- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/9552/25
Провадження 1-кс/991/9636/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_4, про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому захисник ОСОБА_5 просив:
- змінити застосований до ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023 запобіжний захід, а саме зменшити розмір застави, визначений ухвалою слідчого суді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2025 у справі 991/1074/25, у розмірі з 50 000 000 грн до 242 240 грн;
- повернути сплачену частину застави, яка була внесена на рахунок Вищого антикорупційного суду за наступними реквізитами: отримувач Депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду, код отримувача 42836259, рахунок отримувача UA678201720355279004000096000 із призначенням платежу як внесення частини застави згідно ухвали суду від 07.02.2025 у справі 991/1074/25 щодо підозрюваної ОСОБА_4 наступним застоводавцям:
1) ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1, АБ «Укргазбанк», НОМЕР_2 ) у сумі 170 711 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 72299767 АБ «Укргазбанк»;
2) ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_3, AT «ПравексБанк», НОМЕР_4 ) у сумі 4 000 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 12 AT «Правекс Банк»;
3) ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_5 ) у сумі 270 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 1.96896973.1 AT КБ «Приват Банк»;
4) ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_6, AT КБ «Приватбанк», НОМЕР_7 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 2.97112069.1 AT КБ «Приват Банк»;
5) ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_8, AT «Уксіббанк», НОМЕР_9 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 1.97149451.1 AT КБ «Приват Банк»;
6) ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_10, AT КБ «Приватбанк», НОМЕР_11 ) у сумі 280 003 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 1.96823493.1 AT КБ «Приват Банк»;
7) ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_12, AT КБ «Приватбанк», НОМЕР_13 ) у сумі 280 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 1.96832569.1 AT КБ «Приват Банк»;
8) ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_14, AT КБ «Приватбанк», НОМЕР_15 ) у сумі 270 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 2. 96805683.1 AT КБ «Приват Банк»;
9) ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_16, AT КБ «Приватбанк», НОМЕР_17 ) у сумі 299 999 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №1.96702505.1 AT КБ «Приват Банк»;
10) ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_18, AT КБ «Приватбанк», НОМЕР_19 ) у сумі 299 999 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 2.96779743.1 AT КБ «Приват Банк»;
11) ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_20, AT КБ «Приватбанк», НОМЕР_21 ) у сумі 299 999 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 1.96799245.1 AT КБ «Приват Банк»;
12) ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_22 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 2.96768747.1 AT КБ «Приват Банк»;
13) ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_23, AT КБ «Приватбанк», НОМЕР_24 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 1.96759415.1 AT КБ «Приват Банк»;
14) ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_25, AT КБ «Приватбанк», НОМЕР_26 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 2.96749757.1 AT КБ «Приват Банк»;
15) ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_27, AT КБ «Приватбанк», НОМЕР_28 ) у сумі 299 999 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 1.96727793.1 AT КБ «Приват Банк»;
16) ОСОБА_21 (РНОКПП НОМЕР_29, AT КБ «Приватбанк», НОМЕР_30 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 1.96723967.1 AT КБ «Приват Банк»;
17) ОСОБА_22 (РНОКПП НОМЕР_31 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 2.96774365.1 AT КБ «Приват Банк»;
18) ОСОБА_23 (РНОКПП НОМЕР_32, AT КБ «Приватбанк», НОМЕР_33 ) у сумі 300 000 грн.. яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 1.965349 1 7.1 AT КБ «1Іриват Банк»;
