську діяльність та використовував ФОП для відмивання коштів. Зазначене також ставить під сумнів саму необхідність отримання консалтингових та юридичних послуг від ФОП ОСОБА_6

8) ОСОБА_7, на переконання слідства, шляхом вчинення ряду кримінальних правопорушень, отримав у своє розпорядження незаконні кошти, які у подальшому використовував у своїй діяльності та діяльності групи компаній, які йому підпорядковані. Так, 13.03.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у організації заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця», вчиненому організованою групою в особливо великих розмірах шляхом забезпечення постачання суб`єктами підприємницької діяльності товарів та послуг за завищеною вартістю з подальшим розподілом предмету заволодіння, в тому числі на користь ОСОБА_7 . Зокрема ОСОБА_7 інкриміновано вчинення заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» під час організації постачання кабельно-провідникової продукції, вчиненому у період часу з листопада 2021 року по липень 2022 року (за договором з АТ «Укрзалізниця» від 01.09.2021) та по листопад 2022 року (за договором з АТ «Укрзалізниця» від 18.05.2022) на загальну суму більш ніж 104 млн грн. Слідством встановлено, що у період з листопада 2021 року по 07.06.2022 ОСОБА_7 отримав частину предмету заволодіння у розмірі 13 318 534 грн у точно невстановлений спосіб. Також у період з 04 травня по 07 червня 2022 ОСОБА_7 отримав частину предмету заволодіння у розмірі близько 12 750 000 грн. шляхом зарахування 05.05.2022, 12.05.2022, 27.05.2022 та 07.06.2022 вказаних коштів із банківського рахунку ТОВ «Торговий дім «Український кабель» на банківські рахунки підконтрольного ОСОБА_7 ТОВ «Торговий дім «Метрополіс».

Окрім цього, 04.04.2024 ОСОБА_7 повідомлено про нову підозру у організації заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця», вчиненому організованою групою в особливо великих розмірах шляхом забезпечення постачання суб`єктами підприємницької діяльності товарів та послуг за завищеною вартістю з подальшим розподілом предмету заволодіння, в тому числі на користь ОСОБА_7 . Зокрема ОСОБА_7 інкриміновано вчинення організації з заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» під час організації постачання трансформаторів за завищеною вартістю на суму більш ніж 94 млн грн вчиненому у період орієнтовно з жовтня 2021 року по січень 2024 року за договором постачання АТ «Укрзалізниця» від 22.12.2022.

Обґрунтованість підозр перевірено в ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 .

9)Діяльність ОСОБА_7 може свідчити про проведення ним схемних операцій по рахунках як своїх, так і використовуючи підконтрольні йому компанії з метою приховання та маскування джерел походження коштів, маскуючи їх злочинне походження під здійснення господарської діяльності та перериваючи прямі ланцюги злочинних потоків коштів.

Так, на рахунок ТОВ «ТД Метрополіс» 05.05.2022, 12.05.2022, 27.05.2022 та 07.06.2022 надійшли кошти від ТОВ «ТД «Український кабель» у сумі 12 750 000 грн. З цього ж рахунку ТОВ «ТД Метрополіс» на рахунок ФОП ОСОБА_7 перераховувались кошти транзакціями від 20.03.2023, 16.10.2023, 01.11.2023, 21.11.2023, 24.01.2024 загалом на суму 1 775 750 грн. Окрім зазначеного, з цього ж рахунку ТОВ «ТД Метрополіс», здійснювалися платежі на інші компанії, підконтрольні ОСОБА_7, серед яких ТОВ «СТІМ КОМПАНІ» (платіж від 20.07.2022), ТОВ «ТЕХНОРЕНТ БУД» (платіж від 14.12.2022), ТОВ «Профітрейд 2016» (платежі від 10.07.2023 та 10.08.2023), які в свою чергу спрямовувалися також кошти на ФОП ОСОБА_6 .

Таким чином, детективи вважають, що фактичні обставини можуть свідчити про наявність ознак придбання зазначеної нерухомості частково за рахунок коштів, одержаних злочинним шляхом, тобто наявні ознаки.

