Document No. 131671213

Date of the hearing: 10/11/2025
Date of the decision: 10/11/2025
Case №: 760/1279/19
Proceeding №: 52018000000000920
Instance: HACC
Judicial form: Criminal
Decision type: Verdicts

Presiding judge (HACC): Dubas V.M.

Справа № 760/1279/19

Провадження № 1-кп/4910/8/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2025 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) колегією суддів у складі

головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

угоду про визнання винуватості від 21.10.2025

у кримінальному провадженні №52018000000000920 від 25.09.2018 щодо обвинувачення

ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Свердловськ Луганської області, громадянин України, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1, має вищу освіту, одружений, інвалід ІІ групи довічно, раніше не судимий)

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України (далі-КК),

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

1.1. 11.01.2019 до Солом`янського районного суду міста Києва із Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) надійшло кримінальне провадження №52018000000000920 від 25.09.2018.

15.01.2019 відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) і протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначена колегія суддів Солом`янського районного суду міста Києва у складі головуючої судді ОСОБА_8, суддів ОСОБА_9 і ОСОБА_10

17.01.2019 Солом`янським районним судом міста Києва призначено підготовче судове засідання на 01.03.2019.

01.03.2019 Солом`янським районним судом міста Києва призначено судовий розгляд на 06.05.2019 з перервами до 02.07.2019, 10.09.2019.

05.09.2019 ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва кримінальне провадження №52018000000000920 від 25.09.2018 передано для розгляду до ВАКС.

1.2. 11.09.2019 до ВАКС із Солом`янського районного суду міста Києва надійшли матеріали судового провадження у кримінальному провадженні №52018000000000920 від 25.09.2018, для розгляду якого відповідно до статті 35 КПК і протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначена колегія суддів ВАКС у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_11 і ОСОБА_3

09.06.2023 в зв`язку із призначенням рішенням Вищої ради правосуддя (ВРП) від 01.06.2023 членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) ОСОБА_11 та перебуванням такого у довгостроковому відрядженні згідно із наказом від 07.06.2023, на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС №98ав здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у результаті якого до складу колегії судді включена ОСОБА_12

19.06.2023 у зв`язку із перебуванням ОСОБА_12 у довгостроковій відпустці на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС №130ав здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у результаті якого до складу колегії суддів включена ОСОБА_13

30.09.2024 у зв`язку з перебуванням ОСОБА_13 у довгостроковій відпустці на підставі розпорядження керівника апарату №122ав здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, в результаті якого до складу колегії суддів включена суддя ОСОБА_14 .

1.3. 16.09.2019 ухвалою ВАКС призначено підготовче судове засідання на 26.09.2019 з перервами до 11.10.2019, 28.10.2019.

28.10.2019 ухвалою ВАКС призначено судовий розгляд на 31.10.2019 з перервами до 05.11.2019, 03.12.2019, 20.12.2019, 22.01.2020, 11.02.2020, 24.02.2020, 26.03.2020, 09.04.2020, 30.04.2020, 21.05.2020, 11.06.2020, 25.06.2020, 15.07.2020, 21.07.2020, 03.09.2020, 15.09.2020, 30.09.2020, 22.10.2020, 10.11.2020, 24.11.2020, 17.12.2020, 21.12.2020, 05.02.2021, 11.02.2021, 25.03.2021, 08.04.2021, 15.04.2021, 13.05.2021, 25.05.2021, 27.05.2021, 09.06.2021, 24.06.2021, 22.07.2021, 09.09.2021, 07.10.2021, 04.11.2021, 23.11.2021, 09.12.2021, 23.12.2021, 12.01.2022, 17.02.2022, 10.03.2022, 21.04.2022, 12.05.2022 (задоволено клопотання захисника про зупинення провадження в справі та клопотання прокурора про призначення судово-медичної експертизи, призначено судово-медичну експертизу і зупинене судове провадження до отримання висновку експертизи), 15.01.2025, 12.02.2025, 26.02.2025, 20.03.2025 (поновлено судове провадження через закінчення судово-медичної експертизи із висновком №72/22 від 17.12.2024), 25.03.2025, 30.04.2025, 13.06.2025, 26.06.2025, 28.08.2025, 24.09.2025, 22.10.2025, 10.11.2025.

1.4. 22.10.2025 до ВАКС надійшла угода про визнання винуватості від 21.10.2025 у кримінальному провадженні №52018000000000920 від 25.09.2018 щодо обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК, у зв`язку з чим відповідно до частини 3 статті 474 КПК суд невідкладно зупинив проведення процесуальних дій і перейшов до розгляду угоди.

2. Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Відповідно до угоди про визнання винуватості та обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великих розмірах для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та в інтересах третіх осіб, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК, за таких обставин:

«Наказом Генерального прокурора України № 951-ц від 19.07.2016 ОСОБА_6 призначений на посаду прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, прокурором органу прокуратури є прокурор Генеральної прокуратури України та в силу положень ч. 2 примітки до ст. 368 КК України ОСОБА_6 належить до категорії службових осіб, які займають відповідальне становище.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. З Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 17 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень.

Постановою Першого заступника Генерального прокурора від 09.11.2017 ОСОБА_6 визначено прокурором та старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні № 4201710108000003 5 від 23.03.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, досудове розслідування у якому здійснювалося Головним слідчим управлінням Національної поліції України.

Згідно з положеннями ст.ст. 36, 468, 469, 470,472 КПК України, прокурору надано повноваження укладати угоду з підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Положеннями ч. 8 ст. 469 КПК України передбачено, що у разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними чи обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), з якими досягнуто згоди, підлягає виділенню в окреме провадження.

Здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42017101080000035 від 23.03.2017, за підозрами, у тому числі, ОСОБА_15, дружини ОСОБА_15 - ОСОБА_16 та племінника ОСОБА_15 - ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. З ст. 307 КК України, в ОСОБА_6 виник злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_15 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, 31.08.2018 у внутрішньому дворі Печерського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 42А, близько 15 год. 00 хв., ОСОБА_6 висунув ОСОБА_15 вимогу щодо надання йому неправомірної вигоди у сумі 20 тисяч доларів СІ ТУ А, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 31.08.2018 становить 5 65 5 8 8, 74 грн., що у 641 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, за те, що він як прокурор у кримінальному провадженні №4201710108000003 5 від 23.03.2017 укладе з ОСОБА_16 та ОСОБА_17 угоди про визнання винуватості, у яких передбачить покарання не пов`язане з реальним позбавленням волі.

Також, при вказаній розмові ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_15, що у разі відмови ним від надання неправомірної вигоди, його дружина ОСОБА_16 та племінник ОСОБА_17 отримують покарання у вигляді 12 років реального позбавлення волі.

