Документ № 130081968

Справа № 991/8997/25

Провадження 1-кс/991/9084/25

У Х В А Л А

04.09.2025 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52017000000000841,

за підозрою, зокрема, ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаїв, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 та ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 та ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України,

за участі прокурора ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_5,

в с т а н о в и л а:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.1.03.09.2025 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6, про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52017000000000841.

1.2.Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри, наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні та, що такі не зменшились.

Розглянувши клопотання, слідча суддя його задовольняє з огляду на таке.

ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали

2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).

2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).

2.9.Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді

Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання

3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.

Історія провадження

3.2.Ухвалою слідчої судді ВАКС від 17.08.2023 у справі № 991/7238/23 (у кримінальному провадженні № 42019110350000029) до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 12.10.2023 та визначено заставу у розмірі 2 000 000 грн, у випадку внесення якої на підозрюваного покладаються обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: (1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді та суду; (2) не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора та суду; (3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання та роботи; (4) утримуватись від спілкування із підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також свідками: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_3 ; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю. Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначено до 12.10.2023 /а.с. 83-89 т. 1/.

3.3.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 05.10.2023 у справі № 991/8666/23 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019110350000029 до восьми місяців, тобто до 15.04.2024 /а.с. 140 т. 3/.

3.4.Ухвалою слідчого судді від 09.10.2023 у справі № 991/8811/23 (у кримінальному провадженні № 42019110350000029) продовжено на два місяці, тобто до 09.12.2023 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3 /а.с. 124-134 т. 3/.

3.5.Надалі постановою прокурора від 27.03.2024 матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019110350000029 об`єднано в одне провадження із матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000841 з присвоєнням номеру останнього /а.с. 137-139 т. 3/.

3.6.28.03.2024 прокурором визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, у зв`язку з чим надано детективам доручення надати стороні захисту та потерпілим доступ до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000841 /а.с. 147, 148 т. 3/.

3.7.Ухвалою слідчого судді від 24.01.2025 у справі № 991/204/25 стороні захисту, потерпілим та їх представникам встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 06.10.2025 включно /а.с. 149 т. 3/.

3.8.Водночас, ухвалою слідчого судді від 09.07.2025 у справі № 991/7053/25 (у кримінальному провадженні № 52017000000000841) продовжено на два місяці, до 09.09.2025, але у межах строку досудового розслідування, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді та суду;

-повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування із свідками: ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 щодо обставин викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_3 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну /а.с. 150-154 т. 3/.

3.9.Під час розгляду відповідного клопотання прокурора слідчий суддя установив, що продовжують існувати ризики (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Щодо питань, які належить вирішити

3.10.Під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень;

-продовження існування ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органу досудового розслідування та суду; (2) незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні;

-необхідність продовження строку обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України;

-обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку обов`язків, покладених на підозрюваного.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення

3.11.15.08.2023 ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42019110350000029 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 та ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 та ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України /а.с. 30-82 т. 1/.

3.12.28.03.2024 ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52017000000000841 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 та ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 та ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України /а.с. 169-170 т. 3/.

3.13.Так, за змістом повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених: (1) ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України - пособництві в заволодінні землями, на території м. Фастів Київської області площею 919,34 га, вартість яких складає 714 769 489,25 гривень, які згідно державного акту на право постійного користування землею серії КВ № 0002 від 13.12.1995, перебували у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка», вчиненого шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, організованою групою, в особливо великих розмірах із протиправним використанням механізму безоплатної приватизації земельних ділянок, передбаченого ст. 116, 118, 121 ЗК України, наперед визначеним та підконтрольним особам; (2) ч. 4 та ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України - пособництві у заволодінні та підбурюванні до заволодіння землями ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», що належали на праві постійного користування згідно державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003658 від 11.11.2002 та серії ІІ-КВ №003662 від 15.11.2002 на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області площею 284,32 га, вартість яких складає 1 123 331 337 гривень, вчиненого шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, повторно, організованою групою, в особливо великих розмірах, шляхом протиправного застосування механізму безоплатної приватизації земельних ділянок, передбаченого ст. 116, 118, 121 ЗК України; (3) ч. 4 та ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України - підбурювані до вчинення правочинів з майном, одержаного внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в ході заволодіння землями ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області площею 278,32 га, предметом якого є майно на суму 1 099 292 240 гривень, а також у пособництві у вчиненні дій, спрямованих на приховування, маскування незаконного походження такого майна та володіння ними, джерела їх походження, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі.

