- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/7019/25
Провадження 1-во/991/85/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ст.детектива НАБУ ОСОБА_3 щодо виправлення описки в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.07.2025 у справі №991/7019/25 (провадження № 1-кс/991/7086/25),
ВСТАНОВИВ:
22.07.2025 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду було розглянуто клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 52024000000000578 від 07.11.2024 та за результатом розгляду постановлено ухвалу, якою клопотання задоволено та надано захиснику дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю та перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1, шляхом їх надання для ознайомлення з можливістю виготовлення копій таких документів власними технічними засобами, а саме: усіх матеріалів кримінального провадження №42018000000002581 від 22.10.2018 від моменту його початку з 22.10.2018 до 07.11.2024, коли матеріали були виділені в окреме кримінальне провадження постановою прокурора САП ОСОБА_6 від 07.11.2024.
18.08.2025 до суду надійшла заява ст.детектива НАБУ ОСОБА_3 про виправлення описки у вказаному судовому рішенні.
Судовий розгляд призначений на 02.09.2025 на 11 год 30 хв, про що належним чином повідомлено учасників.
02.09.2025 від ст.детектива НАБУ ОСОБА_3 до суду надійшло клопотання про здійснення розгляду заяви про виправлення описки без його участі. Ст. детектив зазначив, що заяву про виправлення описки підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.
У судове засідання учасники не з`явилися. Враховуючи положення ч. 2 ст. 379 КПК України слідчий суддя визнав можливим провести розгляд заяви за їх відсутності.
Перевіривши матеріали провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Відповідно ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Встановлено, що під час виготовлення повного тексту ухвали від 22.07.2025 у справі № 991/7019/25, а саме при викладенні пояснень ст. детектива ОСОБА_3, наданих ним в судовому засіданні, було помилково зазначено: «Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання захисника.».
Натоміть, ст.детектив НАБУ ОСОБА_3 під час судового розгляду неодноразово заперечував проти задоволення клопотання захисника та надав до суду письмові заперечення (вх.№ 37243/25-Вх від 18.07.2025).
Слідчим суддею було враховано таку позицію представника володільця документів, що відображено в мотивувальній частині ухвали від 22.07.2025. Так, зокрема, суд, серед іншого, зазначив:
«Щодо позиції представника володільця інформації, до якої планується отримати тимчасовий доступ про те, що матеріали кримінального провадження №47018000000002581 від 22.10.2018 містять таємницю досудового розслідування, відомості щодо приватною життя інших осіб тощо, розголошення якої на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню, слідчий суддя вважає її необґрунтованою зважаючи на те, що адвокат просить надати доступ до матеріалів провадження за період до 07.11.2024, тобто до дати, з якої матеріали відносно ОСОБА_4 були виділені в окреме кримінальне провадження».
Таким чином, вбачається, що під час виготовлення повного тексту ухвали від 22.07.2025 було допущено описку.
Допущена описка є технічною та будь-яким чином не впливає на суть прийнятого рішення.
З огляду на викладене, вказана описка підлягає виправленню.
У той же час, у постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 362/2179/17 (провадження № 51-3635 км 19), щодо норми, встановленої ч. 3 ст. 379 КПК України, судом касаційної інстанції висловлено таку позицію.
Виходячи із логічного, телеологічного та системного тлумачення положень зазначеної норми, ухвала про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень має особливу правову природу, обумовлену її похідним характером, оскільки вона не вирішує будь-яких питань по суті, окрім як щодо виправлення допущених у судовому рішенні відповідного суду описок і очевидних арифметичних помилок або відмови у внесенні таких виправлень.
Зміст ухвали про внесення виправлень у судове рішення завжди підпорядкований змісту судового рішення, до якого вносяться зміни, а тому оцінка правомірності постановлення такої ухвали з точки зору її змісту у випадку її оскарження в апеляційному чи касаційному порядку має здійснюватися одночасно з оцінкою змісту виправленого судового рішення.
Отже, оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення має здійснюватися в тому ж порядку, що і виправлене судове рішення, у тому числі з урахуванням інстанції суду, який прийняв таке рішення.
Таким чином, враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.02.2020 у справі №362/2179/17, дане судове рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 379 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Виправити описку, допущену у повному тексті ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.07.2025 у справі № 991/7019/25 (провадження № 1-кс/991/7086/25), а саме у реченні: «Представник Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання захисника.» - виключити помилково зазначену частку «не».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1