Документ № 132595369

Дата засідання: 09/12/2025
Дата винесення рішення: 09/12/2025
Справа №: 991/12711/25
Провадження №: 42025000000000706
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС): Кравчук О.О.

Справа № 991/12711/25

Провадження 1-кс/991/12806/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваної ОСОБА_4,

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Києві клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погоджене Генеральним прокурором ОСОБА_9, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України у кримінальному провадженні № 42025000000000706 від 19.08.2025 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Суть клопотання

09.12.2025 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло зазначене клопотання, у якому детектив просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 598 000 (десять мільйонів п`ятсот дев`яносто вісім тисяч) гривень та, покласти на неї обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК):

- прибувати до слідчого, прокурора та суду у кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_10, іншими підозрюваними ОСОБА_11, ОСОБА_12, а також будь-якими іншими особами, в тому числі свідками у кримінальному провадженні, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42025000000000706 від 19.08.2025 (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду);

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, а саме до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області;

- носити електронний засіб контролю.

Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 42025000000000706 від 19.08.2025, у межах якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК).

На переконання детектива, наразі існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На думку детектива, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

2. Позиція учасників судового засідання

Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

Сторона захисту заперечували проти задоволення клопотання з підстав необґрунтованості підозри та недоведеності ризиків.

Захисник ОСОБА_7 зазначив, що вважає обвинувачення абсурдним, а заставу, яку просить визначити сторона обвинувачення - непомірною. Вважав, що підстав для запобіжного заходу не має. Зазначив, що немає доказів того, що переписка з контактами ОСОБА_16 та ОСОБА_17, це переписка зі ОСОБА_4 . Також зазначив про те, що не зрозуміло, куди поділись грошові кошти. Грошові кошти не передавались ОСОБА_4 . Вважав, що відсутня суб`єктивна сторона злочину та є питання до об`єктивної сторони. Зазначив про відсутність ризиків, ОСОБА_4 добровільно з`явилась на допит та була допитана органом досудового розслідування. Повідомив, що у кримінальному провадженні свідок лише один, а щодо кола зв`язків - ОСОБА_4 є Народним депутатом України, спілкуватися з людьми - це її робота. Зазначив, що перелік можливо наданих документів до РНБО не встановлений, хоча було достатньо часу, і не вказується, хто їх готував; про наявність цих документів ОСОБА_4 заявника не повідомляла. Повідомив про те, що ОСОБА_4 має дитину на утриманні. Зазначив, що ОСОБА_4 часто перебуває на лінії зіткнення з країною агресором. Просив відмовити в задоволенні клопотання про запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_5 зазначив про недоведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, непомірність застави, яку просить визначити сторона обвинувачення та належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .

Захисник ОСОБА_6 зазначив про те, що в протоколах НСРД зафіксована розмова між ОСОБА_11 та ОСОБА_10, у якій ОСОБА_11 повідомляє про те, що ОСОБА_4 ніяких грошей не візьме. Також повідомив, що ніяких грошей, які є неправомірною вигодою, під час обшуку в ОСОБА_4 не знайдено. Вважав підозру необґрунтованою, а розмір застави зависоким. Максимальним запобіжним заходом зазначив - особисте зобов`язання.

ОСОБА_4 зазначила, що ніколи в житті ні з кого грошей не брала, жодних грошей не вимагала, нікого не змушувала вчиняти дії для того, щоб хтось комусь щось передав, не зрозуміло для чого її дискредитували в суспільстві. Вважала, що повне відео спростує підозру та просила сторону обвинувачення його повністю опублікувати. Зазначила, що грошей, санкцій - нічого немає. Голову РНБО, ОСОБА_14, бачила лише в стінах Верховної Ради, бо він не приймає усіх народних депутатів. Також зазначила, що гроші зникли і чому нікого не затримали після передачі грошей. Під час обшуків в неї вилучили матеріали розслідування щодо корупції в правоохоронних органах, які надалі повернули. Повідомила, що народний депутат не може ініціювати санкції. Про ТОВ «Транспортна компанія Бласко» вперше чує у своєму житті. Просила не обмежувати переміщення територією України. Зазначила, що є делегатом Парламентської асамблеї НАТО та Парламентського Комітету Асоціації, багато резолюцій НАТО були прийняті з урахуванням її поправок. Вважала розмір застави, який просить обрати сторона обвинувачення, для неї зависоким.

3. Мотиви слідчого судді

Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.1. Оцінка обґрунтованості підозри

3.1.1. Зміст повідомлення про підозру

05.12.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальне правопорушення було вчинено за таких обставин.

