- Presiding judge (HACC): Salandiak O.Ya.
Справа № 991/4071/22
Провадження 1-кп/991/58/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
24 листопада 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
в режимі відеконференції прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про накладення на обвинуваченого ОСОБА_6 грошового стягнення в межах кримінального провадження № 42021000000002617 від 16 грудня 2021 року, за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Житомир, Житомирської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,
У С Т А Н О В И В :
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.
З метою забезпечення ефективного розгляду справи колегія суддів заздалегідь погоджує дати судових засідань з учасниками процесу. Одне з таких засідань було призначено на 29 жовтня 2025 року на 10 годину 30 хвилин.
Разом з тим, 28 жовтня 2025 року захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав до суду клопотання про відкладення зазначеного судового засідання, посилаючись на неможливість прибуття обвинуваченого ОСОБА_6 до суду, у зв`язку із необхідністю йому як члену Комітету Верховної Ради України з питань здоров`я нації, медичної допомоги та медичного страхування, голові підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності цього Комітету, обов`язково бути присутнім на засіданні Комітету, проведення якого заплановано на 29 жовтня 2025 року на 11:00 год.
В судовому засіданні прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 просив визнати причини неявки в судове засідання обвинуваченого ОСОБА_6 неповажними та просив накласти на останнього грошове стягнення у вигляді 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У зв`язку із вказаною неявкою в судове засідання обвинуваченого ОСОБА_6 колегія суддів відклала судове засідання на 03 листопада 2025 року на 14 годину 30 хвилин.
З метою з`ясування поважності причин неявки народного депутата ОСОБА_6 у судове засідання, того ж дня, Судом було скеровано листа Голові Комітету ВРУ з питань здоров`я нації, медичної допомоги та медичного страхування № 991/4071/22/35305/2025 з проханням надати інформацію з приводу того, хто саме був ініціатором призначення засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров`я нації, медичної допомоги та медичного страхування саме на 29 жовтня 2025 року на 11 годину 00 хвилин, та чи була участь ОСОБА_6 на засіданні Комітету Верховної Ради України обов`язковою в даному випадку (т. 30 а.с. 23).
У відповіді на вказаний запит Вх. № 51652/25-Вх від 06 листопада 2025 року (т.30 а.с. 85) голова Комітету ОСОБА_8 послався на статті ЗУ «Про комітети ВРУ» та ЗУ «Про статус народного депутата України», якими регламентована участь народного депутата України у засіданні комітету, а також послався на ст. 26 Регламенту ВРУ, яка визначає поважні причини відсутності членів комітету на засіданні комітету відповідно до ч.2 ст. 47 Закону України "Про комітети Верховної Ради України".
Водночас, у наданій відповіді відсутня інформація щодо того, хто ж все ж таки був ініціатором призначення засідання Комітету саме на 29 жовтня 2025 року об 11:00, у той самий час, коли мало відбутися судове засідання Вищого антикорупційного суду за участю обвинуваченого ОСОБА_6, та чи була його участь у засіданні Комітету обов`язковою у даному випадку.
Також на запит суду від 10.10.2025 Голова Верховної Ради України ОСОБА_9 письмовим листом від 24.10.2025 № 07/10-2025/245920 (т.30 а.с.10-11) довів загальну позицію парламенту, згідно якої народні депутати України зобов`язані брати участь у пленарних засіданнях Верховно Ради України, а також послався на ст. 26 Регламенту ВРУ, яка визначає поважні причини відсутності народного депутата України на засіданнях парламенту.
Також 29.10.2025, однак вже після закриття судового засідання, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 через електронний суд подав клопотання про здійснення до обвинуваченого ОСОБА_6 приводу в судові засідання, яке у судовому засіданні від 03.11.2025 було залишено без розгляду за клопотанням прокурора.
Позиції учасників
Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити, звернув увагу, що ОСОБА_6 хоч і був присутнім на засіданні комітету, проте висловився лише в кінці засідання, та його виступ був не тривалим.
У судовому засіданні від 03.11.2025 захистом на підтвердження поважності причин неявки надано стенограму засідання Комітету ВРУ з питань здоров`я нації, медичної допомоги та медичного страхування, яке відбулось 29.10.2025 в онлайн-режимі за попередньої згоди більшості народних депутатів за участі ОСОБА_6 (т. 30 а.с.39-79, 80-81).
Захисник ОСОБА_7 ствердив, що вказана стенограма доводить поважність причини неявки обвинуваченого у судове засідання, призначене на 29.10.2025. Також ствердив, що ОСОБА_6 не причетний до визначення часу та дати проведення засідання комітету. В задоволенні клопотання прокурора просив відмовити.