19) ОСОБА_24 (РНОКПП НОМЕР_34, AT КБ «Приватбанк», НОМЕР_35 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 2.96552289.1 AT КБ «Приват Банк»;
20) ОСОБА_25 (РНОКПП НОМЕР_36, AT КБ «Приватбанк», НОМЕР_37 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 1.96794851.1 AT КБ «Приват Банк»;
21) ОСОБА_26 (РНОКПП НОМЕР_38, AT КБ «Приватбанк», НОМЕР_39 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 2.96551847.1 AT КБ «Приват Банк»);
22) ОСОБА_27 (РНОКПП НОМЕР_40, AT КБ «Приватбанк», НОМЕР_41 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 1.96968397.1 AT КБ «Приват Банк»;
23) ОСОБА_28 (РНОКПП НОМЕР_42, АБ КБ «Приватбанк», НОМЕР_43 ) у сумі 350 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 124 AT «Ощадбанк»;
24) ОСОБА_28 (РНОКПП НОМЕР_42, АБ КБ «Приватбанк», НОМЕР_43 ) у сумі 57 636 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 58 AT «Ощадбанк»;
25) ОСОБА_29 (РНОКПП НОМЕР_44, AT КБ «Приватбанк», НОМЕР_45 ) у сумі 293 634 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 2.96415863.1 AT КБ «Приват Банк»;
26) ОСОБА_30 (РНОКПП НОМЕР_46, AT КБ «Приватбанк», НОМЕР_47 ) у сумі 350 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 56 AT «Ощадбанк»;
27) ОСОБА_30 (РНОКПП НОМЕР_46, AT КБ «Приватбанк», НОМЕР_47 ) у сумі 350 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції 122 AT «Ощадбанк»;
28) ОСОБА_31 (РНОКПП НОМЕР_48, AT «Універсалбанк», НОМЕР_49 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 2.96456641.1 AT КБ «Приват Банк»;
29) ОСОБА_32 (РНОКПП НОМЕР_50, АБ «Укргазбанк», НОМЕР_51 ) у сумі 299 999 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 1.96463739.1 AT КБ «Приват Банк»;
30) ОСОБА_33 (РНОКПП, НОМЕР_52 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції 16 AT «Ощадбанк»;
31) ОСОБА_34 (РНОКПП НОМЕР_53, НОМЕР_54 ) у сумі 20 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 2.96938607.1 AT КБ «Приват Банк»;
32) ОСОБА_35 (РНОКПП НОМЕР_55 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції 2.96836601.1 AT КБ «Приват Банк»;
33) ОСОБА_36 (РНОКПП НОМЕР_56, НОМЕР_57 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 2.96787671.1 AT КБ «Приват Банк»;
34) ОСОБА_37 (РНОКПП 3 НОМЕР_58 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 2.96833281.1 AT КБ «Приват Банк»;
35) ОСОБА_38 (РНОКПП) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції 14 AT «Ощадбанк»;
36) ОСОБА_39 (РНОКПП НОМЕР_59, НОМЕР_60 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 1.96810353.1 AT КБ «Приват Банк»;
37) ОСОБА_33 (РНОКПП НОМЕР_61, НОМЕР_52 ) у сумі 280 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 2.96531097.1 AT КБ «Приват Банк»;
38) ОСОБА_40 (РНОКПП НОМЕР_62, AT КБ «Приватбанк», НОМЕР_63 ) у сумі 2 500 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 2.98741083.1 AT КБ «Приват Банк»;
39) ОСОБА_41 (РНОКПП НОМЕР_64 ) у сумі 215 280 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № N1D1D3604M AT «Райффайзен Банк»;
40) ОСОБА_42 (РНОКПП НОМЕР_65 ) у сумі 208 640 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № N1D1D3763M AT «Райффайзен Банк»;
41) ОСОБА_43 (РНОКПП НОМЕР_66, AT КБ «Приватбанк», НОМЕР_67 ) у сумі 399 850 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 2.96854097.1 AT КБ «Приват Банк»;
42) ОСОБА_43 (РНОКПП НОМЕР_66, AT КБ «Приватбанк», НОМЕР_67 ) у сумі 400 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 1.96530531. 1 AT КБ «Приват Банк»;
43) ОСОБА_44 (РНОКПП НОМЕР_68 ) у сумі 205 400 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 72300664 ПАТ АБ «Укргазбанк»;
44) ТОВ «РОДЕО КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 37769432, AT «ОКСІ БАНК», НОМЕР_71) у сумі 30 000 000 грн., яка сплачена на підставі платіжних інструкцій № 630 AT «Оксі Банк», № 628 AT «Оксі Банк», № 632 AT «Оксі Банк», № 638 AT «Оксі Банк»;
45) ОСОБА_45 (РНОКПП НОМЕР_69, AT КБ «Приватбанк», НОМЕР_70 ) у сумі 1 257 760 грн., як різницю між сплачених ним 1500 000 грн на підставі платіжних доручень № 1.96641047.1 AT КБ «Приват Банк», № 1.96831265.1 AT КБ «Приват Банк» та заставою у розмірі 242 240 грн.