З огляду на досвід роботи та службове становище, ОСОБА_4 знала і усвідомлювала, що в силу вимог, викладених у ст. ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції», їй забороняється використовувати свої службові повноваження та становище для одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Незважаючи на вищезазначені вимоги законодавства, ОСОБА_4 як народний депутат, будучи обізнаною у зв`язку із службовим становищем про підстави і механізм застосування санкцій до фізичних осіб та юридичних осіб відповідно до Закону України «Про санкції» № 1644-VII від 14.08.2014, а також суб`єктів, що уповноважені приймати рішення щодо застосування таких санкцій щодо юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи, передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», не пізніше 18.07.2025, більш точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, прийняла рішення вчинити підбурення ОСОБА_10 (дійсні анкетні дані змінено у зв`язку із застосуванням заходів безпеки відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») до надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, за вчинення такими службовими особами, в інтересах ОСОБА_10, дії з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб.

При цьому, ОСОБА_4 не пізніше 18.07.2025, більш точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, з метою запобігання викриттю своєї злочинної діяльності та подальшого можливого притягнення її до кримінальної відповідальності, прийняла рішення про залучення свого помічника-консультанта, який працює за строковим трудовим договором на постійній основі ОСОБА_11 та знайомого ОСОБА_12 як осіб, які сприятимуть вчиненню кримінального правопорушення.

Переслідуючи мету реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4, не пізніше 18.07.2025, більш точної дати, часу та місця органом досудового розслідування не встановлено, довела зміст своїх злочинних намірів до відома ОСОБА_11 та ОСОБА_12, повідомивши їх про свій злочинний умисел, спрямований на підбурення ОСОБА_10 до надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, за вчинення такими службовими особами в інтересах ОСОБА_10 дій з використанням службового становища, а саме прийняття Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, як членом Ради національної безпеки і оборони України, рішення щодо застосування передбачених Законом України «Про санкції», санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко», та запропонувала ОСОБА_12 та ОСОБА_11 взяти участь у вчиненні вказаного вище корупційного умисного злочину.

Внаслідок чого, не пізніше 18.07.2025, більш точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_12 та ОСОБА_11, будучи обізнаними зі злочинним умислом ОСОБА_4 та відведеної їм, тобто ОСОБА_12 та ОСОБА_11, ролі і участі у відповідній протиправній діяльності, погодились на вказану пропозицію ОСОБА_4 .

Згідно із приміткою до ст. 368 КК України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступники є службовими особами, які займають особливо відповідальне становище.

При цьому ОСОБА_4 визначила роль ОСОБА_12, як особи, яка має здійснювати подальше безпосереднє спілкування із ОСОБА_10 з приводу: одержання неправомірної вигоди, роз`яснення строків накладення санкцій на ТОВ «Транспортна компанія Бласко» та з інших питань, що пов`язані із організацією передання неправомірної вигоди службовим особам Ради національної безпеки і оборони України, як необхідної умови застосування санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко».

У свою чергу ОСОБА_11 визначено роль особи, яка має у співучасті з іншими суб`єктами кримінального правопорушення безпосередньо під час зустрічей вчиняти активні дії у вигляді висловлювань з метою підбурення ОСОБА_10 до надання неправомірної вигоди.

Встановлено, що ОСОБА_4 призначила ОСОБА_10 зустріч у закладі громадського харчування по вул. Липська, 9 у м. Києві з метою обговорення усіх питань, визначивши датою зустрічі 18.07.2025.

У подальшому, 18.07.2025 у приміщенні закладу громадського харчування по вул. Липська, 9 у м. Києві відбулась зустріч ОСОБА_4 та ОСОБА_15, на яку був запрошений ОСОБА_10 .

Під час вищевказаної зустрічі ОСОБА_4 у присутності ОСОБА_15 повідомила ОСОБА_10 про можливість організації нею застосування санкцій, передбачених Законом України «Про санкції», до ТОВ «Транспортна компанія Бласко», а також те, що необхідною умовою організації нею застосування санкцій, передбачених Законом України «Про санкції», до ТОВ «Транспортна компанія Бласко» є надання ОСОБА_10 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у розмірі 250 тис доларів США.

У свою чергу, ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_10, що після передання грошових коштів ОСОБА_12, ОСОБА_10 має отримати від вказаної особи розписку про нібито позичку грошових коштів від ОСОБА_10 до ОСОБА_12 в якості гарантії виконання обіцяного застосування санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко» або повернення грошових коштів, що будуть надані ОСОБА_10 .