10) За версією слідства, супровід діяльності ФОП ОСОБА_7 здійснювала особа на прізвище ОСОБА_9, а ФОП ОСОБА_6 - ОСОБА_11 .

В ході досудового розслідування виявлено ознаки, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, шляхом здійснення фінансових операцій протягом 2022-2024 років за участі ФОП ОСОБА_7, та підконтрольних йому компаній - з одного боку, а також ФОП ОСОБА_6 - з іншого на суму більш ніж 16 млн грн.

Сукупність наявних відомостей, зібраних в межах кримінального провадження, дають підстави розглядати версію, що ФОП ОСОБА_6 господарську діяльність насправді не здійснювала, послуги, які вона начебто надавала, насправді не надавалися, а кошти, які були нею отримані є предметом легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

Крім того, особою, у телефоні ОСОБА_9, яка здійснює фінансовий супровід діяльності ФОП ОСОБА_7 та компаній, які з ним пов`язані, та з яких в тому числі здійснювалися перерахування коштів на адресу ФОП ОСОБА_6, виявлено, що телефонна книга має записи контактів « ОСОБА_12 НОМЕР_1 », « ОСОБА_12 ) НОМЕР_1 ». Вказаний контакт ОСОБА_13 17 лютого 2022 року було надіслано за допомогою мессенджера whatsapp абонентом з номером телефону НОМЕР_2, підписаний як « ОСОБА_14 ». Шляхом огляду веб-ресурсу за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що номер мобільного телефону НОМЕР_2 рахується за Адвокатським об`єднанням АО "ТАРАСЮК І ПАРТНЕРИ".

Крім того, у телефонній книзі ОСОБА_9 номер мобільного телефону НОМЕР_2 містить інформацію також додаткове ім`я як « ОСОБА_15 » та фотографію до цього контакту - адвоката ОСОБА_16 . Це ж саме фото міститься на сайті за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 АО «Тарасюк і партнери», на якому зображено керуючого партнера ОСОБА_17 . Також на сайті за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 міститься зображення ОСОБА_18 (адвокат, партнер) та нижче зазначено електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2

Таким чином, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 це одна й та ж людина. Сукупність наявних відомостей, зібраних в межах кримінального провадження, дають підстави вважати, що ОСОБА_11 володіє відомостями про обставини ведення господарської діяльності ФОП ОСОБА_6, що може спростувати або підтвердити версію органу досудового розслідування про фіктивність такої діяльності, про створення документів про надання послуг «задніми числами» тощо.

3.1.На підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 20 листопада 2025 року в справі № 991/12014/25 24 листопада 2025 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході проведення обшуку виявлено:

-мобільний телефон iPhone 15 Pro, s/n НОМЕР_3, ІMEІ: НОМЕР_4 (згідно відомостей з коробки);

-ноутбук MacBook model A3598, s/n C02GC5C8QGLR.

3.2.На зазначених пристроях встановлена система логічного захисту.

З огляду на наявність розумних підозр вважати, що відомості, які містяться у вказаних технічних пристроях, а саме - листування, фото та відеофайли, документи мають значення для встановлення обставин, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні, та зважаючи на те, що доступ до програмної частини пристроїв пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, мобільний телефон та ноутбук, вилучені для подальшого дослідження в лабораторних умовах з метою виявлення та відновлення видалених та пошкоджених файлів та подолання системи захисту інформації.

3.3.Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту майна детектив зазначає, що інформація з вказаних телефонів, може бути використана як доказ у даному кримінальному провадженні, вилучене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, тому слід вжити заходів щодо запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі шляхом накладення арешту на вищезазначені речі.

3.4.Зі змісту клопотання вбачається, що метою арешту визначено забезпечення збереження речових доказів.

4.У ході судового розгляду учасники провадження щодо накладення арешту на майно надали такі пояснення.