Обвинувачений ОСОБА_6 проти клопотання прокурора заперечив, підтримав свого захисника. Вказав, що приймав участь у засіданні комітету дистанційно, проте де перебував фізично (у м. Києві за місцем роботи чи у м. Житомирі за місцем проживання) пригадати не зміг. Вказав, що прокурор теж не багато висловлюється у судових засіданнях з розгляду кримінального провадження, проте проведення таких засідань без участі останнього є неможливою, проводячи аналогію із власною ситуацією.
Мотиви та висновки суду
Відповідно до ч. 8 ст. 138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є, зокрема, інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
За змістом п. 1 ч. 7 ст. 42, ч. 2 ст. 318, ч. 1 ст. 323 КПК України, обвинувачений, участь якого є обов`язковою під час судового розгляду, зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд. Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про накладення на обвинуваченого грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК України.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 131 КПК України визначено, що накладення грошового стягнення є заходом забезпечення кримінального провадження, яке застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, за невиконання процесуальних обов`язків (ч. 1 ст. 144 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 139 КПК України якщо обвинувачений, який був у встановленому КПК України порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення (від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у разі неприбуття на виклик суду). У випадку, встановленому ч. 1 цієї статті, до обвинуваченого може бути застосовано привід.
Аналогічна норма міститься й у ч. 3 ст. 146 КПК України та передбачає, що суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов`язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення.
Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні унормований главою 11 КПК України. Так, ч. 1 ст. 135, ч. 1 ст. 136 КПК України передбачено, що особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Як встановлено судом з матеріалів справи, виклик обвинуваченого ОСОБА_6 у судове засідання, призначене на 29 жовтня 2025 року на 10 годину 30 хвилин, здійснений з дотриманням вимог ст. 135-137 КПК України, що підтверджується судовою повісткою Вих. № 991/4071/22/30415/2025 від 25 вересня 2025 року, складеною секретарем судового засідання (том 27, а.с. 168).
Згідно розписки, наявної в матеріалах справи також вбачається, що ОСОБА_6 повідомлений про дату, час та місце судового розгляду (том 27, а.с. 225).
Більш того, про наступне судове засідання кожного разу повідомляє і головуючий суддя після судового засідання.
Також судом завчасно скеровуються судові повістки за місцем роботи обвинуваченого на ім`я Голови Верховної Ради України з метою врахування графіку засідань в організації роботи обвинуваченого ОСОБА_6 .
Разом з тим, у судове засідання, призначене на 29 жовтня 2025 року на 10 годину 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_6 не з`явився, посилаючись на неможливість прибуття до суду, у зв`язку із необхідністю йому як члену Комітету Верховної Ради України з питань здоров`я нації, медичної допомоги та медичного страхування, голови підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності цього Комітету, обов`язково бути присутнім на засіданні Комітету, проведення якого заплановано на 29 жовтня 2025 року на 11:00 год.
Однак, поважність причини неприбуття має бути належним чином обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Змагальність сторін, визначена ст. 22 КПК України, передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Таке обстоювання полягає не лише в повідомленні суду своєї позиції та в її належній аргументації, а й у доведенні відповідними засобами доказування певних обставин чи фактів, на яких вона ґрунтується.
Суть доводів клопотання сторони захисту про відкладення судового засідання зводиться до того, що ОСОБА_6 не має можливості прибути за судовим викликом, у зв`язку з існуванням обставин, які об`єктивно унеможливлюють його явку - участь на засіданні Комітету Верховної Ради з питань фармації та фармацевтичної діяльності цього Комітету. При цьому, як обвинувачений ОСОБА_6 так і сторона захисту стверджують про наявність поважної причини неприбуття на виклик.
Відповідно до ч.2 ст. 47 Закону України "«Про комітети Верховної Ради України" члени комітету зобов`язані завчасно повідомити про неможливість бути присутніми на засіданні комітету керівництво комітету. Підставами для відсутності членів комітету на засіданні комітету є поважні причини, визначені частиною третьою статті 26 Регламенту Верховної Ради України.
Водночас абз. 8 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» передбачено, поважними причинами відсутності народного депутата на пленарному засіданні Верховної Ради є й інші причини, пов`язані з реалізацією прав і виконанням обов`язків, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Законом України "Про Конституційний Суд України", про що народний депутат, у разі якщо він є учасником або іншою особою, яка бере участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, судовому процесі, кримінальному провадженні, судовому провадженні, конституційному провадженні, завчасно, але не пізніше дня проведення наступного пленарного засідання, має повідомити Голову Верховної Ради України шляхом подання заяви (повідомлення), до якої (якого) додається копія документа на підтвердження неможливості бути присутнім на пленарному засіданні.