Продовжуючи свої злочинні дії направленні на отримання неправомірної вигоди, під час зустрічей та розмов з ОСОБА_15 при розгляді слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва клопотань сторони обвинувачення щодо продовження обов`язків та запобіжних заходів підозрюваним у кримінальному провадженні №42017101080000035 ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_18, які відбулися 02.10.2018 у період часу з 17 год. 08 хв. до 17 год. 28 хв. та 03.10.2018 у період часу з 14 год. 42 хв. до 14 год. 49 хв. на вулиці поруч з приміщенням Печерського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 42А, ОСОБА_6, повторно висловив вимогу ОСОБА_15 щодо надання йому неправомірної вигоди у сумі 20 тисяч доларів США за те, що він, як прокурор у кримінальному провадженні №4201710108000003 5 від 23.03.2017 виділить з вказаного кримінального провадження матеріали відносно ОСОБА_16 та ОСОБА_17 в окреме провадження та укладе з ОСОБА_16 та ОСОБА_17 угоди про визнання винуватості, у яких передбачить призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням. При цьому, ОСОБА_6 у черговий раз вказав ОСОБА_15, що у разі його відмови від надання неправомірної вигоди - ОСОБА_16 та ОСОБА_17 отримують покарання у вигляді 10-12 років позбавлення волі.

На доводи ОСОБА_15 про відсутність у нього коштів у сумі 20 тисяч доларів США, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_15 про необхідність передачі ним першої частини неправомірної вигоди у розмірі 15 тисяч доларів США до кінця поточного тижня, а іншої частини неправомірної вигоди у розмірі 5 тисяч доларів США у майбутньому - перед направленням укладених між ним як прокурором у кримінальному провадженні та підозрюваними ОСОБА_16 та ОСОБА_17 угод про визнання винуватості для розгляду до суду.

Усвідомлюючи настання негативних наслідків для дружини ОСОБА_16 та племінника ОСОБА_17, у випадку невиконання злочинної вимоги прокурора, ОСОБА_15 змушений був погодитись на передачу ОСОБА_6 неправомірної вигоди.

Доводячи свій злочинний умисел до завершення, ОСОБА_6 05.10.2018, у період часу з 15 год. 29 хв. до 15 год. 39 хв., перебуваючи при виконанні службових обов`язків, зустрівся з ОСОБА_15 поруч із входом в підземний перехід на залізничній станції «Київ-Пасажирський» за адресою: м. Київ, Вокзальна площа, 1. Під час даної зустрічі ОСОБА_6 повідомив, що він вже розпочав свої дії в інтересах ОСОБА_19 та ОСОБА_17, зокрема виділив з кримінального провадження № 4201710108000003 5 від 23.03.2017 матеріали в окремі провадження відносно них та на підтвердження свої слів ОСОБА_6 надав ОСОБА_15 витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 120180000000005 71 від 04.10.2018 та № 120180000000005 72 від 04.10.2018.

Після цього, ОСОБА_6 о 15 год. 32 хв. на вході в підземний перехід на залізничній станції «Київ-Пасажирський» за адресою: м. Київ, Вокзальна площа, 1 отримав від ОСОБА_15 частину неправомірної вигоди в сумі 15 000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 05.10.2018 становить 422625, 825 грн. та вказав ОСОБА_15 не затягувати з передачею іншої частини неправомірної вигоди в сумі 5 000 доларів США.

05.10.2018 о 15 год. 39 хв. під час затримання та особистого обшуку ОСОБА_6 в підземному переході на залізничній станції «Київ- Пасажирський» за адресою: м. Київ, Вокзальна площа, 1 органом досудового розслідування виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 15 тисяч доларів США, які попередньо ідентифіковані як перша частина неправомірної вигоди, яку отримав ОСОБА_6 ».

3. Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначене покарання.

3.1. 21.10.2025 між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді САП ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 укладено угоду про визнання винуватості за участю захисника ОСОБА_7 та погоджену заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_20 .

3.2. В угоді зазначена правова кваліфікація дій ОСОБА_6 за частиною 4 статті 368 КК, як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великих розмірах для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та в інтересах третіх осіб, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, та наведено обставини, які враховані прокурором при її укладенні відповідно до вимог статті 470 КПК, а саме:

1) ступінь та характер сприяння обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні щодо нього, а саме: надання ним детальних та правдивих показань про обставини вчинення ним кримінального правопорушення, беззаперечне визнання ним своєї винуватості в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, його належна процесуальна поведінка тощо;

2) характер і тяжкість вчиненого обвинуваченим ОСОБА_6 кримінального правопорушення, відсутності потерпілих та шкоди внаслідок його вчинення;

3) особу обвинуваченого ОСОБА_6 який раніше не судимий (витяг МВС №ФОВМ-003 680423 від 22.04.2025), характеризується позитивно (характеристика за місцем проживання від 09.06.2025), перерахував на підтримку Збройних сил України (Благодійна організація «Благодійний фонд «Код нації 47») на спеціальний рахунок (реквізити сплати: АТ КБ «ПРИВАТБАНК»; МФО 305299; рахунок № НОМЕР_1 ; код ЄДРПОУ 45480057; отримувач: БФ КОД НАЦІЇ 47 БО; призначення платежу: благодійний безповоротний внесок), грошові кошти в розмірі 100 000 грн. та зобов`язується упродовж 4-х місяців після затвердження угоди про визнання винуватості додатково забезпечити особисте та/або через інших осіб перерахування за вказаними реквізитами допомогу Збройним Силам України у розмірі 400 тис. грн.;

4) наявність суспільного інтересу в швидкому судовому провадженні, яке забезпечить справедливе, своєчасне та невідворотне покарання ОСОБА_6 за вчинення корупційного кримінального правопорушення, викритті іншої особи у вчиненні іншого корупційного кримінального правопорушення та/або кримінального правопорушення пов`язаного з корупцією;

5) наявність суспільного інтересу в запобіганні повторному вчиненню кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами, в тому числі тяжких і особливо тяжких;

- шкода (збитки) кримінальним правопорушенням не заподіяні, потерпілі відсутні.

- надання допомоги Збройним силам України.

3.3. Також в пункті 4 угоди зазначено, що обвинувачений ОСОБА_6 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі висунутого йому обвинувачення у судовому провадженні.

3.4. Окрім того, в пунктах 6 і 7 угоди викладено обов`язки обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами, а саме:

- обвинувачений ОСОБА_6 зобов`язується надавати правдиві та детальні показання щодо всіх відомих йому обставин причетності та ролі службових осіб державної податкової служби, які діючи в інтересах суб`єктів господарювання, зловживаючи владою та службовим становищем, ухвалили рішення про виключення завідомо фіктивного платника з ризикового списку, що призвело до тяжких наслідків у вигляді ненадходження до бюджету близько 107 млн. грн, щодо яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025000050000030 від 07.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою.