4.1.Детектив ОСОБА_3 своє клопотання підтримав. Надав доводи, які збігаються із тими, що зазначені в клопотанні. Додав, що наразі у кримінальному провадженні призначено проведення експертного дослідження телефону (постанова від 26 листопада 2025 року). Стосовно проведення експертного дослідження ноутбуку наразі питання не вирішувалось з огляду на можливість виявити та скопіювати вміст технічного пристрою менш обтяжливим способом. У іншому випадку буде вирішуватись питання про призначення експертизи ноутбуку. Вказане, на переконання детектива, підтверджує необхідність накладення арешту на майно, адже є його умовою забезпечення його збереження з метою проведення відповідного експертного дослідження.

4.2.Будучи належним чином повідомленими власник майна ОСОБА_11 та її представник ОСОБА_21 у судове засідання не прибули, про відкладення розгляду із клопотаннями не звертались. Неприбуття вказаних учасників не перешкоджає розгляду клопотання детектива (ч. 1 ст. 172 КПК України).

4.Дослідивши матеріали клопотання про арешт майна, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

5.У відповідності до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

6.Як слідує із змісту клопотання, додатків до нього та підтверджується витягом з ЄРДР від 26 листопада 2025 року (том 1, а.с. 6-8) досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000073 від 14 лютого 2025 року здійснюється:

1) за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, а саме набутті ним, як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України;

2) за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України, а саме в умисному внесенні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» (за 2022 рік), які відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

3) за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України умисному внесенні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» (за 2023 рік), які відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 366 КК України, ч. 1 ст. 384, ч. 1 ст. 387 КК України за такими фактами:

4) у ході здійснення діяльності, спрямованої на виявлення, припинення та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України, виявлено ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, шляхом здійснення фінансових операцій протягом 2022-2024 років за участі ФОП ОСОБА_7 та підконтрольних йому компаній - з одного боку, а також ФОП ОСОБА_6 - з іншого на суму більш ніж 16 млн грн;

5) у ході здійснення досудового розслідування встановлено ознаки вчинення розголошення даних досудового розслідування шляхом надання висновку судової експертизи стороннім особам;

6) у ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні виявлено ознаки, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення з введення в оману уповноваженого органу, зокрема шляхом складання завідомо неправдивого висновку експерта для надання детективам Національного антикорупційного бюро України;

7) у ході здійснення досудового розслідування виявлено ознаки кримінального правопорушення зі службового підроблення, вчиненого шляхом складення та видачі службовими особами завідомо неправдивого офіційного документу із внесенням неправдивих відомостей до такого документу, а саме до висновку судової експертизи.

Аналізуючи матеріали клопотання, слідчий суддя враховує, що на даному етапі досудового розслідування існує висока імовірність наявності складу інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5 та ст. 366-2 ч. 2 КК України, що підтверджується такими матеріалами: протокол огляду від 23 липня 2025 року (том 1, а.с. 11-17), «актовий запис про шлюб-1.pdf», «виписка ОТП кабель-центр.pdf», «Відповідь про відсутність диплому КНУКМ.pdf», «договір купівлі-продажу.pdf», «договори ОСОБА_28 з ОСОБА_29 та Метрополісом.pdf», «Документи нотаріуса щодо джерел походження коштів на квартиру-1.pdf», «Заява ОСОБА_22 », «Інформація щодо реєстраційних даних ФОП ОСОБА_23 », «Огляд рахунку Укргазбанк ФОП ОСОБА_23 », « ОСОБА_24 -1.pdf», « ОСОБА_25 », «Постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань-14.pdf», «Протокол обшуку від 14.03.2024 за місцем проживання ОСОБА_26 », «Протокол огляду паспорт сделки.pdf», «протокол огляду рахунку РВС від 14.08.2024(2)-1.pdf», «протокол огляду Увекон.pdf», ОСОБА_30 доходи оброблені.pdf».

Наведене може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

6.1.Описана у клопотанні фабула у сукупності з представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_5 ознак злочинів, передбачених ст. 368-5 (незаконне збагачення) та ст. 366-2 ч. 2 (декларування недостовірної інформації) КК України, - відповідно до стандарту доказування «обґрунтована підозра».