Вказаним Законом не передбачено будь-яких застережень щодо дії цієї норми під час воєнного стану. Так само не визначено це і постановою Верховної Ради України «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев`ятого скликання під час проведення восьмої сесії в умовах дії воєнного стану» від 07 лютого 2023 року № 2912-IX.
Отже, поважною причиною відсутності народного депутата України на пленарному засіданні Верховної Ради України є його участь в судовому провадженні, зокрема, в статусі обвинуваченого, який має обов`язок прибути за викликом до суду.
Проте, обвинувачений ОСОБА_6 не скористався своїм обов`язком повідомити Голову Верховної Ради України/Голову комітету про неможливість бути присутнім на засіданні Комітету Верховної Ради 29 жовтня 2025 року, у зв`язку з необхідністю виконання ним обов`язку прибути за викликом до суду на 29 жовтня 2025 року о 10 годині 30 хвилин.
Більш того, на запитання суду, ОСОБА_6 не зміг пригадати, де саме він перебував фізично беручи участь у засіданні комітету Верховної Ради України, хоча докази його участі у вказаному засіданні були подані стороною захисту. Судом не встановлено, чи враховувалась думка обвинуваченого ОСОБА_6 при визначенні часу та дати проведення вказаного засідання.
З наданої в судовому засіданні стороною захисту стенограми засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров`я, медичної допомоги та медичного страхування від 29 жовтня 2025 року вбачається лише те, що вказане засідання відбулося відповідно до п. 4 розділу VIII Закону України "Про комітети" в режимі відеконференції за попередньою згодою від більшості народних депутатів членів комітету.
Вказана стенограма не містить часу проведення засідання Комітету, що унеможливлює встановлення того чи було воно перешкодою для участі ОСОБА_6 у судовому засіданні, призначеному на 10.30 годину. Відомості про підсумки засідання Комітету опубліковані на сайті комітету 30.10.20 о 13.38 годині.
За відсутності відповідних доказів Суд не може дійти висновку про поважність причин неявки обвинуваченого ОСОБА_6 у судове засідання, призначене на 10.30 год. 29.10.2025. Розгляд вказаного кримінального провадження триває вже три роки і надання обвинуваченим ОСОБА_6 переваги виконанню обов`язків народного депутата України, що зумовлює його неявки у судові засідання, порушує розумні строки розгляду даного кримінального провадження.
Беззаперечно, діяльність народного депутата має важливе суспільне значення, проте вона жодним чином не може перешкоджати здійсненню правосуддя та виправдовувати відсутність обвинуваченого в судових засіданнях, участь якого є обов`язковою. Народний обранець, який прагне довести свою невинуватість, має виявляти максимальну зацікавленість у здійсненні правосуддя та сприяти розгляду справи. Натомість у даному провадженні ОСОБА_6 жодного разу не надав переваги участі в судових засіданнях Вищого антикорупційного суду, попри можливість забезпечити свою присутність та наявність законодавчо визначених способів для цього. Незважаючи на постійні посилання обвинуваченого ОСОБА_6 на свою професійну діяльність, як народного депутата, Суд вважає, що така діяльність не може використовуватися як процесуальний інструмент для уникнення правосуддя. Фактично, ОСОБА_6 ставить свої депутатські обов`язки в пріоритет над виконанням обов`язку з`являтися до суду, що є неприпустимим.
Суд звертає увагу, що подібна поведінка часто використовується учасниками процесу як спосіб затягування розгляду даної справи, строки давності притягнення до відповідальності у якій спливають.
Після відновлення трансляцій засідань Верховної Ради України стало очевидним, що деякі засідання парламенту можливо узгодити із графіком засідань суду, проте з боку захисту таких спроб не здійснюється. Процесуальна поведінка обвинуваченого фактично перешкоджає проведенню судового розгляду в розумні строки, що суперечить завданням кримінального провадження.
Підсумовуючи наведене, Суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування до ОСОБА_6 заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених ст. 323 КПК України, у зв`язку з неприбуттям за викликом без поважних причин у судове засідання, призначене на 10.30 год. 29.10.2025.
У зв`язку з цим, Суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_6 грошове стягнення в межах, установлених абз. 3 ч. 1 ст. 139 КПК України, а саме, у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Такий розмір стягнення є співмірним із допущеним порушенням процесуального обов`язку та спрямований на забезпечення належної поведінки учасника процесу надалі.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року встановлений у розмірі 3028 грн. Таким чином, 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн.
За таких обставин, клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про накладення на обвинуваченого ОСОБА_6 грошового стягнення є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 42, 138-140, 142, 144, 146, 323, 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про накладення грошового стягнення - задовольнити
Накласти на обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, (РНОКПП НОМЕР_1 ), уродженця м. Житомир, Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, народного депутата України, грошове стягнення у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн.
Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 1 ст. 147 КПК України особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3