- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/1453/21
Провадження 1-кп/991/6/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_6,
законного представника ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22 червня 2020 року стосовно
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Баба Недригайлівського району Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,
установив:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження.
12 вересня 2025 року від прокурора ОСОБА_5 надійшло клопотання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді передачі його на піклування сину ОСОБА_7 для забезпечення проходження подальшого лікарського нагляду в КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» (м. Київ, вул. Кирилівська, 103) строком на 60 днів.
На обґрунтування клопотання зазначає, що прокурором до Вищого антикорупційного суду направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22 червня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
Відповідно до висновку психолого-психіатричного експертного дослідження № 677 від 05 липня 2023 року ОСОБА_6 страждає на стійкий психічний розлад та потребує проведення відносно нього комплексної психолого-психіатричної експертизи, згідно із ст. 242 КПК України.
За висновком судово-психіатричного експерта № 197 від 26 лютого 2024 року, складеним за результатами проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи, зокрема визначено, що встановити, чи міг ОСОБА_6 під час діяння, в скоєнні якого він на даний час обвинувачується, усвідомлювати свої дії та керувати ними, не є можливим внаслідок теперішнього психічного стану підекспертного та, що обвинувачений за своїм психічним станом становить небезпеку для себе та не є потенційно небезпечним для оточуючих, у зв`язку з чим потребує стаціонарного лікування.
Згідно із висновком судово-психіатричного експерта № 17 від 19 лютого 2025 року, складеного за результатами проведення стаціонарної судової психіатричної експертизи, встановлено, що ОСОБА_6 страждає тяжким психічним розладом у формі органічного розладу особистості та поведінки внаслідок судинного ураження головного мозку з психоорганічним синдромом та депресивно-параноїдною симптоматикою, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними; виявлений психічний розлад клінічно розгорнувся щонайменше з початку 2020 року; у період інкримінованих дій, ОСОБА_6 також страждав органічним розладом особистості та поведінки внаслідок судинного ураження головного мозку з психоорганічним синдромом, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; враховуючи психічний стан ОСОБА_6 рекомендовано застосування стаціонарних примусових заходів медичного характеру у виді поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою його обов`язкового лікування, а також запобігання вчинення ним суспільно небезпечних діянь.
Тобто, у Вищому антикорупційному суді під час судового розгляду обвинувального акта фактично була встановлена неосудність обвинуваченого ОСОБА_6
07 липня 2025 року обвинуваченому, його захиснику та сину обвинуваченого ОСОБА_7 вручено клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.
Прокурором у клопотанні наведені обставини суспільно небезпечного діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 . Також зазначено, що під час судового розгляду частково досліджені докази, зокрема, протоколи проведених слідчих дій, та вони долучені до матеріалів судової справи.
Ухвалою суду від 09 липня 2025 року задоволено клопотання прокурора та змінено застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід з застави на запобіжний захід у виді передання обвинуваченого на піклування сину з обов`язковим лікарським наглядом строком на 60 днів.
Строк дії запобіжного заходу закінчився 06 вересня 2025 року.
Водночас через стан ОСОБА_6, його тривале перебування в медичних закладах, неможливість самостійно прибути в судове засідання та необхідність в постійному супроводі сина, є підстави для застосування запобіжного заходу, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 508 КПК України.
Також, посилаючись на положення ст. 177 КПК України, прокурор стверджує, що метою застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Обґрунтовуючи наявність ризику переховуватися від суду прокурор посилалась на те, що ОСОБА_6 : (1) є інвалідом першої групи пожиттєво, що дає йому можливість безперешкодно покинути територію України у будь-який час; (2) він під час вчинення суспільно небезпечного діяння вживав заходів конспірації; (3) повідомляв, що турбується з приводу своєї безпеки та можливості бути затриманим та поміщеним в ізолятор тимчасового тримання за вчинення злочину, однак це не зупинило його продовжити злочинні дії; (4) під час зустрічей з ОСОБА_10 демонстрував останній впевненість у безкарності своїх вчинків, повідомляючи про численні випадки вчинення корупційних діянь та демонстрував впливовість через знайомство з політиками; (5) 9 разів виїжджав на непідконтрольну територію України - перетинав адміністративну межу з тимчасово окупованої територією АР Крим, де у нього та його дружини знаходяться щонайменше п`ять об`єктів нерухомого майна, серед яких, апартаменти, де він може проживати та переховуватися від суду. Також під час дії воєнного стану перетинав кордон у супроводі сина.
Існування ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, прокурор, зокрема, обґрунтовує тим, що: (1) у кримінальному провадженні прокурором наданий суду перелік свідків, яких сторона обвинувачення планує допитати під час судового розгляду; (2) такі свідки є знайомими родини ОСОБА_11, а тому не виключається вплив на них з метою зміни показань або приховання певних деталей.
