Пошук

Документ № 132624054

  • Дата засідання: 16/12/2025
  • Дата винесення рішення: 16/12/2025
  • Справа №: 991/12902/25
  • Провадження №: 52022000000000088
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.

Справа № 991/12902/25

Провадження 1-кс/991/12999/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

клопотання ОСОБА_3 про негайне повернення майна

у кримінальному провадженні №52022000000000088 від 29.04.2022

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

12.12.2025 до ВАКС надійшло клопотання ОСОБА_3 (далі - скаржник) про негайне повернення майна, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким здійснено судовий розгляд 16.12.2025.

2. Короткий виклад клопотання і позицій учасників судового провадження.

2.1. Скаржник у клопотанні просив: «1. Невідкладно вжито заходів, щодо повернення належного на праві власності ОСОБА_3 майна, а саме: мобільного телефону марки Iphone 13 Pro. номер моделі MNDX3J/A, серійний номере НОМЕР_1, ІМЕІ 1 НОМЕР_2 . IMEI 2 НОМЕР_3 з наявною всередині SIM-картою НОМЕР_4 вилучено в ході досудового розслідування кримінального провадження №52022000000000088. 2. Про дату, час та місце повернення майна зазначеного в пункті 1 цього клопотання повідомити заявника за номером телефону НОМЕР_5 »,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «5 жовтня 2022 року відбувся обшук у службовому кабінеті НОМЕР_9 начальника відділення інспекторів прикордонної служби «Гребеники» ВПС «Велика Михайлівка» ОСОБА_3 . В ході обшуку в кабінеті НОМЕР_8. що розташований за адресою Одеська обл., Роздільнянський район, с. Гребеники, вул Центральна, буд. 86 було вилучено мобільний телефон марки Iphone 13 Pro, номер моделі MNDX3J/A. серійний номер НОМЕР_6, ІМЕІ 1 НОМЕР_2 . ІМЕ1 2 НОМЕР_3 з наявною всередині SIM-каргою НОМЕР_4, належний на праві приватної власності ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Належне заявнику майно було вилучено в ході досудового розслідування кримінального провадження №52022000000000088 від 30.04.2022.

17 жовтня 2022 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду на належне ОСОБА_3 майно, а саме: мобільний телефон марки Iphone 13 Pro, номер моделі MNDX3J/A. серійний номер НОМЕР_6, ІМЕІ 1 НОМЕР_2 . ІМЕІ НОМЕР_7 з наявною всередині SIM-картою НОМЕР_4 було накладено арешт.

4 серпня 2023 року начальник Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 постановив кримінальне провадження №52022000000000088 від 30.04.2022 року за ч. 1 ст. 263 КК України стосовно підозрюваного ОСОБА_3 закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із встановленою відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення…

Отже, 4 серпня 2023 року начальник Подільського виділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону закриваючи кримінальне провадження №52022000000000088 від 30.04.2022 року за ч. 1 ст. 263 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст.284 КПК України стосовно підозрюваного ОСОБА_3 зобов`язаний був вирішити питання яро скасування арешту майна, однак не виконав імперативних вимог процесуального закону…

Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.

Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв`язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.

Таким чином, в силу імперативних вимог кримінального процесуального кодексу ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 жовтня 2022 року про накладення арешту на майно припинила свою дію. З огляду на зазначене вилучений в ході обшуку мобільний телефон, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю. Разом тим, жодних дій спрямованих на повернення майна яке протиправно утримується в органів досудового розслідування на сьогодні вжито не було».

2.2. Попри здійснений належним чином судовий виклик скаржник не прибув в судове засідання, надіславши заяву про розгляд клопотання за його відсутності з огляду на перебування у районі бойових дій. Детектив НАБУ ОСОБА_5 надіслав заяву про розгляд без його участі та повідомив, що не заперечує проти задоволення клопотання. З метою дотримання розумних строків судового провадження, слідчий суддя визнав можливим здійснити судовий розгляд без участі скаржника. Відповідно до частини 4 статті 107 КПК фіксування судового розгляду клопотання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.

Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно з частиною 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Системне тлумачення цих норм свідчить, що КПК передбачає право звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність чи рішення слідчого, дізнавача, прокурора, а лише передбачених їх безпосередніми обов`язками, строк виконання яких регламентований КПК.

Зокрема, пункт 1 частини 1 статті 303 КПК передбачає, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора бездіяльність слідчого, дізнавач, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Фактично у поданому клопотанні скаржник не ставив питання про скасування арешту майна, вважаючи такий припиненим, а оскаржував бездіяльність органу досудового розслідування щодо неповернення тимчасово вилученого під час обшуку майна, тому з метою уникнення надмірного формалізму суд керувався нормами КПК щодо порядку розгляду таких скарг.