В обґрунтування поданого клопотання захисник ОСОБА_5 посилається на те, що в рамках кримінального провадження № 52023000000000154 від 03.04.2023, досудове розслідування за яким здійснюють детективи НАБУ, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368 КК України. Слідчим суддею ВАКС на підставі ухвали від 07.02.2025 у справі № 991/1074/25 підозрюваній ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 50 000 000 грн та покладення на неї обов`язків в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України. Визначена слідчим суддею застава 21.02.2025 внесена за підозрювану на відповідний рахунок ВАКС та ОСОБА_4 звільнена з-під варти. Зрештою строк дії обов`язків покладених слідчим суддею на підозрювану ОСОБА_4 неодноразово продовжувався ухвалами слідчого судді ВАКС, зокрема востаннє строк дії обов`язків продовжено ухвалою від 13.08.2025 до 13.10.2025. Відтак, не погоджуючись з пред`явленою підозрою ОСОБА_4, захисник зазначає про її необґрунтованість та безпідставність, оскільки фактично інкримінованими діями не завдано жодної шкоди, враховуючи, що всі сім земельні ділянки не вибули із володіння комунальної громади м. Києва. Разом з тим, відсутні будь-які фактичні дані, які б були встановлені стороною обвинувачення щодо часу, місця, способу та обставин прийняття ОСОБА_4 обіцянки неправомірної вигоди. До того ж захисник заявляє про відсутність існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, або їх суттєве зменшення, враховуючи погіршення майнового стану підозрюваної та її сім`ї, а також належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Наявні обстави і стали підставою звернення сторони захисту до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_4 .
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та підозрювана ОСОБА_4 підтримали клопотання в повному обсязі та просили його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3, в свою чергу, заперечив проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_4, зазначивши при цьому, що клопотання не містить жодних нових обставини та матеріалів, які б спростовували попередні висновки слідчих суддів про обґрунтованість повідомленої підозри та існування ризиків для кримінального провадження, та які б беззаперечно свідчили про необґрунтованість та безпідставність таких висновків, а тому таке клопотання задоволенню не підлягає.
Заслухавши доводи та пояснення учасників, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Частиною 4 ст. 201 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути таке клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, вирішуючи зазначене клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, а також положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів, і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, як того вимагає ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Водночас слідчий суддя зазначає, що під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявником не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей та доказів встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування. Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
Як вбачається з поданих матеріалів, детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023, в рамках якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді ВАКС від 07.02.2025 у справі № 991/1074/25, залишеною без змін ухвалою колегії суддів Апеляційної палати ВАКС від 01.04.2025 у справі № 991/1074/25, до підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено заставу в розмірі 50 000 000 грн, з покладенням на підозрювану у разі внесення застави ряду обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії таких обов`язків судом визначено на два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
21.02.2025 за підозрювану ОСОБА_4 внесено відповідну заставу, визначену ухвалою слідчого судді ВАКС від 07.02.2025 у справі № 991/1074/25 у розмірі 50 000 000 грн, повністю, що підтверджено довідкою ВАКС від 21.02.2025 за № 03.13-04/19/2025, в результаті чого підозрювану звільнено з-під варти, про що свідчить інформація з повідомлення начальника Ізолятора тимчасового тримання Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_46 від 22.02.2025 № 63203-2025.
З огляду на викладене, враховуючи приписи абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрювана ОСОБА_4 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з одночасним покладенням обов`язків, зазначених в ухвалі слідчого судді ВАКС від 07.02.2025.
В подальшому, строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, неодноразово продовжувався ухвалами слідчого судді ВАКС, а саме від 16.04.2025 продовжено строком на два місяці до 16.06.2025; від 16.06.2025 - до 16.08.2025 та від 13.08.2025 - 13.10.2025.
Як вбачається зі змісту зазначених ухвал, при їх постановленні з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваної відповідного запобіжного заходу: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, яка є умовою законності застосування запобіжного заходу; встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України; зроблено висновок, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу застави у розмірі 50 000 000 грн (відповідно до ухвали слідчого судді ВАКС від 07.02.2025), не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та запобігти встановленим ризикам.
Отже, наявність обґрунтованої підозри та ризики кримінального провадження перевірялися слідчим суддею під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу та під час продовження строку його дії.