Прокурор стверджує, що запобіжний захід у виді передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом буде найбільш дієвим, забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 та організує судовий розгляд, з огляду на: (1) обставини, які досліджував суд, та проведені експертні дослідження; (2) постійне прибуття ОСОБА_6 у судові засідання у супроводі сина - ОСОБА_7 ; (3) акт № 2113/09- 06/10-2024 про встановлення факту здійснення ОСОБА_7 постійного догляду за ОСОБА_6 ; (4) забезпечення ОСОБА_7 лікування ОСОБА_6 .
Разом із цим прокурор зазначає, що ОСОБА_6 регулярно перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» (м. Київ, вул. Кирилівська, 103), а отже доцільним є забезпечення проходження лікарського нагляду саме в цій установі.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 подане клопотання підтримала з підстав, викладених у ньому, та просила задовольнити.
Законний представник ОСОБА_7 зазначив, що він і без застосування до його батька запобіжного заходу буде виконувати всі обов`язки, у тому числі і щодо забезпечення проходження лікування ОСОБА_6 . За останні два місяці не було необхідності у зверненні до лікарської установи для проведення стаціонарного лікування. У той же час, він ( ОСОБА_7 ) через день спілкується/консультується з лікарями щодо амбулаторного лікування батька ( ОСОБА_6 ) як стосовно психічного захворювання так і інших. Також зазначив, що лікування іншого захворювання, яке не пов`язане із психіатрією, здійснюється в Україні, однак лікарі рекомендують лікування за кордоном. Рішення про виїзд за кордон на лікування приймається виключно ним ( ОСОБА_7 ) та залежить від наявності відповідних матеріальних ресурсів.
Захисник ОСОБА_8 вважав, що відсутні підстави для задоволення клопотання прокурора, оскільки у ОСОБА_6 належна процесуальна поведінка, а ризики, на які посилається прокурор, не доведені належними доказами. Захисник ОСОБА_9 погодився з думкою захисника ОСОБА_8 .
Особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_6, на запитання суду, зазначив, що син постійно перебуває з ним, забезпечує проходження ним лікування та спілкується/консультується з лікарями.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Встановлено, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22 червня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 липня 2020 року у справі № 991/5729/20 стосовно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 16 000 000 грн та покладено обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці, але в межах строку досудового розслідування (т. 2 а.с. 60-65).
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 серпня 2020 року зазначене судове рішення скасоване в частині визначення розміру застави, постановлено нову ухвалу в цій частині, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді застави в розмірі 3 295 500 грн. В іншій частині ухвалу залишено без змін (т. 2 а.с. 66-68).
16 вересня 2020 року підозрюваним ОСОБА_6 внесено заставу (т. 2 а.с. 71).
У подальшому, в ході судового розгляду вказаного кримінального провадження ухвалою Вищого антикорупційного суду від 01 червня 2022 року зменшено розмір застави, застосованої до ОСОБА_6, до 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 86 835 грн. Суму на яку зменшено заставу, в розмірі 3 208 665 грн, внесену ОСОБА_6 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду перераховано до Національного банку України на підтримку Збройних Сил України (т. 4 а.с. 221-224).
Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 09 липня 2025 року змінено застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді застави на запобіжний захід у виді передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом. Передано ОСОБА_6 на піклування сину - ОСОБА_7 для забезпечення проходження подальшого лікарського нагляду в КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» на строк 60 днів. Заставу у розмірі 86835 грн, внесену ОСОБА_6 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду повернуто заставодавцю (т. 13 а.с. 87-95).
Строк дії запобіжного заходу закінчився 06 вересня 2025 року.
Тобто, станом на час розгляду клопотання прокурора до ОСОБА_6 не застосований жодний запобіжний захід.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Глава 18 КПК України регулює вирішення питань, зокрема щодо застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.
За матеріалами справи встановлено, що 01 березня 2021 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22 червня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України - справа № 991/1453/21.
05 липня 2023 року на підставі замовлення адвоката ОСОБА_8 від 28 червня 2023 року головним судово-психіатричним експертом відділу судово-психіатричної експертизи ДУ «ІПСПЕМН МОЗ України» ОСОБА_12 та провідним експертом-психологом судового відділу судово-психіатричної експертизи ДУ «ІПСПЕМН МОЗ України» ОСОБА_13 складено висновок психолого-психіатричного експертного дослідження № 677 стосовно ОСОБА_6 . За результатами дослідження експертами встановлено, зокрема, що ОСОБА_6 на теперішній час страждає на стійкий психічний розлад у виді психічних та поведінкових розладів внаслідок органічного ураження головного мозку поєднаного генезу (ендокринного, судинного) з помірним інтелектуально-мнестичним зниженням та вираженими емоційно-вольовими порушеннями на тлі психотравмуючої (судової) ситуації, який істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, обмежуючи цю здатність; на теперішній час не здатен повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; має наступні психічні порушення: торпідність, ригідність, докладність, конкретність мислення, підвищена виснажливість психічних процесів, лабільність емоцій та помірне інтелектуально-мнестичне зниження, а також імпульсивність в прийнятті рішень, безпосередність поведінки, схильність переносити свій минулий досвід на вирішення сьогоденних проблем, зниження здатності до адаптації в нових ситуаціях, що є проявом виявленого у нього експертом-психіатром психічного розладу; потребує проведення відносно нього комплексної психолого-психіатричної експертизи згідно ст. 242 КПК України (т. 9 а.с. 187-200).