Також обвинувачений ОСОБА_6 під час судового розгляду зобов`язується:

- беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого обвинувачення під час судового провадження;

- дати покази (пояснення) у судовому засіданні щодо обставин вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення;

- протягом 4-х місяців з дня набрання законної сили рішення суду про затвердження Угоди про визнання винуватості зробити внесок щодо перерахунку допомоги Збройним силам України 400 000 (чотириста тисяч) гривень за такими реквізитами: Отримувач: (Благодійна організація «Благодійний фонд «Код нації 47») (БФ КОД НАЦІЇ 47 БО); код ЄДРПОУ: 45480057; Рахунок: № НОМЕР_8; Назва банку: АТ КБ «ПРИВАТБАНК»; МФО 305299. Призначення платежу: благодійний безповоротний внесок.

3.5. При вирішенні питання щодо узгодження покарання обвинуваченому ОСОБА_6 сторони угоди дійшли згоди, що обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6, відповідно до статті 67 КК під час досудового розслідування не встановлено.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_6, відповідно до статті 66 КК є щире каяття, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин, а саме неможливість через скрутне матеріальне становище забезпечити належне лікування і реабілітацію власних дітей інвалідів: ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_2 (недієздатний, інвалід з дитинства І групи, підгрупи А) та ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_3 (інвалід з дитинства).

Інші обставини, не зазначені в частині 1 статті 66 КК, які можуть враховуватись як пом`якшуючі покарання:

- починаючи з кінця 2020 року по сьогоднішній час у обвинуваченого ОСОБА_6 прогресує тяжке захворювання ендокринної системи - хвороба цукрового діабету І типу з тяжким перебігом (хворіє понад 15 років з 2009 року). Наразі, у зв`язку із даною хворобою має ампутацію IV пальця лівої ступні, оперативне втручання на правій ступні, прогресування інших супутніх хвороб: «нефроматія» (хвороба нирок, яка призводить до зупинення їх функцій), «анасарка» (набряки підшкірно-жирової клітковини в поєднанні з накопиченням рідини в порожнинах тіла), гіпертонічна хвороба II ст. 3-ї ступені, ризику З СН, ст. А., «Асцит» (скупчення рідин в черевній порожнині), хронічний гепатит С з переходом в «цироз», тощо.

- у зв`язку із вказаним тяжким захворюванням ОСОБА_6 є інвалідом 2- ї групи довічно (3 2017 по 2020 роки - інвалід 3-ї групи, з 01.01.2021 - інвалід 2- ї групи, з 01.01.2023 - інвалід 2-ї групи довічно).

- наявність дітей інвалідів: ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_2 (згідно рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 18.06.2006 по справі №2-0-225/2006 - недієздатний та є інвалідом з дитинства І групи, підгрупи А, згідно посвідчення серії НОМЕР_2, довідка до акта огляду МСЕК серії 2- 20 CM №113449 від 21.04.2008) та ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_3 (інвалід з дитинства згідно посвідчення серії НОМЕР_3 від 19.09.2017, висновок про дитину - інваліда № 114 від 05.10.2016).

3.6. З урахуванням вищезазначеного сторони угоди у розділі 8 узгодили покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК, із застосуванням частини 1 статті 69-2 КК - у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік, з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах та органах державної влади на строк 3 (три) роки, з конфіскацією належного йому на праві власності майна. На призначення такого покарання обвинувачений ОСОБА_6 згоден.

3.7. Також сторони в розділі 9 угоди узгодили інші умови, а саме клопотати перед судом під час розгляду вказаної угоди:

1) про зарахування строку попереднього ув`язнення з 05.10.2018 по 06.10.2018 у строк його основного покарання, згідно статей. 72, 73 КК;

2) щодо скасування арешту майна на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва (справа №760/25911/18, провадження №1-кс/760/13008/18), зокрема з наступних речей: - грошових коштів (предмету неправомірної вигоди) в сумі 15 тисяч доларів США, а саме: 150 купюр номіналом 100 доларів США кожна. - мобільного телефону марки «Самсунг» SM-G965F серійний номер НОМЕР_4; - пакету синього кольору з написом «Генеральна прокуратура України»;

3) щодо наступного вирішення долі речових доказів: - грошові кошти (предмет неправомірної вигоди) в сумі 15 тисяч доларів СІНА, зокрема 150 купюр номіналом 100 доларів США кожна - повернути законному володільцю - Управлінню бухгалтерського обліку та звітності Національного антикорупційного бюро України. -мобільний телефон марки «Самсунг» SM-G965F серійний номер НОМЕР_4 - повернути ОСОБА_6 - пакет синього кольору з написом «Генеральна прокуратура України» - знищити. - витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №12018000000000571 від 04.10.2018 та №12018000000000572 від 04.10.2018 - залишити при матеріалах провадження;

4) щодо часткового скасування арешту майна на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва (справа №760/25910/18, провадження №1-кс/760/13007/18), зокрема з наступного майна, яке належить на праві власності ОСОБА_23 :

- 1/2 частини земельної ділянки площею 0, 3142 га з кадастровим номером 3221687601:01:002:0014 для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний, номер - 703894632216);

- 1/2 частини земельної ділянки площею 0, 3142 га з кадастровим номером 3221687601:01:002:0013 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер - 703882332216)/

Під час розгляду угоди сторони також подали заяву із проханням скасувати арешт - 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер - 703882332216).

В частині арешту автомобіля KIA Spotage 2011 р.в., д.н.з. НОМЕР_5, VIN: НОМЕР_6, який належить ОСОБА_6, вказану ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва (справа №760/25910/18, провадження №1-кс/760/13007/18) залишити в силі до забезпечення конфіскації, як виду покарання;

5) щодо накладення арешту на наступне майно, яке також належить на праві власності ОСОБА_6, а саме: - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, (реєстраційний номер майна - 9585590);

6) про сплату процесуальних витрат у розмірі 45 606, 00 грн. за проведення судово - медичної (комісійної) експертизи Державною спеціалізованою установою «Головне бюро судово - медичної експертизи МОЗ України» від 17.12.2024 №72/22 із покладенням таких на обвинуваченого ОСОБА_6 .

3.8. В розділ 10 угоди зазначено, що сторонам відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог статті 473 КПК наслідком укладання та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями частини 4 статті 394 та частини 3 статті 424 КПК, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1, 4 пунктами 1 частини 4 статті 474 КПК.