3.2. Судом встановлено такі обставини:

17.10.2022 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_6 у справі №991/4470/22 накладено арешт на із забороною відчуження, розпорядження та користування на мобільний телефон марки Iphone 13 Pro, номер моделі MNDX3J/A, серійний номер НОМЕР_6, IMEI НОМЕР_2, IMEI 2 НОМЕР_3 із сім карткою НОМЕР_4, які були вилучені 05.10.2022 за результатами обшуку службового кабінету НОМЕР_9 начальника відділення інспекторів прикордонної служби «Гребеники» ВПС «Велика Михайлівка» ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1 та належать останньому, що обґрунтовувалось зокрема таким:

«05.10.2022 детективами НАБУ на підставі ухвали слідчого судді ВАКС ОСОБА_6 від 14.09.2022 у справі №991/3767/22 проведено обшук службового кабінету НОМЕР_9 начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є Прикордонна застава « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В ході обшуку ОСОБА_3 добровільно надав детективам свій мобільний телефон марки Iphone 13 Pro, номер моделі MNDX3J/A, серійний номер НОМЕР_6, IMEI НОМЕР_2, IMEI2 НОМЕР_3 з наявною всередині сім-карткою НОМЕР_4 . У вказаному мобільному телефоні містяться переписки в інтернет месенджерах WhatsApp, Telegram, Viber, Signal з іншими фігурантами кримінального провадження, які представляють інтерес для досудового розслідування. У зв`язку з тим, що даний телефон використовувався під час вчинення злочинів, а також надання даного мобільного телефону разом з інформацією, що на ньому міститься, є необхідною умовою для можливості подальшого проведення експертного дослідження, прийнято рішення про його вилучення.

Добровільне надання ОСОБА_3 свого мобільного телефону марки Iphone 13 Pro, номер моделі MNDX3J/A, серійний номер НОМЕР_6, IMEI НОМЕР_2, IMEI2 НОМЕР_3 з наявною всередині сім-карткою НОМЕР_4 під час обшуку, свідчить про те, що ОСОБА_3 являється власником вилучених речей.

Тому 06.10.2022 мобільний телефон марки Iphone 13 Pro, номер моделі MNDX3J/A, серійний номер НОМЕР_6, IMEI НОМЕР_2, IMEI2 НОМЕР_3 з наявною всередині сім-карткою НОМЕР_4 постановою детектива визнані речовим доказом у цьому кримінальному провадженні».

04.08.2023 постановою начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 закрито кримінальне провадження №52022000000000088 від 29.04.2022 за частиною 1 статті 263 КК стосовно підозрюваного ОСОБА_3 на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК, тобто у зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

3.3. Статтею 7 КПК до загальних засад кримінального провадження віднесена недоторканість права власності, зміст чого розкриває статті 16 КПК, згідно з якою позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 168 КПК тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно із статтею 169 КПК тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку. Копія судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, копія судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна негайно після його оголошення вручається слідчому, прокурору. У разі відсутності слідчого, прокурора під час оголошення судового рішення його копія надсилається таким особам не пізніше наступного робочого дня. Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Частиною 7 статті 236 КПК визначено, що особі, яка проводить обшук, надано право, крім іншого, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Системне тлумачення норм КПК свідчить про те, що статус тимчасово вилученого майна набуває усе майно, вилучене під час обшуку чи огляду, незалежно від того, чи було надано дозвіл на відшукання такого майна ухвалою слідчого судді, чи ні.

Водночас, закон відокремлює три різновиди майна, яке може бути вилучено у ході обшуку: 1) майно, яке входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку; 2) предмети, які вилучені законом з обігу та підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження; 3) речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу.

Відповідно до гарантій, встановлених статтею 16 КПК, статтею 41 Конституції України та статтею 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, положеннями КПК встановлена необхідність здійснення судового контролю щодо правових підстав утримання майна, вилученого органом досудового розслідування.

3.4. В постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ОП ККС ВС) від 15.04.2024 в справі №554/2506/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118558563) наведена така правова позиція:

«Частиною 1 ст. 1 КПК встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК. За змістом статей 173, 174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК).

Частини 3 та 4 ст. 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Натомість у ст. 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.

Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв`язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.

Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб`єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.

Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна»,

та на підставі такого зокрема зроблено такий правовий висновок:

«Висновок щодо застосування норми, передбаченої абзацом 1 ч. 4 ст. 132 КПК:

У разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК.

Висновок щодо застосування норм, передбачених ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК, у їх взаємозв`язку із приписами статей 170 - 174 КПК:

Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами, тому суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці законності такого рішення, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 та ст. 309 КПК.

Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п.17 ч.1 ст.7 та ч.1 ст. 24 КПК, статей 124, 129 Конституції України».

З огляду на приписи частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами під час застосування таких норм, забезпечують єдину правозастосовну практику і є обов`язковими для всіх судів України.

3.5. Відповідно до частини 2 статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Системне тлумачення норм КПК свідчить, що кримінальним процесуальним законом України не передбачена ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову в його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження прокурором, оскільки обов`язок скасувати арешт майна під час винесення постанови про закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування покладений винятково на прокурора.

Дослідивши клопотання (фактично скаргу), слідчий суддя висновує, що з огляду на вищенаведені правові висновки ОП ККС ВС арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді ВАКС від 17.10.2022 в справі №991/4470/22 припинив дію 04.08.2023 як захід забезпечення кримінального провадження №52022000000000088 щодо ОСОБА_3 через його закриття в силу прямої вказівки частини 4 статті 132 КПК.

Відтак вилучене 05.10.2022 під час обшуку майно ОСОБА_3 підлягає негайному поверненню його власнику, й тому клопотання належить задовольнити.

Керуючись статтями 131, 132, 170-174, 309, 369-372, 532 КПК суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити клопотання.

2. Зобов`язати детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000088 від 29.04.2022, повернути ОСОБА_3 вилучений під час обшуку 05.10.2022 мобільний телефон марки Iphone 13 Pro, номер моделі MNDX3J/A, серійний номер НОМЕР_6, IMEI НОМЕР_2, IMEI 2 НОМЕР_3 із сім карткою НОМЕР_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 16.12.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1 ___________