Документ № 132624057

Справа № 991/12718/25

Провадження 1-кс/991/12815/25

У Х В А Л А

11.12.2025 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52023000000000154,

за підозрою, зокрема, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 332, ч . 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365-2, ч. 1 ст. 366-2, ч. 2 ст. 366-2, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

за участі прокурора ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_5,

в с т а н о в и л а:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.1.09.12.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Третього підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 (далі - детектив, НАБУ), погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 (далі - прокурор, САП), про застосування до підозрюваного ОСОБА_3, запобіжного заходу у виді застави у розмірі 16 550 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених з 01.01.2025 у ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України», що становить 50 113 400 (п`ятдесят мільйонів сто тридадцять тисяч чотириста) гривень та покласти на підозрюваного ОСОБА_3 строком на два місяці обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки, а саме:

-прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду;

-не відлучатись за межі м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі наявні паспорти для виїзду за кордон, в т.ч. паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 21.03.2025, а також інші документи, що дають право на виїзд за межі України, окрім паспорта громадянина України;

-утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а саме - з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ;

-утримуватись від спілкування (як особисто, так і через третіх осіб) з особами, які можуть бути допитані як свідки у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, з членами Постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, службовими особами і працівниками Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), службовими особами і працівниками Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), службовими особами і працівниками Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), службовими особами і працівниками Комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин».

1.2.Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконного впливу на свідків, співучасників та інших учасників кримінального провадження; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу, слідча суддя його задовольняє частково з огляду на таке.

ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали

2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).

2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).

2.9.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

2.10.Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: (1) щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (3) щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді

Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання

3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд, з урахуванням п. 20-2 Перехідних положень КПК України, належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.

Щодо питань, які належить вирішити

3.2.Під час розгляду цього клопотання, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення;

-наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконного впливу на свідків, співучасників та інших учасників кримінального провадження; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам аніж застава;

-обґрунтованість розміру застави;

-необхідність покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення

3.1.03.04.2023 було розпочате кримінальне провадження № 52023000000000154 /а.с. 25-45 т. 1, а.с. 19-39 т. 7/.

3.2.09.12.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у пособництві 2 (двом) незакінченим замахам на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинених злочинною організацією в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, повторно /а.с. 51-71 т. 1/.

3.3.За змістом повідомлення про підозру, не пізніше 2019 року колишній депутат Київської міської ради (далі - КМР) ОСОБА_7 створив злочинну організацію для вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, у тому числі пов`язаних із незаконним заволодінням (оберненням) майном територіальної громади міста Києва на користь членів злочинної організації.

Згідно із повідомленням про підозру до складу злочинної організації у різні періоди часу увійшли заступник голови Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА) з питань здійснення самоврядних повноважень ОСОБА_9, депутат КМР - голова постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин (далі - земельна комісія КМР) ОСОБА_11, депутат КМР - член земельної комісії КМР ОСОБА_10, заступник директора комунального підприємства «Спецжитлофонд» виконавчого органу КМР (КМДА) ОСОБА_61, заступник директора комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу КМР (КМДА) ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_62, ОСОБА_13 та ОСОБА_63 .

У повідомленні про підозру зазначається, що одним із напрямків діяльності злочинної організації, було заволодіння земельними ділянками, які перебували у комунальній власності територіальної громади м. Києва та до цього напрямку діяльності були залучені учасники злочинної організації, в т.ч. службові особи виконавчого органу КМР (КМДА) та депутати КМР, які, діючи всупереч положенням законодавства, зловживали своїм службовим становищем всупереч інтересів територіальної громади м. Києва для протиправного вилучення з володіння КМР земельних ділянок та обернення їх на користь злочинної організації для подальшого будівництва на них об`єктів нерухомості.

Згідно із повідомленням про підозру, учасниками злочинної організації з цією метою був застосований протиправний механізм заволодіння вільними від забудови земельними ділянками шляхом створення штучних умов для уникнення конкурентної процедури продажу прав на такі земельні ділянки на земельних торгах, яка передбачена статтями 134-135 Земельного кодексу України.

Згаданому злочинному механізму учасники злочинної організації, за змістом підозри, присвоїли назву «Торгівля».

Відповідно до повідомлення про підозру розроблений протиправний алгоритм передбачав вчинення наступних послідовних дій: (1) пошук земельних ділянок: учасники злочинної організації здійснювали пошук економічно привабливих земельних ділянок із вигідним розташуванням для подальшого будівництва об`єктів торгівлі; (2) безпідставну реєстрацію нерухомості: на обраних ділянках здійснювалася державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомості (нежитлові будівлі), які начебто були побудовані до 05.08.1992, що не відповідало дійсності. Це дозволяло формальним «власникам» таких об`єктів отримувати права на земельні ділянки, включно з правами користування та викупу; (3) формування додаткових підстав, які є підставою уникнення процедури земельних торгів: з метою уникнення процедури земельних торгів учасники злочинної організації, усвідомлюючи, що законною підставою для передачі земельної ділянки у власність або користування поза торгами є наявність на ній будівель або споруд (а не окремих нежитлових приміщень, зокрема й зруйнованих), вдавалися до штучного створення відповідних підстав. З цією метою вони зверталися до пов`язаних приватних землевпорядних організацій, які надавали довідки з характеристиками об`єктів нерухомого майна. У таких документах нежитлові приміщення або їх залишки (навіть у зруйнованому стані) навмисно подавалися як окремо розташовані будівлі; (4) передачу прав на нежитлові будівлі: право власності на зареєстровані «будівлі» передавалися підконтрольним особам через договори купівлі-продажу або шляхом внесення до статутного капіталу підконтрольних товариств. У результаті такі товариства набували статусу «добросовісних» власників, які начебто не були обізнані про незаконне походження майна; (5) звернення до КМР: підконтрольні особи подавали заяви до КМР з метою внесення змін до технічної документації із землеустрою. У цих документах зазначалися «нежитлові будівлі», нібито побудовані на ділянках до 05.08.1992, після чого формувалися земельні ділянки для їх обслуговування та подавалися заяви на передачу таких ділянок в оренду; (6) контроль за розглядом документів: розгляд заяв і підготовка проектів рішень КМР перебували під контролем учасників злочинної організації. Завдяки впливу на Департамент земельних ресурсів та земельну комісію КМР забезпечувалося оперативне ухвалення потрібних рішень на користь організації; (7) розподіл прибутків: частки у статутному капіталі товариств, що володіли «нежитловими будівлями», розподілялися між учасниками ЗО. Це закріплювало партнерські відносини між ними, визначало частки витрат на реалізацію проектів із будівництва комерційних об`єктів та механізми розподілу отриманих прибутків.

Відповідно до повідомлення про підозру для реалізації проекту «Торгівля», не пізніше квітня 2023 року співучасники відібрали вільні від забудови земельні ділянки у м. Києві, які вважали економічно вигідними для будівництва на них об`єктів комерційного призначення та одержання прибутку від їх діяльності. До таких земельних ділянок, окрім інших, належали земельні ділянки: (1) з кадастровим номером 8000000000:79:221:0215 площею 0,0755 га на АДРЕСА_2, ринкова вартість якої становить 6 155 000 грн.; (2) з кадастровим номером 8000000000:62:004:0102 площею 0,2 га на АДРЕСА_2, ринкова вартість якої становить 13 415 000 грн.

