- Presiding judge (HACC AC): Semennykov O.Yu.
справа № 991/510/24
провадження №11-сс/991/593/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2025 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 серпня 2025 року про залишення заяви про роз`яснення судового рішення без розгляду,
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
19 січня 2024 року у судовому засіданні під час розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000547 стороною захисту заявлено клопотання про відкладення судового розгляду та надання часу для ознайомлення з матеріалами вказаного клопотання.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 січня 2024 року без виходу до нарадчої кімнати вказане клопотання задоволено та надано час учасникам судового провадження для ознайомлення з клопотанням детектива та долученими до нього матеріалами.
28 серпня 2025 року ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді із заявою про роз`яснення вказаного судового рішення, проте ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 серпня 2025 року заяву залишено без розгляду. Рішення мотивовано тим, що ухвала, яку просив роз`яснити заявник, не є судовим рішенням, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, вважаючи його незаконним, формальним і таким, що суперечить стандартам верховенства права й практиці ЄСПЛ і ВС, ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу про залишення без розгляду заяви про відмову в роз`ясненні ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 січня 2024 року скасувати й призначити новий розгляд з обов`язковим здійсненням правосуддя від імені України та постановленням ухвали іменем України.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги ОСОБА_5 зазначав, що слідчий суддя, ігноруючи вимоги ст.19, 129-1 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які зобов`язують щоб судові рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалювались іменем України, ухвалив своє рішення не іменем України, чим фактично в порушення присяги здійснив правосуддя не від імені України.
Крім того, слідчий суддя допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, адже, відповідно до ч.1, 4 ст. 380 КПК України та прямої правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Об`єднаної палати ККС ВС від 18 листопада 2019 року, заява про роз`яснення судового рішення має бути розглянута шляхом постановлення мотивованої ухвали про роз`яснення або про відмову у роз`ясненні рішення, а не залишатися без розгляду.
Також у апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді від 29 серпня 2025 року, повний текст якої ОСОБА_5 отримав лише 04 вересня 2025 року.
Позиції учасників судового провадження.
ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду у судове засідання не з`явився, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив.
Приймаючи до уваги значно скорочені у порівнянні із загальним порядком строки апеляційного перегляду ухвал слідчого судді (ч.2 ст.422 КПК), колегія суддів на підставі ч.4 ст.405 КПК вважала за можливе провести розгляд апеляційної скарги за відсутності прокурора.
Мотиви суду.
Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення, якщо інше не передбачене цим Кодексом.
За положеннями абз.2 ч.3 ст.395 КПК якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 04 листопада 2019 року (справа №760/12179/16-к) дійшла до висновку, що за змістом абз.2 ч.3 ст.395 КПК якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.
З матеріалів провадження вбачається, що 29 серпня 2025 року прийняття слідчим суддею оскаржуваної ухвали відбулось без виклику ОСОБА_5, копію оскаржуваної ухвали він отримав 04 вересня 2025 року та того ж дня подав апеляційну скаргу, у зв`язку з чим за приписами ст.395 КПК колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що подана в межах строку апеляційного оскарження, а тому строк апеляційного оскарження не є пропущеним.
Відтак, за наслідками розгляду клопотання суд має вирішити по суті питання щодо поновлення процесуального строку (відмовляє чи задовольняє відповідне клопотання) лише у разі його пропущення, проте у зв`язку з дотриманням строку апеляційного оскарження колегія судів встановлює відсутність предмету розгляду клопотання через дотримання строку звернення, а тому вважає за необхідне залишити подане клопотання без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Завданнями кримінального провадження є, зокрема, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу (ст.2 КПК).
За положеннями ч.1 ст.380 КПК якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні незрозумілості судового акта і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Відтак, роз`яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз`яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз`яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз`яснення судового рішення полягає не в роз`ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз`ясненні рішення з метою наступного його виконання.
У цьому контексті слід звернути увагу на сформований у постанові ОП ККС ВС від 18 листопада 2019 року висновок як саме повинна застосовуватись ч.1 ст.380 КПК, а саме: якщо судове рішення, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду, за виключенням рішення слідчого судді апеляційного суду ухваленого в порядку, передбаченому главою 21 КПК, є незрозумілим, суд, слідчий суддя, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Таким чином, ключовим аспектом можливості розгляду письмової заяви про роз`яснення судового рішення в порядку ст.380 КПК є порушення у цій заяві питання про роз`яснення саме судового рішення, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду.
На підтримку вказаного висновку свідчить непоодинока судова практика ВП ВС та ККС ВС, зокрема.
