- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
Справа № 991/5184/25
Провадження 1-кп/991/77/25
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4, ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,
захисників ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20,
представника потерпілого ОСОБА_21,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду матеріали кримінального провадження № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Дніпровка Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Дніпро, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Макіївка Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_5,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Прип`ять Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6, проживає за адресою: АДРЕСА_7,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,
ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Фастів Київської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_8,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Севастополь, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_9,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,
встановив:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_8, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
Ухвалою суду від 03 червня 2025 року у вказаному кримінальному провадженні призначене відкрите підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 147-148).
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні за участі сторін кримінального провадження. Підстав для розгляду кримінального провадження у закритому судовому засіданні не вбачає. Зазначив, що зміст та форма обвинувального акта відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України; кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду. Клопотань про витребування речей і документів немає, однак є клопотання про виклик свідків. Просить розглянути це клопотання на відповідній стадії судового провадження, після встановлення судом порядку дослідження доказів.
Представники сторони захисту висловили консолідовану позицію щодо питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду, яка зводиться до того, що: (1) судовий розгляд необхідно здійснювати у закритому судовому засіданні; (2) за участі прокурора, обвинувачених, захисників та представника потерпілого; (3) підтримали подані до суду захисниками клопотання та заперечення, зміст яких наведено нижче.
Представник потерпілого ОСОБА_21 підтримав позицію прокурора, вважав можливим призначити судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні, будь-яких клопотань, скарг, заперечень, передбачених ст. 315 КПК України, не має.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши зміст обвинувального акта з додатками, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Щодо підстав, зазначених у ч. 3 ст. 314 КПК України, та прийнятих рішень.
Угод про визнання винуватості у порядку ст. 468-475 КПК України у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року до суду не надходило.
Підстав для закриття кримінального провадження судом не встановлено.
Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 15 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотань захисників про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року (т. 9 а.с. 129-139).
Кримінальне провадження відповідно до ст. 33-1 КПК України підсудне Вищому антикорупційному суду.
З огляду на відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд дійшов висновку про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року.
Щодо складання досудової доповіді.
Ураховуючи, що ОСОБА_7, ОСОБА_22, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, суд, керуючись вимогами ст. 314-1 КПК України, дійшов висновку про відсутність підстав для складання досудової доповіді.
Вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.
Щодо дати та місця проведення судового розгляду.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд визначає дату та місце проведення судового розгляду.
Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення (ч. 2 ст. 316 КПК України).
Судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. У разі необхідності окремі процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду (ч. 3 ст. 318 КПК України).
Так, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року на 25 вересня 2025 року о 15 годині 30 хвилин у залі судових засідань № 6 у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: місто Київ, вул. Хрещатик 42-А.
Щодо гласності судового розгляду.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд з`ясовує у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд.
Прокурор та представник потерпілого просили проводити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, зазначивши, що відсутні підстави для ухвалення рішення про здійснення судового розгляду у закритому судовому засіданні. Матеріали кримінального провадження не містять відомостей, які б містили охоронювану законом таємницю.
Однак, представники сторони захисту вважали, що судовий розгляд необхідно здійснювати у закритому судовому засіданні, зокрема з огляду на те, що:
(1) під час судового розгляду виникне необхідність у дослідженні документів з грифом для службового користування чи навіть тих, які містять державну таємницю;
(2) враховуючи обставини, які підлягають перевірці у межах цього кримінального провадження, предмет кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченим, а також введений в країні воєнний стан, проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні може зашкодити обороноздатності держави.
Так, положеннями ч. 2 ст. 27 КПК України визначені випадки, у яких суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні.
Колегія суддів враховує, що: (1) це питання вирішується на стадії підготовчого судового засідання; (2) єдиним документом, який містить відомості про матеріали кримінального провадження та проведені на стадії досудового розслідування процесуальні, у тому числі негласні та слідчі (розшукові) дії, є реєстр матеріалів досудового розслідування, у якому відсутні відомості про наявність документів з будь-яким грифом секретності; (3) процедура судового розгляду передбачає, зокрема допити учасників кримінального провадження, дослідження речових доказів, документів, звуко- і відеозаписів, тощо. Тобто, дослідження письмових матеріалів та документів, висновків експертів, є лише частиною процедури судового розгляду. У той же час, з матеріалами кримінального провадження, що можуть містити відомості, на які посилалється сторона захисту, суд зможе ознайомитися виключно на стадії дослідження документів у порядку ст. 358 КПК України.
