- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
Справа № 991/1821/23
Провадження 1-кп/991/31/23
У Х В А Л А
іменем України
13 жовтня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції),
представника третьої особи ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції),
представника Міністерства оборони України ОСОБА_12,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_9 про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні № 4201604001000006, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.01.2016, за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Шостка Сумської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 2 статі 364 КК України,
ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Хомутовка, Курської області російської федерації, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 2 статі 364 КК України;
В С Т А Н О В И В:
1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016040010000006 від 11.01.2016 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
1.1. Від захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_9 надійшла заява про відвід колегії суддів. Заява мотивована здійсненням провадження в Європейському суду з прав людини скарги сторони захисту стосовно порушення під час судового розгляду справи №991/1821/23 прав ОСОБА_7 . З огляду на це, наразі наявний конфлікт інтересів, коли головуючий суддя одночасно здійснює судовий розгляд і фактично виступає стороною перевірки в ЄСПЛ. Офіційна позиція ВАКС на зауваження, які стосуються обставин справи в ЄСПЛ, підготовлені керівником апарату, що перебуває у прямому підпорядкуванні Голови ВАКС - головуючого судді в цій справі. Так само вплив головуючого на прийняття рішення в колегії суддів є вирішальним, що свідчить про об`єктивні підстави для сумніву в неупередженості всієї колегії суддів.
Своєю чергою, після початку розгляду заяви ОСОБА_7 в ЄСПЛ та надходження запитів до Уряду ставлення колегії суддів очевидно змінилось, що полягає в систематичному обмеженні прав сторони захисту. На думку захисту такі обмеження полягають у необґрунтованих відмовах в задоволенні їх клопотань, допиту свідків без участі захисників та перериванні у висловленні своєї правової позиції.
1.2. Ураховуючи вказане, захисник просить відвести колегію суддів від участі в розгляді справи №991/1821/23.
2. У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:
2.1. Захисник ОСОБА_9 підтримав заяву про відвід колегії суддів. Додав, що систематичність порушень прав сторони захисту стала відчутною після отримання офіційної позиції Уряду щодо справи в ЄСПЛ, що зумовило звернення із заявою про відвід колегії суддів.
2.2. Захисник ОСОБА_8 зазначив, що відповідно до формулювання, яке надіслав ЄСПЛ, Європейський суд запропонував Уряду вирішити питання про узгодження відшкодування /врегулювання з ОСОБА_7 . Крім цього, ЄСПЛ призначив розгляд у складі трьох суддів. У своїй сукупності ці обставини фактично свідчать про те, що ЄСПЛ вже дійшов попереднього висновку. У вирішенні заяви про відвід поклався на розсуд суду.
2.3 Захисник ОСОБА_10 підтримав заяву про відвід з огляду на наявність об`єктивного і суб`єктивного критерію. Зазначив, що колегія суддів особисто зацікавлена у притягненні ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності. Дії колегії суддів вже є предметом розгляду в ЄСПЛ. Після відкриття провадження сторона захисту відчуває упереджене ставлення з боку колегії суддів. Особиста упередженість головуючого судді полягає також в обмеженні стороні захисту в реалізації своїх прав висловлюватися під час судового розгляду. Наголосив на обвинувальному ухилі з боку колегії суддів.
2.4 Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію своїх захисників.
2.5. Обвинувачений ОСОБА_6 утримався від висловлення позиції.
2.6. Прокурор ОСОБА_5 та представник ОСОБА_12 заперечили проти задоволення заяви.
2.7. Представник ОСОБА_11 поклався на розсуд суду.
3. Заслухавши учасників, дослідивши доводи заяви, Суд дійшов таких висновків.
3.1. Однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя є неупереджений та об`єктивний судовий розгляд справи.
3.2. Процесуальний механізм відводу судді від розгляду кримінального провадження покликаний усунути реальну або потенційну упередженість при вирішенні поставленого перед ним питання. Обставини, які викликають сумнів в неупередженості судді, мають бути належним чином обґрунтовані.
3.3. Відповідно до ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п.4 ч.1 цієї статті).
3.4. Заяви про відвід можуть бути під час судового провадження. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду (ч.3,4 ст. 80 КПК України).
3.5. Відвід повинен бути вмотивованим, тобто містити конкретні обставини, які об`єктивно унеможливлюють подальшу участь судді при розгляді справи, що підтверджено належними доказами.