Водночас, за змістом повідомлення про підозру, до реалізації вказаного злочинного механізму (проекту «Торгівля») із заволодіння названими земельними ділянками як співучасники долучилися ОСОБА_3 та довірена і підконтрольна йому особа - ОСОБА_14 .

Згідно із повідомленням про підозру механізм заволодіння згаданими вище земельними ділянками полягав у безпідставній реєстрації права власності на громадські нежитлові будівлі, які начебто були побудовані на земельних ділянках до 05.08.1992, однак яких фактично не існувало на момент реєстрації права власності на них. Така реєстрація надавала власникам громадських нежитлових будівель право звернутися до Київради із заявами про передачу їм в оренду земельних ділянок для обслуговування розташованих на них нежитлових будівель.

Так, за змістом повідомлення про підозру, ОСОБА_3, будучи пособником у реалізації вказаного механізму вчиняв такі дії:

-залучив підконтрольних йому ОСОБА_14 та ОСОБА_64 в якості номінальних власників і директорів товариств, які придбавали неіснуючі нежитлові будівлі та вносили їх до свого статутного капіталу, набуваючи статусу добросовісних набувачів майна та отримуючи право звернутися до КМР із заявами про формування земельних ділянок для обслуговування нежитлових будівель та передачі таких земельних ділянок у користування товариствам;

-забезпечував виплату через ОСОБА_14 заробітної плати номінальним власникам нерухомості та директорам/власникам товариств, а також компенсував їх витрати, пов`язані з участю в реєстраційних діях та продажем неіснуючих будівель підконтрольним ОСОБА_3 товариствам;

-фінансував самочинне будівництво нежитлових будівель, виготовлення технічних паспортів на такі будівлі та реєстрацію права власності на них, реєстрацію підконтрольних товариств та виплату грошових коштів невстановленим представникам правоохоронних органів для невжиття ними заходів реагування, пов`язаних з виявленням фактів самочинного будівництва нежитлових будівель, тощо.

Поряд з цим, у повідомленні про підозру зазначено, що унаслідок своєчасного втручання правоохоронних органів вдалося запобігти реалізації злочинного плану по незаконному заволодінню земельними ділянками поза процедурою земельних торгів. Зокрема, члени злочинної організації або підконтрольні їм особи планували оформити права на ці ділянки через нібито наявні на них об`єкти нерухомості, які або не існували взагалі, або були неправомірно визнані такими, що збудовані до 05.08.1992. Завдяки вчасному припиненню цих дій було не допущено незаконного вибуття земель з комунальної власності міста Києва, що могло спричинити територіальній громаді міста Києва збитки на загальну суму 19 570 000 грн, яка я ринковою вартістю земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:79:221:0215 та 8000000000:62:004:0102.

З огляду на викладене, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у пособництві 2 (двом) незакінченим замахам на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому злочинною організацією в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, повторно.

3.3.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК України).

3.4.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).

3.5.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).

3.6.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).

3.7.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальні правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.

3.8.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання, зокрема, копіями:

-протоколу огляду документів від 14.10.2024, відповідно до якого ОСОБА_65 одержав від ТОВ «НІК-ЕКСПЕРТ» довідку № Д06/03-01 від 06.03.2023 та технічний паспорт від 04.04.2023 на громадську нежитлову будівлю (літ. З) загальною площею 41,7 кв. м за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, на підставі яких 12.04.2023 державний реєстратор ОСОБА_66 зареєструвала право власності на нежитлову будівлю за ОСОБА_57, який 07.06.2023 продав будівлю ТОВ «МАЯКОФ» (код ЄДРПОУ 45110487) на підставі договору купівлі-продажу /а.с. 42-276 т. 3/;

-протоколу огляду місцевості від 05.11.2024, згідно з яким на території земельної ділянки за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, станом на 2011 та 2021 роки знаходилися малі архітектурні форми - кіоски, а на момент огляду на земельній ділянці за вказаною адресою виявлено нежитлову будівлю /а.с. 277-284 т. 3/;

-висновку експерта за результатами проведеної судової оціночно-земельної експертизи від 29.11.2024 № 15/21-24, згідно з яким ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:004:0102 за адресою: АДРЕСА_2, станом на 05.11.2024 складає 13 415 000 грн (без ПДВ) /а.с. 286-329 т. 3/;

-протоколу огляду документів від 14.10.2024, відповідно до якого ОСОБА_65 одержав від ТОВ «НІК-ЕКСПЕРТ» довідку № Д06/03-02 від 06.03.2023 та технічний паспорт від 07.04.2023 на громадську нежитлову будівлю (літ. Д) площею 40,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3, на підставі яких 17.05.2023 державний реєстратор ОСОБА_66 зареєструвала право власності на нежитлову будівлю за ОСОБА_57, який 17.05.2023 на підставі договору купівлі-продажу продав будівлю ТОВ «В-6» (код 44989205), керівником якого з 31.01.2024 значиться ОСОБА_14 /а.с. 1-152 т. 4/;

-протоколу огляду місцевості від 04.07.2023, відповідно до якого на території земельної ділянки за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, капітальних будівель та споруд не виявлено /а.с. 153-157 т. 4/;

-протоколу огляду місцевості від 05.11.2024, згідно з яким на території земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:221:0215 за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, виявлено нежитлову будівлю (кав`ярня) /а.с. 158, 159 т. 4/;

-висновку експерта за результатами судової оціночно-земельної експертизи від 29.11.2024 № 14/20-24, відповідно до якого ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:221:0215 за адресою: АДРЕСА_3, станом на 05.11.2024 складає 6 155 000 грн (без ПДВ) /а.с. 160-203 т. 4/;

-протоколу огляду від 10.02.2025-21.04.2025 відповідно до якого, детективом за участі спеціаліста проведено огляд мобільного телефона ОСОБА_14 «Iphone 15 Pro Max», у якому, окрім іншого, виявлено листування ОСОБА_14 та ОСОБА_3, зі змісту якого слідує, що останній через ОСОБА_14, контролював та фінансував діяльність фізичних осіб, які реєструвати на себе право власності на об`єкти нерухомості, які начебто було побудовано до 05.08.1992 та/або, які фактично взагалі не існували, а також здійснював фінансування та контроль будівництва об`єктів нерухомого майна на земельних ділянках, якими, за змістом повідомлення про підозру, намагалися заволодіти учасники злочинної організації: ТОВ «В-6» (неіснуюча нежитлова будівля (літ. Д) площею 40,8 кв. м, за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:221:0215), ТОВ «МАЯКОФ» (неіснуюча нежитлова будівля (літ. «З») площею 41,7 кв. м, за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:004:0102). Окрім того, виявлено листування з ОСОБА_12 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру, зокрема щодо будівництва об`єктів нерухомого майна за адресами: м. Київ, АДРЕСА_2, та м. Київ, АДРЕСА_2 /а.с. 1-181 т. 5/;