3.14.За змістом підозри, ОСОБА_10, будучи першим заступником директора ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», організував схему протиправного вилучення з державної власності земельних ділянок, які перебували у постійному користуванні державних підприємств на території Київської області, з подальшим заволодінням такими земельними ділянками. Для реалізації вказаної схеми ОСОБА_10 були залучені службові особи Головного управління Держгеокадастру у Київській області, які протиправно віднесли земельні ділянки, які перебували у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» до земель запасу, що уможливило передачу вказаних земельних ділянок у приватну власність фізичних осіб та подальше їх відчуження через посередників на користь ПСП «Агрофірма «Світанок». Водночас, відповідно до повідомлення про підозру, вказані фізичні особи, за якими було первісно зареєстровано право власності на такі земельні ділянки, не вживали будь-яких дій, направлених на підготовку документів з оформлення права власності на відповідні земельні ділянки та на оформлення довіреностей на право розпорядження ними на ім`я зазначених посередників.

Схожим способом, однак без припинення права постійного користування, було вчинено дії щодо заволодіння шляхом передачі земельних ділянок ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» у приватну власність фізичних осіб та подальший їх продаж іншим особам. Як зазначається у повідомленні про підозру, задля реалізації злочинного плану використано процедуру безкоштовної приватизації земельних ділянок пільговими категоріями населення, зокрема зі статусом учасника бойових дій. Проте слідством встановлено, що реалізація такого права здійснювалась формально на підставі підроблених документів.

Окрім того, за змістом повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, в результаті реалізації механізму протиправної діяльності, очолюваної ОСОБА_10 організованої групи, її учасниками вчинено правочини із земельними ділянками, а також дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження цих земельних ділянок, джерел їх походження, а так само набуття та використання майна, одержаного внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в ході заволодіння землями ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області площею 278,32 га, предметом якого є майно на суму 1 099 292 240 гривень.

Водночас, відповідно до повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, на ОСОБА_3, який з липня 2018 року вступив до складу очолюваної ОСОБА_10 організованої групи, були покладені функції пособника з підготовки та подання документів від імені наперед визначених фізичних осіб, що будуть задіяні у злочинній діяльності як отримувачі земельних ділянок, пошук таких підконтрольних осіб та оформлення від них довіреностей щодо представлення їх інтересів іншими учасниками організованої групи такими як ОСОБА_17 та ОСОБА_18, а також ОСОБА_19, який не входив до складу організованої групи, проте діяв за співучастю із ОСОБА_3 та був ним залучений до злочинної діяльності, а також іншими підконтрольними ОСОБА_3 особами під час оформлення у власність земельних ділянок та їх подальшого продажу для легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом.

3.15.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

3.16.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).

3.17.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).

3.18.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про продовження строку обов`язків, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, п. 184).

3.19.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 та ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 та ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.

3.20.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання, зокрема, копіями:

-заяви про вчинення злочину від 12.05.2020, згідно з якою ДП «ДГ «Дмитрівка» повідомило НАБУ про позбавлення права користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, м. Фастів /а.с. 95(з)-101 т. 1/;

-рішення Фастівської міської ради Київської області від 28.03.1995 №03-06-XXII, на підставі якого видано державний акт № 0002, яким у постійне користування ДП «ДГ «Фастівське» надано земельну ділянку площею 1077,4 га, у тому числі сільськогосподарських угідь 987,2 га та копії державного акта /а.с. 101(з)-104 т. 1/;

-постанов президії Національної академії аграрних наук України щодо реорганізації державних підприємств «Дослідного господарства «Фастівське», «ДГ «Борівське», «Дослідного господарства «Дмитрівка», відповідно до змісту яких на баланс ДП «Дослідне господарство «Дмитрівське» передаються земельні ділянки, які попередньо знаходились у постійному користуванні ДП «ДГ «Фастівське» /а.с. 105(з), 107, 109, 110 т. 1/;

-листів відділу у Фастівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області від 28.08.2017 № 355/420-17 та від 17.10.2017 № 503/420-17, а також листів ГУ Держгеокадастру у Київській області від 28.08.2017 № 21-10-0.222-13749/2-17, від 06.09.2017 № 21-10-0.222-14069/2-17 та від 19.10.2017 № 21-10-0.222-600/2-17 /а.с. 111-114 т. 1/;

-листа Держгеокадастру від 30.11.2017 № 18-28-0.13-18703/2-17 щодо площі земель у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області /а.с. 116 т. 1/;

-договору про надання послуг з проведення інвентаризації від 25.05.2018 № 868, відповідно до змісту якого ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в особі ОСОБА_10 на замовлення ГУ Держгеокадастру у Київській області в особі ОСОБА_11 зобов`язується здійснити роботи з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, що розташовані на території м. Фастів Київської області та акту здачі-приймання робіт згідно зазначеного договору/а.с. 123-125 т. 1/;