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15 травня 2024 року у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22 червня 2020 року стосовно ОСОБА_6 призначено стаціонарну судову психіатричну експертизу (т. 11 а.с. 44-51).
На виконання зазначеного судового рішення експертами Львівської філії Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» проведено комісійну стаціонарну судово-психіатричну експертизу стосовно ОСОБА_6 та складено висновок судово-психіатричного експерта № 17 від 19 лютого 2025 року (т. 12 а.с. 2-14), відповідно до якого:
на даний час ОСОБА_6 страждає тяжким психічним розладом у формі органічного розладу особистості та поведінки внаслідок судинного ураження головного мозку з психоорганічним синдромом та депресивно-параноїдною симптоматикою, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Виявлений психічний розлад клінічно розгорнувся щонайменше з початку 2020 року;
у період інкримінованих дій також страждав органічним розладом особистості та поведінки внаслідок судинного ураження головного мозку з психоорганічним синдромом, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період інкримінованих йому дій тимчасовим розладом психічної діяльності не страждав; питання осудності та обмеженої осудності не належать до компетенції судово-психіатричної експертизи;
враховуючи психічний стан ОСОБА_6 рекомендовано застосування стаціонарних примусових заходів медичного характеру у вигляді поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою його обов`язкового лікування, а також запобігання вчинення ним суспільно небезпечних діянь відповідно до ст. 92 КК України;
за своїм психічним станом ОСОБА_6 не може правильно сприймати обставини кримінального провадження та давати по них відповідні покази, не може самостійно реалізовувати своє право на захист.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 09 липня 2025 року задоволено клопотання прокурора та у відповідності до вимог ст. 362 КПК України змінено порядок судового розгляду у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22 червня 2020 року стосовно ОСОБА_6 і продовжено судовий розгляд згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК України. Також задоволено клопотання ОСОБА_7 і залучено його до участі у розгляді питання про застосування примусових заходів медичного характеру як законного представника особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру. Роз`яснено законному представнику положення ч. 5 ст. 44 КПК України (т. 13 а.с. 1-16, 82-85).
Глава 39 Кримінального процесуального кодексу України встановлює порядок здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
Так, відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, може бути застосовані судом такі запобіжні заходи: передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом; поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку. Передбачені ч. 1 ст. 508 КПК України запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби. Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно з загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Таким чином, оскільки ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні набув статусу особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, щодо останнього можуть бути застосовані лише запобіжні заходи, визначені ч. 1 ст. 508 КПК України.
Такі обставини були встановлені на стадії судового розгляду, що стало підставою для зміни застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу зі застави на запобіжний захід у виді передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом.
Разом з тим, як зазначено вище 06 вересня 2025 року строк дії запобіжного заходу закінчився, у той же час, як стверджує прокурор, обставини, які були підставою для застосування/зміни запобіжного заходу продовжують існувати і наразі. А отже клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу може бути розглянуто.
Так, колегія суддів враховує, що суд, який здійснює кримінальне провадження, не може робити жодних висновків та висловлювати жодних припущень з приводу обґрунтованості повідомленої особі підозри чи висунутого обвинувачення протягом судового розгляду, адже це становитиме порушення права на розгляд її справи безстороннім судом, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому провадженню або ж створять загрозу суспільству. У той же час, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що особа обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Прокурор у клопотанні доводить існування двох ризиків, які на її переконання, на цей час не зменшилися, а навпаки з урахуванням здійснення у кримінальному провадженні судового розгляду актуалізувались, а саме те, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Визнаючи доведеним ризик переховуватися від суду колегією суддів враховується те, що: (1) ОСОБА_6 має закордонний паспорт для виїзду за кордон; (2) у період дії воєнного стану останній неодноразово виїжджав за кордон; (3) також ОСОБА_6 є інвалідом першої групи тобто відповідно до п. 2- 1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 року № 724) має право перетинати державний кордон; (4) на праві спільної сумісної власності останньому належить нерухоме майно на тимчасово окупованій території, куди також неодноразово виїжджав (т. 2 а.с. 113-115, 232-233, т. 7 а.с. 17, т. 13 а.с. 43-54).