-протоколу огляду від 10.02.2025-09.05.2025, відповідно до якого детективом за участі спеціаліста проведено огляд планшета ОСОБА_14, у якому, окрім іншого, виявлено відомості щодо фінансування та контролю будівництва об`єктів нерухомого майна на земельних ділянках, якими, за змістом повідомлення про підозру, намагалися заволодіти учасники злочинної організації: ТОВ «В-6» (неіснуюча нежитлова будівля (літ. Д) площею 40,8 м? за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:221:0215), ТОВ «МАЯКОФ» (неіснуюча нежитлова будівля (літ. «З») площею 41,7 м? за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:004:0102) /а.с. 182-247 т. 5/;

-витягу з протоколу огляду мобільного телефона ОСОБА_67, у якому виявлено відомості щодо підготовки заявок на здійснення витрат злочинної організації, відносно об`єктів посягань, у т.ч. за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, на покриття витрат «партнерів», де вказано платник ТОВ «МАЯКОФ», отримувач «партнери», сума 2 500 доларів США /а.с. 327-342 т. 6/;

-протоколу огляду Державних реєстрів від 21.11.2025 відносно ОСОБА_3, згідно з яким: ОСОБА_3 на період 2017-2026 років видавав довіреності в адресу ОСОБА_14 та ОСОБА_68 (дружина ОСОБА_14 ), а також низкою товариств та фізичних осіб, а саме: ТОВ «СВ-5», ТОВ «ПРАГА КОМПАНІ», ТОВ «В-6», ТОВ «Л-46», ОСОБА_69, ОСОБА_14, ТОВ «ВІ-ПРО», ТОВ «СО-5», ТОВ «РАУМ КОНСТРАКТ», ТОВ «КОЛІБРІК», видано довіреності на період з 26.01.2024 по 26.01.2029 в адресу ОСОБА_3, ОСОБА_70 (дружина ОСОБА_3 ), ОСОБА_71, (дружина ОСОБА_14 ), ОСОБА_72, на представництво та розпорядження майном /а.с. 1-109 т. 2/;

-протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НС(Р)Д), а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 09.12.2024 (відносно ОСОБА_64 ), згідно якого зафіксовано розмови, зі змісту яких слідує, що ОСОБА_64 знайомий з ОСОБА_3 та ОСОБА_14, водночас останній надає ОСОБА_73 вказівку про необхідність приїхати до ЦНАП для оформлення документів, зазначаючи, що там про все домовлено /а.с. 245-249 т. 6/;

-протоколу допиту у якості свідка ОСОБА_74 від 19.02.2025, який зазначив, що ТОВ МАЯКОФ» він придбав з метою здійснення підприємницької діяльності. Також зазначив, що з ОСОБА_43, який також є співвласником ТОВ МАЯКОФ», його познайомив ОСОБА_14 /а.с. 250-254 т. 6/;

-протоколу про проведення НС(Р)Д, а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 09.12.2024 (відносно ОСОБА_75 ) відповідно до якого, зафіксовано факти виплат «чорної» заробітної плати ОСОБА_12 та ОСОБА_14 на користь ОСОБА_75, вірогідно, за оформлення на нього з метою приховання та конспірації об`єктів нерухомого майна; а також те що ОСОБА_65 був лише номінальною особою в ТОВ «В-6», ТОВ «МАЯКОФ», ТОВ «РЕНОСЕНТ КОМПАНІ» та ТОВ «КРЕЙМОЛТ ФАСТ» /а.с. 189-235 т. 6/;

-протоколів допиту та додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_75 від 06.02.2025 та від 26.09.2025, який, окрім іншого повідомив, що до діяльності злочинної організації його залучив ОСОБА_12, також останній познайомив ОСОБА_75 із ОСОБА_14 . Окрім того, за змістом показань ОСОБА_75, за домовленістю з ОСОБА_12 з березня 2023 року він почав систематично їздити до м. Києва до нотаріусів, де підписував документи щодо реєстрації на нього об`єктів нерухомого майна. За кожен такий візит ОСОБА_12 або ОСОБА_14 надавали ОСОБА_76 грошову винагороду у розмірі 500 доларів США готівкою або на банківську картку /а.с. 236-242 т. 6/;

-протоколів огляду матеріалів кримінального провадження, а саме протоколів за результатами НС(Р)Д від 16.01.2025, 20.01.2025 та 21.01.2025, протоколу НС(Р)Д від 27.12.2024, якими підтверджуються викладені у повідомленні про підозру відомості про формування та діяльність злочинної організації, її структуру та взаємодію між її учасниками, а також детальний механізм реалізації проекту «Торгівля», спрямованість їх дій та протиправні наміри щодо безпідставного отримання у користування та/або у власність вільних від забудови комерційно привабливих земельних ділянок комунальної власності поза процедурою земельних торгів /а.с. 1-49, 255-283, 284-301, 302-326 т. 6/;

-інших долучених до клопотання документів у сукупності та взаємозв`язку.

3.9.Наведені дані можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, та виправдовують подальше розслідування.

3.10.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.

3.11.Водночас, усі заперечення сторони захисту з приводу обґрунтованості підозри, вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше розслідування.

3.12.Слідча суддя з цього приводу звертає увагу на алгоритм оцінки доказів слідчим суддею, встановлений ст. 94 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку виключно в межах прийняття відповідного процесуального рішення.

3.13.Нині ж слідчій судді надано достатньо фактичних даних, які зв?язують ОСОБА_3 із кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого він підозрюється, та виправдовують подальше розслідування.

Щодо наявності ризиків

3.14.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

3.15.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкримінований підозрюваному злочин.

3.16.Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 є особливо тяжким.

3.17.Такий злочин карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

3.18.Також за його вчинення встановлені додаткові обов`язкові покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскації майна.

3.19.Поряд з цим, слід зазначити, що згідно з ч. 3 ст. 68 КК України за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті, частини статті Особливої частини цього Кодексу.

3.20.Також слід зазначити, що звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України, за винятком затвердження угоди про визнання винуватості.

3.21.Вищевикладене свідчить про те, що у випадку засудження особи за вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, до особи може бути застосовано покарання у виді позбавлення волі з реальним строком його відбування, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти чи переховуватись.

3.22.Поряд з цим, відповідно до ст. 69-2 КК України призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, та укладення угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень укладення угоди про визнання винуватості, допускається лише за умови виконання вимог пункту 2 або 2-1 частини четвертої статті 469 КПК України, а саме (1) викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані); (2) у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).

3.23.З огляду на наявну кваліфікацію дій підозрюваного друга із зазначених умов наразі не може бути застосована.

3.24.Водночас, згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, який є організатором злочину, не може бути укладена у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за винятком випадку укладання угоди на підставі пункту 2 цієї частини та за умови викриття ним іншого організатора корупційного кримінального правопорушення або кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією.

3.25.Також слідча суддя звертає увагу, що укладення угоди про визнання винуватості є правом сторін кримінального провадження, потребує досягнення згоди між ними, урахування прокурором обставин, зазначених у ст. 470 КПК України, а також подальшого затвердження судом відповідно до ст. 473 КПК України.

3.26.Отже, сама лише унормована можливість укладення угоди про визнання винуватості не є підставою для висновку, що така буде укладена, та як наслідок підозрюваному призначено покарання більш м?яке, ніж передбачено законом.

