- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорна В.В.
справа № 991/11115/23
провадження №11-сс/991/255/25
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
01 жовтня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
за участі прокурора ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника підозрюваного ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_7 про відвід колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 від розгляду судової справи № 991/11115/23 та кримінального провадження № 52017000000000361 від 01.06.2017 р., -
в с т а н о в и л а:
У провадженні колегії суддів АП ВАКС перебуває судова справа № 991/11115/23 за апеляційними скаргами прокурора САП ОСОБА_6 та захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.04.2025 р., якою відмовлено у задоволенні клопотання детектива НАБУ ОСОБА_12, погодженого з прокурором САП ОСОБА_6, про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_11, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.
На стадії розгляду клопотань учасників провадження про повторне дослідження доказів, надійшла заява захисника ОСОБА_7 про відвід колегії суддів АП ВАКС у складі суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 від розгляду судової справи № 991/11115/23 та кримінального провадження № 52017000000000361 від 01.06.2017 р.
Посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України як на підставу для відводу, останній зазначає, що іншими обставинами, які викликають сумнів у неупередженості колегії суддів та виключають її участь у провадженні, є те, що він як захисник підозрюваного ОСОБА_11 звернувся до правоохоронних органів із заявами щодо можливих ознак кримінальних правопорушень у діях окремих членів колегії суддів. Наголошує, що у заявах він жодним чином не стверджує факт однозначного вчинення злочинів, натомість, на підставі зібраних ним матеріалів у нього виникли підстави вважати, що наявні певні ознаки діянь, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, що потребує перевірки у встановленому законом порядку. Тобто, він не формулює категоричних висновків, а лише ініціює перевірку, адже остаточну оцінку може дати лише компетентний орган досудового розслідування. З огляду на те, що він як адвокат не має процесуальних можливостей для такої перевірки, зокрема не може проводити слідчі та процесуальні дії, єдиним правовим механізмом для з`ясування того, чи містять певні обставини склад кримінального правопорушення, є звернення до органів досудового розслідування, які наділені необхідними повноваженнями. Саме тому подання відповідних заяв є для нього єдиним коректним, передбаченим законом кроком. Це не є проявом неповаги до колегії суддів чи намаганням вплинути на неї, натомість, свідчить лише про добросовісне виконання ним професійних обов`язків захисника, адже він зобов`язаний діяти в інтересах клієнта, використовуючи всі правові засоби, що надає демократична правова держава.
Наведені обставини, на думку захисника, об`єктивно створюють ситуацію, в якій у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви у неупередженості складу суду. Це не означає, що колегія суддів дійсно є упередженою, втім це свідчить про наявність у цій справі об`єктивного критерію упередженості, тому колегію суддів має бути відведено не лише від розгляду судової справи № 991/11115/23, але й від провадження № 52017000000000361 в цілому, оскільки КПК України не передбачає можливості відведення суду на стадії досудового розслідування від розгляду окремого клопотання або скарги, натомість, визначає можливість заявити відвід у кримінальному провадженні в цілому.
У судовому засіданні захисники ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтримали заявлений відвід та просили його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечила проти відводу, посилаючись на його необґрунтованість.
Підозрюваний ОСОБА_11 повідомлений про час та місце судового розгляду у порядку, визначеному ч. 6 ст. 193 КПК України, тож заяву про відвід колегії суддів розглянуто за його відсутності.
Заслухавши доводи учасників провадження та дослідивши матеріали справи в частині, що стосується заявленого відводу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
Положення ст. ст. 75, 76 КПК України визначають перелік підстав, що виключають участь судді у кримінальному провадженні.
Зокрема, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Саме на цю підставу посилається захисник ОСОБА_7, заявляючи відвід колегії суддів.