-доповідної записки щодо проведення інвентаризації земельних ділянок на території Фастівської міської ради Фастівського району Київської області, відповідно до змісту якої в.о. начальника Управління державного земельного кадастру ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_8 ініціюється проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення на території Фастівської міської ради Київської області /а.с. 126 т. 1/;

-наказу начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_11 від 03.05.2018 № 10-4005/15-18-сг «Про проведення інвентаризації» /а.с. 126(з)-127 т. 1/;

-витягу з технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території м. Фастів Фастівського району Київської області / а.с. 127(з)-131 т. 1/;

-наказу начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_11 від 13.07.2018 № 10-6323/15-18-сг «Про затвердження документації із землеустрою», яким затверджено технічну документацію з інвентаризації земель /а.с. 139(з) т. 1/;

-листа начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_11 від 25.04.2019 № 8-10-0.222-5952/2-19, адресованому ДП «ДГ «Дмитрівка» щодо передачі земель державного підприємства у приватну власність /а.с. 142 т. 1/;

-протоколу огляду від 20.10.2020, відповідно до якого встановлено відомості про первісних власників земельних ділянок, сформованих за рахунок земель, що належали на праві постійного користування ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» та обставини продажу земельних ділянок приватному сільськогосподарському підприємству «Агрофірма «Світанок» /а.с. 143(з)-189т. 1/;

-витягу з висновку експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи у кримінальному провадженні № 52020000000000354 від 10.06.2022 № 4460/21-41/14507?14817/22-41, яким встановлено факт накладки 462 земельних ділянок, що передані у приватну власність фізичним особам на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» та визначено вартість вказаних земельних ділянок у розмірі 714 769 489,25 грн /а.с. 206(з)-222 т. 1/;

-висновку експерта за результатами проведення експертизи з питань землеустрою від 06.10.2022 № СЕ-19-22/24023-ДЗ, згідно якого розроблена на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 03.05.2018 № 10-4005/15-18-сг Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території м. Фастів Фастівського району Київської області та її затвердження наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13.07.2018 № 10-6323/15-18-сг не відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування /а.с. 222(з)-229 т. 1/;

-протоколу про результати аудіоконтролю особи від 10.07.2023, відповідно до якого зафіксовано розмови, під час яких ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9 обговорюються обставини, щодо ймовірного заволодіння землями ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» /а.с. 233(з)-249 т. 1/;

-протоколу обшуку від 17.11.2021 (з додатками) за адресою: АДРЕСА_2, в кримінальному провадженні № 52019000000000856 від 01.10.2019, а саме двоповерхової будівлі, яка використовувалася ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_16, в якості офісного приміщення роботи землевпорядних організацій під час підготовки документів для ймовірного заволодіння земельними ділянками державних підприємств /а.с. 165(з)-176 т. 2/;

-протоколу огляду від 30.11.2022 у кримінальному провадженні №52019000000000856, відповідно до якого детективом оглянуто відомості з мобільного телефону ОСОБА_3, в якому зафіксовано спілкування осіб, ймовірно причетних до протиправного відчуження земель ДП «ДГ «Дмитрівка» та ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», зокрема із ОСОБА_15, з питань пошуку та перевірки фізичних осіб, на яких здійснювалося оформлення земельних ділянок, сформованих із земель, які було вилучено із землекористування ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області; із нотаріусом щодо видачі довіреності; із ОСОБА_19 щодо необхідності надсилання останнім його ІПН та щодо інших питань /а.с. 176(з)-192 т. 2/;

-розпоряджень Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 11.11.2002 № 427 та від 15.11.2002 № 434, на підставі яких видано державні акти серії ІІ-КВ № 003658, серії ІІ-КВ № 003662, якими надано ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» для сільськогосподарського комплексу «Совки» у межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад право постійного користування земельними ділянками загальними площами 1448,6 га та 421,5 га відповідно та копій таких державних актів /а.с. 1(з)-7 т. 2/;

-договору № 24/05-1 від 24.05.2016 між ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» та ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» щодо інвентаризації земель, які перебували у постійному користуванні підприємства в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області /а.с. 10(з), 11 т. 2/;