3.27.Поряд з цим, захисник звертав увагу, що за змістом ч. 5 ст. 68 КК України при призначенні покарання суд зобов`язаний враховувати характер та ступінь участі кожного співучасника, а натомість пособництво має допоміжний характер, що істотно знижує суворість покарання.

3.28.Окрім того, захисник звертав увагу, що шкода унаслідок ймовірно вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення не настала, майно не вибуло із володіння громади та жодної вигоди ніхто не отримав, що на переконання захисника є вирішальним при оцінці ступеня тяжкості діяння та зменшує суспільну небезпеку, що відпові

3.29.Однак наведене жодним чином не спростовує вищеперерахованих тверджень про те, що за наведений злочин передбачено покарання у виді позбавленням волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та конфіскація майна.

3.30.За викладеного, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк у сукупності з такими обставинами.

3.31.У зв`язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаних чоловіків, які відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993, Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (далі - Правила перетинання державного кордону).

3.32.Водночас, наявні підстави вважати, що такі обмеження не поширюються на підозрюваного.

3.33.Адже він є батьком неповнолітньої дитини із інвалідністю /а.с. 63 т. 7/ та відповідно до п. 2-1 Правил перетинання державного кордону може виїжджати за межі України під час воєнного стану, супроводжуючи таку дитину.

3.34.За таких обставин, підозрюваний може безперешкодно покинути Україну навіть в умовах дії правового режиму воєнного стану.

3.35.До того ж, упродовж дії на території України правового режиму воєнного стану ОСОБА_3 16 разів виїжджав з України /а.с. 100-107 т. 2/.

3.36.З огляду на викладене, маючи дійсні паспорти громадянина України для виїзду за кордон /а.с. 27, 28 т. 2/, підозрюваний ОСОБА_3 може безперешкодно покинути Україну. Ба більше, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить підозрюваному протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.

3.37.З цього приводу слідча суддя звертає увагу на виявлене у мобільному телефоні ОСОБА_14 листування зі ОСОБА_3, у якому останній у січні 2024 року надіслав ОСОБА_14 файл у якому міститься «Перелік документів для Румунії» /а.с. 8, 48 т. 5/.

3.38.На переконання сторони обвинувачення зазначене свідчить про можливе оформлення документів на отримання громадянства Румунії.

3.39.Водночас, захисник щодо цього зазначив, що сама згадка у матеріалах провадження про те, що інша особа цікавилась процедурою отримання громадянства, не створює жодного юридичного та фактичного зв`язку із підозрюваним.

3.40.Слідча суддя зважає, що наразі відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_3 перебуває у процесі одержання громадянства іншої держави, зокрема, Румунії.

3.41.Проте факт того, що саме він надсилав перелік необхідних для цього документів ОСОБА_14 вказує на обізнаність ОСОБА_3 із відповідним механізмом та такі знання останній, на переконання слідчої судді, може використати й у майбутньому для реалізації ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

3.42.Також захисник покликався, що покладення на підозрюваного виключно обов?язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі наявні паспорти для виїзду за кордон, на якому наполягає сторона обвинувачення у клопотанні, вже саме по собі нівелює зазначений ризик і саме такий менш суворий захід є достатнім і пропорційним.

3.43.Щодо цього слід зазначити, що відповідний обов`язок передбачений п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, і за змістом цієї норми може бути покладений лише у разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

3.44.Водночас покладення такого обов`язку без застосування до підозрюваного запобіжного заходу КПК України не передбачено.

3.45.Також, на переконання слідчої судді, виконання цього обов`язку підозрюваним не нівелює ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

3.46.Адже оцінка наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу, здійснюється виходячи з обставин, за яких до підозрюваного не застосовано жодного із запобіжних заходів.

3.47.Також, слідча суддя не виключає можливість нелегального перетину кордону підозрюваним ОСОБА_3, зокрема, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. До того ж, очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження, а також державний кордон у місцях активних бойових дій.

3.48.З цього приводу слідча суддя також бере до уваги, що за фактом незаконних дій невстановлених осіб, які діючи з корисливих мотивів та, ймовірно, організованою групою, організували та здійснили незаконне переправлення громадянина України ОСОБА_7 через державний кордон України, до ЄРДР 13.03.2025 внесено відомості за ч. 3 ст. 332 КК України /а.с. 25-45 т. 1/.

3.49.Отже, для нелегального перетину кордону з метою переховування ОСОБА_3 може скористатись і зв`язками та можливостями для виїзду закордон, наявними у організатора злочину - ОСОБА_7, який з огляду на дані в ЄРДР, виїхав за межі території України поза офіційними пунктами пропуску через державний кордон України та без проходження митного контролю.

3.50.Вирішуючи щодо можливостей підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, слідча суддя бере до уваги також відомості про його майновий стан.

3.51.Так, установлено, що офіційний дохід підозрюваного ОСОБА_3, нарахований податковими агентами, за період 1998 - 2025 років склав 15 364 322 грн, з яких за останні 3 роки - 6 933 976 грн /а.с. 57, 58 т. 2/.

3.52.Поряд з цим, у 2023 - 2025 роках ОСОБА_3 одержав дохід від підприємницької діяльності у розмірі 7 104 039 грн /а.с. 57, 58 т. 2/.

3.53.Його дружина ОСОБА_77 у період 1998 - 2025 років одержала дохід, нарахований податковими агентами у розмірі 1 593 043 грн, з яких за останніх три роки - 1 209 840 грн /а.с. 58, 59 т. 2/.

3.54.Як повідомив у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 його місячний дохід наразі сягає 250 тис. грн.

3.55.Також, наявні дані, що підозрюваному ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка, кадастровий номер земельної ділянки: 3223186800:03:014:0035, за адресою

АДРЕСА_4 .Дружині підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_77 на праві власності належить таке нерухоме майно:

-садовий будинок, загальна площа (кв.м): 246.3, за адресою АДРЕСА_5, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 3223186800:03:014:0093 та відповідна земельна ділянка /а.с. 64-79 т. 2/;

-садовий будинок, загальна площа (кв.м): 247.9, за адресою АДРЕСА_6, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 3223186800:03:014:0008 та відповідна земельна ділянка /а.с. 80-96 т. 2/.

3.57.18-річній доньці підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_78 на праві власності належить квартира, загальною площею 55.4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_7 /а.с. 5 т. 2/.

3.58.Також, дружині підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_77, належить на праві власності автомобіль AUDI Q5, 2019 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, VIN: НОМЕР_3 /а.с. 97 т. 2/.

3.59.Матері підозрюваного - ОСОБА_79, належить на праві власності автомобіль AUDI A8, 2021 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4, VIN: НОМЕР_5, який підозрюваний ОСОБА_3 подарував останній 20.05.2025 /а.с. 98, 99 т. 2/.

3.60.Слід звернути увагу, що вказане майно ОСОБА_77, ОСОБА_78 та ОСОБА_79 набули 15.05.2025 та 20.05.2025 за договорами дарування від підозрюваного ОСОБА_3 .

3.61.Окрім того, під час досудового розслідування здобуто відомості, що ОСОБА_3 міг бути одним із партнерів фінансування проекту «Торгівля», в т.ч. самочинного будівництва об`єктів нерухомості, реєстрації цих об`єктів на підставних осіб, придбання юридичних осіб, на які передавались такі об`єкти нерухомості та поповнення їх статутного капіталу, оплату «послуг» фіктивних власників та директорів відповідних юридичних осіб, тощо /а.с. 1-247 т. 5, а.с. 50-80, 155-188, 327-342 т. 6/.