Ухвалою ККС ВС від 28 листопада 2024 року (справа №01-57/08, провадження №51-6234зр18) заяву засудженого ОСОБА_4 про роз`яснення ухвали ККС ВС від 08 жовтня 2024 року щодо нього повернуто особі, яка її подала.
У вказаній справі 08 жовтня 2024 року ККС ВС постановлено ухвалу, якою було залишено без змін ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року, якою було відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2008 року, а касаційну скаргу засудженого визнано такою, що не підлягає розгляду.
Розглянувши заяву засудженого ОСОБА_4 про роз`яснення ухвали ККС ВС від 08 жовтня 2024 року щодо нього, колегія суддів Першої судової палати ККС ВС дійшла висновку, що у заяві від 29 жовтня 2024 року засуджений хоча і просить роз`яснити вказану ухвалу суду касаційної інстанції, однак фактично не погоджується з низкою процесуальних і процедурних питань, які не стосуються питання, яке розглядалося судом, а саме поновлення строку на касаційне оскарження. Питання, які зазначає ОСОБА_4 у поданій ним заяві, не є предметом роз`яснення за правилами ст.380 КПК. Також поза межами інституту роз`яснення судового рішення є і твердження засудженого про невизнання ним винуватості у всіх інкримінованих злочинах. Відтак підстави, передбачені ст.380 КПК, для призначення до розгляду заяви засудженого ОСОБА_4 про роз`яснення ухвали ККС ВС від 08 жовтня 2024 року відсутні, у зв`язку з чим заяву засудженого ОСОБА_4 потрібно повернути.
Також, ухвалою ВП ВС від 15 вересня 2020 року (справа №1-26/04, провадження №13-17зво19) заяву ОСОБА_22 про роз`яснення ухвали ВП ВС від 10 квітня 2019 року з усіма доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
У вказаній справі ВП ВС дійшла висновку, що ухвала ВП ВС від 10 квітня 2019 року (про повернення заяви ОСОБА_22 про перегляд вироку Апеляційного суду Чернігівської області від 09 серпня 2004 року та ухвали Верховного Суду України від 16 листопада 2004 року за виключними обставинами) не потребує залучення до її виконання будь-яких суб`єктів, оскільки її виконання фактично співпадає з моментом прийняття рішення самим судом. Реалізація і виконання рішення здійснюються судом. Відповідно в цьому випадку ухвала ВП ВС від 10 квітня 2019 року вже виконана і не потребує залучення для її виконання заявника. За таких обставин відкриття провадження для вирішення питання про задоволення або відмову у задоволенні заяви ОСОБА_22 про роз`яснення судового рішення матиме суто формальний характер і не несе жодних юридичних наслідків для виконання ухвали від 10 квітня 2019 року, а відтак заяву слід повернути особі, яка її подала.
Крім того, ухвалою ВП ВС від 08 серпня 2019 року (справа №202/4467/14-к, провадження №13-33зк19) заяву захисника ОСОБА_20 в інтересах засудженого ОСОБА_21 разом з усіма доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
У вказаній справі ВП ВС, розглянувши заяву захисника ОСОБА_20 в інтересах засудженого ОСОБА_21 про роз`яснення ухвали ВП ВС від 18 червня 2019 року, дійшла висновку, що ухвала ВП ВС від 18 червня 2019 року про відмову у відкритті провадження не потребує залучення до її виконання будь-яких суб`єктів, оскільки її виконання фактично співпадає з моментом прийняття рішення самим судом. Реалізація і виконання рішення здійснюються судом. Відповідно і в цьому випадку ухвала ВП ВС від 18 червня 2019 року вже виконана і не потребує залучення для її виконання заявника чи його захисника. За таких обставин відкриття провадження для вирішення питання про задоволення або відмову у задоволенні заяви ОСОБА_20 матиме суто формальний характер і не несе жодних юридичних наслідків для виконання ухвали від 18 червня 2019року, а відтак заяву слід повернути особі, яка її подала.
Отже, з наведеного можна зробити висновок, що не кожна заява про роз`яснення судового рішення матиме наслідком її розгляд та прийняття слідчим суддею, судом рішення про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні, як це передбачено ч.4 ст.380 КПК.
Разом з тим, як слідує з ч.1 ст.376 КПК судове рішення проголошується прилюдно після виходу суду з нарадчої кімнати, головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
З урахуванням викладеного, законом передбачено два різних порядки роз`яснення судових рішень: один з них стосується усного роз`яснення, що є необхідним після проголошення судового рішення, а інший - письмового роз`яснення судового рішення, у формі відповідної ухвали, постановленої в порядку ч.4 ст.380 КПК.