Тому, на переконання колегії суддів, клопотання сторони захисту про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні вродовж усього судового розгляду, на підставі наведених ними аргументів, є передчасним.
Разом з тим, суд звертає увагу, що сторона захисту не позбавлена права у подальшому звернутись до суду з клопотанням про закрите судове засідання безпосередньо перед дослідженням відповідних матеріалів кримінального провадження, обгрунтувавши його належним чином та з посиланням на певну норму ст. 27 КПК України.
Враховуючи викладене, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження (п. 20 ч. 1 ст. 7 КПК України), суд дійшов висновку про здійснення судового розгляду у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного його фіксування за допомогою технічних засобів.
Щодо складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
Згідно з ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до матеріалів справи учасниками кримінального провадження № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року з боку обвинувачення є: прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у тому числі прокурор ОСОБА_6 та представник потерпілого ІНФОРМАЦІЯ_7 - ОСОБА_21 ; з боку захисту: обвинувачений ОСОБА_7 його захисник - адвокат ОСОБА_20, обвинувачений ОСОБА_22 його захисник - адвокат ОСОБА_17 ; обвинувачений ОСОБА_9 його захисники - адвокати ОСОБА_14, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 ; обвинувачений ОСОБА_10 його захисник - адвокат ОСОБА_13 ; обвинувачений ОСОБА_11 його захисник - адвокат ОСОБА_15 ; обвинувачений ОСОБА_12 його захисник - адвокат ОСОБА_16 .
Отже, вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд дійшов висновку, що судовий розгляд належить здійснювати за участю прокурора, обвинувачених/цивільних відповідачів, їх захисників/представників цивільних відповідачів та з повідомленням представника потерпілого/цивільного позивача.
Щодо здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту.
У судовому засіданні прокурором подано клопотання про виклик свідків, яке просив розглянути на відповідній стадії судового провадження.
Від представників сторони захисту таких клопотань до суду не надходило, водночас вони зазначали, що у разі необхідності такі клопотання будуть подані у подальшому.
Щодо витребування речей і документів.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 заявив усне клопотання про витребування у прокурора тридцяти п`яти томів матеріалів кримінального провадження № 42019020400000024 від 12 лютого 2019 року та сто семи альбомів-схем проєктів документів.
Так, у матеріалах справи міститься надана стороною захисту ОСОБА_9 до клопотання про повернення обвинувального акта копія першого аркуша протоколу огляду від 20- 24 січня 2022 року, складеного детективом Національного бюро у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року, згідно з яким останнім оглянуто матеріали кримінального провадження № 42019020400000024 від 12 лютого 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 425 КК України, у кількості 35 (тридцять п`ять) томів, прошиті та пронумеровані, які надійшли від Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ Державного бюро розслідувань у м. Хмельницькому (електронна форма, т. 8 а.с. 231-234).
Судом були досліджені додатки до клопотання, за результатом чого в ухвалі від 15 серпня 2025 року зазначено, що, оскільки стороною захисту надана копія лише першого аркуша протоколу огляду від 20- 24 січня 2022 року, суд позбавлений можливості встановити чи долучались детективом в ході огляду якісь документи з кримінального провадження № 42019020400000024 від 12 лютого 2019 року до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року. Та роз`яснено, що наразі у кримінальному провадженні триває стадія судового провадження, а отже сторона захисту не позбавлена можливості, належним чином обґрунтувавши свою позицію, звернутись до суду з клопотанням про витребування доказів у порядку, визначеному ст. 315 КПК України, або, у подальшому, у разі призначення судового розгляду - у порядку ст. 350, 363 КПК України.
Однак, будь-яких інших доказів на обгрунтування усного клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 про витребовування документів суду не надано, тому у суду відсутні підстави для задоволення такого клопотання.