Також, оскільки на цьому етапі жодній особі не вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, слідчий суддя оцінює лише достатність підстав вважати, що таке кримінальне правопорушення було вчинене. Встановлення таких підстав базується на існуванні фактів чи інформації, які можуть сформувати у слідчого судді внутрішнє переконання, що події, про які йдеться, становлять/можуть становити склад кримінального правопорушення.

В описаних вище діях наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 209 КК України, яка встановлює кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

7.Детектив заявляє метою арешту майна забезпечення збереження речових доказів. Можливість накладення арешту з цією метою передбачена ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку накладання арешту з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

7.1.З клопотання та доданих до нього матеріалів встановлено, що детективами НАБ України 24 листопада 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 листопада 2025 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаною ухвалою було надано дозвіл на проведення обшуку вищезазначеного житла для відшукання та вилучення, у тому числі, електронних документів, чорнових записів, листування, іншої письмової та електронної інформації.

7.2.Під час судового розгляду клопотання встановлено, що в ході проведення обшуку здобуто речі, які, за позицією детектива, мають властивості речових доказів, зокрема - мобільний телефон iPhone 15 Pro, s/n НОМЕР_3, ІMEІ: НОМЕР_4 (згідно відомостей з коробки) та ноутбук MacBook model A3598, s/n C02GC5C8QGLR, які належать ОСОБА_11 .

Детектив зазначає, що з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження, збирання належних та допустимих доказів для доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, забезпечення збереження речових доказів на даний час у ході досудового розслідування виникла необхідність у накладені арешту на вищевказане майно.

7.3.З огляду на заявлену мету арешту, слідчий суддя має дослідити природу майна - вказаних мобільних телефонів - на предмет відповідності критеріям речового доказу.

7.4.Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

7.5.Постановою детектива НАБ України від 25 листопада 2025 року вилучені в ході обшуку телефон та ноутбук визнано речовими доказами з тих мотивів, що вони можуть містити листування, фото та відеофайли, документи відомості щодо ймовірного вчинення кримінального правопорушення, що розслідується, які можуть бути використані у доказуванні в межах даного кримінального провадження.

7.6.Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

7.7.З постанови від 26 листопада 2025 року вбачається таке. У ході проведення огляду встановлено, що для доступу до інформації, яка зберігається в пам?яті зазначеного мобільного телефона (iPhone 15 Pro), вимагається введення пароля. Наявність виявленої системи логічного захисту доступу до інформації унеможливлює дослідження вмісту пам`яті телефона без застосування спеціальних технічних знань, навичок та обладнання для подолання системи логічного захисту доступу. Таким чином, з метою виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування на вилученому мобільному телефоні iPhone 15 Pro, виникла необхідність у проведенні комплексної судової комп?ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій, що потребує застосування спеціальної техніки, спеціальних знань та навичок експертів, фахівців з відповідних галузей знань, зокрема, з питань подолання систем логічного захисту доступу та встановлення значення пароля доступу до мобільного телефона чи з метою подальшого дослідження відомостей, які зберігаються в його пам?яті.

7.8.На переконання слідчого судді, детектив наводить достатні підстави вважати, що вилучені під час проведення обшуку 24 листопада 2025 року телефони та ноутбук, а саме інформація, яка ймовірно на них міститься, має суттєве значення для досудового розслідування та вони є речовими доказами у кримінальному провадженні.

На це вказують відомості про те, що ймовірно супровід діяльності ФОП ОСОБА_6 здійснювала ОСОБА_11 .

7.9.Враховуючи, що доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником та пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, слідчий суддя констатує, що накладення арешту на телефон є необхідною умовою експертного дослідження, а на ноутбук потенційного проведення експертного дослідження, з метою повного копіювання вмісту цих технічних пристроїв.

7.10.Слідчий суддя виходить з того, що на даному етапі досудового розслідування (на час розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна) інформація, яка ймовірно міститься на вилучених пристроях, може мати значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, не може бути віднайдена та скопійована у необхідному обсязі, що обумовило б можливість повернення цих матеріальних носіїв інформації власнику. В свою чергу, доступ до такої інформації та її подальша належна процесуальна фіксація можлива за результатами подальшого дослідження пристроїв відповідними спеціалістами.

