- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/8415/25Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/616/25
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
11 вересня 2025 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5,
представника ОСОБА_6,
прокурорки ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6, подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 серпня 2025 року щодо накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42024000000000635,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання Генерального прокурора - накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене 14.08.2025 під час обшуку квартири АДРЕСА_1, а саме на: (1) мобільний телефон Apple iPhone із металевим тримачем на корпусі, серійний номер DXM6X3R94W, IMEI: НОМЕР_1, та мобільний телефон Apple iPhone у прозорому чохлі, серійний номер НОМЕР_2, IMEI НОМЕР_3, власником яких є ОСОБА_8 ; (2) мобільний телефон Аpple iPhone серійний номер НОМЕР_4, IMEI: НОМЕР_5, власником якого є ОСОБА_9 ; (3) картонну квадратну коробку синього кольору із маркуванням Ghopard, всередині якої знаходиться шкіряна коробка синього кольору, та виявлений у ній кулон із ланцюжком, на якому закріплений зазначений кулон. Також у коробці міститься міжнародна гарантія на аркуші паперу А-5 із датою 29.12.2012 із серійним номером 00956200; (4) картонну квадратну коробку синього кольору із маркуванням Ghopard, всередині якої знаходиться шкіряна коробка синього кольору, та виявлений у ній кулон із ланцюжком, на якому закріплений зазначений кулон. Також у коробці міститься міжнародна гарантія на аркуші паперу А-5 із датою 03.07.2012 із серійним номером 00044422; (5) коробку білого кольору із маркуванням Omega та виявлений у ній годинник із маркуванням Omega, а також інструкцію користувача; дві пластикові картки із ідентифікаційними даними та датою в графі Date: 30.12.2004; (6) предмет, схожий на годинник Jacob & Co. в корпусі золотистого кольору із ремінцем чорного кольору та маркуванням 12/99 на зворотному боці корпусу; (7) предмет, схожий на годинник Hublot в корпусі золотистого та синього кольору із ремінцем синього кольору та маркуванням 582888 на зворотному боці корпусу; (8) предмет, схожий на годинник Patek Philippe в корпусі золотистого кольору із ремінцем синього кольору та маркуванням 58152 на зворотному боці корпусу; (9) предмет, схожий на годинник Zenith в корпусі сріблястого кольору із ремінцем чорного кольору та маркуванням 03 1260 4010 на зворотному боці корпусу; (10) предмет, схожий на годинник Breitling в корпусі сріблястого та чорного кольору із металевим сріблястим ремінцем та маркуванням А23320 та 2437894 на зворотному боці корпусу; (11) предмет, схожий на годинник Ulysse Nardin в корпусі сріблястого та чорного кольору із чорним ремінцем та маркуванням 243-00 на зворотному боці корпусу та маркуванням на бічній стороні годинника 3179; (12) предмет, схожий на годинник Breitling в корпусі сріблястого та золотистого кольору із металевим сріблястим ремінцем, маркуванням D13322 та маркування з цифр 445699 на зворотному боці корпусу (т. 2 а. с. 107).
Зазначене рішення мотивоване: (1) здійсненням детективами Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ досудового розслідування факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України /далі - КК/, щодо обставин недостовірного декларування відомостей у виправленій декларації за 2022 рік народним депутатом; (2) проведенням на підставі ухвали слідчого судді обшуку, в ході якого вилучено мобільні телефони, на яких виявлено інформацію, що може мати значення для досудового розслідування, та встановлено факти можливого видалення повідомлень; (3) визнанням вилученого під час обшуку майна речовими доказами та призначенням щодо частини з нього комплексної судової телекомунікаційної та комп`ютерно-технічної експертизи, а щодо іншої його частини - судової товарознавчої експертизи; (4) можливістю використання відомостей, які будуть отримані за результатами проведення судової товарознавчої експертизи щодо годинників та ювелірних виробів, у якості доказів у кримінальному провадженні; (5) не завданням майнової шкоди володільцям внаслідок вилучення документів, на які накладено арешт, враховуючи, що вони не мають жодної істотної цінності чи корисних властивостей; (6) накладення арешту на майно є необхідним для виконання завдань кримінального провадження; (7) виправданістю потребами досудового розслідування такого ступеня втручання у права особи, яке необхідне та пропорційне до законної мети, що переслідується; (8) співрозмірністю обмежень права власності завданням кримінального провадження (т. 2 а. с. 109-116).