Разом з тим, стороною захисту до матеріалів клопотання не надано доказів, які б свідчили про помилковість раніше зроблених висновків та були б достатніми для висновку, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра є вочевидь необґрунтованою.
Втім, у своєму клопотанні сторона захисту посилається на необґрунтованість повідомлення про підозру, зважаючи на те, що діяння ОСОБА_4, на переконання її захисника - адвоката ОСОБА_5, не містять ознак злочинів, що їй інкриміновані, оскільки всі земельні ділянки не вибули із володіння комунальної громади м. Києва, а також відсутні будь-які встановлені фактичні дані щодо часу, місця, способу та обставин прийняття ОСОБА_4 обіцянки неправомірної вигоди, тож виключає можливість притягнення підозрюваної до кримінальної відповідальності, початковою стадією якої є повідомлення про підозру. Разом з тим, підозрюваною та її захистом заперечувалась наявність встановлених ризиків за ст. 177 КПК України, або їх суттєве зменшення, посилаючись на погіршення майнового стану ОСОБА_4 та її сім`ї в цілому, а також врахувавши належну процесуальну поведінку підозрюваної.
За змістом заперечень прокурора, під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу предметом перевірки слідчим суддею не може бути обґрунтованість підстав застосування такого запобіжного заходу, а заявником не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків та впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування. Реалізація права на звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу, на переконання прокурора, не може обумовлюватись тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим запобіжним заходом. Водночас, викладені у поданому клопотанні доводи сторони захисту попередніх висновків суду не спростовують, як і не містять будь-яких нових відомостей чи обставин, які б вплинули на вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора стосовно того, що таке твердження сторони захисту не відповідає дійсності, оскільки питання обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підзори вже неодноразово було предметом судового контролю як слідчими суддями ВАКС, так і Апеляційної палати ВАКС.
Вочевидь, варто зауважити, що у відповідності до положень ст. 201 КПК України слідчим суддею перевіряється можливість зміни запобіжного заходу, а не його застосування чи скасування.
Перевіряючи наявність вказаних ризиків, які продовжують існувати на даний час, в ході розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя погоджується з висновками, наведеними в ухвалах про обрання запобіжного заходу та продовження строку дії обов`язків, якими встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Стороною захисту не надано доказів на підтвердження того, що такі ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час перестали взагалі існувати.
Втім, слідчий суддя врахував викладені у клопотанні доводи сторони захисту та дійшов висновку, що після спливу певного проміжку часу досудового розслідування ймовірність вчинення підозрюваним будь-яких дій, спрямованих на перешкоджання досудовому розслідуванню, значно знижується так само, як і встановлені ризики, порівняно із первісно встановленими.
Так, зокрема, слідчий суддя визнав, що ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду на даний час продовжує існувати.
Насамперед, такий ризик обумовлюється суворістю передбаченого покарання за вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 (ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 255 КК України). Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваної у вигляді її можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Крім того, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, зокрема, наявність двох дійсних паспортів громадянина України для виїзду за кордон, а також задовільний матеріальний стан, що у своїй сукупності свідчать про існування у підозрюваної можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Також, не може залишитися поза увагою зафіксовані у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій відомості про систематичне вжиття ОСОБА_4 заходів щодо приховування своїх доходів та майна, його вартості та джерел походження, а також приховане одержання матеріальної вигоди за участь у діяльності злочинної організації, що свідчить про наявність в підозрюваної значної кількості неофіційних/неопублікованих доходів і майна, якими остання може скористатись для фінансування свого переховування від органів слідства та суду, навіть за умови накладення арешту на інше офіційно зареєстроване на неї майно.