3.6. У разі заявлення одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду (ч. 1 ст. 81 КПК України).
3.7. Ключові мотиви захисника ОСОБА_9 полягали у начебто упередженому ставленні суду до сторони захисту, пов`язане із відкриттям провадження в ЄСПЛ за скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на рішення колегії суддів. Стосовно цього Суд зазначає наступне.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 18.01.2024 до обвинуваченого ОСОБА_7 застосовано привід у зв`язку із систематичною неявкою в судові засідання без належного підтвердження причин об`єктивної неможливості останнього прибути до суду. Аргументи Суду полягали в необхідності збалансувати інтереси обвинуваченого з інтересами кримінального провадження, застосовуючи найменш обтяжливі заходи для забезпечення участі ОСОБА_7 .
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, сторона захисту у лютому 2024 року реалізувала своє право на звернення до ЄСПЛ, вбачаючи порушення прав обвинуваченого під час застосування приводу. Надалі у червні 2024 року ЄСПЛ прийняв подану заяву до розгляду.
Ураховуючи вказане, обставини, які, на думку сторони захисту, свідчать про упередженість суду почали об`єктивно існувати з червня 2024 року, тобто з моменту фактичного відкриття провадження. Однак жодних сумнівів в об`єктивності колегії суду до 12 жовтня 2025 року (тобто більше року) у сторони захисту не виникало.
Виключно звернення зі скаргою до ЄСПЛ та відкриття провадження автоматично не свідчить про упередженість суддів. Реалізація обвинуваченим свого конституційного права після використання всіх національних засобів юридичного захисту на звернення за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ сама по собі не створює конфлікт інтересів при відправленні правосуддя колегією суддів. Причому ЄСПЛ за результатами розгляду скарги не встановлює особистої вини судді чи колегії суддів, а оцінює істотність порушення прав особи Державою. Тому колегія суддів не має ані матеріальної, ані процесуальної, ані іншої особистої зацікавленості в розгляді справи в ЄСПЛ.
3.8. Стосовно тверджень захисника щодо систематичного порушення прав сторони захисту Суд зазначає наступне.
3.8.1. Суд відхиляє доводи сторони захисту у порушенні їх прав при висловленні їх позицій під час судового розгляду. Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне визначення стратегії та тактики обстоювання стороною своєї правової позиції засобами, передбаченими КПК України.
Водночас, зміст змагальності полягає у забезпеченні сторонами провадження рівних можливостей у реалізації своїх прав, а не наділяє учасників необмеженою процесуальною свободою, бо судовий процес - це не арена і не сцена, а впорядкований діалог, де має бути забезпечена процесуальна дисципліна.
Право сторони захисту висловити свою позицію в судовому засіданні є безумовно важливою складовою змагальності, однак воно не є абсолютним в контексті систематичного повторення ідентичних доводів кількома захисниками. Кожен учасник провадження має право бути почутим для доведення перед судом своєї думки, однак це право не полягає у безмежній можливості переповідати попереднього учасника.
Відповідно до положень ст. 321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку (ч. 1 ст. 318 КПК України). Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд (ч.ч. 1 та 2 ст. 28 КПК України).
Роль Суду як незалежного арбітра під час судового розгляду не ототожнюється із пасивною позицією статиста чи німого слухача, який обмежений сприйняттям безкінечної кількості аналогічних тверджень з боку сторони захисту. Передусім Суд є гарантом законності та ефективності процесу, забезпечуючи справедливий і водночас розумно організований судовий розгляд.
Таким чином, Суд, контролюючи хід судового засідання, має право вживати заходи, спрямовані на уникнення повторення чи надмірного затягування процесуальних строків, коли кожна із сторін мала реальну можливість представити свої аргументи. У світлі обставин цієї справи Суд, зупиняючи виступи кількох захисників з підстав повторення тих самих доводів, жодним чином не обмежує права на захист, а забезпечує розумний баланс між правами сторін та ефективністю здійснення правосуддя.
Так само акцентування головуючим суддею на відсутності необхідності посилатися на загальновідомі обставини, стосовно яких обізнані Суд та учасники провадження, не є проявом неповаги або упередженості. Для прийняття справедливого і законного рішення постійні цитування/посилання учасників на загальнодоступні положення є зайвими і не сприяють розумності строків кримінального провадження та ефективності процесу.