-скарги ГУ Держгеокадастру у Київській області від 30.05.2019 № 5-10-0.62-7317/2-19 за підписом ОСОБА_11, якою ініційовано скасування рішень державних реєстраторів у Державному реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрацію права постійного користування ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на земельні ділянки в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області, які перебували у користуванні на підставі державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003662 від 15.11.2002 та серії ІІ-КВ № 003658 від 11.11.2002 з доповненнями до скарги від 05.06.2019 № 5-10-0.61-7317/1/2-19, від 07.06.2019 № 5-10-0.62-7317/2/2-19 та від 13.06.2019 № 5-10-0.62-7317/3/2-19 /а.с. 11(з)-14 т. 2/;

-наказу Міністерства юстиції України від 14.06.2019 № 1803/5, яким скасовано рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію права постійного користування ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на земельні ділянки, що не було підставою припинення права постійного користування ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на земельні ділянки в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області /а.с. 24(з) т. 2/;

-протоколу огляду від 15.05.2020, відповідно до якого оглянуто відомості національної кадастрової системи, публічної кадастрової карти України, Державного реєстру рейсових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також Єдиного реєстру довіреностей, щодо реєстрації земель, які перебували у постійному користуванні ДП «Агрокомбінат Пуща-Водиця» фізичним особам /а.с. 25-35 т. 2/;

-Акту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастру від 05.03.2021, згідно з яким встановлено, що під час надання земельних ділянок у власність громадянам ГУ Держгеокадастру у Київській області були порушені вимоги ст. 116, 118, 122 Земельного кодексу України /а.с. 36-41 т. 2/;

-витягу з висновку експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи у кримінальному провадженні № 52019000000000856 від 03.02.2022 № 4946/21-41/2038?2260/22-41, яким встановлено факт накладки земельних ділянок, що передані у приватну власність фізичним особам на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні ДП «Агрокомбінат Пуща-Водиця» та визначено вартість вказаних земельних ділянок /а.с. 41(з)-49 т. 2/;

-висновку експерта від 09.09.2022 № СЕ-19-22/10997-ЗТ, згідно якого відведення у власність земельних ділянок ряду фізичних осіб (згідно висновку) не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам /а.с. 49(з)-79 т. 2/;

-протоколу огляду від 26.11.2020, відповідно до якого детективами оглянуто мобільний телефон, вилучений під час обшуку в житлі ОСОБА_31, у якому встановлено наявність листування із контактом « ОСОБА_32 » 17.07.2019, відповідно до якого ОСОБА_32 запитує: «що там з відправкою?», ОСОБА_33 відповідає: «6 книг відправив; 2 вернули накладки; я таким темпом і за неділю не відправлю; більше 8 не пропускає; ОСОБА_34 кіпішує». ОСОБА_32 відповідає: «… ОСОБА_35 дзвонив, кіпішував, сказав щоб до 10 відправляли». Також згідно з листуванням від 19.07.2019 вбачається, що ОСОБА_33 вказує: «подали останню книгу на експертизу, як проводиться оплата», ОСОБА_32 відповідає: «Швидкий сам оплачував. Йому тільки суму треба скинути. Скажи йому сам рахунок той же що й ті що він оплачував…А що там з відправкою?», ОСОБА_33 зазначає: «Ніби то все відправили…ти не пам`ятаєш скільки там ділянок», ОСОБА_32 вказує: «150 наче плюс 19 нових». У цей же період часу ОСОБА_36 повідомляє ОСОБА_37 номери заявок, сформованих через електронний кабінет /а.с. 108-133 т. 2/;

-протоколу огляду від 16.03.2023 з додатками, відповідно до якого оглянуто мобільний телефон ОСОБА_10, скопійований у файл-образ, у якому, окрім іншого, виявлено листування ОСОБА_10 із ОСОБА_15, у ході якого ОСОБА_10 (а) у період з 21.12.2016 по 27.12.2016 через ОСОБА_15 надає різні доручення ОСОБА_13 та ОСОБА_38 щодо розгляду вхідної документації та погодження документів, що надходили по системі електронного документообігу, (б) 03.02.2017 надсилає ОСОБА_15 відомість із розмірами заробітних плат працівників ГУ Держгеокадастру у Київській області, у переліку яких є ОСОБА_8, та встановлює йому місячну заробітну плату в розмірі 24000 грн та 06.02.2017 ОСОБА_15 повідомляє, що ОСОБА_8 погодився щось зареєструвати без техпаспорта. Також виявлено листування із ОСОБА_3, у якому останній 17.11.2018 надіслав контакт з іноземним номером, зазначаючи ОСОБА_39 і домовляється про знижку, обіцяючи ОСОБА_10 все зробити на належному рівні /а.с. 199-250 т. 2, а.с. 1-74 т. 3/;

-інших, долучених до клопотання документів, у їх сукупності та взаємозв`язку.

3.21.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 52017000000000841 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 та ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 та ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

3.22.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.