3.62.Зокрема, у мобільному телефоні ОСОБА_14 було виявлено низку таблиць із розрахунками відповідних витрат.

3.63.Так, згідно із однією з таких таблиць витрати «САВ», тобто ймовірно ОСОБА_3 у будівництві торговельного центру за адресою: м. Київ, вул. Табірна, буд. 46/48-Д разом із ОСОБА_80, ймовірно ОСОБА_11, становлять 50% від відповідного фінансування й складають 273 741,35 доларів США /а.с. 187, 221 т. 6/.

3.64.Окрім того, виявлено таблицю, у якій зафіксовані детальні розрахунки витрат між «САВ» та «М» у межах реалізації різних проєктів, ідентифікованих у таблиці за найменуваннями суб`єктів господарювання («СО-5», «СВ-5», «П-9», «ТЕХНО ВАЛДІ», «В-6», «БУД ГРУП ЕЛІТ», «МАРВІ», «ВИГУРА», «ВІТЕКС», «Л-46») та за адресами розташування (АДРЕСА_2, АДРЕСА_8 ) /а.с. 187, 188, 193, 194, 222, 230 т. 6/.

3.65.Згідно із зафіксованими у таблиці даними, витрати «САВ», ймовірно ОСОБА_3, у цих проєктах складають загалом 1 209 390,19 доларів США /а.с. 187, 188, 193, 194, 222, 230 т. 6/.

3.66.Окрім того, у цій таблиці витрати «САВ», ймовірно ОСОБА_3, на інші цілі, ідентифіковані як «різне» складають 22 446,06 доларів США /а.с. 187, 188, 193, 194, 222, 230 т. 6/.

3.67.Також наявні дані, що ОСОБА_3 здійснював спільні витрати з ОСОБА_7 та ОСОБА_11 щодо участі у проєкті будівництва за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 37 /а.с. 178, 180, 181, 255-283 т. 6/

3.68.Зокрема, під час огляду мобільного телефону ОСОБА_67 виявлено таблицю щодо фінансування зазначеного проекту, згідно із яким витрати партнера «АВ», якого можна ідентифікувати як ОСОБА_3, станом на 01.01.2024 становлять 63 492 530,79 грн, що еквівалентно 1 751 685,38 доларам США /а.с. 155-157, 181 т. 6/.

3.69.Поряд з цим, наявні дані, що для оформлення частини майнових прав на житлові та нежитлові приміщення, які будуються за вказаною адресою, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_14 засновано юридичну особу ТОВ «ВІ-ПРО», керівниками якого були у період з 19.09.2023 до 26.12.2023 ОСОБА_81 ; у період з 26.12.2023 по 16.10.2025 ОСОБА_14 ; у період з 16.10.2025 й донині ОСОБА_3 /а.с. 231-274 т. 2/.

3.70.Водночас, у період з 19.09.2023 по 07.11.2025 ОСОБА_14 та ОСОБА_3 були кінцевими бенефіціарними власниками даного товариства /а.с. 231-274 т. 2/.

3.71.З 07.11.2025 та дотепер єдиним бенефіціарним власником цього товариства, у тому числі через одного із співзасновників -ТОВ «К10», ураховуючи також відкриті дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є ОСОБА_3 /а.с. 231-274 т. 2/.

3.72.Разом з цим, згідно із долученими до клопотання матеріалами у період січня 2024 року, червня - жовтня 2025 року ТОВ «ВІ-ПРО» придбало у ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» майнові права на 48 (сорок вісім) об`єктів нерухомості, на загальну суму 27 757 646,00 грн з ПДВ, за адресою м. Київ, вул. Васильківська, 37 (літера Г, літера Е) /а.с. 231-274 т. 2/.

3.73.Станом на 01.12.2025 за ТОВ «ВІ-ПРО» зареєстровано право власності на нежитлове приміщення загальною площею 178.5 кв. м, адреса: м. Київ, вулиця Васильківська, будинок 37-Г, група нежитлових приміщень 1013 /а.с. 231-274 т. 2/.

3.74.Також, ТОВ «ВІ-ПРО» володіє майновими правами щодо наступних об`єктів нерухомості:

-квартира № 75, за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, буд. 37-Е (адреса після введення в експлуатацію: м. Київ, вул. Здановської Юлії (вулиця Ломоносова), буд. 28);

-нежитлові приміщення № 14, № 19, № 22, № 27, № 101/5, № 101/22, № 101/37, № 101/40, за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, буд. 37-Е (адреса після введення в експлуатацію: м. Київ, вул. Здановської Юлії (вулиця Ломоносова), буд. 28);

-квартира № 142, за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, буд. 37-Г;

-нежитлові приміщення № 2, № 23, № 32, № 35, № 37, № 47, № 58, № 66, № 76, № 78, № 88, № 89, № 101/28, № 103/19, № 103/26, № 103/27, № 103/29, № 109, № 133, № 138, № 142/1, № 380/1, за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, буд. 37-Г /а.с. 231-274 т. 2/.

3.75.До того ж, за результатами НС(Р)Д стороною обвинувачення здобуто відомості щодо внесення до статутного капіталу цього товариства у грудні цього року близько 50 млн грн /а.с. 40-50 т. 7/.

3.76.За викладеного, наявні достатні підстави вважати, що користуючись правами керівника, засновника та бенефіціарного власника ТОВ «ВІ-ПРО», ОСОБА_3 може використати і ці активи для забезпечення ймовірного переховування.

3.77.Загалом вказане свідчить про наявність у підозрюваного ОСОБА_3, значної кількості неофіційних/необлікованих доходів і майна, якими ОСОБА_3 може скористатись для фінансування свого переховування від органів слідства та суду, навіть за умови накладення арешту на інше його майно.

3.78.За таких обставин, слідча суддя переконана, що підозрюваний має достатні ресурси для переховування.

3.79.Водночас, слідчій судді не надано актуальних відомостей щодо майнового стану ОСОБА_7 .

3.80.Тому покликання сторони обвинувачення на те, що враховуючи роль та функції ОСОБА_3, організатор злочину - ОСОБА_7, за рахунок власного майнового стану, доходів та належного йому майна зможе фінансувати витрати, необхідні для забезпечення можливого переховування ОСОБА_3, у т.ч. за межами України, є безпідставними.

3.81.Поряд з цим, наведені вище обставини у сукупності дають слідчій судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

3.82.Водночас, той факт, що ОСОБА_3 будучи упродовж понад восьми місяців з часу повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень іншим ймовірним співучасникам обізнаним про факт розслідування обставин, за якими йому нині повідомлено про підозру, не вжив заходів щодо переховування, на що покликалась сторона захисту, не спростовує наявності ризику переховування. Адже лише 19.12.2025 він набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, а отже, наразі притягується до кримінальної відповідальності, що підсилює імовірність настання такого ризику.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

3.83.Слідча суддя вважає такий ризик доведеним.