У подальшому, 21.07.2025 близько 23 год 13 хвилин, ОСОБА_4 у месенджері «WhatsApp» відправила на абонентський номер ОСОБА_10 повідомлення, в якому висловила прохання передати першу частину раніше обумовленої неправомірної вигоди в розмірі 50 тис доларів США.

Надалі, 25.07.2025 ОСОБА_4 у месенджері «WhatsApp» відправила на абонентський номер ОСОБА_10 повідомлення, в якому надала вказівку щодо подальшого спілкування з приводу застосування санкцій відносно ТОВ «Транспортна компанія Бласко» та надання неправомірної вигоди здійснювати із людиною, яка вийде із ОСОБА_10 на зв`язок.

Після чого 25.07.2025 у месенджері «Signal» на абонентський номер ОСОБА_10 від ОСОБА_12 надійшло повідомлення про готовність проведення зустрічі.

Під час подальшого листування з ОСОБА_10 у месенджері «Signal» ОСОБА_12 повідомляв ОСОБА_10 про подальші дії щодо застосування санкцій відносно ТОВ «Транспортна компанія Бласко» відповідно до Закону України «Про санкції», а саме висловив ОСОБА_10 вимогу надати першу частину неправомірної вигоди у розмірі 50 тис доларів США, як необхідної умови застосування санкцій, передбачених Законом України «Про санкції», до ТОВ «Транспортна компанія Бласко», а також необхідності надання другої частини неправомірної вигоди у подальшому; також повідомив строки підготовки питання застосування санкцій відносно ТОВ «Транспортна компанія Бласко.

Надалі, 28.08.2025 ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_10, що в разі передання ним неправомірної вигоди у розмірі 250 тис доларів США, буде розпочато процес організації застосування санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко».

Також ОСОБА_12 повідомив про необхідність складення розписок про нібито позику грошових коштів від ОСОБА_10 до ОСОБА_12 в якості гарантії виконання обіцяного застосування санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко» або повернення грошових коштів, що будуть надані ОСОБА_10 згідно цих розписок, які зберігатимуться у ОСОБА_4 .

Надалі, 03.09.2025 ОСОБА_12 запросив ОСОБА_10 на зустріч, яка мала відбутись 04.09.2025 у м. Києві та участь у якій мала взяти ОСОБА_4 .

Наступного дня 04.09.2025 у приміщенні № 29 будинку № 19-Б по вул. Інститутській у м. Києві у період з 12 год 25 хв по 12 год 42 хв відбулась зустріч ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 .

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_12, ОСОБА_4 та ОСОБА_11 висловили до ОСОБА_10 вимогу надати грошові кошти у сумі 250 тис доларів США в якості неправомірної вигоди, як необхідної умови застосування передбачених Законом України «Про санкції» санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко».

У ході зазначеної розмови 04.09.2025 у період 12 год 25 хв по 12 год 42 хв у приміщенні № 29 будинку № 19-Б по вул. Інститутській у м. Києві ОСОБА_10 повідомив про можливість передання ним тільки половини раніше обумовленої суми неправомірної вигоди у розмірі 125 тис доларів США. У відповідь на це ОСОБА_4, у присутності ОСОБА_12 та ОСОБА_11, висловила до ОСОБА_10 своє незадоволення таким рішенням і повідомила, що в разі не передання усієї наперед обумовленої суми у розмірі 250 тис доларів США, жодних дій щодо забезпечення застосування санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко» відповідно до Закону України «Про санкції» здійснюватися не буде.

При цьому 04.09.2025 у приміщенні № 29 будинку № 19-Б по вул. Інститутській у м. Києві ОСОБА_11 та ОСОБА_4 спільно по черзі повідомили ОСОБА_10 про необхідність складення розписок про нібито позичку грошових коштів від ОСОБА_10 до ОСОБА_12 та навпаки, що будуть гарантією повернення грошових коштів ОСОБА_10 в разі не застосування санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко».

Отримавши відмову ОСОБА_10 04.09.2025 під час зустрічі передати усю суму наперед обумовленої неправомірної вигоди, ОСОБА_4 повідомила про небажання далі продовжувати розмову із ОСОБА_10 з цього приводу. Твердження аналогічного змісту у присутності ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_12, висловив і ОСОБА_11 .

Як наслідок, зустріч була завершена, і ОСОБА_10 04.09.2025 залишив приміщення № 29 будинку № 19-Б по вул. Інститутській у м. Києві.