Щодо наявності ризиків

3.23.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду

3.24.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкриміновані підозрюваному ОСОБА_3 злочини, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 та ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 та ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

3.25.Так, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України, є особливо тяжкими, відповідні діяння караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років (ч. 5 ст. 191 КК України) та на строк від восьми до дванадцяти років (ч. 3 ст. 209 КК України).

3.26.До того ж, санкції обох статей передбачають додаткові обов`язкові покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацію майна.

3.27.Також слід зазначити, що звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України за корупційне кримінальне правопорушення не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України, за винятком затвердження угоди про визнання винуватості.

3.28.Вищевикладене свідчить про те, що до особи може бути застосовано покарання у виді позбавлення волі з реальним строком його відбування, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти чи переховуватись.

3.29.Поряд з цим, відповідно до ст. 69-2 КК України призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, та укладення угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, допускається лише за умови виконання вимог пункту 2 або 2-1 частини четвертої статті 469 КПК України, а саме (1) викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані); (2) у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).

3.30.Водночас, згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, який є організатором злочину, не може бути укладена у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за винятком випадку укладання угоди на підставі пункту 2 цієї частини та за умови викриття ним іншого організатора корупційного кримінального правопорушення або кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією.

3.31.Також слідча суддя звертає увагу, що укладення угоди про визнання винуватості є правом сторін кримінального провадження, потребує досягнення згоди між ними, урахування прокурором обставин, зазначених у ст. 470 КПК України, а також подальшого затвердження судом відповідно до ст. 473 КПК України.

3.32.Отже, сама лише унормована можливість укладення угоди про визнання винуватості не є підставою для висновку, що така буде укладена, та як наслідок підозрюваному призначено покарання більш м`яке, ніж передбачено законом.

3.33.Таким чином, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна у сукупності з наступними обставинами.

3.34.У зв`язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаних чоловіків. Слідчій судді не надано жодних доказів, які б об`єктивно підтверджували належність підозрюваного до кола осіб, які відповідно до п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, можуть виїжджати за межі України під час воєнного стану.

3.35.Натомість, підозрюваний після 24.02.2022 неодноразово виїжджав з України /а.с. 109 т. 3/.

3.36.Отож самим фактом такого перетину слідчій судді доведена наявність у ОСОБА_3 можливостей покинути територію України навіть в умовах загальної заборони такого для чоловіків, якими підозрюваний може скористатись і в майбутньому.

3.37.У судовому засіданні захисник покликався, що підозрюваний дійсно мав можливість перетинати державний кордон України як волонтер, проте наразі така можливість у нього відсутня.

3.38.Слідча суддя зазначає, що відповідно до відомостей щодо перетину ОСОБА_3 державного кордону після 24.02.2022 наявна відмітка «Шлях» /а.с. 109 т. 3/.

3.39.Слід зазначити, що наявність у системі «Шлях» відомостей про особу до 28.02.2025 надавало їй право виїхати за межі України згідно з п. 2-8, 2-9 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, (1) як водієві, що здійснює перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України та (2) як водієві транспортних засобів суб`єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом.

3.40.Водночас, згідно зі змінами до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 28.02.2025 № 213 у разі введення в Україні воєнного стану пропуск громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які прямують для перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги, з числа осіб, зазначених у пунктах 2-1, 2-6, 2-9, 2-14, 2-20 цих Правил, здійснюється уповноваженими особами Держприкордонслужби за умови виконання такими особами цих Правил.

3.41.Отож наразі відсутні будь-які винятки щодо порядку перетину державного кордону для осіб, відомості про яких внесені до електронної системи «Шлях».

3.42.Разом з тим, відповідно до відомостей щодо перетину ОСОБА_3 державного кордону після 24.02.2022, окрім відмітки «Шлях», наявні також відмітки «Бронювання» та «п. 2-6 абз. 3 ч. 1 ст. 23 ПКМУ» /а.с. 109 т. 3/.

3.43.Такі відомості дають обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний має інші, не пов`язані із волонтерською діяльністю, підстави для перетну державного кордону.

3.44.Поряд з цим, слідча суддя також не виключає можливості нелегального перетину кордону ОСОБА_3, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження, а також державний кордон у місцях активних бойових дій.

3.45.На підставі викладеного, слідча суддя переконана, що підозрюваний, будучи необмеженим певними процесуальними обов`язками, може безперешкодно покинути територію України. До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить підозрюваному протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.

3.46.Також у контексті наявності ризику переховуватись слідча суддя бере до уваги відомості щодо майнового стану підозрюваного.