В той же час, оцінивши доводи сторони захисту щодо погіршення матеріального становища підозрюваної та членів її сім?ї, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що фактично вони зводяться до констатації факту здійснення поточних витрат протягом останніх двох років та відсутності відомостей про набуття протягом цього часу іншого дороговартісного рухомого чи нерухомого майна. Водночас, такі дані не можуть будь-яким чином змінити висновків суду щодо майнового стану підозрюваної, який був визначений сукупно з урахуванням її офіційних доходів, набутого майна, а також відомостей про приховування підозрюваною своїх доходів, в т.ч. шляхом фіктивного працевлаштування та відображення недостовірних відомостей про вартість відчужуваного нею майна. Скрутний майновий стан, який, на думку сторони захисту, не дозволяє забезпечити переховування підозрюваної, не приймається слідчим суддею як підстава відсутності такого ризику з огляду на неспростовані на даний час факти: 1) партнерської участі ОСОБА_4 в проекті «Торгівля», яка передбачала отримання значного фінансового прибутку відповідно до її частки в проекті; 2) наявності значної кількості неофіційних/необлікованих доходів і майна, з огляду на її участь у фінансуванні значної частини витрат по проекту «Торгівля»; 3) вжиття заходів щодо приховування своїх доходів та майна, його вартості та джерел походження, зафіксовані у матеріалах за результатами проведення НС(Р)Д.
При цьому, слід наголосити, що факт нездійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за фактом вчинення нею кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 198, 212, 209, 366-2, 366-3, 368-5 КК України, не може вплинути на висновки про наявність відомостей про приховування підозрюваною своїх доходів та майна, особливо з урахуванням того, що їй також висунуто підозру в прийнятті обіцянки неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.
Варто уваги і те, що в клопотанні сторони захисту не спростовано того факту, що організатор злочинної організації (за версією слідства) ОСОБА_47 виїхав за межі території України поза офіційними пунктами пропуску через державний кордон України та без проходження митного контролю вже після початку проведення слідчих дій та повідомлення йому про підозру. Відтак, враховуючи роль та функції ОСОБА_4 у діяльності злочинної організації, існує вірогідність, що ОСОБА_47 за рахунок власного майнового стану, доходів та належного йому майна зможе фінансувати витрати, необхідні для забезпечення можливого переховування підозрюваної, у т.ч. за межами України.
З іншого боку, ОСОБА_4 може безперешкодно залишити територію України на підставі рішень про службові відрядження у зв`язку з її статусом депутата місцевої ради та членкині постійної комісії КМР, а також має можливість виїжджати за межі України з метою відвідування своїх дітей віком до 18 років, які перебувають за межами України, або для супроводження таких дітей для виїзду за межі України.
Також слід відзначити, що належна поведінка підозрюваної та утримання від вчинення будь-яких протиправних дій, у т.ч. щодо повідомлення про виїзд за межі м. Києва та здачі закордонних паспортів, не спростовує і не нівелює факт продовження існування відповідного ризику, як про це стверджує сторона захисту. Натомість така поведінка підтверджує, що визначений слідчим суддею запобіжний захід є таким, що достатньою мірою гарантує виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків і забезпечує її належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні.
Так, зокрема, твердження сторони захисту про відсутність ризику переховування через здачу паспорту для виїзду за кордон до органів міграційної служби не може бути взято до уваги, оскільки така здача вчинена нею на виконання умов застосованого запобіжного заходу.
Наведені обставини в сукупності дають дійти висновку щодо продовження існування такого ризику.
На підтвердження продовження існування ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя бере до уваги те, що під час вчинення зазначених кримінальних правопорушень ОСОБА_4 була членом постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, а її участь у злочинній діяльності передбачала зловживання повноваженнями та можливостями пов`язаними з такою посадою, а тому вона має доступ до документації, якою забезпечувалось опрацювання у такій комісії проектів рішень, листів, заяв, звернень, що використовувались для реалізації злочинних намірів підозрюваних та підтверджують механізм вчинення розслідуваних злочинів.
Крім того, слідством були зафіксовані відомості про планування дій та інструктування співучасниками підлеглих осіб щодо знищення/приховування викривальних доказів з технічних носіїв інформації у разі проведення щодо них слідчих дій, зокрема, миттєве видалення інформації, вихід з облікових записів через інші пристрої, «скидання» пристроїв до базових налаштувань, видача представникам правоохоронних органів іншого «чистого» пристрою тощо, що вказують на схильність та здатність приховати і маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами і засобами.
Поряд з цим, встановлено, що учасники злочинної організації використовували в роботі зашифровані носії інформації, здійснювали шифрування паролями робочої документації, спілкування через платні захищенні поштові сервіси та месенджери, опрацьовували робочу документацію через хмарні сервіси, без її зберігання у паперовому вигляді, систематично знищували паперові носії та очищували носіїв інформації, знищували відомості про надання неправомірної вигоди. Крім того, зафіксовано відомості про обговорення необхідності підробки господарської документації, у тому числі укладення договорів/додаткових угод задніми числами.