3.84.Так, згідно з повідомленням про підозру та документами, які її обґрунтовують, механізм вчинення інкримінованих підозрюваному злочинів передбачав складання, підписання та використання документації із внесенням до них недостовірних відомостей (технічні паспорти, довідки, договори купівлі-продажу, тощо), оформлення на третіх осіб права власності на неіснуючі об`єкти нерухомості, оформлення юридичних осіб, що використовувались як засоби вчинення злочинів, на підставних осіб, тощо.

3.85.До того ж, прокурор слушно зазначив, що з січня 2016 року по грудень 2019 року підозрюваний обіймав посаду заступника голови КМДА, відповідаючи за організацію діяльності Департаменту земельних ресурсів і Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА), набувши тим самим значного досвіду та знань у сфері земельних відносин та містобудівної діяльності, а також зв`язків з депутатами і службовими особами КМР та її виконавчого органу (КМДА), а тому може використати відповідні професійні зв`язки та авторитет для впливу на відповідних осіб з метою схилити їх до приховування, знищення чи спотворення викривальних відомостей та документів /а.с. 218 - 230 т. 2/.

3.86.Окрім того, з огляду на долучені до клопотання матеріали /а.с. 1-181, 182-247 т. 5, а.с. 50-80 81-94, 189-239, 245-254, 255-283 т. 6/, слідча суддя вважає обґрунтованими покликання сторони обвинувачення, що підозрюваний ОСОБА_3, з огляду на його роль і керівне становище відносно інших ймовірних співучасників, які безпосередньо підпорядковувались йому і діяли за його вказівками, координував діяльність таких учасників та визначав їх ролі у загальному механізмі вчинення злочинів, а також забезпечував їх лояльність, у т.ч. через систематичну оплату їхньої участі, у зв`язку з чим має реальну можливість для приховування чи знищення наявних у таких осіб речей та документів, що мають викривальний характер, у т.ч. через здійснення тиску, впливу та них, або через посередників, підлеглих осіб, інших співучасників, тощо.

3.87.Також, наявні відомості про систематичне вжиття підозрюваним заходів щодо приховування своїх доходів, майна, джерел їх походження, здійснення оплати ймовірно злочинної діяльності співучасників через посередників, приховування своєї участі у ряді будівельних проектів через реєстрацію значної кількості юридичних осіб на підлеглих та довірених осіб, тощо /а.с. 1-181, 182-247 т. 5, а.с. 1-49, 50-94, 155-188, 327-342 т. 6/.

3.88.Фактичні обставини ймовірного вчинення кримінального правопорушення вказують і на вжиття ймовірними співучасниками, у т.ч. підозрюваним, заходів посиленої конспірації для унеможливлення викриття їх злочинної діяльності, що вказує на високий рівень підготовки та конспіративності їх дій, схильність та здатність приховувати і маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, зокрема, через використання зашифрованих найменувань/маркувань проектів, що перебувають в роботі та послуговування псевдонімами для позначення залучених до злочинної організації осіб, у т.ч. у особистому спілкуванні, робочій документації та звітності, для унеможливлення викриття їх участі у вчинюваних злочинах та встановлення усіх обставин і механізму діяльності злочинної організації, тощо /а.с. 1-49, 50-80, 155-188, 255-326 т. 6/.

3.89.За викладеного, прокурором доведено існування такого ризику.

3.90.Своєю чергою, захисник заперечував в частині цього ризику, покликаючись, що сторона обвинувачення проводить у цьому кримінальному провадженні слідчі та процесуальні дії вже понад 2 роки та за такий період можна було вжити всіх заходів для збереження доказів і їх отримання, зважаючи на кількість задіяних детективів та прокурорів у даному провадженні.

3.91.До того ж, після повідомлення іншим учасникам кримінального провадження про підозри, а саме після 15.04.2025 року у ОСОБА_3 не віднайдено жодного нового доказу, не встановлено жодних дій, які б свідчили про намагання спотворити інформацію, яка має інтерес для органів досудового розслідування.

3.92.З цього приводу слідча суддя звертає увагу, що нині ж у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, отже, продовжується збір фактичних даних, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_3 .

3.93.Поряд з цим, з огляду на те, що ОСОБА_3 лише 09.12.2025 повідомлено про підозру та достеменно стало відомо про обставини, які є предметом доказування у цьому кримінальному провадженні, останній може безперешкодно знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, однак ще не були виявлені органом досудового розслідування.

3.94.Тому покликання захисника не спростовують того, що існує відповідний ризик.

Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні

3.95.Найперше, слід зауважити, що сторона обвинувачення вказувала щодо наявності ризику незаконного впливу не лише на свідків, інших ймовірних співучасників, а й на інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні.

3.96.Поряд з цим, КПК України до переліку ризиків, що беруться до уваги при вирішенні питання застосування до підозрюваного запобіжного заходу відносить ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

3.97.Отже, саме з можливостей впливу підозрюваного на перелічених учасників кримінального провадження слідча суддя виходитиме, оцінюючи наявність ризику незаконного впливу на них.

3.98.З цього питання слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.

3.99.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

3.100.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

3.101.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Водночас, хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

3.102.Своєю чергою, захисник, покликаючись на цю норму стверджував про відсутність названого ризику.

3.103.Однак, з огляду на необхідність обов`язкової технічної фіксації допиту, прийняття судом відповідних доказів не є безумовним.

3.104.Слід зазначити, що наразі така фіксація згідно із КПК України не є обов`язковою.

3.105.До того ж, відповідний ризик стосується не лише свідків сторони обвинувачення, а й захисту.

3.106.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.

3.107.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, яка вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

3.108.Натомість, підозрюваний, будучи обізнаним про них та можливих свідків вчинення злочину, у силу тяжкості покарання, що йому загрожує, може впливати на зміст їх показань.

3.109.Слід зазначити, що інкриміновані підозрюваному злочини вчинені ним у співучасті, як пособником злочинам, вчинюваним злочинною організацією, який займав керівну роль відносно частини інших причетних осіб, здійснював залучення ряду інших співучасників, керуючи їх діями та надаючи їм вказівки щодо вчинення конкретних дій.

3.110.Зокрема, з огляду на зміст повідомлення про підозру та докази, якими вона обґрунтована, ОСОБА_3 залучив підконтрольних йому ОСОБА_14 та ОСОБА_64 в якості номінальних власників і директорів товариств, які придбавали неіснуючі нежитлові будівлі та вносили їх до свого статутного капіталу, а також забезпечував виплату через ОСОБА_14 заробітної плати ОСОБА_76 та ОСОБА_82 та компенсацію їх витрат.

3.111.У зв`язку з цим, підозрюваний ОСОБА_3 може мати безпосередній вплив на таких осіб, що дозволяє координувати свої дії та показання з такими особами, впливаючи на зміст, характер та обсяг їх показань та процесуальну поведінку.

3.112.До того ж, підозрюваний, з огляду на його керівне становище може мати значний вплив на прийняття вирішальних рішень у здійсненні господарської діяльності товариствами, залученими до схеми заволодіння земельними ділянками, а отже може безпосередньо або через інших співучасників здійснювати вплив на представників відповідних суб`єктів господарювання, а також інший ймовірно причетних осіб, що супроводжували їх діяльність, з метою коригування, зміни або спотворення відповідних показань.