В апеляційній скарзі представник просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, обґрунтовуючи свою позицію тим, що: (1) строк на апеляційне оскарження пропущено внаслідок неприсутності власників під час оголошення повного тексту ухвали та отримання її лише 04.09.2025; (2) під час обшуку власники телефонів добровільно надали їх для огляду та повідомили паролі до них; (3) обґрунтування необхідності призначення експертизи є формальним; (4) відсутня співмірність накладення арешту на майно із завданнями кримінального провадження; (5) проведення експертизи щодо коштовних годинників та ювелірних прикрас з метою розслідування фактів можливого вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК, не допускається, оскільки до Єдиного реєстру досудових розслідувань /далі - ЄРДР/ не внесені відомості про вчинення цього злочину; (6) вилучення майна здійснено без встановлення належності кожного предмету певній особі; (7) майно вилучене з перевищенням наданих повноважень; (8) експерту не поставлено питання про необхідність дослідження телефонів на предмет наявності видалених файлів і можливості їх відновлення; (9) відсутня співмірність застосованого заходу із завданнями кримінального провадження; (10) підстави для подальшого втручання у право володіння майном відсутні (т. 2 а. с. 126-129).
В судовому засіданні представник власників майна підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити з мотивів, наведених у ній.
Власники майна, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибули, жодних клопотань не подали. Їх представник не заперечував проти проведення засідання за відсутності власників майна.
Прокурорка просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки доведено необхідність накладення арешту на майно, зазначене в оскаржуваній ухвалі.
Надаючи оцінку обставинам, установленим слідчим суддею, та його висновкам у контексті доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить із такого.
В апеляційній скарзі представник просить визнати поважною причину пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки ОСОБА_8 і ОСОБА_9 не були присутніми при постановленні оскаржуваної ухвали, а її повний текст отримали 04.09.2025.
У ході оцінки зазначеного доводу встановлено, що апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 26.08.2025 надіслано 09.09.2025 за допомогою системи «Електронний суд» на адресу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження. Так, хоч слідчий суддя й постановив та оголосив резолютивну частину ухвали 26.08.2025 за відсутності власників майна, але з їх повідомленням та за участю їх представника (т. 2 а. с. 4, 6-7, 105-106). Тому перебіг строку на апеляційне оскарження відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 28.07.2021 (справа №204/7066/20), і ч. 5 ст. 115 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ для власників майна розпочався з наступного дня (27.08.2025) та завершився, враховуючи положення ч. 7 ст. 115 КПК (п`ятий день припадав на неділю), 01.09.2025 (останній день на подачу).
Враховуючи ч. 1 ст. 117 КПК і позицію, висловлену в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 (справа №461/1434/18), а також те, що представник власників майна оскаржує рішення, зокрема, в частині підстав відмови у задоволенні скарги, то до проголошення й отримання повного тексту власники майна не були обізнані з мотивами оскаржуваної ухвали. Наведена причина є поважною, а тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Щодо доводів апеляційної скарги, то колегія суддів виходить із того, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається з метою збереження речових доказів) (п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК).
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК).
За змістом ч. 1 ст. 98 КПК вилучені під час обшуку телефони, власниками яких є ОСОБА_8 і ОСОБА_9 відповідатимуть за одним із наведених критеріїв ознакам речових доказів за наявності достатніх підстав вважати, що вони (1) були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, (2) зберегли на собі сліди його вчинення, (3) містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, (4) були об`єктом кримінально протиправних дій, (5) набуті кримінально протиправним шляхом.
Як встановлено з протоколу обшуку від 14.08.2025 в ході його проведення, зокрема: (1) ОСОБА_8 і ОСОБА_9 добровільно надали мобільні телефони та паролі доступу до них. Під час їх огляду виявлено листування з ОСОБА_10, її чоловіком ОСОБА_11 . Також у листуванні наявні відомості про фінансові видатки подружжя ОСОБА_12, у тому числі про рахунки сім`ї Жуковських. Крім цього, у додатку Signal установлене автовидалення повідомлень; (2) виявлено предмети, зовні схожі на годинники із маркуванням Omega, Jacob & Co, Hublot, Patek Philippe, Zenith, Breitling, Ulysse Nardin, а також ювелірні вироби (т. 1 а. с. 174-183).
Оскільки згідно з матеріалами судового провадження встановлено, що детективи НАБУ вилучили мобільні телефони у зв`язку з тим, що на телефонах наявне листування у програмних продуктах миттєвого обміну повідомленнями, зміст якого може бути використаний у якості доказів у зазначеному кримінальному провадженні, у тому числі видалені файли, для відновлення яких необхідне проведення експертного дослідження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийняв законне рішення про арешт майна.
Також відповідає вимогам КПК накладення арешту на вилучені під час обшуку предмети, зовні схожі на годинники та ювелірні вироби, вартість яких невідома, враховуючи їх недекларування ОСОБА_8 й необхідність з`ясування вартості такого майна в ході проведення експертного дослідження, призначеного постановою від 19.08.2025 (т. 1 а. с. 174-199; т. 2 а. с. 66-72, 74-78).