Враховуючи, що досудове розслідування ще триває і сторона обвинувачення не завершила збирання доказів у провадженні, наведені обставини вказують на продовження існування вказаного ризику.
Поряд з цим варто зауважити, що неспроможними є посилання сторони захисту на те, що усі речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, вже мали бути вилучені стороною обвинувачення та перебувати під їх контролем, адже у кримінальному провадженні досі триває досудове розслідування, продовжується збір фактичних даних, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_4, а тому відповідні твердження є лише припущеннями сторони захисту.
Також, слідчий суддя вважає цілком підтвердженим і ризик незаконного впливу на учасників кримінального провадження, який ґрунтується на зацікавленості підозрюваної у відверненні негативних наслідків, спричинених притягненням її до кримінальної відповідальності.
В контексті оцінки цього ризику провідне значення мають обставини кримінального правопорушення, зокрема, залученням на окремих його етапах інших осіб, не обізнаних у повній мірі з обставинами кримінального правопорушення. Викладене свідчить про продовження існування ризику впливу на цих осіб з боку підозрюваної з метою підбурювання їх до дачі неправдивих показань.
Також, з наведених обставин кримінального правопорушення вбачається наявність певного зв`язку ОСОБА_4 з іншими підозрюваними, а отже є обґрунтованими доводи прокурора про їх можливу зацікавленість у спільному ухиленні від кримінальної відповідальності, що свідчить про незменшення ризику впливу ОСОБА_4 на інших підозрюваних.
Окрім того, продовжує існувати ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки зафіксовані матеріали проведення негласних слідчих (розшукових) дій свідчать про наявність у підозрюваної та інших співучасників неформальних зв`язків у правоохоронних органах, завдяки яким вони систематично у позапроцесуальний спосіб отримують інформацію, що становить таємницю досудового розслідування, зокрема, про заплановані щодо них слідчі дії, отже мають змогу впливати на рух кримінальних проваджень, перешкоджати проведенню заходів щодо протидії їх злочинній діяльності, що відповідно може зашкодити досудовому розслідуванню.
У той же час, продовжує існувати ризик продовження вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень та вчинення нових злочинів. Слідчий суддя враховує доводи сторони обвинувачення, що умислом співучасників охоплювалось заволодіння ще значною кількістю земельних ділянок у м. Києві за аналогічним злочинним механізмом, про що свідчить зміст їх систематичних нарад за напрямком «Торгівля», опрацювання значної кількості списків відібраних земельних ділянок та обговорення їх комерційної привабливості, а також залучення на відповідні проекти партнерів з числа великих забудовників.
Наявність наведених вище ризиків доводиться матеріалами провадження та доказами, зібраними органом досудового розслідування у вигляді протоколів, складених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколів допитів, протоколів оглядів мобільних телефонів, які у достатній мірі переконують слідчого суддю у їх наявності.
Отже, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Застава як один із запобіжних заходів полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
У той же час застава є достатньо ефективним запобіжним заходом, в основу якого покладено економічну заінтересованість у збереженні грошової суми та моральні та/або матеріальні зобов`язання підозрюваного, обвинуваченого перед іншими фізичними або юридичними особами, які виступили заставодавцями. Державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Свобода підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат. А тому, застава є досить дієвим запобіжним заходом, що з одного боку не тягне за собою накладення такого широкого кола обмежень прав і свобод людини як запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, а з іншого - є запобіжником, що стримує особу від проявів неналежної процесуальної поведінки.
Разом з тим, вартим уваги є те, що розмір застави визначається судом із урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, інших даних про її особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та не може бути завідомо непомірним для неї. Тобто, слідчий суддя при визначенні розміру застави керується об`єктивними фактами та обставинами, які відображаються поданими матеріалами у справі, враховуючи матеріальний стан підозрюваної, її роль та причетність до злочину, та не прирівнює розмір завданих збитків чи суму неправомірної вигоди до розміру застави. Аналіз же цих обставин в цілому допомагає визначити, чи є застава відповідною для підозрюваного.