Також у судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_12 - адвокатом ОСОБА_16 заявлене усне клопотання про витребування документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_8, а саме відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо руху кримінального провадження № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року.
Обґрунтовуючи клопотання, захисник посилався на необхідність перевірки дат внесення стороною обвинувачення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо прийнятих рішень та проведених процесуальних дій.
Колегія суддів вважає слушними доводи захисника про те, що відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань можуть мати значення для встановлення суттєвих обставин у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року, зокрема перевірки фактів дотримання вимог кримінального процесуального законодавства при реалізації стороною обвинувачення своїх повноважень.
Так, на час розгляду клопотання чинним є Положення про Єдиний державний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджений Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298, зі змінами (надалі - Положення), яке визначає порядок формування та ведення Реєстру, а також надання відомостей з нього. Відповідно до п. 1 глави 2 Розділу І зазначеного Положення власником і розпорядником Реєстру є держава в особі ІНФОРМАЦІЯ_8 . Володільцем інформації, що обробляється в Реєстрі, є ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Згідно з п. 3 глави 1 Розділу І Положення Реєстр - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, захисту, оброблення, обліку, пошуку, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 1 розділу II цього Положення, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким урегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.
Внесення відомостей здійснюється на підставі матеріалів досудового розслідування шляхом фіксації Реєстратором (введення з клавіатури, вибору з календаря, вибору з довідника, виконання функції) інформації в електронних формах «Кримінальне провадження», «Кримінальне правопорушення» та «Правопорушник», що містять реквізити, передбачені у додатках 1-5 до цього Положення (п. 2 глави 1 Розділу ІІ Положення).
Тобто, до Реєстру вносяться відомості, які просить витребувати захисник.
Тому суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення клопотання про витребування у Офісу Генерального прокурора відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року щодо руху кримінального провадження по всіх розділах із відображенням всіх вкладень.
Інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Так, нормами ч. 1, 2 ст. 309 КПК України встановлено вичерпний перелік ухвал слідчих суддів, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
Інші ухвали слідчих суддів згідно з ч. 3 ст. 309 КПК України оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
До суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_13 надійшли заперечення на ухвали слідчих суддів, а саме:
- на ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2022 року у справі № 991/1126/22 та у справі № 991/1128/22 про тимчасовий доступ до речей і документів;
- на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2023 року у справі № 991/3130/23 про надання дозволу на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в іншому кримінальному провадженні.
Колегія суддів зазначає, що положення Кримінального процесуального кодексу України, які регламентують стадію підготовчого судового засідання, жодним чином не регулюють порядок розгляду, зокрема заперечень на ухвали слідчих суддів. Законодавством не передбачено, які рішення суд може ухвалити за результатами їх розгляду.
Тому, оскільки надані суду заперечення на ухвали слідчих суддів стосуються оцінки доказів, їхній розгляд під час підготовчого провадження є недоцільним, адже це питання є предметом судового розгляду.
Вказане також узгоджується з позицією висловленою захисником у підготовчому судовому засіданні.
Отже, колегія суддів вважає доцільним подані захисником заперечення на ухвали слідчих суддів долучити до матеріалів справи та надати оцінку, викладеним в них доводам, на відповідній стадії судового провадження.
Щодо розгляду клопотання у порядку ч. 3 ст. 315 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Запобіжний захід є заходами забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
27 серпня 2025 року захисником обвинуваченого ОСОБА_12 - адвокатом ОСОБА_16 подано до суду клопотання, в якому просив надати дозвіл обвинуваченому ОСОБА_12 на виїзд до Держави Ізраїль та Німеччини з метою лікування строком на два місяці з моменту прийняття остаточного рішення за наслідками розгляду даного клопотання.