Предмети, зовні схожі на годинники та ювелірні вироби не відповідають такій ознаці речового доказу, як приналежність їх знарядь вчинення кримінального правопорушення, про що помилково зазначив слідчий суддя. Водночас вказане майно так само як і мобільні телефони відповідає такій ознаці речового доказу, передбаченій ч. 1 ст. 98 КПК, як наявність інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Доказів, які б спростовували наведене, не встановлено.
Доводи представника про відсутність підстав для проведення експертизи щодо вартості годинників і ювелірних виробів необґрунтовані, зважаючи на те, що недекларування може охоплювати як те майно, щодо недекларування якого вже розпочато досудове розслідування, так і будь-яке інше майно, факти володіння яким вдасться встановити надалі під час проведення слідчих та розшукових дій у вже розпочатому провадженні. Враховуючи, що ОСОБА_8 у щорічних деклараціях суб`єкта декларування не зазначав відомостей про наявність у нього або членів сім`ї цінних годинників і ювелірних виробів, а в кримінальному провадженні №42024000000000635 розслідуються обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК, то встановлення вартості такого майна, на яке накладено арешт, входить до предмету розслідування у даному кримінальному провадженні. Вказане підтверджується змістом постанови детектива від 19.08.2025 щодо призначення експертизи.
Стосовно доводу представника, що експерту не поставлено питання щодо необхідності дослідження телефонів на предмет наявності видалених файлів та/чи можливості їх відновлення, то дане твердження не відповідає дійсності. Вказане спростовується змістом постанови про призначення комплексної судової телекомунікаційної та комп`ютерно-технічної експертизи (т. 2 а. с. 66-72), у підп. 2.2. п. 2 якої зазначено про постановлення експертам питання щодо пошуку у пам`яті мобільних телефонів, зокрема, видаленої інформації. Тому надання цих телефонів експерту разом з інформацією, що міститься на відповідних носіях, є необхідною умовою виявлення й відновлення видалених та пошкоджених файлів й отримання доступу до наявної в мобільних терміналах інформації.
Водночас, зважаючи на зміст ч. 7 ст. 236 КПК, вказані мобільні телефони не є тимчасово вилученим майном у вузькому розумінні, яке використане законодавцем у главі 16 КПК, адже дозвіл на їх відшукання наданий ухвалою слідчого судді (т. 1 а. с. 192-199).
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 132 КПК). Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, зокрема, що може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням (п. 3 ч. 3 ст. 132 КПК). Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК). Відповідно до вимог ст. ст. 2, 9, 25, 91 КПК на сторону обвинувачення покладається вжиття заходів щодо швидкого, всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, виявлення події кримінального правопорушення, осіб, які його вчинили, інших обставин, що підлягають доказуванню.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб (п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК). Вищенаведені положення кримінального процесуального закону узгоджуються з практикою Європейського Суду з прав людини /далі - ЄСПЛ/, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).
Отже, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
У ході застосування до цієї справи наведених положень колегія суддів виходить із: (1) права сторони обвинувачення самостійно визначати, які докази необхідно додатково зібрати на підтвердження обставин, що підлягають доказуванню; (2) існування високої ймовірності (ризику) приховування, пошкодження, знищення вилученого майна; (3) виявлення в ході огляду мобільних телефонів інформації, що може мати значення для досудового розслідування; (4) необхідності проведення експертного дослідження з метою виявлення та відновлення видалених та пошкоджених файлів, які містяться на мобільних телефонах, та встановлення вартості годинників і ювелірних виробів.
Враховуючи вищезазначене, зважаючи на існування достатніх підстав вважати, що наявні на вилучених мобільних телефонах відомості можуть мати значення для кримінального провадження, і їх в інший спосіб отримати неможливо, а також необхідність встановити вартість годинників та ювелірних виробів, то незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може спричинити настання ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК (приховування, пошкодження, знищення та перетворення зазначених відомостей). Тому, накладення арешту на вилучені речі є необхідним. Арешт майна дозволить виконати завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.
Відтак, оцінюючи розумність та співрозмірність обмеження прав ОСОБА_8 і ОСОБА_9 завданням кримінального провадження у конкретній ситуації, колегія суддів констатує, що на даній стадії загальносуспільний інтерес обмежити право власників майна переважає їх право на мирне володіння майном у частині користування й розпорядження ним. Вказане обмеження не порушує справедливого балансу між інтересами власників такого майна і завданнями кримінального провадження.
У ході апеляційного перегляду також не встановлено інших порушень вимог КПК.
За наслідками апеляційного перегляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суду апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (ч. 3 ст. 407 КПК).
Оскільки в ході апеляційного перегляду доводи представника не знайшли свого підтвердження, то в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 98, 131, 132, 167-173, 236-237, 370, 376, 405, 407, 409, 418, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу представника залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 серпня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4