Як вже зазначалось, 19 січня 2024 року в судовому засіданні з розгляду клопотання детектива НАБУ про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000547 слідчим суддею оголошено протокольну ухвалу, якою задоволено клопотання сторони захисту про відкладення судового розгляду та надання часу для ознайомлення з матеріалами вказаного клопотання.
Тобто, предметом розгляду слідчого судді у цьому провадженні було клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Відповідно, протокольна ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 січня 2024 року про відкладення судового розгляду та надання часу для ознайомлення з матеріалами вказаного клопотання не є результатом судового провадження, яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду.
Вказане рішення слідчого судді фактично стосується суто організаційних заходів, спрямованих на надання часу для ознайомлення з матеріалами клопотання для дотримання прав учасників провадження під час вирішення поставлених на розгляд суду (слідчого судді) питань, та не потребує залучення для його виконання будь-яких осіб.
При цьому, якщо учаснику провадження не зрозуміла протокольна ухвала, то він може з`ясувати це безпосередньо під час розгляду усно, що передбачено ч.1 ст.376 КПК.
За таких обставин відкриття провадження для вирішення питання про задоволення або відмову у задоволенні заяви про роз`яснення протокольної ухвали матиме суто формальний характер і не несе жодних юридичних наслідків для її виконання.
Разом з цим слід зауважити, що слідчим суддею за наслідками перевірки заяви ОСОБА_5 про роз`яснення протокольної ухвали постановлено ухвалу про залишення заяви без розгляду, в той час, як більш обґрунтованим було б рішення про відмову у відкритті провадження за поданою заявою.
На підтримку висновку щодо необхідності прийняття рішення про відмову у відкритті провадження (або закриття провадження за вже призначеним до розгляду) за заявами про роз`яснення протокольних ухвал, якими вирішено процедурні питання, вказує наявність у ч.1 ст.380 КПК указівки на суб`єктів звернення із заявою про роз`яснення судового рішення в цій статті, серед яких називаються не тільки учасники судового провадження, але й «орган виконання судового рішення, приватний виконавець», яка свідчить про те, що предметом такого роз`яснення може бути не будь-яке рішення, а лише те рішення, яке підлягає виконанню, а його суть полягає в роз`ясненні не мотивів чи процедури ухвалення рішення, а його резолютивної частини, тобто тієї частини рішення, яке підлягає виконанню.
Наведене указує на мету цієї норми - забезпечити процесуальний механізм подолання неясності судового рішення, що перешкоджає його належному виконанню, а не доповнення аргументації того чи іншого судового рішення кожного разу, коли особа не погоджується із постановленим судовим рішенням чи вважає, що наведених у ньому мотивів недостатньо чи вони є непереконливими.
У сукупності із визначеним у ч.2 ст.380 КПК окремим процесуальним порядком розгляду заяв про роз`яснення судового рішення, який виходить за межі судового провадження по суті, наведене вище дає можливість зробити висновок, що за змістом ст.380 КПК роз`ясненню підлягають не будь-яке рішення, а лише судові рішення, яким завершується такий судовий розгляд.
Протилежний висновок призвів би до порушення законодавчої логіки побудови єдиної процедури судового розгляду, за якою всі питання, що стосуються судового розгляду кримінального провадження, мають вирішуватися судом, який його розглядає, в межах процедури судового розгляду (єдине виключення із цього правила на даний момент прямо передбачено для вирішення питання щодо відводу судді, який розглядає кримінальне провадження одноособово, але таке виключення обумовлене необхідністю розгляду цього питання іншим суддею).
Іншими словами, якщо вважати, що ст.380 КПК передбачає можливість окремого від основного процесу розгляду питання про роз`яснення будь-якого судового рішення, ухваленого під час судового провадження (включаючи як письмові ухвали, постановлені в нарадчій кімнаті, так і усні ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати та занесені секретарем судового засідання в журнал судового засідання), це підірвало б не просто ідею безперервності судового розгляду, а створило б небезпечні й широкі можливості для перешкоджанню судовому розгляду шляхом подання недобросовісною стороною численних заяв про роз`яснення усіх письмових чи усних ухвал, постановлених судом, що вимагало б проведення окремих судових засідань щодо розгляду кожної такої заяви, що б призвело до надмірного затягування судового провадження та «паралізувало» б роботу суду.
