- Presiding judge (CCC): Yakovlieva S.V.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 991/8846/25
провадження № 51 - 4095 ск 25
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду
Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянула касаційну скаргу захисника ОСОБА_4, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15 жовтня 2025 року,
встановила:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України, за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52023000000000460 від 06 вересня 2023 року, оскільки детектив не довів факту оголошення особи у міжнародний розшук.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15 жовтня 2025 року скасовано вищезазначену ухвалу слідчого судді.
Постановлено нову ухвалу, якою клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування задоволено, надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000460 від 06 вересня 2023 року стосовно підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 порушує питання про перегляд зазначеного судового рішення у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 8 січня 2008 року щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо стосовно умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, якої намагаються досягнути.
За таких обставин наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищої інстанції в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже, не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч. 2 ст. 19, п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначені норми гарантують право на касаційне оскарження судового рішення тільки у випадках, прямо визначених законом.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду є судом права і перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі касаційних скарг, поданих у порядку та у строки, які встановлено Кримінальним процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», на судові рішення, що підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають. Виключень із цього правила положення чинного КПК не містять.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Як убачається зі змісту касаційної скарги та копії оскаржуваного рішення, ОСОБА_6 звернувся до касаційного суду з касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції за результатами розгляду його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, яка відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Таким чином, з огляду на положення ч. 4 ст. 424 КПК, скаржник подав касаційну скаргу на судове рішення, яке відповідно до положень цього Кодексу не підлягає оскарженню в суді касаційної інстанції.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів
постановила:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15 жовтня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3