В обґрунтування клопотання захисник посилався на те, що: (1) ухвалою суду на обвинуваченого ОСОБА_12 покладено обов`язок, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме не відлучатись за межі України без дозволу прокурора або суду. Тобто, процесуальним законом передбачено можливість отримання дозволу на виїзд; (2) ОСОБА_12 з часу застосування до нього запобіжного заходу належним чином виконує покладені на нього обов`язки; (3) проходячи курс лікування за кордоном, обвинувачений матиме змогу брати участь в судових засіданнях в режим відеоконференції з використанням власних технічних засобів; (4) необхідність отримання дозволу на виїзд за кордон обумовлена тим, що ОСОБА_12 має значні і тривалі проблеми зі здоров`ям та потребує постійного контролю з боку лікарів; (5) сторона захисту неодноразово зверталась до сторони обвинувачення задля отримання такого дозволу, однак їм було відмовлено; (6) захворювання ОСОБА_12 відноситься до категорії онкологічних, яке є небезпечним для життя та здоров`я людини; (7) 06 квітня 2019 року обвинуваченому була проведена операція, а 17 травня 2019 року інші додаткові медичні маніпуляції; (8) ОСОБА_12 неодноразово з метою подальшого кваліфікованого і повного обстеження виїжджав за межі України, зокрема до Нідерландів та Держави Ізраїль, оскільки, отримати необхідну медичну допомогу в Україні неможливо через відсутність належного обладнання; (9) відповідно до рекомендацій лікарів необхідне обстеження слід проводити один раз на рік; (10) ОСОБА_12 має лист-запрошення від ІНФОРМАЦІЯ_9, згідно з яким обвинувачений ще у 2024 році мав прибути для проходження десятиденного ПЕТ ПСМА-КТ в межах онкологічного нагляду.
У підготовчому судовому засіданні захисник, з думкою якого погодився обвинувачений ОСОБА_12, підтримав подане клопотання, просив задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив, що наразі продовжує існувати, зокрема ризик переховуватися від суду, який є досить обґрунтованим, враховуючи те, що ОСОБА_12 (1) обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів; (2) має статус обвинуваченого у іншому кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді у ІНФОРМАЦІЯ_10 і вже закінчується стадія дослідження доказів сторони обвинувачення; (3) окрім цього, необхідно врахувати майновий стан обвинуваченого та те, що застава у розмірі 19 324 800,00 грн була внесена у день визначення її слідчим суддею. Підтвердив пояснення захисника ОСОБА_16 про те, що на стадії досудового розслідування під час розгляду клопотання щодо запобіжного заходу стосовно ОСОБА_12 був допитаний лікар щодо стану здоров`я ОСОБА_12, після якого дійшли висновку, що обстеження можна проводити і на території України, однак за кордом умови кращі. Також звернув увагу, що необхідність виїзду за кордон покликана не задля лікування ОСОБА_12, а проведення обстеження/дослідження.
Інші учасники судового провадження з боку сторони захисту просили задовольнити клопотання ОСОБА_23 .
Дослідивши зміст клопотання та матеріали справи, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 листопада 2023 року у справі № 991/9452/23, враховуючи виправлення описки у судовому рішенні, стосовно підозрюваного ОСОБА_12 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, визначено заставу у сумі 7200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грошовий еквівалент якої становить 19 324 800,00 грн, та покладено обов`язки, передбачені абз. 1 п. 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України (т. 3 а.с. 44-73).
У зв`язку із закінченням строку дії попередньої ухвали, якою були покладені обов`язки на підозрюваного ОСОБА_12, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 березня 2024 року у справі № 991/2217/24 вдруге на останнього покладено обов`язки передбачені абз. 1 п. 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України (т. 3 а.с. 74-85).
18 квітня 2024 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/3182/24 зменшено розмір застави підозрюваному ОСОБА_12 до 15 140 000,00 грн (т. 3 а.с. 86-94).
У подальшому, оскільки обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року направлено до суду, ухвалами суду продовжувався строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_12, востаннє 05 серпня 2025 року, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; не відлучатись за межі України без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 та обвинуваченими у кримінальному провадженні щодо обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року; здати на зберігання до ІНФОРМАЦІЯ_11 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України (т. 6 а.с. 149-157, т. 8 а.с. 172-181).
Тобто, станом на 16 вересня 2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_12 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 15 140 000,00 грн та діють обов`язки, зазначені в ухвалі суду від 05 серпня 2025 року.