3.9. В розділі 11 угоди сторони обумовили розуміння наслідків невиконання угоди, які передбачені статтею 476 КПК. Так, ОСОБА_6 роз`яснено, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Також умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, встановленої в статті 389-1 КК.

4. Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні.

Прокурор ОСОБА_5 підтримала угоду про визнання винуватості та просила таку затвердити, зазначивши, зокрема таке: угода відповідає вимогам чинного законодавства і укладена добровільно; це кримінальне провадження належить до категорії таких, щодо яких законом передбачена можливість укладення угод про визнання винуватості; існують достатні фактичні дані для визнання обвинуваченим винуватості у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, що підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів; умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін кримінального провадження та/або інших осіб.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтвердив факт добровільного підписання угоди, повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся та просив затвердити угоду, зокрема зазначивши, що він повністю розуміє таке:

1) він має право на повний судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

2) характер і тяжкість обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді;

3) повністю усвідомлює узгоджене основне і додаткові покарання, а також інші заходи та наслідки, що будуть застосовані до нього у разі її затвердження;

4) укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді, та виконання взятих за угодою зобов`язань не є занадто обтяжливим для нього.

Захисник ОСОБА_7 просив затвердити укладену угоду, повідомивши, що її умови відповідають вимогам кримінального процесуального законодавства, а її укладення є добровільним.

5. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам законодавства і при ухваленні вироку, а також положення законодавства, якими він керувався.

5.1. Згідно з частиною 7 статті 474 КПК, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:

1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;

6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

У разі відмови суду в затвердженні угоди, укладення якої ініційовано на стадії досудового розслідування, судове провадження за згодою сторін кримінального провадження продовжується в загальному порядку. У разі незгоди однієї із сторін із продовженням судового провадження у загальному порядку досудове розслідування продовжується в загальному порядку. У разі відмови суду в затвердженні угоди, укладення якої ініційовано на стадії судового провадження, останнє продовжується у загальному порядку.

Частиною 8 статті 474 визначено, що до моменту видалення суду до нарадчої кімнати сторони угоди мають право ініціювати зміни до укладеної угоди та у разі досягнення згоди укласти нову угоду. Повторне звернення з угодою з тим самим підозрюваним, обвинуваченим в одному кримінальному провадженні допускається одноразово у разі усунення підстав, на основі яких суд відмовив у затвердженні такої угоди. У разі повторної відмови судом у затвердженні угоди наступне звернення з угодою з тим самим підозрюваним, обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні не допускається.

5.2. Згідно з частинами 2 і 3 статті 4 КК кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Згідно із частинами 1, 2 статті 5 КК, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

На час вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення (серпень-жовтень 2018 року) стаття 368 КК була чинною в редакції, запровадженій Законом України №1261-VII від 13.05.2014 із змінами, внесеними згідно із Законами №1698-VII від 14.10.2014, №770-VIII від 10.11.2015, №889-VIII від 10.12.2015, а саме:

«Стаття 368. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою

1. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища - карається штрафом від однієї тисячі до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у значному розмірі, - карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, - карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

4. Діяння, передбачене частинами першою, другою або третьою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, або вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, - карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Примітка. 1. Неправомірною вигодою в значному розмірі вважається вигода, що в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - така, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, в особливо великому розмірі - така, що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

2. Службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-2, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «Б», судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

3. Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, у статтях 368, 368-2, 369 та 382 цього Кодексу є:

1) Президент України, Прем`єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів, члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голова Фонду державного майна України, його перший заступник та заступники, члени Центральної виборчої комісії, народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Директор Національного антикорупційного бюро України, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники, Голова Конституційного Суду України, його заступники та судді Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, його перший заступник, заступники та судді Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, їх заступники та судді вищих спеціалізованих судів, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступники, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступники, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його перший заступник та заступники, радники та помічники Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України;

2) особи, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «А»;

3) особи, посади яких згідно із статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» віднесені до першої та другої категорій посад в органах місцевого самоврядування.

У подальшому до статті 368 КК Законами України №2617-VIII від 22.11.2018, №263-IX від 31.10.2019, №720-IX від 17.06.2020, №1888-IX від 17.11.2021, № 3342-IX від 23.08.2023 вносились зміни, які не мають зворотної дії, оскільки такі будь-яким чином не скасовували кримінальну протиправність діяння, не пом`якшували кримінальну відповідальність та не поліпшували становище особи.

Відповідно до чинної частини 6 статті 12 КК, особливо тяжким злочином є передбачене цим кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Відтак згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, передбаченою статтею 12 КК, інкриміноване ОСОБА_6 діяння, передбачене частиною 4 статті 368 КК, належить до особливо тяжких злочинів.

5.3. Відповідно до частини 4 статті 469 КПК, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією); 2) корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані); 2-1) корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, а також кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано); 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, який є організатором злочину, не може бути укладена у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за винятком випадку укладання угоди на підставі пункту 2 цієї частини та за умови викриття ним іншого організатора корупційного кримінального правопорушення або кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Згідно із приміткою до статті 45 КК корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього кодексу.

Відтак в цьому кримінальному провадженні законодавчо можливе укладення угоди про визнання винуватості щодо інкримінованого ОСОБА_6 особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, за умови викриття обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані).

У той же час суду невідомо про укладення інших угод про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні, тому відсутні перешкоди, встановлені частиною 8 статті 474 КПК.

5.4. Судом встановлено, що угода про визнання винуватості відповідає формальним вимогам статті 472 КПК та містить усі необхідні реквізити: її сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК, наслідки невиконання угоди, дата укладення угоди та підписи сторін.

В судовому засіданні ОСОБА_6 підтвердив кожну із обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується і які викладені в угоді та обвинувальному акті, та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Також угодою виконана законодавча умова укладення цієї угоди щодо викриття обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, оскільки на обвинуваченого ОСОБА_6 покладено обов`язки надавати правдиві та детальні показання щодо всіх відомих йому обставин причетності та ролі службових осіб державної податкової служби, які діючи в інтересах суб`єктів господарювання, зловживаючи владою та службовим становищем, ухвалили рішення про виключення завідомо фіктивного платника з ризикового списку, що призвело до тяжких наслідків у вигляді ненадходження до бюджету близько 107 млн. грн, щодо яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025000050000030 від 07.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою.

В постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 07.04.2020 в справі №761/13021/19 наведена правова позиція, згідно з якою «за змістом статті 474 КПК перевірка доказів щодо викриття підозрюваним дій інших учасників групи чи інших вчинених групою злочинів не належить до повноважень суду при прийнятті рішення щодо затвердження угоди про визнання винуватості. Натомість відповідно до приписів статті 470 КПК обов`язок враховувати ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб при укладенні угоди про визнання винуватості покладено саме на прокурора».