У подальшому того ж дня, тобто 04.09.2025 близько 13 год 44 хв, ОСОБА_12, діючи згідно спільного із ОСОБА_4 та ОСОБА_11 злочинного умислу, спрямованого на підбурення ОСОБА_10 до надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того хто надає таку вигоду дії з використанням службового становища, у месенджері «Signal» повідомив ОСОБА_10, що в разі передання ним 04.09.2025 першої частини неправомірної вигоди у розмірі 125 тис доларів США, буде розпочато процес організації застосування санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко» відповідно до Закону України «Про санкції».

У ході подальшого листування із ОСОБА_10 у месенджері «Signal» ОСОБА_12 повідомив останнього про місце та час зустрічі для передання ОСОБА_10 першої частини неправомірної вигоди.

На виконання вказівок ОСОБА_12, 04.09.2025 близько 17 год 02 хв ОСОБА_10 прибув до будинку № 19 по вул. Інститутській у м. Києві, де його зустріли ОСОБА_12 та ОСОБА_11 та провели до приміщення АДРЕСА_1 .

У подальшому 04.09.2025 близько 17 год 20 хв до ОСОБА_12, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у приміщенні № 29 будинку № 19-Б по вул. Інститутській у м. Києві приєдналась ОСОБА_4, яка діючи згідно спільного зі ОСОБА_12 та ОСОБА_11 злочинного умислу, спрямованого на підбурення ОСОБА_10 до надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди спільно із ОСОБА_12 та ОСОБА_11 надала ОСОБА_10 вказівки щодо змісту та оформлення раніше обумовлених розписок про нібито позичку грошових коштів від ОСОБА_12 до ОСОБА_10 і навпаки, як гарантії виконання обіцяного застосування санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко» відповідно до Закону України «Про санкції» або повернення грошових коштів, що будуть передані ОСОБА_10 .

У подальшому, після складення ОСОБА_10 та ОСОБА_12 розписок про нібито позичку грошових коштів від ОСОБА_12 до ОСОБА_10 та навпаки, 04.09.2025 приблизно о 17 год 35 хв ОСОБА_10, діючи на виконання попередніх вказівок та вимог ОСОБА_4, ОСОБА_11 і ОСОБА_12, у приміщенні № 29 будинку № 19-Б по вул. Інститутській у м. Києві передав ОСОБА_12 першу частину раніше обумовленої неправомірної вигоду у розмірі 125 тис доларів США як необхідної умови прийняття службовими особами Ради національної безпеки і оборони України рішення щодо застосування передбачених Законом України «Про санкції», санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко».

У свою чергу, ОСОБА_11 отримав від ОСОБА_12 та ОСОБА_10 складені ними розписки з метою подальшої їх передачі для зберігання ОСОБА_4 .

Окрім того, під час вищевказаної зустрічі ОСОБА_12 після одержання першої частини раніше обумовленої неправомірної вигоду у розмірі 125 тис доларів США у присутності ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_10, що вищевказані грошові кошти будуть переданні службовим особам Ради національної безпеки і оборони України.

Надалі, починаючи з 05.09.2025 до 05.12.2025 ОСОБА_12 повідомляв ОСОБА_10 інформацію щодо процесу підготовки та погодження документів, необхідних для застосування передбачених Законом України «Про санкції» санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко».

Таким чином, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у підбуренні до надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК.

Наведені у клопотанні обставини підтверджують надані детективом матеріали, зокрема копії таких документів:

- витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню за № 42025000000000706;

- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 20.08.2025;

- протокол огляду телефону від 20.08.2025;

- протокол огляду мережі інтернет від 20.08.2025;

- протокол огляду телефону від 30.08.2025;

- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 04.09.2025;

- протокол огляду телефону від 04.09.2025;

- протокол огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів та грошових коштів від 04.09.2025;

- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 07.09.2025;

- протокол огляду телефону від 07.09.2025;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.09.2025;

- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 07.10.2025;

- протокол огляду телефону від 07.10.2025;

- протокол за результатами проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину від 05.09.2025;

- протокол за результатами проведення НСРД - аудіо та відеоконтролю особи від 05.09.2025;

- протокол за результатами проведення НСРД - спостереження за річчю від 08.09.2025;

- протокол за результатами проведення НСРД - аудіо та відеоконтролю особи від 30.10.2025;

- інформація про особу ДМС щодо ОСОБА_4 ;