Як зазначено вище, захисник у клопотанні просить лише надати дозвіл обвинуваченому на виїзд за кордон, тобто у межах виконання покладеного на ОСОБА_12 обов`язку, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, на обвинуваченого покладено також обов`язок, передбачений п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.
Строк дії цього обов`язку продовжено до 05 жовтня 2025 року.
Як пояснила сторона захисту ОСОБА_12 у судовому засіданні на виконання судового рішення ще на стадії досудового розслідування паспорт громадянина України для виїзду за кордон був зданий ОСОБА_12 до ІНФОРМАЦІЯ_11 . Наразі документ продовжує зберігатись в цьому органі.
У той же час, сторона захисту, звертаючись до суду з клопотання про надання дозволу на виїзд за кордон, жодним чином не обґрунтувала, яким чином цей виїзд може бути виконаний, враховуючи наявність покладеного обов`язку, передбаченого п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Так, за ч. 1 ст. 201 КПК України встановлено право обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід, його захисника подати клопотання про зміну запобіжного заходу, у тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи про зміну способу їх виконання.
Натомість подане захисником ОСОБА_16 клопотання про надання дозволу на виїзд не відповідає вимогам ст. 201 КПК України.
Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що обов`язки покладаються на обвинуваченого на певний/конкретно визначений строк, який не може перевищувати двох місяців. Лише у разі необхідності (доведення прокурором відповідних обставин) їх строк може бути продовжений.
Захисник просить надати дозвіл на виїзд обвинуваченого за кордон на два місяці, не зазначаючи конкретної дати виїзду, у той час як строк дії обов`язків наразу визначено до 05 жовтня 2025 року, тобто менше ніж два місяці.
Обґрунтовуючи необхідність виїзду за кордон захисником надані копії документів, а саме: консультативного висновку спеціаліста лікаря-консультанта від 23 травня 2024 року; листа-запрошення ІНФОРМАЦІЯ_9 без дати видачі; відповідей на адвокатські запити від 11 червня та 08 серпня 2024 року щодо можливості обстеження /дослідження ОСОБА_12 в Україні; консультативного висновку ІНФОРМАЦІЯ_12 від 27 травня 2019 року; лікарського висновку «LGA InterCenter» від 05 червня 2019 року; виписки з медичної картки стаціонарного пацієнта від 06 квітня 2019 року № 90, та інших документів (т. 8 а.с. 65-84).
Дослідивши зміст долучених стороною захисту документів, суд не вважає доведеним, що наразі існує нагальна потреба в проходженні ОСОБА_12 лікування чи проведенні обстеження за межами України. Всі медичні маьеріали щодо цього питання містять рекомендаційний характер, а у листі-запрошенні ІНФОРМАЦІЯ_9 зазначено про прибуття ОСОБА_12 в лікарню з метою проведення запланованого на 28 серпня- 05 вересня 2024 року обстеження, тобто ще минулого року.
Будь-яких документів на підтвердження актуальності даного листа-запрошення чи наявності інших запрошень стороною захисту не надано.
Натомість, обвинувачений стверджує про необхідність виїзду з метою відвідування медичних закладів як у Державі Ізраїль, так і у Німеччині.
Тому, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення клопотання захисника відсутні.
Щодо цивільного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства (ч. 4 ст. 128 КПК України).
Положення ч. 3 ст. 175 ЦПК України дійсно містить ряд вимог до змісту та реквізитів позовної заяви, недотримання яких може бути підставою для залишення позовної заяви без руху та її повернення в порядку ч. 1 та ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
У той же час, вказані вимоги мають застосовуватися із урахуванням специфіки кримінального провадження та не суперечити засадам кримінального судочинства (ч. 5 ст. 128 КПК України).
Так, одночасний розгляд судом обвинувального акта й цивільного позову, з точки зору доказування, має ряд особливостей, які посилюють захист прав та законних інтересів держави/осіб, що зазнали шкоди від кримінального правопорушення, й сприяють більш швидкому та повному її відшкодуванню.