Тобто, безальтернативне відкриття провадження за заявою про роз`яснення будь-якого судового рішення призвело б до ситуації, за якої відбувається відкриття судового провадження заради вирішення питання щодо необхідності роз`яснення будь-якого процесуального рішення в рамках здійснення вже відкритого судового провадження з розгляду справи, розподіленої (переданої) для розгляду слідчому судді, суду в порядку ст.35 КПК. Інакше кажучи, це мало б наслідком відкриття за кожною заявою про роз`яснення окремого судового провадження з дотриманням відповідних вимог щодо складу суду та призначення її до розгляду (без перевірки її на прийнятність) заради роз`яснення процедури здійснення іншого судового провадження, розгляд якого триває.
З огляду на це, висновок про те, що в порядку, передбаченому ст.380 КПК, роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, ухвалені під час судового провадження, а лише ті рішення, якими таке провадження завершено, є цілком обґрунтованим і базується на поєднанні логічного, системного та телеологічного (цільового) методів тлумачення.
Для того, щоб з`ясувати чи можуть бути предметом роз`яснення за процедурою, передбаченою ст.380 КПК усні ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати та занесені секретарем судового засідання в журнал судового засідання (протокольні ухвали), слід також звернути увагу на те, що ця норма розташована у розділі IV «Судове провадження у першій інстанції» в главі 29 «Судові рішення» (одразу після глави 28 «Судовий розгляд») КПК.
За загальним правилом, норми, передбачені в главах 28 і 29 КПК, застосовуються і на інших стадіях кримінального провадження, на що, зокрема, вказують відсильні норми в інших розділах.
Так, за змістом ч.2 ст.418 КПК судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються, роз`яснюються або надсилаються учасникам судового провадження в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. Аналогічне правило передбачене й щодо рішень суду касаційної інстанції (ч.4 ст.441 КПК). Крім того, за змістом ч.3 ст.539 КПК клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу. Так само, ч.1 ст.306 КПК передбачає, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
У зв`язку з цим, з урахуванням наведених вище міркувань, в порядку ст.380 КПК слідчий суддя, суд наділені повноваженнями щодо роз`яснення або відмови в роз`ясненні лише тих судових рішень, якими завершено відповідне судове провадження щодо розгляду того чи іншого питання, віднесеного до його компетенції. При цьому не можуть бути предметом роз`яснення ухвали слідчих суддів, суду що стосуються процедури підготовки та розгляду вказаних питань.
Системний аналіз КПК дозволяє констатувати, що законодавець, регламентуючи повноваження слідчого судді, судді-доповідача, суду за наслідками перевірки поданих клопотань, скарг на їх прийнятність вживає, зокрема, термінологію «залишає без розгляду», «повертає» та «відмовляє у відкритті».
Так за наслідками перевірки поданих процесуальних звернень на їх прийнятність, рішення про залишення без розгляду або повернення таких звернень постановляються у разі недотримання відповідних умов, передбачених КПК, проте, у разі виправлення недоліків яких, особи можуть повторно їх подати.
На відміну від зазначеного, за наслідками перевірки поданих процесуальних звернень на їх прийнятність, рішення про відмову у відкритті провадження за відповідними процесуальними зверненнями постановляються в тому випадку, коли за жодних обставин такі звернення не підлягають розгляду в будь-якому суді.
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу (ч. 6 ст. 9 КПК).
Таким чином, враховуючи наведені вище висновки, колегія суддів вважає, що за наслідками перевірки на прийнятність поданої заяви про роз`яснення протокольної ухвали, яка за жодних умов не підлягає роз`ясненню в порядку ст.380 КПК слідчий суддя, суддя-доповідач, суд має відмовити у відкритті провадження з її розгляду, а відкрите провадження підлягає закриттю з цієї підстави, без розгляду такої заяви по суті.
За таких обставин, колегія суддів констатує, що особа звернулась до слідчого судді з заявою про роз`яснення судового рішення, яке не є результатом судового провадження, яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду, а тому за жодних обставин не підлягає роз`ясненню в порядку ст.380 КПК.
Враховуючи, що на етапі перевірки поданої заяви слідчий суддя дійшов помилкового висновку та ухвалив рішення про її повернення, встановивши при цьому, що заяву подано про роз`яснення ухвали, що не є судовим рішенням, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду, колегія суддів з метою уникнення надмірного формалізму вважає за необхідне залишити оскаржувану ухвалу слідчого судді без змін, позаяк її скасування та повернення матеріалів заяви слідчому судді для розгляду зі стадії вирішення питання про її прийнятність, не призведе до юридично значущих наслідків для особи, яка подала заяву, адже єдиним законним, обґрунтованим та очікуваним для неї буде рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження за заявою.
Керуючись ст.380, 395, 404, 405, 407, 419 КПК, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 серпня 2025 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3