Слідчий суддя дійшов висновку, що рівень матеріального забезпечення підозрюваної чи членів її сім`ї сам по собі не може розцінюватися як виключна обставина, яка дає право слідчому судді на вихід за встановлені законом межі при визначенні розміру застави, оскільки безпосередньо не стосується обставин інкримінованого правопорушення.
Нерелевантними є доводи клопотання про те, що іншим підозрюваним у цьому ж кримінальному провадженні визначено значно меншу заставу, ніж ОСОБА_4, оскільки обставини, які відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України враховуються при визначенні розміру застави, є індивідуальними відносно конкретної особи підозрюваного. Тому розмір застави, визначеної іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадження, вочевидь, не є обставиною, яка впливає на розмір застави, яка визначена для ОСОБА_4 ..
У цьому контексті, слід також відхилити доводи клопотання щодо вимушеності внесення застави через неналежні умови тримання під вартою чи певні внутрішні переживання підозрюваної, оскільки за змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України, такі обставини не підлягають врахуванню при визначенні розміру застави.
В рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відтак, аналізуючи вищевикладене, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан, та враховуючи те, що зі спливом певного періоду часу досудового розслідування значно знижується ймовірність вчинення ОСОБА_4 будь-яких дій, спрямованих на перешкоджання досудовому розслідуванню, слідчий суддя приходить до висновку, що у разі зменшення розміру застави підозрюваній жодним чином не буде означати скасування запобіжного заходу як такого. На переконання слідчого судді, такі зміни спрямовані лише на приведення заходу у відповідність до принципу пропорційності та адекватності обставинам справи, втім, підозрювана ОСОБА_4 продовжить перебувати під дією запобіжного заходу, умови якого будуть адаптовані до реальних обставин справи та матеріальних можливостей останньої. Варто також зауважити, що всі покладені на підозрювану ОСОБА_4 обов`язки залишаються чинними, що забезпечує досягнення мети запобіжного заходу - належну процесуальну поведінку та недопущення ризиків. Разом з цим, слідчий суддя враховує доводи сторони захисту, що ОСОБА_4 за цей час сумлінно виконував всі покладені на неї обов`язки, не допускала жодних порушень, а зі сторони органу досудового розслідування не зафіксовано жодних зауважень.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що є наявні підстави для часткового задоволення клопотання захисника та зміни застосованого щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 50 000 000 грн на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 45 000 000 грн (сорок п`ять мільйонів гривень), з поверненням частини застави в сумі 5 000 000 грн (п`ять мільйонів гривень) заставодавцям:
1) ТОВ «РОДЕО КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 37769432) у сумі 4 000 000 грн (чотири мільйони гривень), яка сплачена на підставі платіжних інструкцій № 630 AT «Оксі Банк», № 628 AT «Оксі Банк», № 632 AT «Оксі Банк», № 638 AT «Оксі Банк»;
2) ОСОБА_45 (РНОКПП НОМЕР_69 ) у сумі 1 000 000 грн (один мільйон гривень), яка сплачена на підставі платіжних доручень № 1.96641047.1 AT КБ «Приват Банк», № 1.96831265.1 AT КБ «Приват Банк».
На переконання слідчого судді, такий розмір застави на даній стадії досудового розслідування нівелює встановлені ризики та зможе урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання здійсненню кримінального провадження. Застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід в іншій частині продовжує діяти без змін.
Керуючись статтями 182, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до підозрюваної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з ухвалою слідчого суді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2025 у справі 991/1074/25 в розмірі 50 000 000 грн, змінити на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 45 000 000 грн (сорок п`ять мільйонів гривень).
Частину застави в сумі 5 000 000 грн (п`ять мільйонів гривень), внесену за підозрювану ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2025 у справі 991/1074/25, повернути заставодавцям:
1) ТОВ «РОДЕО КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 37769432) у сумі 4 000 000 грн (чотири мільйони гривень), яка сплачена на підставі платіжних інструкцій № 630 AT «Оксі Банк», № 628 AT «Оксі Банк», № 632 AT «Оксі Банк», № 638 AT «Оксі Банк»;
2) ОСОБА_45 (РНОКПП НОМЕР_69 ) у сумі 1 000 000 грн (один мільйон гривень), яка сплачена на підставі платіжних доручень № 1.96641047.1 AT КБ «Приват Банк», № 1.96831265.1 AT КБ «Приват Банк».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1