Відтак суд не вважає необхідним досліджувати питання щодо підтвердження доказами наданої ОСОБА_6 інформації щодо вчинення іншими особами зазначених кримінальних правопорушень.

З огляду на вищенаведене та враховуючи описані в угоді і обвинувальному акті та фактичні обставини, зокрема щодо відсутності заподіяної шкоди і потерпілих, суд вважає наявним склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК, що вказує на правильну кваліфікацію інкримінованого ОСОБА_6 діяння та наявність фактичних підстав для визнання ним винуватості.

5.5. Чинний кримінальний процесуальний закон України не визначає зміст категорії «суспільний інтерес», оскільки само про собі це є абстрактним поняттям, під яким розуміється ставлення суспільства до певних явищ як наслідок їх оцінки на підставі усталених уявлень про їх позитивний чи негативний характер.

В сучасній Україні проблема боротьби з корупцією, яка є каталізатором розвитку організованої злочинності, вкрай актуальна. Симбіоз цих двох ганебних явищ утворює найсерйознішу небезпеку для держави і суспільства. Небезпека корупції полягає в тому, що вона призводить до незворотних змін державного апарату, які можна подолати лише завдяки кардинальним засобам. Характерною рисою корупції є зловживання службовим становищем, що вчиняється з метою неправомірного отримання відповідних переваг в результаті необґрунтованого використання офіційного статусу. Корумпована посадова особа може домагатися отримання грошей, подарунків, привілей або прибуткових умов для підприємницької діяльності в обмін на здійснення чи нездійснення будь-яких офіційних дій. Немає різниці, хто ініціює зловживання - сам посадовець чи особа, яка пропонує неправомірну вигоду.

Відтак у сучасних умовах корупція стала чинником, який реально загрожує національній безпеці, демократичному розвитку держави та суспільству, конституційному ладу, а саме підриває авторитет країни, обмежує конституційні права і свободи людини та громадянина, порушує принципи верховенства права, встановлений порядок здійснення повноважень посадовими і службовими особами органів державної влади, управлінських структур приватного сектору, руйнує моральні та суспільні цінності, дискредитує державу на міжнародному рівні, та заважає подоланню збройної агресії зовнішнього ворога.

У той же час складність подолання корупції полягає у тому, що її наслідки зумовлені такими факторами мотивації особи як бажання багатства і влади, та тим, що це явище викликає у певних верств суспільства «звикання», тобто ставлення до нього не як до аномалії, а як до «норми життя».

Аналізуючи судову практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) (наприклад, рішення 27.06.2019 в справі «ТОВ «Світ розваг» та інші проти України» - заява №13290/11, рішення від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України»- заява №29979/04), можна зробити висновок, що відповідно до його сталої практики поняття «суспільний (публічний) інтерес» тлумачиться широко, й дотримання необхідного балансу між суспільними (публічними) та приватними інтересами є важливою вимогою демократичного суспільства та складовою принципу верховенства права. Також аналіз рішень ЄСПЛ від 12.05.2005 у справі «Ocalan v.Turkey» - заява №46221/99 (пункт 168), від 23.11.2000 у справі «Former King of Greece and Others v. Greece» - заява №25701/94 (пункт 89), від 25.03.1999 у справі «Iatridis v. Greece» - заява №31107/96 (пункт 55) дає підстави виснувати, що складовими принципу верховенства права ЄСПЛ вважає збалансованість інтересів окремого індивіда з інтересами інших членів суспільства, принцип пропорційності, справедливий баланс між вимогами спільного (публічного) інтересу та захистом фундаментальних прав особи.

Разом з тим, суспільство є неоднорідною соціальною сукупністю осіб з різним віком, освітою та культурою, майновим та соціальним станом, уявленнями про життєві цінності, оцінкою боротьби з корупцією тощо, що може призвести до різнополюсних уявлень різних верств суспільства про одне й те явище.

З огляду на це, суд оцінює наявність чи відсутність суспільного інтересу в укладенні угоди про визнання винуватості як баланс між державними і особистими інтересами, який передусім покликаний досягнути завдань кримінального судочинства, які полягають в захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, що ґрунтується на суддівському розсуді, тобто суб`єктивній оцінці об`єктивних обставин справи.

Також завданням кримінального судочинства є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Окрім того, затвердження угоди про визнання винуватості забезпечує скорочення часу розгляду кримінального провадження в розумні строки, мінімізує витрати державних ресурсів, особистих ресурсів учасників кримінального провадження, а також зменшує надмірне навантаження на органи публічного обвинувачення та суд.

Більш того, затвердження угоди свідчитиме про ефективне здійснення судового провадження, яке забезпечить притягнення обвинуваченого до відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень з метою виправлення останнього. Зазначене сприятиме формуванню у суспільства правосвідомості та усвідомлення невідворотності покарання за вчинені правопорушення.

Загалом, своєчасне розкриття кримінальних правопорушень, призначення справедливого покарання винній особі, відшкодування матеріальних збитків в узгодженому розмірі є свідченням наявності суспільного інтересу, дотримання принципу балансу інтересів та відповідає інтересам України на сучасному етапі державності.

Суд вважає, що укладення угоди про визнання винуватості із ОСОБА_6 сприятиме як виконанню обов`язків держави щодо забезпечення розумних строків судового розгляду, так і слугуватиме гарантією дотримання інтересів суспільства. Оцінюючи дотримання суспільного інтересу, укладаючи дану угоду, належить взяти до уваги те, що держава зацікавлена у викритті якомога більшої кількості кримінальних правопорушень, зменшенні рівня злочинності, у зв`язку з чим сторона обвинувачення завжди повинна враховувати можливість прискорити досудове розслідування та судовий розгляд у разі визнання обвинуваченим своєї вини.

Крім того, в умовах чинного воєнного стану та обмеженості бюджетних коштів, необхідно забезпечити максимальну ефективність діяльності органів та інституцій держави. Укладення та затвердження цієї угоди сприятиме зменшенню навантаження як на суд, так і на сторону обвинувачення, що у свою чергу дозволить сконцентрувати зусилля на інших напрямках роботи.

Узгоджене між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_6 покарання буде достатньо ефективним заходом примусу, що застосовується від імені держави до винної особи у вчиненні кримінального правопорушення. Суспільний інтерес полягатиме в реалізації мети покарання як застосуванні кари, так і у виправленні винної особи, а також загальній та спеціальній превенції кримінальних правопорушень, в тому числі корупційних.