Яскравим прикладом є залишення ОСОБА_13 приміщення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу, куди він був викликаний для участі в цьому кримінальному провадженні як свідок у зв`язку з тривалим очікуванням на підключення його до відеоконференції поки захисник, посилаючись на наявне в нього право висловитись з усіх питань, обурювався неправильною, на його думку, організацією процесу.
3.8.2. Щодо доводів сторони захисту про розгляд провадження за відсутності захисників Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 52 КПК України участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, що відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином. Розгляд вказаної категорії справ не вимагає обов`язкової участі захисників. Водночас, Суд звертає увагу, що учасники провадження завчасно повідомляються про графік судових засідань, тому мають право самостійно визначати пріоритети і послідовність відвідування судових засідань між захисниками одного обвинуваченого. Своєю чергою Суд враховує можливості захисників на етапі формування графіку судових засідань.
Посилання сторони захисту на відсутність захисників під час допиту свідка в контексті підстав для відводу є необґрунтованим, оскільки Суд надав можливість стороні захисту реалізувати право на допит свідків щодо питань, які не були задані свідкам прокурором. Водночас, обвинувачений має право ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов`язаний надати уповноважені працівники суду (п.5 ч.4 ст. 42 КПК України).
3.8.3. Щодо доводів захисника про відхилення клопотань сторони захисту Суд зазначає наступне. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 22 КПК України).
Передбачене право автоматично не свідчить про абсолютне задоволення Судом кожного заявленого клопотання або скарги. Усі клопотання, заявлені в ході судового розгляду, стали предметом детального розгляду, за результатами якого Судом надана відповідна оцінка їх обґрунтованості.
Доводи сторони захисту щодо невмотивованих відмов у задоволенні клопотань лежить виключно в площині непогодження із прийнятими рішеннями, що не є обставиною для сумніву в неупередженості Суду.
3.9. Відповідно до ст. 126 Конституції України суддя при здійсненні правосуддя є незалежним, будь-який вплив на нього забороняється. Суддя, незалежно від процесуальної ролі (головуючий або боковий член колегії), є рівноправним учасником при ухваленні судового рішення.
Судове рішення ухвалюється простою більшістю голосів суддів, що входять до складу суду. Кожен суддя з колегії суддів має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення (ч.1,3 ст.375 КПК України).
Інститут відводу покликаний забезпечити особисту безсторонність судді, а не створити механізм колективного відсторонення суду як органу. Процесуальне законодавство виходить із презумпції, що категорія «неупередженість» оцінюється індивідуально і конкретно щодо кожного судді окремо, незважаючи на колегіальний розгляд справи. Рішення, прийняте колегією суддів, є результатом внутрішньої переконаності кожного члена колегії, що виключає автоматичне ототожнення колегії як «єдиного суб`єкта упередженості».
Абстрактне посилання сторони захисту на необмежений і вирішальний вплив головуючого судді на членів колегії призводить до фактичної підміни презумпції неупередженості презумпцією підозри, що ставить під сумнів не поведінку суддів, а сам інститут суду. Необґрунтованість таких доводів перетворює процедуру відводу на засіб тиску або зволікання, а не на механізм захисту справедливості та прав учасників провадження.
Причому колегіальний розгляд покликаний унеможливити будь-які прояви упередженості під час розгляду справи, що полягає в тому, що кожний суддя:
-має право викласти окрему думку у випадку повної або часткової розбіжності із прийнятим рішенням;
-є самостійним і незалежним при ухваленні спільного рішення;
-не відповідає за поведінку іншого члена колегії.
4. Таким чином, доводи захисника не ґрунтуються на вимогах законодавства і зводяться до незгоди із прийнятим рішенням, не мають належної аргументації. Мотиви, викладені в заяві про відвід та висловлені учасниками під час розгляду, є маніпулятивними і мають ознаки зловживання своїми правами, що є неприпустимим в рамках справедливого і неупередженого розгляду. Об`єктивних даних, які могли б викликати сумнів в об`єктивності суду, у заяві про відвід не наведено. За таких обставин Суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід.
Керуючись статтями 75, 81, 372, 376 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1.У задоволенні заяви захисника ОСОБА_9 про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні № 4201604001000006 від 11.01.2016 відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3