- щорічна декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік;

- реєстраційна картка транспортного засобу;

- інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.10.2025;

- відомості із АДПСУ;

- протокол огляду від 05-06.12.2025;

- інформація з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків;

Зазначені матеріали у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри щодо вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення (тобто того, що ОСОБА_4 могла вчинити вказане правопорушення) та причетності до них ОСОБА_4 . Щодо заперечень сторони захисту про те, що в матеріалах НСРД зафіксовано, що ОСОБА_4 не візьме ніяких грошей, то наразі повідомлення про підозру зводиться до підбурювання до надання неправомірної вигоди службовим особам РНБО, а не одержанні неправомірної вигоди самою ОСОБА_4 . Зафіксовані в протоколах НСРД твердження ОСОБА_4 (наводиться мовою оригіналу):

- А я вам не гарантия? Нет. (т. 1, а.с. 180 зворот);

- А я прекрасно знаю, что сейчас решается вопрос. Потом мне начинают рассказывать, как все сложно, как все плохо, и как завтра, послезавтра, через месяц. В итоге, я выкладываю свои бабки для того, чтобы закрыться перед человеком. Мне этого не надо. Нет, я против. (т. 1, а.с. 180 зворот);

- Нет, вы хотите, чтобы сделали то, за что я к вам потом не приду и не предъявлю претензию. Все что я могу сделать, это нанять пацанов, которые вас где-то в этом, в переулке (нецензурне слово). Я этим не занимаюсь. Ну не моя, не мой стиль, не мой образ жизни. (т. 1, а.с. 181);

вказують на те, що йдеться саме про надання неправомірної вигоди.

Щодо твердження сторони захисту про недоведеність окремих елементів складу кримінального правопорушення, то в межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість осіб у їх вчиненні.

3.2. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, детектив послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

3.2.1. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК, належить до тяжких злочинів. Також слід врахувати, що кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 369 КК приміткою до ст. 45 КК віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а тому може безперешкодно виїхати за межі України, що підтверджується відомостями про численні перетини підозрюваною державного кордону протягом 2022-2025 років.

ОСОБА_4, у зв`язку із займаною посадою народного депутата України, має широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які вона може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі шляхом залишення території України.

Окрім того ОСОБА_4 активно використовувала навички конспірації під час вчинення і приховування злочину, а також може у подальшому використати їх для ухилення від органів досудового розслідування та суду.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів сторони обвинувачення щодо наявності цього ризику.

3.2.2. Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 матиме можливість впливати на ОСОБА_10, оскільки спілкувалась з ним з приводу обставин, викладених у клопотанні, та має набуті зв`язки серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування.

Наприклад в межах НСРД зафіксована розмова ОСОБА_4 з ОСОБА_10, в присутності ОСОБА_11 та ОСОБА_12, де вона погрожує йому (наводиться мовою оригіналу):

Крім того, у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру, зокрема, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які діяли спільно із ОСОБА_4, керувалися та реалізовували один спільний злочинний намір. Як наслідок ОСОБА_4 може здійснювати вплив на інших підозрюваних у цьому провадженні - ОСОБА_11 та ОСОБА_12, з метою зміни останніми показань, або їх викривлення чи спотворення.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою їх спонукання до відмови у наданні викривальних показань чи до перешкоджання в одержанні слідством документів, що мають істотне значення для досудового розслідування.

3.2.3. Щодо ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин розслідуваних кримінальних правопорушень

Слідчим суддею встановлено, що на цьому етапі досудового розслідування ще не здобуті всі докази, які мають значення для досудового розслідування, таким чином ОСОБА_4 може вдатись до знищення чи спотворення речей та документів, які мають значення для досудового розслідування.

З метою реалізації злочинного плану ОСОБА_10 неодноразово повідомлялось про підготовлений, а у подальшому переданий пакет документів до РНБО для запровадження відповідних санкцій (т. 1, а.с. 244 зворот-245).

Перелік можливо поданих документів до РНБО дотепер органу досудового розслідування невідомий. А отже ОСОБА_4, використовуючи наявні у неї відповідні зв`язки, може забезпечити знищення вказаних документів, спотворити їх зміст.

Вказані документи мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки за допомогою них можуть бути викриті й інші особи, у тому числі службові особи, які причетні до вчинення вказаного правопорушення.