Водночас, як вбачається зі змісту заяви про відвід, єдиною підставою для відводу колегії суддів зазначено те, що захисником ОСОБА_7 подано до правоохоронного органу заяви щодо можливих ознак кримінальних правопорушень у діях членів колегії суддів під час розгляду іншої судової справи № 991/6813/23 щодо ОСОБА_11 - зокрема, в частині внесення завідомо неправдивих відомостей до журналу судового засідання від 13.06.2025 року, а також подання головуючим суддею позову до адміністративного суду про стягнення невиплаченої суддівської винагороди за певні періоди, що, на думку заявника, може трактуватися як імовірне заволодіння коштами державного бюджету шляхом звернення до суду. Вказане, на його думку, виключає можливість подальшого розгляду колегією суддів апеляційних скарг у цій справі.
Надаючи оцінку цим доводам, колегія суддів виходить з того, що у відповідності до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ст. ст. 60, 214 КПК України, кожній особі гарантоване право на звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення, що за наявності відповідних підстав (за наявності наведених у заяві об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення) має наслідком внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Відтак, подання будь-якою особою до правоохоронного органу заяви про вчинення кримінального правопорушення, в тому числі і суддею, є реалізацією передбаченого законом права на звернення до правоохоронного органу. У свою чергу, законодавець передбачив необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Крім того, своєрідним запобіжником від початку необґрунтованого переслідування іншої особи є попередження заявника про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин за ст. 383 КК України.
У даному випадку у заяві про відвід ОСОБА_7 повідомив колегію суддів про подання ним заяв стосовно суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про можливе вчинення ними кримінальних правопорушень в порядку ст. 214 КПК України до ТУ ДБР у м. Києві, надав копії відповідних заяв та зазначив, що вважає це підставою для відводу задля уникнення сумнівів у неупередженості складу суду. При цьому, він зазначив, що стан розгляду його заяв від 17 та від 19 вересня 2025 року, відповідно, йому невідомий. Інформації від ТУ ДБР у м. Києві про внесення відомостей до ЄРДР за його заявами до нього не надходило.
Надаючи оцінку вказаним обставинам в контексті поданої заяви про відвід, колегія суддів зазначає, що саме лише звернення особи до правоохоронного органу із заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо судді не є безумовною підставою для відводу колегії суддів та не перешкоджає колегії суддів продовжувати судовий розгляд справедливо та безсторонньо, відповідно до закону та з дотриманням засад і правил судочинства. При іншому підході учасники судових проваджень легко могли би використовувати інструмент звернення до правоохоронних органів із заявами про можливе вчинення суддями кримінальних правопорушень як спосіб змінити склад суду у разі, якщо така зміна відповідає стратегії захисту.
Відтак, доводи заяви про відвід в цій частині відхиляються як необґрунтовані.
Згідно з рішенням ЄСПЛ «Олександр Волков проти України», безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: 1) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав він особисту упередженість або чи був об`єктивним у справі, та 2) об`єктивним критерієм, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Водночас, коли вирішується, чи є в цьому випадку законні підстави побоюватися, що конкретному органу не вистачає неупередженості, то позиція тих, хто про це стверджує, важлива, але не є визначальною. Натомість, визначальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно виправданими (рішення ЄСПЛ «Феррантеллі та Сантангело проти Італії»).
Отже, сумнів у неупередженості суду повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес може перетворитись у тривалу недовіру до суду та, відповідно, зміну його складу.
Жодних доказів упередженого ставлення колегії суддів захисником ОСОБА_7 не надано та при розгляді заяви про відвід не встановлено, при цьому його заява не містить належних та підтверджених даних, які б викликали сумнів у неупередженості колегії суддів та свідчили б про наявність підстав для її відводу.
За наведених обставин, посилання у заяві на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України не є обґрунтованими. Існування будь-яких інших підстав для відводу, передбачених ст. 75 КПК України, під час розгляду цієї заяви також не становлено.
Враховуючи, що заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про реальне існування хоча б однієї з підстав для відводу колегії суддів як в цілому у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 р., у якому ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, так і у справі № 991/11115/23 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_11, у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75-81 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_7 про відвід колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді
ОСОБА_3
ОСОБА_4