3.113.Окрім того, наявні відомості про діяльність учасників злочинної організації, у т.ч. із залученням підозрюваного, по підкупу службових осіб ряду правоохоронних та державних органів за вчинення дій в інтересах злочинної організації та підозрюваного з метою забезпечення своєї подальшої злочинної діяльності і унеможливлення її викриття, а також відомості щодо матеріального заохочення учасників самої злочинної організації, у т.ч. тих, які є службовими особами, для забезпечення їх лояльності, вмотивованості та оплати їх участі у спільних проектах /а.с. 1-247 т. 5, а.с. 1-49, 50-80, 302-326 т. 6/.

3.114.Також, слідча суддя зважає, що злочинна організація, діяльності якої підозрюваний міг сприяти, набула значного впливу над представниками Київської міської ради та її виконавчого органу, що надавало їм можливість фактично керувати вирішенням основних питань місцевого значення, надавати таким особам прямі вказівки щодо вчинення дій з використанням влади та службового становища в інтересах злочинної організації /а.с. 284-326 т. 6/.

3.115.Такий суттєвий контроль та вплив може бути використаний і підозрюваним у межах реалізації названого ризику, зважаючи на зв`язки підозрюваного зі злочинною організацією, у т.ч. й шляхом тиску на осіб, обізнаних про ймовірні злочинні дії співучасників.

3.116.До того ж, і сам підозрюваний тривалий час - з січня 2016 року по грудень 2019 року обіймав посаду заступника голови КМДА, відповідаючи за організацію діяльності Департаменту земельних ресурсів і Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) /а.с. 218 - 230 т. 2/, набувши тим самим зв`язків зі службовими особами КМР та її виконавчого органу (КМДА).

3.117.Поряд з цим, слідча суддя виходить також з того, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, після ознайомлення з матеріалами справи, у т.ч. й цього клопотання детектива, стануть відомі анкетні дані свідків. Тому з метою уникнення покарання, ця особа, може вчиняти дії, покликані на примушення свідків, до зміни показань чи до відмови від їх надання.

3.118.Окрім того, з метою уникнення кримінальної відповідальності, підозрюваний може координувати свої дії та показання з іншими підозрюваними, впливаючи на зміст, характер та обсяг їх показань та процесуальну поведінку.

3.119.Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що існує ризик впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

3.120.Щодо покликань сторони захисту на те, що відсутні документальні докази впливу ОСОБА_3 на свідків та інших підозрюваних, слідча суддя зазначає, що до 09.12.2025 ОСОБА_3 не було повідомлено про підозру, а тому і не було необхідності вживати заходи, спрямовані на уникнення від кримінальної відповідальності.

3.121.Разом з тим, з огляду на встановлені вище обставини, слідча суддя не виключає можливості здійснення підозрюваним спроб впливу на свідків та інших підозрюваних у майбутньому. Адже не зважаючи на зміст наданих ними показань під час досудового розслідування, для доведення винуватості або ж невинуватості підозрюваного в інкримінованих йому діяннях судом братимуться до уваги показання, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.

3.122.Поряд із цим, стороною обвинувачення не доведено, що існує ризик незаконного впливу підозрюваного на потерпілого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

3.123.Так, відомості про залучення потерпілого у цьому кримінальному провадженні відсутні.

3.124.Також, прокурор належно не аргументував, яким чином підозрюваний, з урахуванням викладеного, може впливати на експертів та спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

3.125.Вирішуючи щодо цього ризику, слідча суддя бере до уваги наявні дані, що підозрюваний безпосередньо фінансував виплату грошових коштів невстановленим представникам правоохоронних органів, вірогідно, для невжиття ними заходів реагування, пов`язаних з виявленням фактів самочинного будівництва нежитлових будівель на земельних ділянках, що входили до проекту «Торгівля» /а.с. 1-247 т. 5, а.с. 50-80, 155-188 т. 6/.

3.126.Вказані зв`язки підозрюваний може використати і для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкодити здійсненню досудового розслідування щодо них, в т.ч. шляхом підкупу, погроз, тиску, штучного створення доказів своєї невинуватості, отримання таємної інформації, розкриття якої на даному етапі кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню, тощо.

3.127.За викладеного, слідча суддя вважає такий ризик доведеним.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення

3.128.Сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_3 може вдатись до продовження своєї злочинної діяльності та до вчинення нових кримінальних правопорушень.

3.129.Зокрема, хоч ймовірні злочинні наміри підозрюваних щодо заволодіння земельними ділянками не були реалізовані до кінця через незалежні від них обставини, проте співучасники вже профінансували значну кількість витрат на проекти пов`язані з одержанням таких земельних ділянок та їх подальшою комерційною забудовою, в т.ч. залучили фінансування партнерів, а тому на переконання сторони обвинувачення очевидно зацікавлені в доведені своїх намірів до завершення, навіть з урахуванням викриття їх злочинної діяльності.

3.130.До того ж, умислом співучасників охоплювалось заволодіння ще значною кількістю земельних ділянок у м. Києві за аналогічним злочинним механізмом.

3.131.На переконання слідчої судді, настання такого ризику є малоймовірним, позаяк наразі діяльність імовірно злочинної організації, якій вірогідно сприяв підозрюваний ОСОБА_3, викрито органом досудового розслідування, відтак, припинено і наміри учасників злочинної організації, спрямовані на заволодіння комерційно привабливими земельними ділянками для будівництва нових об`єктів нерухомості.

3.132.Інших обставин, які б давали підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення слідчою суддею не встановлено.

3.133.Отже, наразі такий ризик не доведено стороною обвинувачення.

Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж застава для запобігання ризикам

3.134.Відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, що дії, які інкримінуються підозрюваному підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто є кримінально караними. Описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення, у сукупності з наданими прокурором матеріалами досудового розслідування, вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з таким кримінальним правопорушенням.

3.135.Також покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, пов?язане із позбавленням волі, конфіскацією майна та такий злочин є особливо тяжким.

3.136.Окрім того, слідча суддя зважає на ймовірність заподіяння злочином, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, шкоди охоронюваним законом державним інтересам в особливо великому розмірі, якої через незакінченість кримінального правопорушення фактично не було завдано.

3.137.Відомостей щодо наявності у підозрюваного судимостей, повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування до підозрюваного раніше запобіжних заходів та дотримання їх умов слідчій судді не надано.

3.138.Слідчою суддею установлено, що підозрюваному 49 років, він одружений, має двох неповнолітніх синів, один з яких має інвалідність, а також дочку 18-річного віку /а.с. 1-6, 10-12, 18-26 т. 2, а.с. 60-63 т. 7/.

3.139.Як зазначалось, підозрюваний є директором ТОВ «ВІ-ПРО».

3.140.Водночас, слідча суддя бере до уваги повідомлені підозрюваним ОСОБА_3 у судовому засіданні обставини щодо присвоєння йому почесного звання «Заслужений будівельник України».

3.141.Актуальних відомостей про стан здоров`я підозрюваного слідчій судді не надано.

3.142.Наведені обставини вказують на наявність певних соціальних зв`язків підозрюваного за місцем його проживання в Україні, зокрема, роботи, родини та утриманців, проте, з урахуванням відомостей про майновий стан, такі зв`язки не є достатньо міцними, аби утримати підозрюваного від реалізації встановлених ризиків, зокрема, переховування.