Наведені обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_4 як особисто, так і за допомогою інших осіб, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3.2.4. Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

Щодо вказаного ризику у клопотанні зазначається фактично посилання на ризик знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення. Під час судового засідання прокурором також не наведено додаткових доводів на обґрунтування продовження існування ризику перешкоджання ОСОБА_4 кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, обставин, які б вказували на те, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчим суддею не встановлено. Отже, існування вказаного ризик стороною обвинувачення не доведено.

3.3. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Щодо позиції сторони захисту щодо незастосування до ОСОБА_4 будь-якого запобіжного заходу слідчий суддя зазначає наступне.

Враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є тяжким і передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, слідчий суддя вважає, що не застосування запобіжного заходу не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваної та виконання нею процесуальних обов`язків.

Також слідчий суддя зазначає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, про який зазначав захисник ОСОБА_6, враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, також не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваної та виконання нею процесуальних обов`язків.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати її буде достатнім стримуючим засобом, щоб нівелювати у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує майновий стан підозрюваної, кількість власності, а саме нерухомого майна, транспортного засобу, підтверджену інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.10.2025 та 05.12.2025, інформацією з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків від 05.12.2025, реєстраційною карткою транспортного засобу, декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, сімейний стан, наявність на утриманні малолітньої дитини.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

В цьому кримінальному провадженні така виключність є очевидною і обумовлюється: обґрунтованістю підозри щодо вчинення корупційного кримінального правопорушення; значним розміром предмету кримінального правопорушення; послідовністю прийнятих учасниками рішень та вчинених дій; особистим і професійним оточенням, що обумовлює можливість внесення застави не лише самою підозрюваною, а й іншими особами.

Отже, на думку слідчого судді, застава у сумі до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі, який перевищує встановлений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. При визначенні розміру застави враховуються визначені у цій ухвалі критерії в поєднанні зі встановленими ризиками. Слідчий суддя також оцінює матеріальне становище підозрюваної з тим, щоб розмір застави був достатнім для нівелювання ризиків кримінального провадження і одночасно не був завідомо непомірним для неї. Також слідчий суддя враховує наявність у ОСОБА_4 малолітньої дитини на утриманні.

Таким чином, з урахуванням досліджених відомостей щодо фінансового стану підозрюваної, слідчий суддя вважає, що запропонований детективом у клопотанні розмір застави, а саме 10 598 000 грн є невиправданим за наявних обставин, а тому не може бути застосований. Водночас, вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім, слідчий суддя дійшов висновку, що заставу слід встановити у розмірі 3 028 000 грн. Саме такий розмір, з урахуванням майнового стану підозрюваної та її причетності до кримінального правопорушення, на думку слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами цього кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваної.

3.5. Щодо покладення на підозрювану обов`язків

З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваної, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

Щодо обов`язку не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_4 є Народним депутатом України, а її посадові обов`язки, передбачені Конституцією України та Законом України «Про статус народного депутата України» потребують постійно відвідувати інші населені пункти, тому слідчий суддя вважає за необхідне розширити відповідний обов`язок до всієї території України. Щодо необхідності відряджень для участі в Парламентської асамблеї НАТО, то відповідні питання можуть бути вирішені через погодження на виїзд.

Отже, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведена необхідність покладення на ОСОБА_4 таких обов`язків:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду у кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатись за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_10, підозрюваними ОСОБА_11, ОСОБА_12 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Зазначені обов`язки, у цілому, релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти.

Однак, щодо переліку осіб, від спілкування з якими необхідно утриматись підозрюваному, слід зазначити таке. У клопотанні детектива вказано невизначений перелік осіб. Слідчий суддя вважає, що список має бути конкретизованим. Отже вказане формулювання є недопустимим при визначенні обов`язків підозрюваного, оскільки обмежує його права без жодної конкретизації. У частині таких неконкретизованих вимог клопотання задоволенню не підлягає. За необхідності, сторони не позбавлені права звернутися до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу в цій частині.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - два місяці.

Отже, клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182, 193-196, 309, 369-372, 376, 532 КПК, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1000 (одна тисяча) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень.

Застава може бути внесена підозрюваною, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_1, призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваної та відомості про заставодавців (номер телефону, адреса), кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 строком на два місяці обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду у кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатись за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- носити електронний засіб контролю.

У решті клопотання відмовити.

Роз`яснити підозрюваній, що вона не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваній та заставодавцю, що якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини свого неприбуття, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, та також в разі невиконання обов`язків заставодавцем, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - до 09.02.2026 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України,які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42025000000000706 від 19.08.2025 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Пошук

Документ № 132595369