3.47.Згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, ОСОБА_3 у період з 2008 по 2022 роки нараховано дохід у розмірі 5,5 млн грн /а.с. 75 т. 3/.

3.48.Разом з цим, ОСОБА_3 на праві власності належить квартира у м. Миколаєві, машино-місце у м. Одеса та 105 земельних ділянок на території Київської області /а.с. 77(з)-92 т. 3/.

3.49.Окрім того, за ОСОБА_3 07.09.2021 на підставі договору купівлі-продажу зареєстровано автомобіль TESLA MODEL S, 2019 року випуску /а.с. 108 т. 3/.

3.50.Також у клопотанні прокурор зазначив про те, що 26.10.2021 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3, останній викинув за огорожу території будинку білий пакет в якому знаходились грошові кошти в сумі 350 000 доларів США, що згідно курсу НБУ на день проведення обшуку становило 9 222 815 грн.

3.51.У матеріалах клопотання відсутній протокол обшуку, у якому були б зафіксовані відповідні дані. Проте сторона захисту такі обставини не заперечувала. Водночас захисник зазначив, що такі кошти після обшуку були повернуті підозрюваному. Адже на той час підозрюваний займався будівництвом та продажем житла і віднайдені кошти були ним отримані саме від покупців такого житла. Під час обшуку підозрюваний надав детективам всі підтверджуючі документи щодо походження коштів, а саме, що такі не є коштами, отриманими злочинним шляхом, у зв`язку з чим такі були повернуті володільцю.

3.52.Наведене у сукупності переконує слідчу суддю, що у підозрюваного наявні достатні матеріальні ресурси для тривалого життя в умовах розшуку.

3.53.Водночас, слідча суддя критично оцінює покликання сторони захисту на те, що на всі активи підозрюваного накладено арешт, а тому він не може ними розпоряджатись та більше того, у зв`язку з цим, має боргові зобов`язання перед кредиторами. Адже слідча суддя, оцінюючи майновий стан підозрюваного бере до уваги не лише можливість розпоряджатися таким майном та активами, а спроможність набути його у власність та акумулювати активи.

3.54.Зокрема, у матеріалах клопотання наявні відомості про те, що, щонайменше 16 земельних ділянок зареєстровані на праві власності за підозрюваним на підставі договорів купівлі-продажу, водночас щодо інших земельних ділянок слідчій судді не надано даних, що такі набуті підозрюваним безоплатно.

3.55.Окрім того, слідча суддя бере до уваги, що під час обшуку у підозрюваного виявлено готівкові кошти, розмір яких майже у двічі перевищує його офіційно задекларовані доходи. Слідча суддя зазначає, що хоча захисник і покликався на те, що такі кошти отримані підозрюваним у зв`язку із здійсненням його діяльності, пов`язаної будівництвом, проте будь-яких доказів на підтвердження таких покликань не надав. Поряд з цим виявлені готівкові кошти були повернуті підозрюваному, отож він набув можливість розпоряджатись ними на власний розсуд.

3.56.Наведені обставини вказують на можливість підозрюваного акумулювати значні майнові ресурси та розпоряджатись ними.

3.57.До того ж, слідчій судді не надано даних про те, що арешт на майно підозрюваного накладено із забороною користуватись таким. А тому слідча суддя не виключає можливості підозрюваного отримувати пасивний дохід від нього, користуючись визначеними цивільним законодавством правомочностями власника.

3.58.Зрештою, стороною захисту не надано об`єктивних даних, які б вказували на суттєве погіршення майнового стану підозрюваного, що пов`язане із накладенням арешту на майно, у тому числі і щодо наявності у зв`язку з цим боргових зобов`язань перед кредиторами.

3.59.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що станом на день вирішення клопотання підозрюваному виповнилось 48 років, він не одружений, має двох неповнолітніх дочок /а.с. 75 т. 3/. Разом з тим, відомостей щодо офіційного працевлаштування підозрюваного слідчій судді не надано.

3.60.За наведеного слідча суддя доходить висновку, що соціальні зв`язки підозрюваного на території України не є такими, які б могли стати стримуючим фактором для реалізації ризику переховування, зважаючи на його можливість безперешкодно покинути територію України.

3.61.Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного в сукупності дають слідчій судді підстави дійти висновку, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду все ж продовжує існувати.

3.62.Зазначене не спростовується тим, що підозрюваний належним чином виконує покладені на нього обов`язки, не допускає їх порушень, зокрема не вчиняв спроб переховуватись.

3.63.Адже належна процесуальна поведінка підозрюваного забезпечувалась застосованим до нього запобіжним заходом, у сукупності із покладеними обов`язками, а тому відсутність порушень відповідних обов`язків указує лише на дієвість застосованого відносно підозрюваного запобіжного заходу.