3.143.До того ж, підозрюваний, на переконання слідчої судді, має достатньо фінансових ресурсів для забезпечення свого переховування разом із сім`єю.

3.144.За викладеного, наведені обставини у своїй сукупності не нівелюють встановлені ризики, зважаючи на встановлені слідчою суддею передумови та можливості їх реалізації підозрюваним.

3.145.Запобігти встановленим ризикам, із урахуванням наведеного в цій ухвалі, можливо шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

3.146.Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи: особиста порука та зобов`язання, - не зможуть запобігти визначеним ризикам. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені слідчою суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків а так само відсутній належний контроль за дотриманням відповідних процесуальних обов`язків.

3.147.Також, на переконання слідчої судді, домашній арешт, у тому числі цілодобовий, на застосуванні якого наполягала сторона захисту, хоч і полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби, проте в обставинах цього кримінального провадження не буде досить дієвим. Адже лише обмежує пересування особи, що з усіх встановлених слідчою суддею ризиків може усунути лише ризик переховування. Натомість, порушення цього запобіжного заходу може зумовити тільки ініціювання питання застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу.

3.148.Слід зазначити, що через військову агресію російської федерації та, як наслідок, запроваджений на території України воєнний стан, постійну загрозу ракетних та інших обстрілів, пошкодження об`єктів критичної інфраструктури, систематичні збої у роботі мережі електропостачання та засобів зв`язку, участь працівників Національної поліції, які відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України виконують ухвалу про домашній арешт у забезпеченні громадської безпеки та охорони держави, дієвість та ефективність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть за умови застосування електронних засобів контролю, об`єктивно знижується і у даному кримінальному провадженні не може запобігти встановленим слідчою суддею ризикам.

Щодо розміру застави

3.149.За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідча суддя зобов`язана врахувати:

-обставини кримінального правопорушення;

-майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу;

-встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України;

-можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків;

-те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.

3.150.Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).

3.151.Водночас, обвинувачений, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).

3.152.Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідча суддя переконана, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.

3.153.Слідча суддя переконана, що застава застосовується задля належної процесуальної поведінки підозрюваного. Водночас, враховує, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.

3.154.При визначенні розміру застави слідча суддя бере до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлені ризики, в сукупності з майновим станом підозрюваного, особистими даними, про які уже зазначалось у цій ухвалі, зокрема, його вік, сімейний стан, міцність соціальних зв`язків та відсутність відомостей про наявність судимостей.

3.155.Водночас, слідча суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

3.156.З огляду на викладене у цій ухвалі, слідча суддя переконана, що застава у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 5 ст. 182 КПК України, яка може бути встановлена особі, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов`язків. А тому заставу належить призначити у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

3.157.За таких обставин, майновий стан підозрюваного, у сукупності з обставинами ймовірного вчинення кримінального правопорушення, даними про його особу, встановленими ризиками, переконують слідчу суддю у тому, що обґрунтованим розміром застави є 35 000 000 (тридцять п`ять мільйонів) грн 00 коп.

3.158.На переконання слідчої судді, такий розмір застави з огляду на вищевикладене не є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_3 та разом з покладеними на нього обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.

Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України

3.159.Оскільки встановлено існування ряду ризиків і слідчою суддею вирішено застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, то відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід зобов`язати підозрюваного ОСОБА_3 прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою.

3.160.Також, згідно із цією ж нормою слід покласти на підозрюваного ОСОБА_3 виконання таких обов`язків: (1) не відлучатись за межі м. Києва, Київської області, м. Чернівці, а також іншої частини території України (виключно з метою проїзду з Київської області до м. Чернівці та у зворотному напрямку), без дозволу слідчого, прокурора або суду; (2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) усі наявні паспорти для виїзду за кордон, в т.ч. паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 21.03.2025, а також інші документи, що дають право на виїзд за межі України, окрім паспорта громадянина України; (4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а саме з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_3 ; (5) утримуватись від спілкування (як особисто, так і через третіх осіб) з особами, які можуть бути допитані як свідки у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, з членами Постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, службовими особами і працівниками Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), службовими особами і працівниками Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), службовими особами і працівниками Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), службовими особами і працівниками Комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин», щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_3 .

3.161.З урахуванням повідомлених у судовому засіданні обставин щодо постійного проживання підозрюваного ОСОБА_3 у м. Чернівці, із потребою час від часу відвідувати місто Київ, слідча суддя вирішила покласти на підозрюваного обов`язок не відлучатись за межі м. Києва, Київської області, м. Чернівці, а також іншої частини території України (виключно з метою проїзду з Київської області до м. Чернівці та у зворотному напрямку), без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3.162.Також, слідча суддя вирішила покласти на підозрюваного ОСОБА_3 обов`язок утримуватись із переліченими підозрюваними та особами, обмеживши його у можливості спілкуватись із ними лише щодо обставин кримінального провадження, тобто тих, які викладені у повідомленні про підозру ОСОБА_3 .

3.163.Саме таке обмеження, на переконання слідчої судді, на цій стадії кримінального провадження є пропорційним відносно прав та свобод підозрюваного ОСОБА_3 та такого достатньо, аби запобігти реалізації підозрюваним установлених ризиків та як наслідок забезпечити дієвість цього кримінального провадження.

3.164.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини повідомленої підозри, зазначені обов`язки відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України покладаються на підозрюваного строком на два місяці, тобто до 11.02.2026, але в межах строку досудового розслідування.

3.165.Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

3.166.З огляду на здійснення досудового розслідування НАБУ, контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків необхідно покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.

3.167.Отже, слідча суддя дійшла висновку про часткове задоволення клопотання.

3.168.Слідча суддя зважає на позицію Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою, зокрема, у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (постанова від 16.12.2021 у справі № 11-164сап21).

3.169.З огляду на викладене, ураховуючи також позицію Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, від 18.07.2006, слідча суддя не вважає за необхідне надавати окремо детальні відповіді на ряд інших доводів сторін, оскільки вони не мають суттєвого значення для вирішення питань цього розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 194-196, 372, 480-481, 483 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 35 000 000 (тридцять п`ять мільйонів) грн 00 коп.

Підозрюваний ОСОБА_3 не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_6, або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору та слідчому судді. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 виконання таких обов`язків:

-не відлучатись за межі м. Києва, Київської області, м. Чернівці, а також іншої частини території України (виключно з метою проїзду з Київської області до м. Чернівці та у зворотному напрямку), без дозволу слідчого, прокурора або суд;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) усі наявні паспорти для виїзду за кордон, в т.ч. паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 21.03.2025, а також інші документи, що дають право на виїзд за межі України, окрім паспорта громадянина України;

-утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а саме з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_3 ;

-утримуватись від спілкування (як особисто, так і через третіх осіб) з особами, які можуть бути допитані як свідки у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, з членами Постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, службовими особами і працівниками Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), службовими особами і працівниками Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), службовими особами і працівниками Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), службовими особами і працівниками Комунального підприємства «Київський інститут земельних відносин», щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_3 .

В іншій частині клопотання відмовити.

Строк дії обов`язків визначити до 11.02.2026 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_3, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідча суддя ОСОБА_1