Відтак суд вважає, що умови цієї угоди відповідають інтересам суспільства і зазначає, що укладення угод про визнання винуватості за загальним принципом стимулюватиме інших підозрюваних чи обвинувачених укладати такі з метою сприяння у проведенні кримінального провадження та потенційної можливості бути засудженим до найменш тривалого строку покарання, визначеного в санкції інкримінованої статті чи бути звільненим від його відбування, що сприятиме виправленню та запобіганню вчиненню засудженим нових кримінальних правопорушень, а також впливатиме на усвідомлення будь-ким неминучої караності протиправних діянь, зокрема, й формування недопущення корупційної поведінки, усвідомлення невідворотності покарання за корупційні кримінальні правопорушення.

5.6. Обвинувачений ОСОБА_6 і захисник ОСОБА_7 підтвердили суду добровільність укладення угоди за ініціативою самого ОСОБА_6, спільну узгодженість усіх викладених у ній умов та відсутність процесуального примусу зі сторони обвинувачення. Прокурор ОСОБА_5 також підтвердила добровільність укладення угоди з її сторони.

Відтак суд переконався, що укладення сторонами цієї угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

5.7. В судовому засіданні ОСОБА_6 підтвердив, що добровільно взяв на себе зобов`язання щодо перерахування на підтримку Збройних сил України через Благодійну організацію «Благодійний фонд «Код нації 47» на спеціальний рахунок такої грошові кошти в розмірі 100 000 грн. (надавши відповідну квитанцію до платіжної інструкції від 21.10.2025 щодо фактичного переказу цих коштів), й щодо зобов`язання упродовж 4-х місяців після затвердження угоди про визнання винуватості додатково забезпечити особисте та/або через інших осіб переказ Збройним Силам України через Благодійну організацію «Благодійний фонд «Код нації 47» на спеціальний рахунок такої допомогу у розмірі 400 000 грн., зазначивши, що має реальну можливість їх виконати, відтак суд вважає, що ця умова угоди не є невиправдано обтяжливою для цієї сторони кримінального провадження.

5.8. Крім того, укладена угода не порушує прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, не має преюдиціального значення для кримінальних проваджень щодо будь-яких інших осіб, оскільки з метою дотримання презумпції невинуватості особи, цей вироку не містить персональних- даних та відомостей, які б давали можливість ідентифікувати конкретних осіб, та формулювання обвинувачення викладено лише щодо інкримінованого ОСОБА_6 діяння.

5.9. Суд також бере до уваги те, що в укладенні цієї угоди згідно з пунктом 9 частини 2 статті 52 КПК в обов`язковому порядку брав участь захисник ОСОБА_7 .

5.10. Щодо призначення покарання.

5.10.1. Відповідно до статті 50 КК покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Тобто суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання, що є виключно дискрецією суду у кримінальному судочинстві і охоплює повноваження суду, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. У той же час виключно каральний підхід при призначенні покарання є неефективним для розв`язання проблем запобігання злочинності в Україні, зокрема й корупційної злочинності.

5.10.2. Відповідно до частини 1 статті 65 КК, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Частина 2 статті 65 КК встановлює, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Тобто суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.

5.10.3. Згідно з частиною 2 статті 66 КК при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, як обставини, зазначені в частині 1 цієї статті, так і інші обставини, не зазначені в частині 1 статті 66 КК.

Суд встановив наявність обставин, які передбачені в частині 1 статті 66 КК, що можуть бути враховані як пом`якшуючі при призначенні покарання ОСОБА_6, а саме щире каяття, а також інші обставини, які відповідно до частини 2 статті 66 КК можуть бути враховані як обставини, що пом`якшують покарання, а саме:

1) беззастережне визнання вини, яке полягає в усвідомленні ним факту вчинення протиправного діяння, критичній оцінці своїх дій та свідомому бажанні понести узгоджене сторонами угоди покарання;

2) вчинення інкримінованого кримінального правопорушення вперше за відсутності фактів вчинення інших правопорушень;

3) вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин, а саме неможливість через скрутне матеріальне становище забезпечити належне лікування і реабілітацію власних дітей інвалідів: ОСОБА_21, народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (згідно рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 18.06.2006 по справі №2-0-225/2006 - недієздатний та є інвалідом з дитинства І групи, підгрупи А, згідно посвідчення серії НОМЕР_2, довідка до акта огляду МСЕК серії 2- 20 CM №113449 від 21.04.2008) та ОСОБА_22, народився ІНФОРМАЦІЯ_3 (інвалід з дитинства згідно посвідчення серії НОМЕР_3 від 19.09.2017, висновок про дитину - інваліда № 114 від 05.10.2016).

4) починаючи з кінця 2020 року по сьогоднішній час у обвинуваченого ОСОБА_6 прогресує тяжке захворювання ендокринної системи - хвороба цукрового діабету І типу з тяжким перебігом (хворіє понад 15 років з 2009 року). Наразі, у зв`язку із даною хворобою має ампутацію IV пальця лівої ступні, оперативне втручання на правій ступні, прогресування інших супутніх хвороб: «нефроматія» (хвороба нирок, яка призводить до зупинення їх функцій), «анасарка» (набряки підшкірно-жирової клітковини в поєднанні з накопиченням рідини в порожнинах тіла), гіпертонічна хвороба II ст. 3-ї ступені, ризику З СН, ст. А., «Асцит» (скупчення рідин в черевній порожнині), хронічний гепатит С з переходом в «цироз», тощо. - У зв`язку із вказаним тяжким захворюванням ОСОБА_6 є інвалідом 2- ї групи довічно (3 2017 по 2020 роки - інвалід 3-ї групи, з 01.01.2021 - інвалід 2- ї групи, з 01.01.2023 - інвалід 2-ї групи довічно).

5) добровільний переказ у жовтні 2025 року коштів в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень на підтримку Збройних сил України через Благодійну організацію «Благодійний фонд «Код нації 47» та зобов`язання упродовж 4-х місяців після затвердження угоди про визнання винуватості додатково забезпечити особисте та/або через інших осіб перерахування допомоги Збройним Силам України через Благодійну організацію «Благодійний фонд «Код нації 47» у розмірі 400 000 (чотириста тисяч) гривень.

Водночас судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання, передбачені статтею 67 КК.

5.10.4. Згідно з частиною частини 5 статті 65 КК, у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Стаття 69-2 КК передбачено, що у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за умови виконання вимог пункту 2 або 2-1 частини 4 статті 469 КПК сторонами угоди про визнання винуватості може бути узгоджено та судом призначено основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (частини статті) Особливої частини цього Кодексу, але не нижче від найнижчої межі, встановленої цим Кодексом. У разі призначення покарання відповідно до частини 1 цієї статті особа не може бути звільнена від відбування такого покарання з випробуванням на підставі статті 75 цього Кодексу.