Ризик незаконного впливу на свідків та інших осіб у цьому кримінальному провадженні

3.64.Найперше, слід зауважити, що сторона обвинувачення вказувала щодо наявності ризику незаконного впливу не лише на свідків, а й на інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні.

3.65.Поряд з цим, КПК України до переліку ризиків, що беруться до уваги при вирішенні питання застосування до підозрюваного запобіжного заходу відносить ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

3.66.Отже, саме з можливостей впливу підозрюваного на перелічених учасників кримінального провадження слідча суддя виходитиме, оцінюючи наявність ризику незаконного впливу на них.

3.67.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.

3.68.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

3.69.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

3.70.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

3.71.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.

3.72.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

3.73.Натомість, підозрюваний, будучи обізнаним про них та можливих свідків вчинення злочину, у силу тяжкості покарання, що йому загрожує, може впливати на зміст їх показань.

3.74.Окрім того, слідча суддя бере до уваги покликання прокурора на те, що враховуючи особливості інкримінованих кримінальних правопорушень, в тому числі наявність знайомих осіб серед службових осіб Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, а також її структурних підрозділів, підозрюваний може незаконно впливати на свідків, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності.

3.75.Поряд з цим, слідча суддя виходить з того, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, після ознайомлення з матеріалами справи, стануть відомі анкетні дані свідків. Тому з метою уникнення покарання, ця особа може вчиняти дії, покликані на примушення їх до зміни показань чи до відмови від їх надання.

3.76.З огляду на зазначене слідча суддя визнає неспроможними покликання сторони захисту на те, що підозрюваний особисто не знайомий зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

3.77.Водночас, покликання сторони захисту на те, що підозрюваним не вчинялись спроби впливу на свідків не спростовує висновків слідчої судді щодо існування зазначеного ризику, а вказує на належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, зокрема в частині утримуватись від спілкування з певним колом осіб. До того ж, така поведінка підозрюваного під час досудового розслідування не виключає можливості здійснення ним спроб впливу на свідків у майбутньому. Адже не зважаючи на зміст наданих свідками показань під час досудового розслідування, для доведення винуватості або ж невинуватості підозрюваного в інкримінованих йому діяннях судом братимуться до уваги показання, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.

3.78.Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все-таки продовжує існувати ризик впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

3.79.Що стосується ризиків незаконного впливу на потерпілих, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, то такий слідчий суддя в ухвалі від 09.07.2025 у справі № 991/7053/25 не встановив, а будь-яких нових обставин, які б виникли після постановлення слідчим суддею такої ухвали та вказували, що підозрюваний має можливість реалізувати ці ризики, прокурор не навів.

3.80.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що певні процесуальні обов`язки на підозрюваного покладаються перш за все з метою запобігання встановленим ризикам.

3.81.Наразі ж на підозрюваного покладено обов`язок утримуватись від спілкування лише щодо визначеного кола свідків у кримінальному провадження і прокурор не просить покласти на підозрюваного будь-які додаткові обов`язки щодо утримання від спілкування, зокрема з потерпілими чи підозрюваними у цьому кримінальному провадженні.

3.82.Наведене, на переконання слідчої судді, вказує на те, що у сторони обвинувачення відсутні будь-які підстави вважати про ймовірність ризику незаконного впливу підозрюваним на потерпілих та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

3.83.Також, слідча суддя бере до уваги, що наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, триває ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, що виключає можливість призначення експертиз та залучення спеціалістів на даній стадії та, відповідно можливості впливу на таких.

3.84.Отже прокурором не доведено, що наразі існує ризик впливу на потерпілих, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні

Отже, наразі ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні продовжують існувати.

Обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку обов`язків, покладених на підозрюваного

3.85.Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України підставою для завершення досудового розслідування є визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, про що прокурор або слідчий, за погодженням прокурора, повідомляє сторону захисту та надає їй доступ до матеріалів досудового розслідування.

3.86.Отже, визначення моменту завершення досудового розслідування є дискреційним повноваженням слідчого, прокурора, яке, водночас, має бути здійснено у межах строків досудового розслідування, інакше - слідчий, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

3.87.28.03.2024 прокурор у даному кримінальному провадженні надала детективам НАБУ доручення виконати вимоги ст. ст. 283, 290 КПК і надати стороні захисту та потерпілим доступ до матеріалів досудового розслідування /а.с. 147, 148 т. 3/.

3.88.Ухвалою слідчого судді від 24.01.2025 у справі № 991/204/25 стороні захисту, потерпілим та їх представникам встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 06.10.2025 включно /а.с. 149 т. 3/.

