Опис справи
НАБУ та САП підозрюють експосадовців державного «Поліграфічного комбінату “Україна”» у заволодінні понад 450 млн грн на виготовленні біометричних документів. Серед підозрюваних колишній міністр охорони здоров’я Максим Степанов, який у роки, коли діяла схема, обіймав посаду директора «Поліграфкомбінату».
Суть злочину:
За версією слідства, корупційна схема полягала в штучному завищенні цін на компоненти для закордонних паспортів, ID-карток, водійських посвідчень, паспортів моряка та інших документів. Це завищення стало можливим завдяки тому, що закупівля компонентів відбувалась через естонську компанію-посередницю, підконтрольну Максиму Степанову. Окремим епізодом схеми була монополізація інтелектуальної власності на захисні зображення голографічних елементів, яка дозволяла отримувати роялті з кожного виданого документа. Авторські права на захисні зображення були зареєстровані на згадану вище естонську компанію.
Варто зазначити, що навіть після звільнення Степанова та переходу комбінатом на прямі закупівлі у виробника, була укладена угода між французькою та естонською компанією. За цією угодою, естонській компанії сплачувалася винагорода (роялті) за використання дизайну. Сума роялті була закладена в ціну продукції, яку постачали Поліграфкомбінату. За даними слідства, загальна сума розкрадених у такий спосіб коштів сягає понад 450 млн грн, а схема діяла з 2013 по 2016 рік з продовженням виплат роялті до 2021 року.
.jpg)
Загалом підозрюваними у цій справі, окрім Степанова, є:
-
колишній керівник департаменту комбінату;
-
наближена до Степанова особа;
-
керівниця естонської компанії.
НАБУ повідомляє, що станом на вересень 2025 року у справі є вісім підозрюваних. Щонайменше двоє з підозрюваних перебувають в розшуку.
Історія справи бере початок у 2013 році, коли Україна активно впроваджувала біометричні документи для відповідності європейським стандартам. Державний «Поліграфкомбінат "Україна"» відповідав за їх виготовлення, закуповуючи за кордоном матеріали, зокрема бланки карток та захисні елементи, оскільки в Україні відповідні товари не виробляються.
За версією детективів НАБУ, директор Поліграфкомбінату Максим Степанов через підставних осіб придбав естонську компанію-«прокладку» і поставив умову іншим іноземним партнерам постачати продукцію виключно через неї. Ця компанія закуповувала матеріали за ринковою ціною та перепродавала їх Поліграфкомбінату з націнкою в 4-6 разів. Це призвело до штучного завищення витрат державного підприємства, а різниця осідала на рахунках посередника. Детективи встановили, що кошти перераховувалися з України до Естонії, а потім розподілялися по підконтрольних офшорних компаніях. Таким чином відбувалася легалізація, або ж по-простому відмивання корупційних грошей.
Окремим аспектом схеми стало привласнення прав інтелектуальної власності на елементи документів. За версією слідства, Степанов «продавив» французьку компанію, аби та перереєструвала авторські права на дизайн захисних елементів (ред. — йдеться про стилізоване зображення тризуба, карти України, прапора та емблеми МВС) на естонську фірму, що перебувала під його контролем. Таким чином за кожний виданий біометричний документ — паспорт громадянина України, закордонний паспорт, водійське посвідчення тощо — сплачувалися роялті, які закладалися в ціну їх виготовлення. Налагоджена схема продовжувала генерувати прибуток. Так, з 2018 по 2021 рік естонська компанія отримала близько 7 млн євро. Частина цих коштів була переведена на рахунок доньки Степанова через офшорні компанії для легалізації.
.jpg)
Описана схема не тільки завдала збитків бюджету, але й змусила українців переплачувати за державні послуги, адже роялті за використання «продукту інтелектуальної праці» компанії Степанова включалися в офіційну вартість послуги з оформлення документів. Лише у 2022 році Кабінет Міністрів змінив технічні вимоги до документів, аби усунути залежність від «інтелектуальної власності» естонської фірми.
Це розслідування відбувалося з широким залученням міжнародної допомоги. Було створено спільну слідчу групу за участю Естонії, Франції під егідою Євроюсту. Естонська сторона надала ключові докази, включаючи відомості про банківські операції. Це і допомогло викрити схему. У липні 2023 року Степанову заочно оголосили підозру за ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України. У вересні 2023 року Вищий антикорупційний суд заочно арештував його. У травні 2025 року додалися нові підозри в хабарництві та легалізації доходів від використання авторських прав. У червні 2025 року детективи завершили розслідування у цій справі, тож після ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження цю справу скерують на розгляд до ВАКС. Також у вересні 2025 року НАБУ повідомило, що змогло повернути понад 3,3 млн євро, які раніше учасниками схеми були виведені закордон. Вже в листопаді французька компанія SURYS перерахувала до держбюджету України 3,37 млн євро (еквівалент 163,38 млн грн) компенсації. Це — перша така компенсація в історії антикорупційних органів від іноземної компанії.
