- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/8805/25Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/624/25
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
18 вересня 2025 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5,
заявниці ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_6, подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 серпня 2025 року щодо повернення скарги на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури стосовно невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді заявниці ОСОБА_6 повернуто її скаргу на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури /далі - САП/ щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань /далі - ЄРДР/. Зазначене рішення мотивоване тим, що розгляд зазначеної скарги не відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду (а. с. 17-19).
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження, визнати незаконною та скасувати оскаржувану ухвалу з постановленням нової, якою зобов`язати Вищий антикорупційний суд відкрити провадження за її скаргою. Апеляційну скаргу заявниця мотивує тим, що: (1) строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки ухвалу від 28.08.2025 вона отримала лише 05.09.2025; (2) посадові особи САП зобов`язані були згідно з ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ упродовж 24 годин внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за її заявою; (3) скерування її заяви до Генеральної прокуратури, а у подальшому до Кіровоградської обласної прокуратури є недопустимим; (4) у заяві вказано кримінальні правопорушення, у яких наявні умови, передбачені п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК (а. с. 23-24).
У судовому засіданні заявниця просила задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів, зокрема, що внесенню до ЄРДР підлягали відомості за ст. ст. 191, 364 КК.
Прокурор, будучи обізнаним про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибув, із клопотанням про відкладення судового засідання не звертався.
Вирішуючи питання своєчасності звернення з апеляційною скаргою, колегія суддів враховує, що апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення (п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК). Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК).
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що звернення з апеляційною скаргою в цій справі відбулося в межах строку на апеляційне оскарження. Адже слідчий суддя постановив ухвалу 28.08.2025 за відсутності та без виклику ОСОБА_6 (а. с. 17-19), а таку ухвалу вона отримала 06.09.2025 (а. с. 20-22). Тому перебіг строку на апеляційне оскарження для заявниці розпочався з наступного дня (07.09.2025) та завершився 11.09.2025 (останній день на подачу). Тобто її звернення 09.09.2025 до суду з апеляційною скаргою відбулося у межах строку на апеляційне оскарження (а. с. 23-24, 39-40), а відтак питання про його поновлення не вирішується.
Щодо доводів апеляційної скарги, то колегія суддів вважає їх безпідставними із огляду на наведене нижче.
Перелік підстав, за яких у слідчого судді існує обов`язок повернути особі подану нею скаргу на бездіяльність прокурора, яка згідно з ч. 1 ст. 303 КПК може бути оскаржена, наведений у ч. 2 ст. 304 КПК. Так, скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді (п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК).
Тобто ч. 2 ст. 304 КПК визначає критерії, на відповідність яким слідчий суддя має обов`язково перевірити будь-яку скаргу, подану на бездіяльність уповноважених осіб, зокрема й САП, перш ніж перейти до її розгляду по суті в порядку, визначеному ст. 306 КПК. У разі встановлення слідчим суддею на цій стадії наявності хоча б однієї з підстав, передбачених ч. 2 ст. 304 КПК, він зобов`язаний повернути отриману скаргу особі, яка її подала. Й у разі, якщо слідчий суддя в порядку ст. 306 КПК розгляне по суті скаргу, яка йому не підсудна, ураховуючи положення п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК, буде істотно порушено норми кримінального процесуального закону. Тому, отримавши скаргу на бездіяльність прокурора, зазначену в п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, слідчому судді, виходячи із вищенаведених загальних підходів, слід вирішити чи підлягає така скарга розгляду саме слідчим суддею відповідного суду.
Таким чином, п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК встановлює не право слідчого судді, а його обов`язок повернути скаргу особі, яка її подала, за умови, що така скарга не підсудна слідчому судді суду, до якого її подано.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду /далі - ВАКС/ здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до ч. 1 цієї статті (ч. 2 ст. 33-1 КПК). Так, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК, ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК (ч. 1 ст. 33-1 КПК).
Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу (примітка до ст. 45 КК). Відповідно до п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, зокрема і за умови, що йдеться про вчинення кримінального правопорушення керівником обласної прокуратури та його заступниками (п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК). Тобто, розгляд скарги на невнесення відомостей до ЄРДР щодо вчинення кримінального правопорушення, зокрема керівником обласної прокуратури та його заступниками (наявна умова визначена п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК), відноситься до підсудності ВАКС лише, якщо в заяві або повідомленні про кримінальне правопорушення йдеться про вчинення хоча б одного з корупційних кримінальних правопорушень, зазначених у статтях, наведених у примітці ст. 45 КК, чи передбачених ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК. Водночас при оцінці того чи в заяві про злочин йдеться про вчинення одного із вказаних у ч. 1 ст. 33-1 КК кримінальних правопорушень має значення не певна формально вказана заявником стаття закону про кримінальну відповідальність (номери частини і статті КК), а наведені фактичні обставини, які зазначені як злочин.
Такими обставинами, на думку заявниці, є неправильність кваліфікації дій особи, якій пред`явлено підозру у кримінальному провадженні №120251210100001031 за ст. 367 КК. Факт здійснення саме такої кваліфікації, на думку заявниці, свідчить про незаконне збагачення цілим рядом осіб, серед яких керівник та заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури.
Проаналізувавши заяву і скаргу ОСОБА_6 (а. с. 1-3, 9-15), колегія суддів дійшла висновку, що хоча у них й зазначалося про вчинення кримінального правопорушення (незаконного збагачення), що підсудне ВАКС, у зв`язку з яким заявниця просила внести відомості до ЄРДР стосовно, зокрема, керівника та заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, але фактично суть оскарження стосувалася (незважаючи на зміст прохальних частин заяви та скарги) незгоди з тим як кваліфіковані дії особи, відомості про які вже внесені до ЄРДР у кримінальному провадженні №120251210100001031 та щодо яких триває досудове розслідування.
Отже, кінцевий результат, якого прагне досягнути заявниця, є зміна кваліфікації дій особи, якій, з її слів, пред`явлено підозру в кримінальному провадженні №120251210100001031 за ст. 367 КК, на іншу норму закону про кримінальну відповідальність. Вказане, на думку колегії суддів, є спробою позапроцесуального впливу заявниці на посадових осіб органів прокуратури, що є неприйнятним у правовій державі. Адже слідчий та прокурор є незалежними від волі та впливу заявників і самі вирішують як саме кваліфікувати під час проведення розслідування у кримінальному провадженні дії підозрюваного. Скарга на неправильність кваліфікації може бути подана до прокурора - процесуального керівника у кримінальному провадженні або вищестоящого по відношенню до нього прокурора, а не шляхом ініціювання внесення відомостей до ЄРДР щодо того, з чиїм рішенням про кваліфікацію у іншому кримінальному провадженні заявник не погоджується. Підміна оскарження неправильності кваліфікації скаргою на невнесення відомостей до ЄРДР суперечить загальним засадам кримінального провадження, які зазначені в п. п. 1, 2 17 ч. 1 ст. 7 КПК. Тому обраний заявницею спосіб оскарження не передбачений кримінальним процесуальним законом.
Положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК щодо права на звернення зі скаргою до слідчого судді мають використовуватися з метою, для якої їх передбачив законодавець, і не можуть бути використані для інших цілей, які суперечать загальним засадам кримінального провадження.
Із огляду на вказане, виходячи зі змісту того, з чим заявниця не погоджується, слідчий суддя повинен був відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 як такою, яка не підлягає розгляду слідчим суддею, а не повертати особі, яка її подала, з підстав непідсудності ВАКС. Оскільки наслідки повернення скарги та відмови у відкритті провадження за нею однакові - скарга не розглядається по суті, то виходячи з п. 38 рішення ЄСПЛ від 23.07.2009 у справі «Сутяжник проти Росії» / Sutyazhnik v. Russia, заява №8269/02, підстав для скасування оскаржуваної ухвали не встановлено.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 9, 21, 22, 23, 26, 33-1, 115, 117, 214, 216, 303, 304, 306, 395, 404, 405, 407, 412, 419, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 серпня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4