3.89.Отже, натепер кримінальне провадження перебуває на стадії ознайомлення стороною захисту із матеріалами досудового розслідування.

3.90.Водночас, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування (ч. 5 ст. 219 КПК України).

3.91.Слідча суддя також враховує, що окрім ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження, необхідним є також складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, проведення інших процесуальних дій, пов`язаних із закінченням досудового розслідування для прийняття стороною обвинувачення кінцевого процесуального рішення за результатами досудового розслідування.

3.92.Отже, незважаючи на завершення досудового розслідування, воно є незакінченим, оскільки обвинувальний акт ще не складений і не направлений до суду, не прийняте інше кінцеве процесуальне рішення в цьому кримінальному провадженні.

3.93.За викладеного, слідча суддя доходить висновку, що прокурором доведена наявність обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування і звернення з обвинувальним актом до суду до закінчення покладених на підозрюваного обов`язків.

Щодо необхідності продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного

3.94.Відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, що дії, які інкримінуються підозрюваному підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, тобто є кримінально караними. Описана у клопотанні та повідомленнях про підозру фабула кримінальних правопорушень у сукупності з наданими прокурором матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з такими кримінальними правопорушеннями.

3.95.Також покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, пов`язане із позбавленням волі, конфіскацією майна.

3.96.Окрім того, слідча суддя зважає на ймовірність заподіяння злочинами, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3, шкоди охоронюваним законом державним інтересам в особливо великому розмірі.

3.97.Відомостей щодо наявності у підозрюваного судимостей, притягнення до кримінальної відповідальності у інших кримінальних провадженнях, застосування раніше запобіжного заходу слідчій судді не надано. За таких обставин, слідча суддя вважає, що ризик повторення підозрюваним ймовірної протиправної поведінки є низьким.

3.98.Поряд з цим, відомостей щодо репутації підозрюваного, його стану здоров`я слідчій судді не надано.

3.99.Також слідча суддя бере до уваги відомості про міцність соціальних зв`язків підозрюваного та його майновий стан, про що зазначалось в цій ухвалі.

3.100.Наведені обставини у своїй сукупності не нівелюють встановлені ризики та не зменшують вірогідність їх настання, зважаючи на встановлені слідчою суддею передумови та можливості їх реалізації підозрюваним. Також, вони не перешкоджають застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу, зокрема, застави із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

3.101.З огляду на викладене, встановлені ризики, які продовжують існувати, обставини, викладені в повідомленій підозрі та дані матеріалів клопотання, слідча суддя вважає, що встановленим ризикам можливо запобігти шляхом продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді та суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із свідками: ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 щодо обставин викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_3 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

3.102.Водночас, сторона захисту у судовому засіданні зазначила про те, що з огляду на відсутність, на їх переконання, заявлених ризиків, та належну процесуальну поведінку підозрюваного, у продовженні покладених на нього обов`язків відсутня необхідність. А його належну процесуальну можливо забезпечити застосованим запобіжним заходом та обов`язком, передбаченим п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України (прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб).

3.103.Такі покликання сторони захисту слідча суддя визнає необґрунтованими. Адже, всупереч їх тверджень, під час цього розгляду встановлено, що продовжують існувати ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. А отже і існує необхідність у їх запобіганні, шляхом продовження покладених на підозрюваного обов`язків.

3.104.Натомість, належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, не обумовлює скасування таких обов`язків, а навпаки, свідчить про їх дієвість для кримінального провадження у сукупності із застосованим запобіжним заходом, що і є метою застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

3.105.Отож слідча суддя переконана, що лише обов`язок, передбачений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, не може бути достатнім стримуючим фактором для спроб реалізації підозрюваним встановлених у цій ухвалі ризиків.

3.106.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини, викладені в повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри, строк дії зазначених обов`язків відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України слід продовжити на два місяці, а саме до 04.11.2025, але в межах строку досудового розслідування. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

3.107.Слідча суддя зважає на позицію Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою, зокрема, у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (постанова від 16.12.2021 у справі № 11-164сап21).

3.108.З огляду на викладене, ураховуючи також позицію Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, від 18.07.2006, слідча суддя не вважає за необхідне надавати окремо детальні відповіді на ряд інших доводів сторін, оскільки вони не мають суттєвого значення для вирішення питань цього розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 199, 372 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а:

Клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на два місяці - до 04.11.2025 (але в межах строку досудового розслідування), строк дії обов`язків, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді та суду;

-повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування із свідками: ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 щодо обставин викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_3 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідча суддя ОСОБА_1