Статтею 63 КК визначено, що покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу. Позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п`ятнадцяти років, за винятком випадків, передбачених Загальною частиною цього Кодексу.

Частиною 1 статті 475 КПК визначено, що якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Суд зазначає, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 складено за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК, а узгоджене покарання відповідає вимогами статей 63, 69-2 КК.

Також суд зазначає, що виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром буде пропорційним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Під час вибору заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

Окрім того, дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання, враховуючи, що вчинене кримінальне правопорушення є особливо тяжким, а також з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає, що узгоджене сторонами угоди покарання ОСОБА_6 буде справедливим й достатнім, відповідатиме вимогам КК та інтересам суспільства.

5.10.5. Суд зазначає, що частиною 4 статті 368 КК визначено додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацію майна.

Згідно з частиною 1 статті 57 КК, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

5.10.6. Відповідно до частини 4 статті 72 КК, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині 1 цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Статтею 73 КК визначено, що строки покарання обчислюються відповідно в роках, місяцях та годинах. При заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув`язнення допускається обчислення строків покарання у днях.

На підставі наведеного, суд зараховує строк затримання ОСОБА_6 у період з 05.10.2018 по 06.10.2018 у строк основного покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

6. Висновок суду щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості.

6.1. Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши думки учасників судового провадження - прокурора, обвинуваченого та його захисника, - суд не встановив підстав для відмови в затвердженні такої угоди, передбачених частиною 7 статті 474 КПК, оскільки укладена угода відповідає нормам КК, КПК та інтересам суспільства, зокрема в частині узгодженого покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, є пропорційним та достатнім, й забезпечить досягнення мети його застосування.

Відтак суд вважає можливим затвердити укладену угоду шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.

7. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

7.1. Вирішення цивільного позову.

У цьому кримінальному провадженні цивільний позов відсутній, тому таке питання судом не вирішується.

7.2. Доля речових доказів.

Згідно з частиною 1 статті 100 КПК речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього кодексу (тобто отримання шляхом тимчасового доступу або накладення арешту). Частиною 9 статті 100 КПК визначено, що питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

06.10.2018 постановою детектива НАБУ ОСОБА_24 визнано речовими доказами таке: 1) грошові кошти в сумі 15 тисяч доларів США; 2) мобільний телефон марки «Самсунг» SM-G965F серійний номер НОМЕР_4 ; 3) пакет синього кольору з написом «Генеральна прокуратура України»; 4) витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №12018000000000571 та №12018000000000572.

Відповідно до статті 100 КПК суд вирішує долю речових доказів таким чином:

1) зберігати у матеріалах цього кримінального провадження витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №12018000000000571 та №12018000000000572;

2) повернути володільцю ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Самсунг» SM-G965F серійний номер НОМЕР_4 ;

3) повернути володільцю - Національному антикорупційному бюро України (НАБУ)- грошові кошти в сумі 15 тисяч доларів США; а саме 150 купюр номіналом 100 доларів США кожна з серіями та номерами, зазначеними в розділі 7.5.2 цього вироку, отриманих в Управлінні бухгалтерського обліку та звітності НАБУ згідно з протоколом огляду та вручення грошових коштів від 05.10.2018;

4) знищити пакет синього кольору з написом «Генеральна прокуратура України».

7.3. Застосування спеціальної конфіскації.

У цьому кримінальному провадженні відсутні підстави для застосування спеціальної конфіскації.

7.4. Розподіл процесуальних витрат.

Відповідно до частини 2 статті 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

У цьому кримінальному провадженні наявні процесуальні витрати у розмірі 45 606 грн. за проведення судово- медичної (комісійної) експертизи Державною спеціалізованою установою «Головне бюро судово - медичної експертизи МОЗ України» згідно з висновком від 17.12.2024 №72/22, відтак такі процесуальні витрати належить стягнути з ОСОБА_6 .

7.5. Чинність заходів забезпечення кримінального провадження.

7.5.1. Запобіжні заходи.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 374 КПК суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

1) 06.10.2018 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду місто Києва ОСОБА_25 у справі №760/25816/18 (провадження 1-кс-12954/18) обрано щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжній захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 05 грудня 2018 року включно, зобов`язано підозрюваного ОСОБА_6 : -не залишати цілодобово місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_3 без дозволу слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; -прибувати за кожним викликом слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; -не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження; -повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; -утримуватись від спілкування з ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_6 ; -здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; -носити електронний засіб контролю.

2) 05.11.2018 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду місто Києва ОСОБА_26 в справі №760/28063/18 (провадження №1-кс/760/14109/18), відсторонено підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, від займаної посади прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України, до 05.12.2018 року включно.

3) 04.12.2018 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду місто Києва ОСОБА_27 у справі №760/31403/18 (провадження №1-кс/760/15839/18) продовжено підозрюваному ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 05 січня 2019 року включно та заборонити підозрюваному ОСОБА_6 в період з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня залишати місце постійного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 без дозволу слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження, продовжено підозрюваному ОСОБА_6 строк дії наступних обов`язків: - прибувати за кожним викликом слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - утримуватись від спілкування з ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_6 ; - здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; - носити електронний засіб контролю. В задоволенні іншої частини вимог клопотання відмовлено.

В зв`язку із затвердженням угоди суд не вбачає необхідності для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили.

7.5.2. Арешти майна.

Частиною 4 статті 174 КПК визначено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

1) 12.10.2018 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_28 у справі №760/25911/18 (провадження №1-кс/760/13008/18), з метою збереження речових доказів накладено арешт (шляхом заборони відчужувати, розпоряджатися та користуватися) на майно, вилучене під час затримання та особистого обшуку ОСОБА_6 05.10.2018 в підземному переході на залізничній станції «Київ-Пасажирський» за адресою: м. Київ, Вокзальна площа, 1, із забороною володіння, користування та розпорядження таким майном зокрема:

- грошові кошти в сумі 15 тисяч доларів США, а саме 150 купюр номіналом 100 доларів США кожна з такими серіями та номерами:

HB85301564DKB33733020GDF38580740BHB11363300IKB50486088GFK33690532BFB08559903DDF17840275BHB11363299IKB90966247BKB13363384CHD25676810BFL02495953BHB11363298IKJ40261886AHB82555451IKB39121415AKF28704400BHB11363297IAG86267309ACB15099952FKD89600405AHF60492528CAB09528868CAE40239030CKB72413431QKB48687800HFF56565963AKH33552707AKH41031010AKF23892736BKL03936132EKL66344918BHK71295238CKK25295464AHB91132540CKB84222465JAB09108014AKB66465145EKL91162776CKB85289808GKL69995543DAB87095513KKK17140756CKL13983330BHC50388334AHB94197357LKI19964092AHL26224169EHK00457946DHL46680613FKB88824391PKE56975546AKB85610029KKF27635260AKF36044012DHB12868827QAB55101514RCD12329561AHF38072144CKB30077468CKL59513635AKB55311433BKB65835280NKL52142468BHB43448378HFF35774262CKF39265941DKI03672406AKB49881097DKF50997866CKE54882282AFB43898997BHB65513478IHE93273629AKB84324719KHE77184646CHB88544575LKF50400519DKL97382452AKB76836423CHL30310828GKB89072902BKC11267756AHF81203147EKL60083370DHL80059643FKL64797691AHB65513480IHA72261777AKL60083361DHB65513372RKB62878918CHB65513479IKL32915386CHK71289962CHK01951791CKG10516388AHB65513454IKB73999664QKK13764876CFL59160819AKB43030343BKE78321921AKH24466652AKH36373977AFF71257211BKB77679197BHB18467107NKB63582522KKH18459456AFF71257229BKB77679198BKB24095627HKB51906455MKB59972755FHK45130156BKL86595232DKF21576806CKB84395999IKE01083404BDF178840276BKB98186484IKB12293944IKB96261168CHB01475916CHB18320065IHK83760959CHB56791630JHB18320057IKE16915261BHC80172417AHA27993825BBE59828647AKF79644710AHB92226327FHG05108976BKB95571757EKE17321021BHL92446961DHB92226302FHB38713553IKB04416625FKB24095628HFB07850111BHF68894093BFB04516552AHB11363237IKE78321920AKF46611688D

- пакет синього кольору з логотипом Генеральної прокуратури України;

- мобільний телефон «Самсунг» SM-G965F IMEI НОМЕР_7 .

2) 19.10.2018 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_28 у справі №760/25910/18 (провадження №1-кс/760/13007/18) з метою конфіскації майна як виду покарання накладено арешт (шляхом заборони відчужувати та розпоряджатися) на майно, яке перебуває у власності, у тому числі спільній сумісній, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме:

- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,3142 га з кадастровим номером 3221687601:01:002:0014 для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер - 703894632216);

- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером 3221687601:01:002:0013 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер - 703888432216);

- 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер - 703882332216);

- автомобіль KIA Sportage 2011 р.в., д.н.з. НОМЕР_5, VIN НОМЕР_6 .

Належить скасувати вищезазначені арешти майна в частині 1/2 частин земельних ділянок і 1/2 частини житлового будинку. Разом з тим для забезпечення виконання вироку в частині додаткового покарання у виді конфіскації майна ОСОБА_6 належить зберегти чинність арешту на автомобіль KIA Spotage 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_5, VIN НОМЕР_6, та накласти арешт на таке майно ОСОБА_6 - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, (реєстраційний номер майна - 9585590).

Керуючись статтями 50, 63, 65, 66, 67, 69-2 КК, статтями 469-476, 532 КПК, суд

УХВАЛИВ:

1. Затвердити угоду про визнання винуватості від 21.10.2025 в кримінальному провадженні №52018000000000920 від 25.09.2018, укладену між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді САП ОСОБА_5 і обвинуваченим ОСОБА_6 за участю захисника ОСОБА_7, погоджену заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_20 .

2. Визнати ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК.

3. Призначити ОСОБА_6 узгоджені сторонами угоди про визнання винуватості:

основне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік,

додаткові покарання у виді:

- позбавлення права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах та органах державної влади на строк 3 (три) роки,

- конфіскації належного йому на праві власності майна, а саме:

автомобіля KIA Sportage 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_5, VIN НОМЕР_6,

житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, (реєстраційний номер майна - 9585590).

На підставі статей 72,73 КК зарахувати строк затримання ОСОБА_6 у період з 05.10.2018 по 06.10.2018 у строк основного покарання у виді позбавлення волі з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади виконується самостійно, і строк відбування такого обчислюється з моменту відбуття основного покарання після набрання вироком законної сили.

4. Скасувати накладений 12.10.2018 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва у справі №760/25911/18 (провадження №1-кс/760/13008/18) арешт на таке майно:

- грошові кошти в сумі 15 тисяч доларів США, а саме 150 купюр номіналом 100 доларів США кожна з серіями та номерами, зазначеними у пункті 7.5.2.цього вироку;

- пакет синього кольору з логотипом Генеральної прокуратури України;

- мобільний телефон «Самсунг» SM-G965F IMEI НОМЕР_7 .

Скасувати накладений 19.10.2018 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва у справі №760/25910/18 (провадження №1-кс/760/13007/18) арешт на таке майно:

- 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер - 703882332216).

Для забезпечення виконання вироку в частині додаткового покарання у виді конфіскації майна ОСОБА_6 зберегти чинність арешту, накладеного 19.10.2018 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва у справі №760/25910/18 (провадження №1-кс/760/13007/18) на автомобіль KIA Spotage 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_5, VIN НОМЕР_6,

та накласти арешт на таке майно. - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна - 9585590).

5. Відповідно до статті 100 КПК вирішити долю речових доказів таким чином:

2) повернути володільцю ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Самсунг» SM-G965F серійний номер НОМЕР_4 ;

4) знищити пакет синього кольору з написом «Генеральна прокуратура України».

6. Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати в сумі 45 606 (сорок п`ять тисяч шістсот шість) гривень за проведення судово-медичної (комісійної) експертизи Державною спеціалізованою установою «Головне бюро судово - медичної експертизи МОЗ України» згідно з висновком від 17.12.2024 №72/22.

7. Зобов`язати ОСОБА_6 упродовж 4 (чотирьох) місяців з моменту затвердження судом угоди про визнання винуватості особисто та/або через інших осіб здійснити переказ коштів в розмірі 400 000 (чотириста тисяч) гривень на підтримку Збройних сил України через Благодійну організацію «Благодійний фонд «Код нації 47». Після сплати коштів невідкладно повідомити суд про таке.

8. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд, з підстав, передбачених частиною 4 статті 394 КПК та з урахуванням обмежень, визначених частиною 2 статті 473 КПК.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

9. На підставі частини 15 статті 615 КПК суд після складання та підписання повного тексту вироку обмежився проголошенням його резолютивної частини. Копія повного тексту вироку вручається учасникам судового провадження в день його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня.

10. Роз`яснити учасникам провадження, що згідно з статтею 476 КПК у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цих кримінальних правопорушень. Роз`яснити учасникам провадження, що умисне невиконання угоди засудженим є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3 _________________________________________________________________________

Search

Document No. 131671213