Також колегією суддів враховуються надані у судовому засіданні пояснення законного представника ОСОБА_7, який згідно акту №2113/09-06/10-2024 від 16 липня 2024 року здійснює постійний догляд за ОСОБА_6, щодо можливості у разі необхідності за станом здоров`я виїхати з батьком ( ОСОБА_6 ) для його супроводу за кордон.
Тобто, навіть враховуючи психічний стан здоров`я ОСОБА_6, з огляду на встановлені обставини, можливість останнього переховуватися від суду залишається.
Перевіряючи наявність ризику впливу ОСОБА_6 на свідків, колегія суддів враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме на стадії судового розгляду шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 352 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Прокурор подано до суду клопотання, у якому наведений перелік свідків, яких сторона обвинувачення планує допитати (т. 13 а.с. 74-75).
З огляду на дослідження судом більшої частини письмових доказів сторони обвинувачення. Оскільки судовий розгляд кримінального провадження триває, а свідки ще не допитані, вірогідність впливу на свідків, як безпосередньо ОСОБА_6 так і іншими особами в його інтересах, не виключається.
Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що на даний час є необхідність у застосуванні до ОСОБА_6 запобіжного заходу передбаченого ч. 1 ст. 508 КПК України, у тому числі і з огляду на висновок судово-психіатричного експерта № 17 від 19 лютого 2025 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
У клопотанні прокурор просить передати ОСОБА_6 на піклування сину - ОСОБА_7 для забезпечення проходження подальшого лікарського нагляду в КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» (Київської міської державної адміністрації).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, може бути застосований судом запобіжний захід у виді передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК України близьким родичем та членом сім`ї, зокрема, є син.
Встановлено, що ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, є сином ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23 квітня 1991 року (т. 13 а.с. 41).
Також встановлено, що посадовими особами Козинської селищної ради Обухівського району Київської області проведено обстеження житла за адресою: АДРЕСА_2, та складено акт від 16 липня 2024 року № 2113/09- 06/10- 2024 про встановлення факту здійснення постійного догляду, відповідно до якого постійний догляд за ОСОБА_6 здійснює його син - ОСОБА_7, інші члени сім`ї особи, яка потребує постійного догляду, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати, першого-третього ступеня споріднення відсутні ( т. 13 а.с. 37-40).
Ухвалою суду від 09 липня 2025 року залучено ОСОБА_7 до участі у розгляді питання про застосування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22 червня 2020 року, стосовно ОСОБА_6 як законного представника особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру (т. 13 а.с. 56-57).
Колегією суддів враховуються надані у судовому засіданні пояснення законного представника ОСОБА_7 щодо можливості забезпечити батьку ( ОСОБА_6 ) належний лікарський нагляд.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 за період з 25 жовтня 2023 року по 10 травня 2024 року неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» (т. 9 а.с. 204, т. 10 а.с. 191-193, 194-195). Також знаходився під амбулаторним наглядом лікаря-психіатра в «Психічній амбулаторії № 3» КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» з 17 листопада 2023 року по 10 квітня 2024 року (дата надання довідки) (т. 10 а.с. 242). Після постановлення ухвали суду від 15 травня 2024 року про призначення стосовно нього стаціонарної судової психіатричної експертизи ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» Київської міської ради у періоди з 01 липня 2024 року по 22 липня 2024 року та з 03 жовтня 2024 року по 13 грудня 2024 року, що підтверджується копіями епікризів (виписних) № 1317 з медичної картки стаціонарного хворого № 8615 та № 13123 з медичної картки стаціонарного хворого № 12928 ( т. 11 а.с. 109-111).
Окрім цього, за матеріалами справи повна назва медичного закладу КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» - Комунальне некомерційне підприємство «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (т. 11 а.с. 132).
Враховуючі встановлені у судовому засіданні обставини, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді передання ОСОБА_6 на піклування сину - ОСОБА_7 з обов`язковим лікарським наглядом - проходженням подальшого лікарського нагляду в КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради, на строк 60 днів.
На переконання колегії суддів такий запобіжний захід може на даний час забезпечити належне виконання ОСОБА_6 його обов`язків та забезпечить запобігання встановленим ризикам.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу належить задовольнити.
Керуючись ст. 2, 7, 177, 331, 369, 372, 376, 508 КПК України, суд,
постановив:
Задовольнити клопотання прокурора ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу.
Застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом.
Передати ОСОБА_6 на піклування сину - ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, для забезпечення проходження подальшого лікарського нагляду в Комунальному некомерційному підприємстві «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: м. Київ, вул. Кирилівська, 103), на строк 60 днів.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22 червня 2020 року.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити прокурору та законному представнику ОСОБА_7 негайно після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3