Визначені у ст. 91 КПК України обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тісно пов`язані із предметом доказування за позовними заявами про відшкодування шкоди у позовному провадженні за правилами ЦПК України, та, відповідно, окремими, змістовними вимогами до оформлення позовної заяви. Це, зокрема, стосується (1) осіб позивача та відповідача; (2) підстави позову (виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини); (3) ціни позову, обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 81 ЦПК України та ст. 92 КПК України, суд звертає увагу, що на відміну від цивільного судочинства, в якому обов`язок доказування обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на неї, у кримінальному провадженні доказування зазначених обставин покладається на сторону обвинувачення, яка наділена відповідними повноваженнями для його здійснення.
Тобто, зазначені вище відомості містяться в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження, зібраних стороною обвинувачення, та будуть відомі у подальшому суду, який розглядає обвинувальний акт по суті. Водночас винуватість тієї чи іншої особи встановлюється за результатом судового розгляду у вироку суду і не може бути достеменно відома до початку судового розгляду.
Викладене свідчить про формальний, не обов`язковий характер суворого дотримання цивільним позивачем вимог щодо форми і змісту цивільного позову у кримінальному провадженні в зазначеній вище частині та недоцільність висування судом до цивільного позивача вимог дублювання в позові тієї інформації, яка буде надана в розпорядження суду в ході судового розгляду на доведення події злочину та учасників.
04 червня 2025 року до суду надійшов цивільний позов ІНФОРМАЦІЯ_7 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року (т. 6 а.с. 1-9).
Дослідивши зміст цивільного позову, колегія суддів не встановила його невідповідності положенням ст. 128 КПК України та ст. 175-177 ЦПК України. Цивільний позов містить необхідні елементи/реквізити, а отже відповідає формальним вимогам Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням особливостей кримінального процесуального законодавства.
Тобто підстав, які б перешкоджали суду розглянути цивільний позов по суті разом з обвинувальним актом в цьому кримінальному провадженні, не встановлено, за такого суд приймає його до розгляду в одному провадженні з обвинувальним актом.
У судовому засіданні сторона захисту ОСОБА_9 та ОСОБА_12 просила надати їм час для ознайомлення зі змістом цивільного позову задля підготовки, зокрема відзиву.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 КПК України права та обов`язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви, зокрема суду.
Згідно з ст. 129 КПК України цивільний позов в кримінальному провадженні підлягає вирішенню при ухваленні судом за результатами розгляду кінцевого рішення.
Тому, на переконання колегії суддів, сторона захисту не позбавлена права до виходу суду до нарадчої кімнати подати, у разі наявності, заперечення на цивільний позов.
Щодо визначення складу суду.
Згідно з ч. 4 ст. 315 КПК України п ід час підготовчого судового засідання суд роз`яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.
У підготовчому судовому засіданні 06 червня 2025 року обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_12 вже реалізували своє право та заявили клопотання про розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів.
Ухвалою суду від 06 червня 2025 року зазначені клопотання задоволені і постановлено здійснити розгляд кримінального провадження № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року в суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох суддів (т. 6 а.с. 168-170).
Отже, підстави для повторного роз`яснення цього права, відсутні.
Керуючись ст. 2, 7, 201, 291, 309, 314-316, 323, 369, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_8, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України на 25 вересня 2025 року о 15 годині 00 хвилин у залі судових засідань № 6 у приміщенні Вищого антикорупційного суду, за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 42А.
Цивільний позов ІНФОРМАЦІЯ_7 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями прийняти до розгляду в одному провадженні з обвинувальним актом.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні колегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю прокурора, обвинувачених - цивільних відповідачів, їх захисників - представників цивільних відповідачів, та з повідомленням представника потерпілого - представника цивільного позивача.
Задовольнити клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_16 .
Витребувати документи, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_8, а саме інформацію з електронної інформаційної системи Єдиний реєстр досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року щодо руху кримінального провадження по всіх розділах із відображенням всіх вкладень.
Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 про витребування речей і документів.
Заперечення захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_13 на ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2023 року у справі № 991/3130/23, від 19 травня 2022 року у справах № 991/1126/22 та № 991/1128/22 долучити до матеріалів справи та надати оцінку на відповідній стадії судового провадження.
Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_16 про надання дозволу на виїзд обвинуваченого за кордон з метою лікування.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3