А тому, в розумінні КПК України мобільні телефони та відповідні електронні файли, що у них містяться, наразі мають значення для здійснюваного кримінального провадження.

7.11.У частині 1 ст. 173 КПК України зазначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Відповідно до зазначеної норми завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Ризиками, для запобігання яких необхідне накладення арешту, є можливість фактичної втрати та спотворення речових доказів, знищення їх як об`єктів матеріального світу. Однак з накладенням арешту втрачається можливість певних осіб розпоряджатися та користуватися цим майном. Отже, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

7.12.Слідчий суддя враховує положення ч. 4 ст. 173 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Вказані обставини, разом із розумністю та співрозмірністю обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя оцінюватиме за допомогою критеріїв, що випрацювані практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

7.13.Усталена практика ЄСПЛ свідчить, що правомірність втручання у здійснення права власності з боку держави оцінюється з урахуванням того, що таке втручання повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»). Поняття загального (суспільного) інтересу, якому слугувало втручання у право власності під час кримінального провадження, ЄСПЛ пов`язує із видом застосованого заходу обмеження або позбавлення права власності та використовує його у тісному взаємозв`язку з поняттям правомірної мети застосування відповідного заходу. У п. 188 рішення ЄСПЛ по справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) вказано, що накладення арешту на речові докази може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства.

7.14.Слідчий суддя вказує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим. Отже, відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження. З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.

7.15.Таким чином, слідчий суддя враховує: правову підставу для арешту майна (відповідні положення ст. 170 КПК України); можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки вони можуть підтвердити чи спростувати версію органу досудового розслідування); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочинів, передбачених ст. 368-5 та ст. 366-2 ч. 2 КК України та ознак кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 209 КК України. За таких умов заявлена детективом мета - збереження речових доказів - може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження (накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав); окремо слід зазначити, що жодних негативних наслідків арешту майна для підозрюваного та третіх осіб не вбачається.

8.Всі обставини, проаналізовані в сукупності, свідчать про можливість і необхідність накладення арешту на майно в цьому кримінальному провадженні з точки зору наявності передбачених законом підстав. А тому клопотання детектива слід задовольнити.

9.Враховуючи, що ОСОБА_11 є адвокатом (ІНФОРМАЦІЯ_4), окремо слідчий суддя зазначає таке. У рішеннях ЄСПЛ неодноразово зазначалося про необхідність особливого контролю при проведенні обшуку адвокатів для забезпечення гарантій адвокатської діяльності. Здебільшого, у практиці суду констатувалося порушення через неправомірне втручання в адвокатську таємницю (рішення у справах Смірнов проти Росії, Головань проти України, Ілія Стефанов проти Болгарії, Німітц проти Німеччини).

Водночас, у випадку перевірки обставин особистої причетності адвоката до розслідуваних злочинів та дотримання процесуальних гарантій адвоката дозволяється обшук та вилучення речей та документів в адвоката (рішення ЄСПЛ Тамусіс проти Сполученого Королівства).

Водночас, слідчий суддя вважає, що сам по собі статус адвоката не може свідчити про поширення гарантій адвокатської таємниці на все майно, яке перебуває у власності чи користування такої особи.

Враховуючи неможливість пересвідчитися у тому чи наявна охоронювана законом таємниця на вказаних телефонах, слідчий суддя вважає за необхідне наголосити на важливості дотримання гарантій адвокатської таємниці при огляді та подальшому дослідженні вмісту зазначених мобільних телефонів, шляхом якомога швидшого їх огляду, відмежовування відомостей, які мають значення для кримінального провадження, від інформації щодо надання правової допомоги клієнтам. У випадку виявлення такої інформації та її копіювання, орган досудового розслідування має видалити вказані відомості.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання детектива НАБ України ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.

2.Накласти арешт на:

- мобільний телефон iPhone 15 Pro,

- ноутбук MacBook model A3598, s/n НОМЕР_5,

виявлені та вилучені у ОСОБА_11 24 листопада 2025 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1,

із забороною відчуження, розпорядження та користування цим майном.

3.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

4.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

5.Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_27